Рішення

від 20.10.2021 по справі 600/3210/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3210/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання дій протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом (уточнена позовна заява), в якому просить:

- визнати протиправними бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо нарахування та виплати йому, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки" в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2021 рік у розмірі 7354,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Вказана допомога виплачена йому в 2021 році в розмірі 1491,00 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У зв`язку із винесенням Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак, відповідач листом повідомив позивача, що разова грошова допомога на 2021 рік у розмірі 1491,00 грн виплачена йому в повному обсязі.

Позивач не погоджується з таким висновком та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України.

Вказана ухвала надіслана на адресу відповідача. Однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які позивач як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.07.2018 року позивач є учасником бойових дій. (а. с. 8)

Позивач звертався до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати невиплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (а. с. 9).

Розглянувши вищевказане звернення, відповідач листом від 17.06.2021 року № Т-689 повідомив позивача, що разова грошова допомога до 05 травня на 2021 рік виплачена в повному обсязі, у розмірі 1491,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року (а. с. 10).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 ріку у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону №3551-XІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 11 листопада 2021 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8 845 грн (1769 грн х 5).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Водночас, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XІІ, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік є неправомірними.

Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та провести відповідні виплати, з урахуванням виплаченої суми за 2021 рік, у розмірі 7354,00 грн (8845,00 грн - 1491,00 грн (виплачена сума)).

Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради під час розгляду справи по суті відзив на позовну заяву без поважних причин до суду не надав, правами передбаченими ст. ст. 159 та 162 КАС України, не скористалося.

Частиною 4 ст. 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи наведену норму процесуального права, суд кваліфікує неподання відповідачем, суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов без поважних причин, як визнання позову.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню з урахуванням вказаних вище висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243 - 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки" в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

3. Зобовязати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2021 рік у розмірі 7354,00 гривень.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

відповідач - Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 26075395).

Суддя В.К. Левицький