Ухвала

від 18.10.2021 по справі 761/35194/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35194/21

Провадження № 1-кс/761/19745/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві

клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року (справа №761/23839/17), у кримінальному провадженні №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , 29 вересня 2021 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року (справа №761/23839/17), у кримінальному провадженні №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме: земельних ділянок: площею 0,102 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7022 та площею 0,0958 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7023, які належать на праві власності ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні слідчого управління Головного управління в Київській області перебуває кримінальне провадження №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, накладено арешт, в тому числі і на земельні ділянки: площею 0,102 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7022 та площею 0,0958 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7023, які належать на праві власності ОСОБА_3 .

Метою накладення арешту слідчим суддею зазначено збереження речових доказів, оскільки вказані земельні ділянки є об`єктом кримінального правопорушення та визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, та з метою запобігання їх передачі та відчуження.

Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, оскільки ОСОБА_3 є власником вказаних земельних ділянок, не має у кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або особи, щодо якої здійснюється провадження, вказані земельні ділянки також жодного відношення не мають до кримінального провадження №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, а тому накладення судом арешту на земельні ділянки: площею 0,102 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7022 та площею 0,0958 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7023, є необґрунтованим і очевидно неспіврозмірним обмеженням права власності ОСОБА_3 , яке позбавляє останнього у повній мірі володіти, розпоряджатися та користуватись своїм майном.

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.

Уповноважений слідчий СУ ГУНП в Київській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Слідчим не було надано заперечень на клопотання про скасування арешту майна, які б спростовували доводи клопотання адвоката ОСОБА_4 та вказували б на необхідність подальшого застосування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя, на підставі ст. 174 КПК України, визнав можливим проводити розгляд клопотання за відсутності слідчого та власника майна на підставі наявних даних, які вважає достатніми для вирішення клопотання.

Слідчий суддя вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов протии Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління в Київській області перебуває кримінальне провадження №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, накладено арешт, в тому числі і на земельні ділянки: площею 0,102 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7022 та площею 0,0958 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7023, які належать на праві власності ОСОБА_3 .

Метою накладення арешту слідчим суддею зазначено збереження речових доказів, оскільки вказана земельна ділянка є об`єктом кримінального правопорушення та визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, та з метою запобігання їх передачі та відчуження.

Згідно частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Інші випадки арешту майна законодавством віднесено лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна земельних ділянок ОСОБА_3 , який є власником земельних ділянок, враховуючи, що визнання земельних ділянок речовим доказом відповідно до статті 98 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, є сумнівним в розумінні оцінки такого об`єкта нерухомого майна як речового доказу в порядку статті 94 КПК України, згідно якої слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння належними земельними ділянками на підставі зазначених обставин, а також слідчим суддею враховано, що арешт триває з 2017 року, що невиправдано впливає на реалізацію власником своїх законних прав.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_3 його майном на підставі зазначених обставин, оскільки адвокатом ОСОБА_4 доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим, вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/23839/17) від 18 липня 2017 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року (справа №761/23839/17), у кримінальному провадженні №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року (справа №761/23839/17), у кримінальному провадженні №42017110000000090 від 10 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме на:

земельні ділянки: площею 0,102 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7022 та площею 0,0958 га, кадастровий номер 3221886400:36:117:7023, які належать на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1