Ухвала

від 18.10.2021 по справі 2-3500/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3500/11

Провадження № 6/161/584/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2021 Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі - Фурман Ю.В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Форт про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В:

04.08.2021 року ТзОВ ФК Форт через свого представника звернулося до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування зазначивши, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2011 року в цивільній справі № 2-3500/11 позовні вимоги ПАТ КБ Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року в розмірі - 243126,27 грн та 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2020 року первісного стягувача ПАТ "КБ "Надра" було замінено його правонаступником ТзОВ "ФК "Морган Кепітал". 30.12.2020 року між ТзОВ "ФК "Морган Кепітал" та ТзОВ "ФК ФОРТ" було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № 92-Ф, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року перейшло до ТзОВ "ФК ФОРТ". Таким чином, ТзОВ "ФК ФОРТ" наразі є новим стягувачем у правовідносинах, які виникли на підставі судового рішення по справі № 2-3500/11. Вказує, що виконавчий лист, виданий в цивільній справі № 2-3500/11 наразі є втраченим, на виконанні в органах ДВС не перебуває, відкритих на його підставі виконавчих проваджень немає. Крім того, у зв`язку з проведенням процедури ліквідації ПАТ КБ Надра та скорочення штату працівників, було пропущені строки на звернення з даним виконавчим листом . Враховуючи наведене, просить суд замінити стягувача ТзОВ "ФК "Морган Кепітал" на його правонаступника ТзОВ ФК ФОРТ у правовідносинах, які виникли на підставі судового рішення в цивільній справі № 161/8195/14-ц, видати дублікат виконавчих листів, який видавалися в рамках даної справи та поновити строк на їх пред`явлення .

У судове засідання представник ТзОВ ФК ФОРТ не з`явився, у вищевказаній заяві зазначив, що він просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також представник стягувача ТзОВ ФК Морган Кепітал в судове засідання повторно не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їх відсутності від на адресу суду не надходили.

Представник ОСОБА_3 до початку судового засідання подала заяву з проханням розгляд справи здійснювати у її відсутності, у задоволенні заяви просила відмовити повністю.

На переконання суду, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.06.2011 року в цивільній справі № 2-3500/11 позовні вимоги ПАТ КБ Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року в розмірі - 243126,27 грн та 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2020 року первісного стягувача ПАТ КБ Надра було замінено на його правонаступника - ТзОВ ФК Морган Кепітал в цивільній справі № 2-3500/11 щодо стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року.

30.12.2020 року між ТзОВ ФК Морган Кепітал та ТзОВ ФК ФОРТ було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № 92-Ф, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року, перейшло до ТзОВ ФК ФОРТ .

Таким чином, станом на день розгляду справи ТзОВ ФК ФОРТ є Кредитором у правовідносинах, які виникли за Кредитним договором № 6АП/2007/840-МК/16 від 02.11.2007 року, що укладений між ПАТ КБ Надра та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також стали підставою розгляду цивільної справи № 2-3500/11.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження , ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження .

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження , передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст. 442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені вимоги ТзОВ ФК Форт про заміну сторони виконавчого провадженняобґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про можливість поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання та видачу дубліката виконавчого документа, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21.08.2019 по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відтак, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці установив, що вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення в справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р.).

Згідно з правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20.09.2011 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії (заява № 14902/04) та у пункті 51 рішення від 22.10.1996 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства (заяви № 22083/93, 22095/93), котрі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

Суд критично відноситься до вказаних заявником причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а саме, запровадження у червні 2015 року процедури ліквідації ПАТ КБ Надра , оскільки відповідно до ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст.48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку (якщо в банку не здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків винні особи несуть відповідальність відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Враховуючи вищенаведене, обов`язок вжиття заходів щодо повернення заборгованості позичальників перед банком з часу запровадження ліквідаційної процедури покладалось на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Разом з тим, як вбачається із доводів заявника ТОВ ФК Форт процес ліквідації ПАТ КБ Надра було розпочато ще 04.06.2015 року, а строки пред`явлення виконавчого листа до виконання були закінченні ще до січня 2013 року, що підтверджується відповідною постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.01.2013 року.

Тобто, починаючи з січня 2013 року по дату початку процедури ліквідації банку (більше двох років) ПАТ КБ Надра не вживав жодних дій по поновленню пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, доводи про поважність причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, як процедура ліквідації Банку, є безпідставними, оскільки Банк пропустив цей строк ще задовго до процедури ліквідації та не вживав жодних заходів щодо відновлення такого пропущеною строку.

Суд звертає увагу, що факт заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні має виключно матеріальну природу правонаступництва, однак сам по собі у процесуальному відношенні не може доводити поважності причин пропуску визначеного законом строку, у тому числі щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявник ТзОВ ФК Форт всупереч вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України не надав суду достатніх доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №2-3500/11, а тому заявлені вимоги в частині вимог поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а як наслідок видачі дубліката виконавчого листа не підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України, ЗУ Про виконавче провадження , ст. ст. 352, 354, 433, 442, п. 17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Форт про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача в цивільній справі № 2-3500/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінити вибулого стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Морган Кепітал на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Форт (код ЄДРПОУ 42725156, місцезнаходження: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2).

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 20 жовтня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук