Ухвала

від 28.09.2021 по справі 369/9826/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/9826/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/122/2021 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_10 та прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_11 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України та виправдано у зв`язку з недоведенням, що в його діях є склад злочину, передбачений цими статтями,-

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, що викладене в обвинувальному акті, 16 вересня 2005 року було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ОЛІМП» (далі ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ОЛІМП» або Товариство), код ЄДРПОУ 33776430, яке розташоване за адресою: м. Київ вул. Івана Лепсе, 6, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО від 16.09.2008 № 005585. Товариство створене для здійснення діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку.

Відповідно до протоколу № 7 Загальних Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» (код ЄДРПОУ 33776430) від 18.08.2008 на посаду директора вказаного товариства призначено ОСОБА_7 .

Крім того, на вищевказаних зборах було прийнято рішення про вихід зі складу учасників ОСОБА_12 з часткою у статутному капіталі 49%, ОСОБА_13 , з часткою у статутному капіталі 49% та ОСОБА_14 , з часткою у статутному капіталі 2% та передачу своїх часток на користь третьої особи ОСОБА_7 .

Таким чином, з 18.08.2008 ОСОБА_7 являвся одноосібним засновником ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» з розміром 100% статутного капіталу та одночасно директором вказаного товариства.

Згідно п.п. 14.1. виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю згідно компетенції є директор, який діє у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п.п. 14.3, 14.4 статуту ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», директор організовує роботу товариства і несе персональну відповідальність за його діяльність. Директор, в межах компетенції, має право без довіреності вчинювати від імені товариства будь-які юридичні дії, в тому числі правочини.

Органи досудового розслідування вважають, що з метою протиправного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 за фінансування будівництва ряду підземних паркінгів (паркомісць) за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, ОСОБА_7 було розроблено кримінально-протиправний план дій, який полягав у складанні та підписанні між ним, як директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» і ОСОБА_10 , як фізичною особою ряду інвестиційних договорів про участь у фінансуванні будівництва критих паркінгів.

Відповідно умов вказаних договорів ОСОБА_10 повинен був здійснити розрахунок за об`єкти інвестування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», а ОСОБА_7 в свою чергу, як директор товариства, повинен був підписати з ОСОБА_10 в подальшому акти прийому-передачі та передати останньому паркомісця після завершення будівництва, хоча фактично ОСОБА_7 лише планував шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_10 .

Так, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 13.09.2011 уклав, із ОСОБА_10 договір № 115-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 22 за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

Відповідно до п.4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 30.09.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконані свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 26.12.2011 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 115-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 22, яке знаходяться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_15 , яка не була обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 344-А, предметом було це ж паркомісце № НОМЕР_2 , що розташоване в АДРЕСА_2 . Згідно вказаного договору ОСОБА_15 проінвестувала паркомісце № 22, за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

В подальшому, 23.04.2014 між ОСОБА_15 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_2 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_15 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, як вказано в обвинуваченні директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Крім того, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 13.09.2011 уклав із ОСОБА_10 договір № 118-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 57 за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 30.09.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконано свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 26.12.2011 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 118-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 57, яке знаходяться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_15 , яка не була обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 340-А, предметом було це ж паркомісце № НОМЕР_3 , що розташоване в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А. Згідно вказаного договору ОСОБА_15 проінвестувала паркомісце № 57, за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

23.04.2014 між ОСОБА_15 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_3 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_15 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Крім того, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 13.09.2011 уклав, із ОСОБА_10 договір № 116-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 46 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 30.09.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконано свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 26.12.2011 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 116-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 46, яке знаходяться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_15 , яка не була обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 345-А, предметом було це ж паркомісце № НОМЕР_4 , що розташоване в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А. Згідно вказаного договору ОСОБА_15 проінвестувала паркомісце № 46, за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

23.04.2014 між ОСОБА_15 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_4 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_15 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Крім того, як зазначено в обвинувальному акті, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 13.09.2011 уклав, із ОСОБА_10 договір № 120-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 59 за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 30.09.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконано свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 26.12.2011 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 120-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 59, яке знаходяться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_15 , яка не була обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 342-А, предметом було це ж паркомісце № 59, що розташоване в с. ПетропавлівськаБорщагівка, вул. Авіаторів, 41-А. Згідно вказаного договору ОСОБА_15 проінвестувала паркомісце № 59, за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

23.04.2014 між ОСОБА_15 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_5 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_15 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Крім того, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 13.09.2011 уклав із ОСОБА_10 договір № 119-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 58 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 30.09.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконано свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 26.12.2011 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», і як уважає обвинувачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 119-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 58, яке знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_15 , яка не була обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 341-А, предметом було це ж паркомісце № 58, що розташоване в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А. Згідно вказаного договору ОСОБА_15 проінвестувала паркомісце № 58, за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

23.04.2014 між ОСОБА_15 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_6 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_15 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Крім того, задля досягнення єдиного злочинного результату, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь запланованого плану, використовуючи довірчі стосунки з ОСОБА_10 , які склалися між ними внаслідок особистого знайомства, оскільки останні були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» (код ЄДРПОУ 32791924), ОСОБА_7 , з метою заволодіння коштами ОСОБА_10 , переконав його у вигідності укладення договору інвестування будівництва критого паркінгу, не маючи на меті виконання договірних обов`язків по вказаному договору, 19.09.2011 уклав, із ОСОБА_10 договір № 127-А про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, предметом якого було фінансування будівництва підземного паркінгу (паркомісця) № 68 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору про участь у фінансуванні будівництва підземного паркінгу інвестор, як суб`єкт інвестування, може закріпити за собою право на конкретне паркомісце лише за умови, що він проінвестував 25% вартості об`єкту, згідно п.п. 4.2., 4.3. договору підприємство передає інвестору об`єкту у власність лише після перерахування останнім повної вартості суми вартості об`єкту; інвестор здійснює розрахунки за об`єкт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Крім того, згідно п.п. 4.5., 4.6. даного договору вартість одного паркомісця становить 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн; інвестору зараховано вартість паркомісця, що складає 30 000 (тридцять тисяч) грн., в тому числі ПДВ 5000 (п`ять тисяч) грн.

Одночасно із цим, згідно п. 3.2. Підприємство зобов`язується за рахунок власних та (або) залучених сил і коштів здійснити будівництво об`єкту і передати об`єкт у власність Інвестору в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 6.2. Інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, Підприємством здійснюється передача об`єкту інвестування по акту прийому-передачі після введення підземного паркінгу в експлуатацію.

На виконання умов вищевказаного інвестиційного договору про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, 05.10.2011 ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «БТА Банк» перераховано грошові кошти в загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, тим самим виконано свої договірні зобов`язання в повному обсязі.

В подальшому, 25.10.2013 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_10 в загальній сумі 30 000 грн., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру виконувати свої зобов`язання перед ОСОБА_10 за укладеним раніше інвестиційним договором про участь у будівництві критого паркінгу № 127-А, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 згідно вищевказаного договору кошти сплачено, внаслідок чого ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» зобов`язано було передати саме ОСОБА_10 паркомісце № 68, яке знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а, уклав із ОСОБА_16 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_7 , договір про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу № 328-А, предметом було це ж паркомісце № 68, що розташоване в с. ПетропавлівськаБорщагівка, вул. Авіаторів, 41-А. Згідно вказаного договору ОСОБА_16 проінвестував паркомісце № 68, за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.

23.04.2014 між ОСОБА_16 та директором ТОВ «Інвестиційно-Будівельна група «Олімп» ОСОБА_7 підписано акт прийому-передачі машиномісця № НОМЕР_7 в підземному паркінгу, розташованому за вищевказаною адресою, після чого ОСОБА_16 оформлено право власності на вищезазначене паркомісце.

Таким чином, директор ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 30 000 грн.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України та виправдано його у зв`язку з недоведенням, що в його діях є склад злочину, передбачений цими статтями. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 залишено без розгляду. Вирішено питання стосовно речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року щодо ОСОБА_7 повністю та ухвалити новий вирок. Заявлені позовні вимоги, про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, підтримує повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги потерпілий зазначає, що при ухваленні оскаржуваного вироку судом прийнято неправильне рішення стосовно невинуватості та виправдання ОСОБА_7 . На думку потерпілого, даний вирок є незаконним у зв`язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Так, в даному випадку в мотивувальній частині вироку суд вважає підставою для виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 відсутність в його діях складу злочину, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони. А вже в резолютивній частині суд визнає ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України у зв`язку з не доведенням, що в його діях є склад злочину, передбачений цими статтями. Вступаючи в протиріччя, суд навіть не зважає на недопустимість доказів обвинуваченням, які начебто здобуті поза межами строку досудового розслідування.

Апелянт звертає увагу на те, що вивчивши матеріали надані стороною обвинувачення та захисту суд невірно оцінив їх, в тому числі з точки зору належності та допустимості. Судом встановлено, що між ОСОБА_10 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна група «Олімп» в особі директора ОСОБА_7 були укладені інвестиційні договори на будівництво паркомісць (машиномісць), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме № 22, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 . В подальшому зазначені парко місця, ОСОБА_7 шляхом обману перепродав третім особам: ОСОБА_15 і ОСОБА_16 та ін.. Навіть не отримавши свідчення зазначених осіб, яких ОСОБА_10 «в очі не бачив», суд приходить до висновку, що начебто ОСОБА_10 добровільно переуступив їм свої права на зазначені паркомісця за які останній сплатив 180000 грн. через банк.

При цьому, судом не враховано також, що згідно ч.3 ст.347 ЦК України у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідно запису до державного реєстру. Цього ОСОБА_10 зроблено не було.

Крім того, апелянт зазначає, що після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами за відсутності клопотань сторін, в тому числі і сторони захисту, суд перейшов до судових дебатів. Далі, після об`явлення засідання закінченим, у сторони захисту з`явились невідомі матеріали підписані від імені ОСОБА_10 , які по суті таємно поза межами засідання передаються до суду, який незаконно ці матеріали «легалізує», не зважаючи на заперечення ОСОБА_10 та прокурора. Фактично, сторона захисту не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень п.12 ст.290 КПК України, відтак суд не мав права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також, ОСОБА_10 звертає увагу суду, зокрема, на заяви, у кількості шість штук, відповідно до кількості інвестиційних договорів. Однак, датовані вони 12 квітня 2016 року, що суперечить обставинам справи. На виправдання даної ситуації обвинувачений почав стверджувати, що підписання заяв відбулося значно раніше, приблизно в 2014 році. Однак, на бік ОСОБА_7 став суд, який також вважає вказані заяви помилкою. Відтак не зрозуміло, яка помилку можна вважати доказом, а ще більше об`єктом дослідження почеркознавчої експертизи.

Крім того, в мотивувальній частині вироку суд вбачає, що сторона обвинувачення начебто не відкрила матеріали стороні захисту, але не пояснює причину чому сторона захисту повністю ігнорувала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Окрім цього, апелянт зазначає, що незаконність та необґрунтованість виправдувального вироку полягає в тому, що суд взяв до уваги неналежні та недопустимі докази, повністю проігнорувавши сукупність доказів сторони обвинувачення, які при дослідженні не піддавалися сумніву жодною із сторін судового розгляду.

Стосовно суті експертного дослідження №17-3/12 від 31.08.2020 замовленого стороною захисту, воно було проведено без додержання принципів всебічності та обґрунтованості, виконувалось у спосіб, який прямо порушує порядок проведення почеркознавчих експертиз встановлений науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення експертиз. ОСОБА_10 не був повідомлений про факт проведення дослідження та не надавав жодних вільних та експериментальних зразків підписів.

В свою чергу, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року щодо ОСОБА_7 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Повторно провести дослідження доказів, встановлених під час кримінального провадження. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі, та у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточного призначити 2 роки позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.370 КПК України, під час винесення вироку та прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Апелянт звертає увагу на те, що стороною захисту в судовому засіданні долучено письмові документи, а саме заяви ОСОБА_10 про дозвіл на переуступку майнових прав на паркомісця № НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , кожна з яких датована 12 квітня 2016 року. Суд першої інстанції бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який зазначає, що дата «12 квітня 2016 року» помилкова, а підписання заяв відбулося приблизно у 2014 році, разом з тим суд припускає, що потерпілий підписав ці заяви у 2016 році, але вважає що тим самим останній «виявив свою волю, і підтвердив правомірність відчуження машиномісць на користь третіх осіб». Однак, в судовому засіданні були дослідженні:

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_17 про те, що ним було укладено Договір №328-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 25.10.2013 року (паркомісце №68) (том 3 а.с. 192);

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_15 про те, що нею було укладено Договір №340-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 26.12,2011 року (паркомісце №57) (том 4 а.с. 68);

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_15 про те, що нею було укладено Договір №344-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 26.12.2011 року (паркомісце №22) (том 4 а.с. 108);

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_15 про те, що нею було укладено Договір №345-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 26.12,2011 року (паркомісце №46) (том 4 а.с. 145);

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_15 про те, що нею було укладено Договір №342-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 26.12.2011 року (паркомісце №59) (том 4 а.с. 183);

- довідка видана за підписом директора ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» ОСОБА_7 . ОСОБА_15 про те, що нею було укладено Договір №341-А «Про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу» від 26.12.2011 року (паркомісце №58) (том 5 а.с. 5).

Згідно з вищеперерахованими довідками, договори про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу між ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_15 укладені 26.12.2011, та з ОСОБА_17 25.10.2013. За таких обставин очевидним є той факт, що ОСОБА_7 укладав договори з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 без будь яких правових підстав, оскільки на той час, заяв ОСОБА_10 про дозвіл на переуступку майнових прав на паркомісця № НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7 не існувало, що підтверджує наявність умислу у ОСОБА_7 на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 . Крім того вище наведене свідчить про неналежність доказів долучених стороною захисту, оскільки навіть якщо допустити, що потерпілий ОСОБА_10 писав заяви про дозвіл на переуступку майнових прав на паркомісця № НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , 68 у 2014 році, як вказує обвинувачений ОСОБА_7 , чи 12 квітня 2016 року, як датовано у самих заявах, то такі заяви не тягнуть за собою жодних правових наслідків, зважаючи на дату укладення договорів ОСОБА_7 з ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

Тобто, висновки суду про відсутність умислу в ОСОБА_7 на заволодіння майном потерпілого та не вчинення ОСОБА_7 об`єктивної сторони інкримінованих йому злочинів, не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, що свідчить про невідповідність судового рішення фактичним обставинам кримінального провадження (ч. 1 ст. 411 КПК України).

Крім того, на думку прокурора, при ухваленні вироку судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог КПК України, оскільки відповідно до ч.12 ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Вказані заяви існували та про них було відомо стороні захисту на момент завершення досудового розслідування, однак вони не були відкриті стороні обвинувачення, що свідчить про недопустимість цих доказів.

Також, на думку прокурора, не відповідає дійсності твердження суду, що «сторона обвинувачення всупереч ст.290 КПК України не відкрила матеріали стороні захисту. Свої дії органи досудового розслідування пояснюють тим, що начебто ОСОБА_18 19.09.2018, 20.09.2018, не з`явився на виклики слідчого для ознайомлення з матеріалами провадження. Не з`ясувавши причини неприбуття не ініціювавши накладення грошового стягнення та не застосувавши до обвинуваченого привід відповідно до ст.140 КПК України слідчий звернувся до суду, який обмежив строк ознайомлення обвинуваченого до 24.10.2018. Однак і після цього даних про відкриття матеріалів досудового розслідування чи відмову в ознайомленні з матеріалами немає».

Відповідно до ч.10 ст.290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді було обмежено строк ознайомлення з матеріалами до 24.10.2018, а отже ОСОБА_7 вважається таким, що реалізував своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, не узгоджується з вимогами КПК України твердження суду, що «відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 20.12.2014. Повідомлення про підозру здійснене 04.07.2018, тобто досудове розслідування проводилось поза межами строку встановленого ст.219 КПК України». Оскільки у примітці до ч.5 ст.219 КПК України зазначено, що частина статті 219 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1950-УШ від 16.03.2017; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону. Та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-УІІІ від 03.10.2017, а саме п.4 § 2 розділу 4, Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Тобто, в рамках даного кримінального провадження, зазначені зміни щодо строків досудового розслідування не мають зворотної сили та не застосовуються, оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до введення в дію зазначених змін.

Вищенаведене свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, так як судом визнано недопустимими доказами усі матеріали кримінального провадження через проведення досудового розслідування поза межами строку встановленого ст.219 КПК України, що у відповідності до ч.1 ст.412 КПК України перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

В свою чергу, захисниками ОСОБА_7 адвокатами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було подано заперечення з доповненнями на апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_10 та прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , у яких, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року та безпідставність доводів апеляційних скарг, просили залишити оскаржуваний вирок без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення потерпілого ОСОБА_10 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та апеляційну скаргу прокурора, просив їх задовольнити,

пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 та просив їх задовольнити,

пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували проти апеляційних скарг потерпілого та прокурора, просили залишити їх без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2020 року без змін,

перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього ж Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст.368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст.94 КПК Українивстановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Роз`яснення суворого додержання, закріпленого у ст.62 Конституції Українипринципу презумпції невинуватості, передбачені також у п.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції Українипри здійсненні правосуддя".

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст.62 Конституції України(презумпція невинуватості) та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод1950року.

У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

У відповідності до вимог ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено: що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.3ст.374 КПК Українимотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

Так, колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.

Як вбачається з вироку, в ньому викладено формулювання обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_7 , а також підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Зокрема, ухвалюючи виправдувальний вирок, суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону,забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч.2ст.22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено ОСОБА_7 обвинувачення, допитав безпосередньо свідків, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них в їх сукупності і взаємозв`язку.

Так, з матеріалів кримінального провадження та виправдувального вироку вбачається, щов ході судового розгляду ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованим йому злочинах категорично не визнав та показав, що він разом із ОСОБА_10 були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест» та займались підприємницькою діяльністю. 16 вересня 2005 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп». ОСОБА_7 було призначено на посаду директора вказаного товариства. ОСОБА_18 та потерпілий ОСОБА_19 вирішили вкласти кошти в будівництво об`єкту нерухомості, оскільки «БудЕлітІнвест» та «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» були пов`язані між собою. В подальшому у зв`язку з невчасним закінченням будівництва ОСОБА_10 почав вимагати виділення своєї частки з розпочатого будівництва, та повернення коштів. ОСОБА_18 спочатку пообіцяв потерпілому 6 паркомісць в житловому комплексі, яке будувало ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» З цією метою було складено та підписано між ним і ОСОБА_10 , ряд інвестиційних договорів про участь у фінансуванні будівництва критих паркінгів за адресою: АДРЕСА_2 ., а саме на паркомісця № № НОМЕР_8 . Після цього ОСОБА_7 особисто в банківській установі вніс власні грошові кошти по 30 000 (тридцять тисяч гривень) за кожне паркомісце. В платіжних документах він вказав прізвище « ОСОБА_19 » і всі оригінали документів передав ОСОБА_10 . Це було приблизно в 2014 році. В подальшому, у зв`язку із затримкою будівництва паркінгу, ОСОБА_10 отримав близько 10 квартир в зазначеному комплексі, і відмовився від паркомісць, однак, оригінали документів ОСОБА_7 не повернув. ОСОБА_10 в цей же час написав заяви про дозвіл на відчуження паркомісць №№ 22,57,46,59,58,68, оригінали яких надав суду. В зазначених заявах, ймовірно помилково зазначений рік 2016, хоча це було приблизно в 2014 році. ОСОБА_7 на цю помилку не звернув уваги, оскільки, довіряв на той час ОСОБА_10 . Саме на підставі згоди ОСОБА_10 вказані паркомісця були реалізовані третім особам. Кримінальні провадження стосовно себе уважає шахрайськими діями з боку ОСОБА_10 з метою заволодіння його грошовими коштами. Приблизно в 2015 році провадження було закрите. Жодних матеріалів розслідування йому не надали для ознайомлення, та не надали можливості долучити матеріали що доводять його невинуватість.

Зазначених показань ОСОБА_7 дотримався і в ході апеляційного перегляду даної справи.

Натомість, ключовими доказами сторони обвинувачення, на якому ґрунтувалося обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, так які були досліджені судом першої та частково судом апеляційної інстанцій є:

- показання потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, що він разом із ОСОБА_7 були співзасновниками ТОВ «БудЕлітІнвест». 16 вересня 2005 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп». На посаду директора вказаного товариства призначено ОСОБА_7 . ОСОБА_7 запропонував потерпілому вкласти гроші в будівництво житлового комплексу. Оскільки воно були партнерами по бізнесу, і ОСОБА_10 довіряв обвинуваченому то погодився і уклав ряд інвестиційних договорів про участь у фінансуванні будівництва критих паркінгів за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-а., а саме на будівництво паркомісць №№ 22,57,46,59,58,68. Так, ОСОБА_10 повинен був здійснити розрахунок за об`єкти інвестування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп», а ОСОБА_7 в свою чергу, як директор товариства, повинен був підписати з ОСОБА_10 в подальшому акти прийому-передачі та передати останньому паркомісця після завершення будівництва. На виконання умов інвестиційних договорів про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу, ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» було перераховано грошові кошти, тим самим він виконав свої договірні зобов`язання в повному обсязі. ОСОБА_7 натомість свої зобов`язання перед ОСОБА_10 не виконав, передавши на праві власності зазначені паркомісця стороннім особам. Дійсно допускає, що можливо гроші в банківську установу вносив ОСОБА_7 однак ці кошти останньому передав ОСОБА_10 . Стверджує, що відмов від паркомісць на користь третіх осіб не підписував. Підтримав свій цивільний позов. В порядку цивільного судочинства до суду не звертався; .

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014110200003986 від 20.12.2014 року (т.1 а.с.241, 242);

- заява потерпілого ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2014 року (т.1 а.с.144-146);

- копія інвестиційного договору №115-а від 13.09.2011 року (т.1 а.с.147-150);

- квитанція (т.2 а.с.11);

- копія інвестиційного договору №118-а від 13.09.2011 року (т.2 а.с.17-20);

- квитанція (т.2 а.с.21);

- копія інвестиційного договору №119-а від 13.09.2011 року (т.2 а.с.22-25);

- квитанція (т.2 а.с.26)

- копія інвестиційного договору №127-а від 13.09.2011 року (т.2 а.с.27-30);

- квитанція (т.2 а.с.31)

- копія інвестиційного договору №116-а від 13.09.2011 року (т.2 а.с.32-35);

- квитанція (т.2 а.с.36);

- копія інвестиційного договору №120-а від 13.09.2011 року (т.2 а.с.37-40);

- квитанція (т.2 а.с.41);

- рішення виконавчого комітету №18 від 30.01.2009 року «Про присвоєння адреси об`єкту «Будівлям загально-соціального призначення та житла» в с.Петропавлівська Борщагівка ТОВ «БудЕлітІнвест» (т.2 а.с.99);

- виписка по особовим рахункам (т.3 а.с.96, 99);

- картка прийому заяви №17878866 ( т.3 а.с.135) ;

- картка прийому заяви №12827615 (т.3 а.с.169);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13221261 від 21.05.2014 року (т.3 а.с.170);

- інвестиційний договір № 328_а від 25.10.2013 (т.3 а.с.185-188);

- акт прийому-передачі машиномісця у підземному паткінгу від 23.04.2014 (т.3 а.с.190);

- довідка від 05.05.2014 (т.3 а.с.192);

- свідоцтво про право власності (т.3 а.с.216);

- висновок експерта № 3-03/734 від 28.05.2015 (т.4 а.с.8-18);

- картка прийому заяви № 17867040 (т.4 а.с.56);

- довідка від 04.12.2014 (т.4 а.с.68);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18361028 від 25.12.2014 року (т.4 а.с.90);

- свідоцтво про право власності (т.4 а.с.91);

- картка прийому заяви №17877871 (т.4 а.с.94);

- довідка від 04.12.2014 (т.4 а.с.108);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18411403 від 27.12.2014 року 9т.4 а.с.129);

- свідоцтво про право власності (т.4 а.с.130);

- картка прийому заяви №17860611 (т.4 а.с.133);

- довідка від 04.12.2014 (т.4 а.с.145);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18359787 від 25.12.2014 року;

- свідоцтво про право власності (т.4 а.с.168);

- картка прийому заяви №17865434 (т.4 а.с.171);

- довідка від 04.12.2014 р.(т.4 а.с.183);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18361191 від 25.12.2014 року (т.4 а.с.207);

- свідоцтво про право власності (т.4 а.с.208);

- картка прийому заяви №17878866 (т.4 а.с.241);

- довідка від 04.12.2014 (т.5 а.с.5);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18410192 від 27.12.2014 р.(т.5 а.с.27);

- свідоцтво про право власності (т.5 а.с.28).

Також, в судовому засіданні судом першої інстанції були дослідженні інші письмові докази, зокрема, які свідчать про особу обвинуваченого та письмові докази, приєднані до матеріалів кримінального провадження стороною захисту, а саме:

- копії заяв ОСОБА_10 про переуступку майнових прав на парко місця АДРЕСА_9 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 , 68 за адресою : АДРЕСА_2 , на користь третіх осіб (т.6 а.с.18-23);

- висновок експертного дослідження № 17-3/12 від 31.08.2020, згідно якого підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_10 , згідно інвестиційного договору №127-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 . Підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_11 , згідно інвестиційного договору №116-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_10 , згідно інвестиційного договору №116-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 . Підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_12 , згідно інвестиційного договору №118-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 . Підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_13 , згідно інвестиційного договору №120-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 . Підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_14 , згідно інвестиційного договору №119-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 року на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 . Підпис в графі «Підпис» в заяві ОСОБА_10 від 12.04.2016 р. про переуступку майнових прав на парко місце АДРЕСА_15 , згідно інвестиційного договору №113-а про участь у фінансуванні будівництва критого паркінгу від 13.09.2011 року на користь третьої особи виконаний ОСОБА_10 .

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду даного кримінального провадження встановлено, що між ОСОБА_10 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна Група «Олімп», в особі директора ОСОБА_7 були укладені інвестиційні договори на будівництво паркомісць (машиномісць), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме №№ 22,46,57,58,59,68. В подальшому зазначені паркомісця були реалізовані та передані третім особам. Згідно заяв потерпілого ОСОБА_10 останній надав згоду на переуступку прав на зазначені паркомісця третім особам. Таким чином потерпілий реалізував своє право на розпорядження майном (правом на майно) шляхом відмови від права власності (ст. 347 ЦК України). Жодних даних про те, що ця відмова була під впливом обману чи насильства суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що пояснення потерпілого, про те, що він не підписував зазначені документи (заяви) спростовується висновком експертного дослідження №17-3/12 від 31.08.2020 згідно якого підписи в графі підпис в зазначених заявах на переуступку майнових прав на будівництво критих паркінгів №№ 22,46,57,58,59,68, згідно відповідних інвестиційних договорів виконані ОСОБА_10 . Викладене свідчить про відсутність умислу у обвинуваченого ОСОБА_7 на заволодіння майном потерпілого чи придбання права на його майно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідальність за відповідними частинами ст.190 КК України настає коли особа на момент здійснення обману та зловживання довірою, що вчиняється із метою протиправного заволодіння майном іншої особи, має намір обернути це майно на свою користь, не має намір його в подальшому повернути.

Між тим, стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би цю обставину підтверджував.

Крім того, колегія суддів аналізуючи встановлені у ході кримінального провадження обставини, вважає, що між потерпілим ОСОБА_10 та ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Група «Олімп» в особі обвинуваченого ОСОБА_7 склалися цивільно-правові відносини, спір про які повинен вирішуватись у судах цивільної юрисдикції.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у ході судового розгляду не спростовані доводи сторони захисту про передачу потерпілим прав на паркомісця. Ця обставина також є такою, яка указує на існування цивільно-правових відносин.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороною обвинувачення суду не було надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_7 дій у формі заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 шляхом обману (шахрайство), а вказані в обвинувальному акті обставини, не знайшли свого підтвердження як в суді першої інстанції, так і при перегляді в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів також вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що вказаний рік 2016 в заявах потерпілого ОСОБА_10 про переуступку майнових прав, який спростовують як потерпілий так і обвинувачений, що це помилкою, яка може мати наслідки при вирішенні спору в цивільно-правовому порядку, однак, безсумнівно свідчить про відсутність умислу на шахрайські дії з боку обвинуваченого, адже якщо навіть припустити, що потерпілий підписав ці заяви у 2016 році, він цим самим виявив свою волю, і підтвердив правомірність відчудження машиномісць на користь третіх осіб.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції було допущено істотне порушення вимог КПК України, оскільки всупереч п.12 ст.290 КПК України заяви ОСОБА_10 про переуступку майнових прав існували та про них було відомо стороні захисту на момент завершення досудового розслідування, однак вони не були відкриті стороні обвинувачення, що свідчить про їх недопустимість, є безпідставними.

Так, відповідно до положень ст.290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Переглядаючи провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілого, суд апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення повторно дослідив докази, які , на думку сторони обвинувачення, підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.190 КПК України. Будь-яких клопотань про дослідження доказів, які були надані стороною захисту суду першої інстанції у спростування вини обвинуваченого, та покладені в основу виправдувального вироку, з метою надання їм правової оцінки, прокурором в суді апеляційної інстанції заявлено не було.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, так як судом безпідставно визнано недопустимими доказами усі матеріали кримінального провадження через проведення досудового розслідування поза межами строку, встановленого ст..219 КПК України.

Заслуговують на увагу мотиви викладені у вироку щодо ненадання обвинуваченому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, відповідно до вимог ст.280 КПК України. Так, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних про ухилення ОСОБА_7 від виконання вимог ст.280 КПК України. Обгрунтованими є також і мотиви, із яких суд відкинув розписку обвинуваченого про відмову від отримання обвинувального акту, як таку, яка складена після закінчення строку досудового розслідування.

Обґрунтованими є і посилання суду на закінчення строку досудового розслідування. З огляду на вимоги ч.2 ст.219 КПК України на момент складення повідомлення про підозру строки, передбачені цією статтею закону закінчилися.

Порушень у мотивах виправдування колегія суддів не знаходить, а вбачає лише коротке викладення цих мотивів у вироку, що не може вплинути на вирішення питання про законність вироку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2020, а також про безпідставність доводів апеляційних скарг потерпілого ОСОБА_10 та прокурора, а тому апеляційні скарги залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_10 та прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4