Ухвала

від 12.10.2021 по справі 754/9017/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/807/21

Справа № 754/9017/20

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Панченко О.М.

при секретарі - Богослов Ю.В.

без учаситі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, -

УХВАЛИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин О.С. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, а саме ТОВ "Корсак" Червоного С.В.

В судове засідання приватний виконавець не з"явилася, в своїй заяві адресованій до суду просила проводити розгляд подання без її участі.

Оглянувши матеріали подання, судом становлено наступне.

На виконанні у приватного виконавця, виконавчого округу Київської області Микитин О.С. (надалі - приватний виконавець), перебуває виконавче провадження №64459755 з примусового виконання виконавчого листа № 754/9017/20 від 04.02.2021 виданого Деснянським районним судом міста Києва, в резолютивній частині якого зазначено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРСАК (код 37499461) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 81766,83 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.06.2020 року по 24.12.2020 року в розмірі 95250,00 грн., а також судовий збір у розмірі 952,50 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - Товариство з обмеженою відповідальністю КОРСАК , ЄДРПОУ 37499461 (вул. Торф`яна, 28, смт. Баришівка, Київська обл., 07501).

Відповідно до статей 3, 4, 26-27 Закону України Про виконавче провадження (надалі - Закон), приватним виконавцем 10.02.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64459755 та зобов`язано боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно за встановленою Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 формою (додаток 2) та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено боржнику рекомендованим листом, штрихкодовий ідентифікатор №0820505917801.

Згідно інформації з веб-сайту АТ Укрпошта рекомендоване поштове відправлення за № 0820505917801 вручене за довіреністю 13.02.2021.

Отже, боржником проігноровано вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження, приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, про що винесено постанову про арешт майна боржника від 10.02.2021 № 64459755.

Також, відповідно до відповіді ДФС України від 10.02.2021 р. № 96139701 на запит приватного виконавця у боржника наявні рахунки відкриті в АБ Укргазбанк та АТ КБ ПриватБанк . Постановою від 10.02.2021 № 64459755 на кошти на зазначених рахунках накладено арешт та 16.06.2021 виставлено платіжні вимоги, з метою списання коштів.

Згідно витягу є Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ Корсак , ЄДРПОУ 37499461 з 01.03.2015 є ОСОБА_2 .

У зв`язку із невиконанням боржником судового рішення та вимог постанови про відкриття виконавчого провадження, 07.06.2021 боржнику скеровано вимогу приватного виконавця якою боржника зобов`язано надати інформацію про грошові кошти та майно, а також зобов`язано керівника ТОВ Корсак Червоного С.В. надати пояснення щодо причин невиконання судового рішення та неподання декларації про доходи та майно. Згідно інформації з веб-сайту АТ Укрпошта рекомендоване поштове відправлення за № 0820505920179 вручене за довіреністю 11.06.2021.

Жодних документів чи пояснень від боржника станом на 20.08.2021 до приватного виконавця не надходило.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстру Держпродспоживслужби України та МВС України, у боржника відсутнє зареєстроване на праві власності рухоме та нерухоме майно.

Станом на 23.09.2021 грошові кошти на рахунок приватного виконавця з обліку депозитних сум не надходили, заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Підсумовуючи викладене, заборгованість за виконавчим документом до теперішнього часу не погашена, а боржник ухиляється від його виконання та не вживає заходів щодо сплати суми боргу, що як наслідок, призвело до вжиття відносно боржника вищевказаних заходів примусового виконання.

З метою забезпечення однакового та правильного застосування судами законодавства при розгляді справ про тимчасове обмеження прав громадян на виїзд України та надання роз`яснень щодо застосування законодавства під час розгляду справ зазначеної категорії Верховний Суд України в судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.01.2013 зазначив наступне.

Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Наведені обставини свідчать про свідоме ухилення боржником (його керівником) від виконання судового рішення та по своїй суті є такими, що ускладнюють примусове виконання щодо стягнення заборгованості.

Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що боржником (його керівником) вчинялися будь-які дії щодо погашення заборгованості за виконавчим документом. Разом з тим, відсутні докази наявності об`єктивних причин, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.

Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що приватний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Таким чином, дії боржника, які відображаються, насамперед, у відсутності будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, у тому числі: невжиття жодних заходів щодо виконання рішень, а також ігнорування вимог виконавчого документа та вимог приватного виконавця, свідчать про факт ухилення від виконання зобов`язань.

До боржника доведено наявність рішення суду, яке підлягає виконанню, боржника попереджено про необхідність його виконання.

Однак, боржником рішення суду виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником (директором) боржника є ОСОБА_2 . Відтак, саме ОСОБА_2 , як особа що здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства (керівник) має нести відповідальність за ухилення виконання боржником судового рішення.

Пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

На виконання статті 2 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів від 24.03.2008 р. № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Частиною першою статті 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно вимог, частини другої статті 441 ЦПК, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 441 ЦПК, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

При цьому, слід звернути увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У своєму Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

За таких підстав обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України є тією крайньою мірою, яка змусить останнього виконати свої зобов`язання по виконанню судового рішення.

Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство не містить, а тому саме з метою виконання рішення суду вважаю обґрунтованим застосування до керівника боржника-юридичної особи такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України.

Обмеження боржника в праві виїзду за кордон не свідчить про порушення положення статті 33 Конституції України, статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, оскільки боржник під керуванням керівника ОСОБА_2 ухиляється від виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України Про виконавче провадження , статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , статтею 441 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, - задовольнити.

Тимчасово обмежити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю КОРСАК , ЄДРПОУ 37499461 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов`язань по виконавчому провадженню № 64459755 з примусового виконання виконавчого листа № 754/9017/20 виданого 04.02.2021 Деснянським районним судом м. Києва, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРСАК (код 37499461) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 81766,83 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.06.2020 року по 24.12.2020 року в розмірі 95250,00 грн., а також судовий збір у розмірі 952,50 грн.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п"ятнадцяти днів з дня її отримання учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Головуючий О.М. Панченко