Рішення

від 19.10.2021 по справі 624/457/21

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/457/21

№ провадження 2/624/252/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Кегичівка, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у 60 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина в тому числі і на земельну ділянку площею 4,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323184800:08:001:0105 на території Кегичівської селищної ради. Позивач звернувся 31.05.2021 до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини за законом, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Також нотаріусом зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 відкрита за претензією кредитора ПАТ АБ Укргазбанк . Позивач зазначає, що спадкодавець був зареєстрований в с. Дальнє, Кегичівської селищної ради, але з 10.04.1991 по день смерті фактично проживав разом з ним. Як поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає свою необізнаність щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяці в разі постійного фактичного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, місце реєстрації якого є відмінним від свого постійного фактичного місця проживання. Фактичне прийняття спадщини, наслідком чого у нього відсутнє строкове обмеження для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини та можливість нотаріального оформлення спадщини у будь-який час, відсутність інших спадкоємців, невеликий пропущений строк, визнання вимог кредитора.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 22 червня 2021 року, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 07 вересня 2021 року підготовче провадження у справі закрито призначено до судового розгляду.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Представник позивача ОСОБА_3 надіслав заяву про проведення судового засідання без його та позивача участі. Повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Від відповідача Кегичівської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, рішення прийняти за наявними в справі матеріалами.

Від третьої особи заяв, пояснень з приводу позову не надходило, причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Рояківської сільської ради Кегичівського району Харківської області 19 липня 2019 року, актовий запис № 13.

За життя спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,51 га на території Рояківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серією Р2 №759110.

Згідно довідки Старости с. Рояківка, с. Гутирівка, с. Софіївка, с. Дальнє Кегичівської селищної ради від 30 квітня 2021 року вих. №87, ОСОБА_2 з 1961 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав в с. Дальнє, Кегичівського району, Харківської області. В будинку по день смерті проживав один.

Відповідно до копії довідки від 13 квітня 2021 року №09 про фактичне проживання без прописки, підписаної депутатом Красноградської міської ради та секретарем Красноградської міської ради, ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_4 з якою перебував у фактичних шлюбних відносинах з 10.04.1991 по 11.07.2019 та спільним сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Факт проживання ОСОБА_2 за зазначеною адресою без прописки в період з 10.04.1991 по 11.07.2019 підтверджується сусідами.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 як сина та батька підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00030457160 від 21 квітня 2021 року.

Відповідно до копії постанови Кегичівської державної нотаріальної контори від 31 травня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо відкриття спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з неподанням цієї заявив передбачений ст. 1269 ЦК України шестимісячний строк. Також з постанови вбачається, що за даними зі спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого відкрита 27.03.2020 на підставі претензії кредитора ПАТ АБ Укргазбанк . Згідно довідки, виданої Кегичівською селищною радою на день смерті спадкодавець був зареєстрований один.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для цілей спадкового законодавства місцем постійного проживання особи є зареєстроване відповідно до Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні місце проживання.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини як за заповітом так і за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилається на необізнаність щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців у разі постійного фактичного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, місце реєстрації якого є відмінним від свого постійного фактичного місця проживання. При цьому просив врахувати, що він фактично прийняв спадщину, відсутність інших спадкоємців, невеликий пропущений строк, визнання вимог кредитора спадкодавця.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, враховуючи фактичне проживання позивача зі спадкодавцем, фактичне прийняття ним спадщини, відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та визнає причину пропуску строку для її подання поважною.

Про розподіл судових витрат позивач не заявив, залишив їх за собою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 207, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додатковий строк у 60 (шістдесят) днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Красноград, Красноградського району, Харківської області, громадянин України, паспорт № НОМЕР_4 ваиданий 05.02.2020, орган, що видав 6343, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, ідентифікаційний код 04396963, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Харківської області, 64003

Третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк місцезнаходження за адресою: вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, адреса для листування: Полтавська обласна дирекція АБ Укргазбанк вул. Соборна, буд. 19, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 23697280.

Суддя Т.В. Крапівка