Постанова

від 13.10.2021 по справі 910/7504/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. Справа№ 910/7504/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від державної виконавчої служби: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2021 (повний текст складено 27.05.2021)

за скаргою Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьмишина Едуарда Миколайовича)

у справі № 910/7504/18 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ЕКСПОРТ"

про стягнення 60 062, 36 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та рух справи у суді першої інстанції.

В червні 2018 року Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго експорт" про стягнення 60 062, 36 грн, з яких: 47 974, 82 грн заборгованості за договором про надання послуг технікою № 4-32 від 19.04.2017, 4 994, 64 грн пені, 1 499, 66 грн три проценти річних, 5 593, 24 грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 18.07.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2018 затверджено мирову угоду, укладену між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контанго експорт", провадження у справі №910/7504/18 закрито.

18.01.2019 Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось із заявою про виправлення описки у виконавчому документів господарського суду м. Києва від 08.08.2018 по справі № 910/7504/18, в якій просило суд виправити описку та зазначити повне прізвище, ім`я та по-батькові посадової особи, яка видала виконавчий документ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2019 виправлено помилку, допущену при оформленні та видачі виконавчого документу господарського суду міста Києва № 910/7504/18 від 08.08.2018, замінивши "Л.Г. Пукшин" на "Людмила Гелярівна Пукшин".

13.05.2021 Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича, у якій скаржник просив суд: визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця у виконавчому провадженні № 62430826, а також неправомірними дії щодо винесення 15.04.2021 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; скасувати постанову головного державного виконавця у проваджені № 62430826 про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2021; зобов`язати головного державного виконавця відновити виконавче провадження № 62430826 та вжити всіх заходів для стягнення заборгованості за рішенням суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2021 прийнято до розгляду скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича; розгляд скарги призначено на 26.05.2021.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №910/7504/21 скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у справі №910/7504/18 задоволено та визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у виконавчому провадженні № 62430826, а також неправомірними дії щодо винесення 15.04.2021 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; скасовано постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича у виконавчому проваджені № 62430826 про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2021; зобов`язано головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишина Едуарда Миколайовича відновити виконавче провадження № 62430826 та вжити всіх заходів для стягнення заборгованості за рішенням суду.

Ухвалу суду мотивовано тим, що суду не було надано доказів того, що державний виконавець виконав усі передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи виконання рішення суду, зокрема, останнім не було розглянуто заяву стягувача вих. № 053/282/01-11/2310 про вжиття заходів примусового виконання рішення та притягнення боржника до відповідальності від 15.09.2020, не складено акт про порушення; відсутні докази звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення керівником боржника кримінального правопорушення; не було вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України; не накладено штраф у зв`язку з невиконанням рішення суду боржником.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2021, Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадану ухвалу суду як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити повністю.

Зокрема, скаржник посилається на те, що перелічені судом заходи примусового виконання рішення та притягнення боржника до відповідальності, на які посилається суд, не можуть бути застосовані в даному до божника, оскільки нормами Закону України Про виконавче провадження останні застосовуються до виконання рішень немайнового характеру, а щодо обмеження виїзду за межі України - до фізичних осіб.

Позивачем (стягувачем) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на невжиття державним виконавцем усіх можливих і необхідних заходів для повного та своєчасного виконання виконавчого документа.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 справу № 910/7504/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7504/18 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/7504/18 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

21.07.2021 матеріали справи № 910/7504/18 господарському суді міста Києва надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

23.07.2021 на електронну адресу суду від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору в належному порядку та розмірі. Також 03.08.2021 аналогічне клопотання надійшло до канцелярії суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021, апеляційну скаргу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без руху та роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду інших належних доказів надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

16.09.2021 на електронну адресу суду від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" та ТОВ "КОНТАНГО ЕКСПОРТ" - учасникам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено та поновлено Печерському районному відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/7504/18; відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 13.10.2021.

Явка учасників справи.

Представники учасників справи у судове засідання 13.10.2021 не з`явились.

Про дату, час і місце розгляду справи Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи колегія зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

05.10.2021 на адресу суду апеляційної інстанції повернуто поштове відправлення з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження від 21.09.2021, що було надіслане на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ЕКСПОРТ" (м. Київ, Залізничне шосе, 47) з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

З матеріалів справи також вбачається, що судом першої інстанції направлялась судова кореспонденція на іншу адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАНГО ЕКСПОРТ" - м. Київ, Червоноармійська, 29-Б і яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Однак поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення "вибули" (а.с. 118, 178).

Відомості про наявність у відповідача інших засобів зв`язку в матеріалах справи відсутні.

Колегія звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

З огляду на викладене, колегія вважає, що у даному випадку вимоги процесуального закону щодо належного повідомлення сторони у справі були дотримані.

Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, 26.07.2021, 21.09.2021 у даній справі про вчинення процесуальних дій були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстами цих ухвал.

Відповідно, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження, зокрема, через відкритий безоплатний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, та скористатися наданими йому процесуальними правами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як було встановлено місцевим господарським судом та підтверджено судом апеляційної інстанції, у зв`язку з невиконанням боржником умов укладеної між сторонами мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Печерського РВ ДВС у м. Києві із заявою № 053/282/01-11/1505 від 17.06.2020 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 30 червня 2020 року Печерським РВ ДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження №62430826.

15 вересня 2020 року у зв`язку з несплатою боржником заборгованості, стягувач звернувся до Печерського РВ ДВС у м. Києві із заявою №053/282/01-11/2310 про вжиття заходів примусового виконання рішення та притягнення боржника до відповідальності, у якому просив державного виконавця вчинити всі передбачені чинним законодавством дії по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва №910/7503/18 від 20.08.2018, скласти акт про порушення і звернутись до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення керівником боржника кримінального правопорушення; звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань за судовим рішенням.

Постановою від 15 квітня 2021 року головним державним виконавцем Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишиним Едуардом Миколайовичем повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Зазначену постанову мотивовано тим, що головним державним виконавцем при примусовому виконанні ухвали суду від 08.08.2018 було встановлено, що згідно відповіді МВС України за боржником не зареєстровано транспортні засоби; згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості відносно боржника; згідно відповіді ДФС України у боржника є рахунки та кошти на які можливо звернути стягнення відсутні.

Також, у постанові зазначено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Звертаючись із скаргою на дії державного виконавця, Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" послалось на те, що головним державним виконавцем було формально здійснено виконавче провадження та не виконано покладених на нього обов`язків відповідно до Закону України Про виконавче провадження , зокрема, не вжито усіх передбачених законом заходів для здійснення повного виконання виконавчого документу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Закону України Про виконавче провадження :примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (ч. 1 ст. 5); під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13);

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Матеріалами справи підтверджено, що постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувану обґрунтовано тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що боржник перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, докази того, що він припинив господарську діяльність або перебуває у стадії ліквідації в матеріалах справи відсутні.

Отже, повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, здійснено по формальних підставах та не свідчить про належний розгляд державним виконавцем заяви стягувача № 053/282/01-11/2310 від 15.09.2020 про вжиття заходів примусового виконання рішення та притягнення боржника до відповідальності, передбачених ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ч. 18 якої зокрема, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Також, державним виконавцем безпідставно не складено акт про порушення; відсутні докази звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення керівником боржника кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що державним виконавцем не було в повній мірі вжито всіх належних заходів з метою виконання рішення суду, а відтак, правомірно скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу як таку, що не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо решти аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині даної постанови, суд визнає їх такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №910/7504/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - без задоволення.

Судові витрати.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №910/7504/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Матеріали справи № 910/7504/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 18.10.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова