Рішення

від 18.10.2021 по справі 420/8708/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8708/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивач - не з`явився, представника відповідача - Андрусенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №500020/2021/000085/2 від 29 квітня 2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби за №UA500020/2021/00281 від 29 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 квітня 2017 року між ТОВ «БУДТРЕСТ-ВВ» (Покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу №HLF/BB - 220417, та додатки до нього.

На підставі яких Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання, іменовані надалі «Товари народного споживання» , у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. (п. 1.1 Контракту)

У квітні 2021 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями ТОВ «БУДТРЕСТ-ВВ» надіслало до Одеської митниці Держмитслужби наступні документи: пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of landing); навантажувальні документи (Bordereau); декларація про походження товару (Declaration of origin); прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується №HLF/BB - 220417 від 22.04.2017 року; інші некласифіковані документи та результати зважування, комерційна пропозиція.

Рішенням від 29 квітня 2021 року за №UA500020/2021/00281 відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000085/2 від 29 квітня 2021 року.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою від 07.06.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.07.2021 року на 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 05.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 05.07.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 06 вересня 2021 року о 10 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 06.09.2021 року суд витребував у відповідача докази.

У судове засідання, призначене на 05 жовтня 2021 року на 16:30 годину, з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 05 жовтня 2021 року на 16:30 годину не з`явився, 04.10.2021 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Під час судового розгляду справи у судовому засіданні 06.09.2021 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

05.07.2021 року представник відповідача подав письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) UA500020/20211/014865 декларантом подані наступні документи (копії документів): зовнішньоекономічний договір (контракт) від 22.04.2017 № HLF/BB - 220417 та додатки до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 11.03.2021 № HLF/BB -3790, прайс-лист від 25.02.2021 № б/н та інші документи.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500020/2021/014865, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом митними деклараціями (МД) № UA500020/2021/014865 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Пунктом 8 контракту визначено, що додаткове страхування може проводитися за домовленістю сторін. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2017 №HLF/BB - 220417 вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару. Проте, у поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які документи та інформація щодо включення/не включення даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) заявлені до митного оформлення товари не містять даних щодо артикулів/моделей, вказане унеможливлює їх ідентифікацію та перевірку правильності визначення митної вартості;

4) в прайс-листі від 25.02.2021 № б/н, що надано разом з митною декларацією, міститься інформація щодо ціни товару, яка не відповідає ціні товару, що зазначена в інвойсі від 11.03.2021 № MLF/BB - 3790, разом з цим, в прайс-листі не визначено, відповідно до яких умов поставки вказана ціна товару.

Відповідач вказав, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме за митними деклараціями (МД) № UA500020/2021/014865: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації виробника товару; також, відповідно до ст.254 Митного кодексу України було запропоновано надати переклад декларації країни відправлення від 11.03.2021 № 425820210000000820.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" надіслало до митниці листи, в яких було повідомлено про неможливість подання витребуваних додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За результатом проведених консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів 29.04.2021 № UA500020/2021/000085/2.

Відповідач зазначив, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить по товару №2: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 11.03.2021 № UA110140/2021/002250), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №3: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 19.03.2021 №UA110140/2021/002738), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №4: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 08.04.2021 №UA500020/2021/012297), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №5: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 19.03.2021 №UA110140/2021/002733), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто.

Відповідач вважав, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.04.2021 №UA500020/2021/000085/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00281, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 22 квітня 2017 року між ТОВ «БУДТРЕСТ-ВВ» (Покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено Контракт купівлі-продажу №HLF/BB - 220417, та додатки до нього. На підставі вказаного Контракту з даодатками Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання, у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. (п. 1.1 Контракту) (а.с. 13-17).

20 квітня 2021 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500020/2021/013356 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 43-46).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Інструменти ручні (переносні) з вбудованим бензиновим двигуном внутрішнього згорання, нові, призначені для використання в побуті: Мотокоса для підрізання трави (бензотример), з бензиновим двухтактовим одноциліндровим двигуном, у розібраному стані для зручності транспортування (нероз`ємні шланги спаковані окремо): потужність 5,2 кВт - 760 шт. Торгівельна марка: « FLINKE» .

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: Ручний електроінструмент, новий, для використання у побуті, з живленням від мережі 220В: Кутошлифувальна машинка потужністю 2950 Вт, діаметр диска 230 мм - 272 шт. Торгівельна марка: « FLINKE» . Виробник « HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO. LTD» на виробничій площі « ZHEJIANG SAFUN INDUSTRIAL CO. LTD» , CHINA. Каїна виробництва: CN.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 3: Інструменти ручні, з вмонтованим електричним двигуном; Тример електричний для підстригання кущів в розібраному стані: потужністю 3000 Вт - 103 шт. Торгівельна марка: « FLINKE» . Виробник « HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO. LTD» на виробничій площі « ZHEJIANG SAFUN INDUSTRIAL CO. LTD» , CHINA. Каїна виробництва: CN.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 4: Ручний електроінструмент з вмонтованим електродвигуном: Шабельна пила акумуляторна 64 Вт - 200 шт. Торгівельна марка: « FLINKE» . Виробник « HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO. LTD» на виробничій площі « ZHEJIANG SAFUN INDUSTRIAL CO. LTD» , CHINA. Каїна виробництва: CN.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 5: Інструменти ручні, які можуть працювати без зовнішнього джерела живлення: Гайковерт ударний акумуляторний 48 Вт - 500 шт. Торгівельна марка: « FLINKE» . Виробник « HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO. LTD» на виробничій площі « ZHEJIANG SAFUN INDUSTRIAL CO. LTD» , CHINA. Каїна виробництва: CN.

Митну вартість вказаних товарів визначено за основним методом - ціною договору.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: пакувальні листи (Packing list); рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice); домашні коносаменти (House bill of landing); навантажувальні документи (Bordereau); декларація про походження товару (Declaration of origin); прейскурант (прайс-лист) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується №HLF/BB - 220417 від 22.04.2017 року; інші некласифіковані документи та результати зважування, комерційна пропозиція.

Відповідач надіслав декларанту повідомлення, яким декларанта було зобов`язано надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації виробника товару; також, відповідно до ст.254 Митного кодексу України було запропоновано надати переклад декларації країни відправлення від 11.03.2021 № 425820210000000820.

На запит щодо надання додаткових документів, ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" надіслало до митниці листи, в яких було повідомлено про неможливість подання витребуваних додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

29 квітня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000147/2 за митною декларацією №UA500020/2021/000085/2 (а.с. 52-54).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

1) відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Пунктом 8 контракту визначено, що додаткове страхування може проводитися за домовленістю сторін. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/ не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2017 №HLF/BB - 220417 вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару. Проте, у поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які документи та інформація щодо включення/не включення даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) заявлені до митного оформлення товари не містять даних щодо артикулів/моделей, вказане унеможливлює їх ідентифікацію та перевірку правильності визначення митної вартості;

4) в прайс-листі від 25.02.2021 №б/н, що надано разом з митною декларацією, міститься інформація щодо ціни товару, яка не відповідає ціні товару, що зазначена в інвойсі від 11.03.2021 № MLF/BB - 3790, разом з цим, в прайс-листі не визначено, відповідно до яких умов поставки вказана ціна товару.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АС MO «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України відповідачем було встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №2: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 11.03.2021 № UA110140/2021/002250), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №3: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 19.03.2021 №UA110140/2021/002738), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №4: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 08.04.2021 №UA500020/2021/012297), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто; по товару №5: 4,07 дол. США за кг нетто (МД від 19.03.2021 №UA110140/2021/002733), ніж заявлено декларантом 2,2 дол. США за кг нетто.

29.04.2021 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00281 (а.с. 50-51).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України. Враховуючи наведене, під час подання документів для митного оформлення, позивачем не сплачено вартість поставлених товарів продавцю, на умовах контракту, що стало підставою для ненадання платіжних документів, що відповідає приписам Митного кодексу України.

Крім того, згідно п.3.1. Контракту ціни за умовами даного контракту є предметом усної чи письмової домовленості між Сторонами та вказуються в інвойсах.

Щодо зазначенні у спірному рішенні про відсутність інформації про страхування товару суд зазначає, що як наведено у спірному рішенні самим відповідачем, умови поставки СРТ Одеса передбачають, що вартість страхування не включена у вартість товару. Додатково слід зауважити, що за умовами поставки СРТ Одеса ані продавець, ані покупець не несе зобов`язань зі страхування товару. Тому доводи відповідача щодо наявності розбіжностей чи неможливості визначення митної вартості товару є безпідставними.

Пунктом 6.3 розділу 6 Контракту визначено, що вартість палет, тари та упаковки включена у вартість товару.

Суд зазначає, що відповідач не навів жодного обґрунтування наявності підстав вважати, що надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд бере до уваги доводи позивача, що у звіті про оцінку майна, проведеного позивачем, дана обґрунтована оцінка товарів, які є предметом митного оформлення, та підтверджує заявлені Декларантом числові дані. Таким чином, подані до митного оформлення документи не містять будь-яких розбіжностей та відповідають заявленим числовим даним.

Стосовно посилань відповідача, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, суд зазначає, що у п.6.3 Контракту №HLF/BB - 220417 від 22.04.2017 р. вказано, що вартість палет, тари та упаковки включені в вартість товару. Вказана обставина викладена самим відповідачем у спірному рішенні, проте відповідач всупереч приписам ч.10 ст.58 МК України безпідставно та необгрунтовано навів вказану обставину як таку, що перешкоджає визначенню митної вартості товарів.

Твердження відповідача про те, що згідно прайс-листа ціни товарів не відповідають цінам інвойсу, не може свідчити про підробку документів, адже п.4.1 Контракту передбачено, що умови поставки за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі.

Пункт 4.2 Контракту зазначає, що окремими додатковими угодами між сторонами можуть бути визначені ціна товару та загальна вартість партії товару.

Крім того, прайс-лист є пропозицією виробника, а рахунок-фактура (інвойс) - це вартість товару, погоджена між сторонами, яка підлягає сплаті на умовах Контракту у кожному окремому випадку.

Посилання відповідача на відсутність даних щодо артикулів/моделей товару, що унеможливлює його ідентифікацію та перевірку правильності визначення митної вартості товару суд також не бере до уваги, оскільки наявність чи відсутність цих даних жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Будь-яких інших підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «БУДТРЕСТ-ВВ» є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» (адреса: вул. Єврейська, 13, кв. 25, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 39427729) до Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №500020/2021/000085/2 від 29 квітня 2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби за №UA500020/2021/00281 від 29 квітня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» судові витрати у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів