Постанова

від 18.10.2021 по справі 348/369/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/369/18

Провадження № 22-ц/4808/1269/21

Провадження 2№22-ц/4808/1268/21

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.

з участю секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 30 січня 2020 року та ухвалу Надвірнянського районного суду від 19 березня 2020 року, в складі судді Грещука Р.П., у справі за позовом керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Переріслянська сільська рада об`єднаної територіальної громади, про припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року керівник Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивував тим, що Надвірнянською місцевою прокуратурою в порядку моніторингу стану законності у земельній сфері виявлено порушення вимог чинного законодавства. Встановлено, що згідно довідки про включення в Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій України фермерське господарство Надія 03.06.1992 зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 13657055, с. Волосів, вул. Бандери, 24, Надвірнянського району, головою якого став ОСОБА_2 . 16 березня 1993 року ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 10 га в с. Волосів, Надвірнянського району. Згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001 від 17.11.1993 дана земельна ділянка надана в постійне користування для ведення фермерського господарства згідно рішення Надвірнянської районної ради від 16.03.1993.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року припинено юридичну особу - фермерське господарство Надія (код ЄДРІЇОУ 13657055), яка вступила в законну силу 08.04.2015 року.

Комісіями Волосівської сільської ради і Надвірнянської РДА обстежено земельну ділянку площею 10 га, що в с. Волосів, яка була передана ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, та встановлено, що земельна ділянка не обробляється, не використовуються за цільовим призначенням, посів сільськогосподарських культур не проводиться. Окрім того, згідно інформації Надвірнянської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) не перебуває на податковому обліку як фізична особа підприємець.

Таким чином, земельна ділянка в с. Волосів Надвірнянського району, площею 9,1534 га, землі ріллі, кадастровий номер 2624080900:02:001:0009, яка розташована за межами населеного пункту с. Волосів (станом на даний час Переріслянської об`єднаної територіальної громади), та передана ОСОБА_2 в постійне користування підлягає поверненню Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Оскільки, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області з 30.03.2015 самостійно не вживались заходи позовного характеру, спрямовані на припинення права користування ОСОБА_2 земельною ділянкою та повернення її державі, у Надвірнянської місцевої прокуратури наявні підстави для реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Підставою позову є порушення інтересів держави, що зумовлено порушенням вимог земельного законодавства в частині неефективного, нецільового використання землі, яке призводить в подальшому до зниження якісних показників ґрунту.

Просив постановити рішення, яким припинити право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 , згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001 від 17.11.1993 та зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вказану земельну ділянку.

Заочним рішенням Надвірнянського районного суду від 30 січня 2020 року позов керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області задоволено.

Припинено право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 , згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001 від 17.11.1993.

Зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 9,1534 га, кадастровий номер 2624080900:02:001:0009, яка розташована за межами населеного пункту с.Волосів ( станом на даний час входить до Переріслянської об`єднаної територіальної громади), Надвірнянського району, Івано-Франківської області з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Івано-Франківської області 3524 грн судових витрат по справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 19 березня 2020 року виправлено описку в резолютивній частині рішення суду та зазначено правильно ідентифікаційний код відповідача ОСОБА_2 та дату його народження.

Не погоджуючись із рішенням та ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що суд постановив судові рішення з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин справи, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права.

Визначені судом умови проведення заочного розгляду справи відсутні.

Зазначає, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки справа розглянута у відсутності відповідача, він не зміг скористатися своїми процесуальними правами з поважних причин, також зокрема із настанням пандемії COVID-19.

Позивач у позові посилався на те, що комісією Волосівської сільської ради 01.11.2017 року та 12.01.2018 року обстежено земельну ділянку площею 10 га в с. Волосів, що була передана ОСОБА_2 та встановлено що така ним не обробляється. Однак дані обставини не відповідають дійсності, оскільки в листопаді і січні він землю не обробляв, посіви сільськогосподарських культур не проводились, земельна ділянка відповідачем використовується за цільовим призначенням в теплу пору року.

Позивачем не надано доказів щодо зниження якісних показників ґрунту, а також використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Судом не застосовано норми статті 144 Земельного кодексу України, в матеріалах справи відсутні протоколи відповідних державних органів контролю за землею щодо виявлення порушення земельного законодавства ОСОБА_2 , відповідача не було жодного разу притягнено до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми статті 188 ЗК України та норми щодо охорони земель.

Позивачем та судом порушено ч. 2 ст. 144 ЗК України, в якій зазначено порядок та процедуру припинення права користування земельною ділянкою.

Судом порушено норми процесуального права щодо підсудності справи, оскільки рішення від 16.03.1993 року приймала Надвірнянська районна рада, на підставі якого видано державний акт на право постійного користування землею. Підсудність справі між юридичними особами законодавством визначено господарському суду.

Рішення Надвірнянської районної ради від 16.03.1993 року та акт на землю не скасовані, а тому повернути державі зазначену земельну ділянку не має юридичних підстав, оскільки правовстановлюючі документи не визнані недійсними, а земля належить мешканцям села Волосів, які раніше працювали в колгоспі і мають право на земельні паї.

Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог дописавши слова в ухвалі суду від 19 березня 2021 року з чужого незаконного володіння .

Просить скасувати рішення суду від 30 січня 2020 року та ухвалу суду від 19 березня 2020 року і ухвалити нове рішення.

Керівник Надвірнянської окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що рішення та ухвала суду є законними, ухваленими при повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи.

Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001 від 17.11.1993 року був виданий ОСОБА_2 в порядку вимог ст. 2 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство як голові фермерського господарства Надія .

Припинення юридичної особи - фермерського господарства Надія на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року фактично унеможливлює подальше постійне користування землею площею 9,1534 га, кадастровий номер 2624080900:02:001:0009, яка розташована за межами населеного пункту с. Волосів (станом на даний час входить до Переріслянської територіальної громади), Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , як фізичною особою, оскільки така земля надана для ведення фермерського господарства.

Нецільове використання земельної ділянки є однією з підстав припинення права користування землею.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, проте до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, суд дійшов правильного висновку про можливість ухвалення рішення в порядку заочного розгляду справи, що жодним чином не порушило права відповідача.

Спір щодо вказаної земельної ділянки виник між фізичною особою ОСОБА_2 , якому земельна ділянка була надана у постійне користування для ведення фермерського господарства. Тому посилання на те, що розгляд справи повинен був здійснюватися за правилами господарського судочинства є помилковим.

Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що припинення юридичної особи - фермерського господарства Надія на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року фактично унеможливлює подальше постійне користування землею площею 9,1534 га, кадастровий номер 2624080900:02:001:0009, яка розташована за межами населеного пункту с. Волосів, Надвірнянського району, відповідачем ОСОБА_2 як фізичною особою. Відповідач ОСОБА_2 неефективно використовує зазначену земельну ділянку відповідно до цільового призначення.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Надія було зареєстроване 03.06.1992 року Надвірнянською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується копією довідки про включення в Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій України (а.с.20)

Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001 від 17.11.1993 був виданий відповідачу ОСОБА_2 в порядку вимог ст. 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , як голові фермерського господарства Надія (а.с.15-19).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року припинено юридичну особу - фермерське господарство Надія (код ЄДРПОУ 13657055) і його припинення виключає правонаступництво. Постанова суду вступила в законну силу 08.04.2015 року (а.с.23-25).

Згідно довідки міськрайонного управління Держгеокадастру у Надвірнянському районі та м. Яремче №0-9-0.201-46/115-18 від 15.02.2018 року, станом на 01.01.2018 року за фермерським господарством Надія рахується 9,1534 га землі ріллі, кадастровий номер 2624080900:02:001:0009, яка розташована за межами населеного пункту с. Волосів (станом на даний час Переріслянської сільської ради об`єднаної територіальної громади). Нормативно грошова оцінка даної земельної ділянки станом на 01.02.2018 року становить 209 689,25 грн (а.с.22).

Згідно наданої Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області інформації від 07.11.2017 року № 5568/9/09-19-12-04-29 у відповідності до наявної інформаційної бази даних Фермерське господарство Надія (код ЄДРПОУ 13657055), яке було зареєстроване в Надвірнянській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області, припинило діяльність на підставі рішення суду про припинення, не пов`язане з банкрутством. ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) як платник орендної плати за землю на обліку в ГУ ДФС в Івано-Франківській області не перебуває.

Згідно повідомлення Надвірнянського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області фізична особа (відповідач) ОСОБА_2 не перебуває на податковому обліку як фізична особа підприємець. За період з березня 2015 року по 31.12.2017 року був платником земельного податку, якому нараховано та сплачено до бюджету 132,38 грн. Податковий борг по вищевказаному податку відсутній (а.с.10-11).

Актом обстеження цільового використання земельної ділянки від 02.11.2017 року с. Волосів складеного комісією з питань соціально-економічного і культурного розвитку, земельних відносин та благоустрою встановлено, що обстежена земельна ділянка, площею 10 га, яка була передана ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства Надія , не обробляється, земельний податок не сплачується (а.с.12).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 12.01.2018 року, складеного комісією складі: в.о. начальника управління економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації, заступника голови комісії, головного спеціаліста відділу промисловості торгівлі, управління економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації та інших в присутності в.о. старости с. Волосів було проведено обстеження земельної ділянки площею 10 га, яка знаходиться на території села Волосів в урочищі Прийма та встановлено, що дана земельна ділянка не обробляється та проростає багаторічними травами (а.с.14).

Згідно із частиною першою статті 51 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992 року, тобто на момент створення Фермерського господарства Надія ) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у згаданій редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 ЗК України (у згаданій редакції) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не громадянину України, а спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Із представленого апелянтом у засіданні апеляційного суду Акту на право дострокового тимчасового користування землею від 29.06.92 року (який підлягав заміні на Державний акт встановленого зразка), такий видано виконавчим комітетом Надвірнянської районної ради фермеру ОСОБА_2 , с. Волосів на право довгострокового тимчасового користування землею для ведення фермерського господарства 10 га ріллі.

Відповідно до акту землекористувачі мають право і повинні користуватись земельними ділянками в тих цілях, для яких вони їм надані.

У подальшому 17.11.1993 року фермеру ОСОБА_2 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ 09-08-4/000001, яким йому передано у постійне користування 10.0 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення фермерського господарства.

Таким чином, земельна ділянка, надана відповідачу ОСОБА_2 виключно для ведення фермерського господарства.

У статті першій Закону України Про фермерське господарство вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення (створення) фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 року у справі № 320/5724/17.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 року у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Оскільки юридична особа - фермерське господарство Надія , керівником якого являвся ОСОБА_2 рішенням суду припинена, що не заперечується відповідачем, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог керівника Надвірнянської місцевої прокуратури про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,10 га відповідачем ОСОБА_2 , яка надана йому як фермеру, а не як фізичній особі.

З огляду на наведені обставини, не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів використання ним земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також в порушення вимог ч.2 ст. 144 ЗК України не дотримано процедури припинення права користування земельною ділянкою.

Доводи апелянта про те, що рішення Надвірнянської районної ради від 16.03.1993 року та акт на землю не скасовані, а тому повернути державі зазначену земельну ділянку не має юридичних підстав є необґрунтованими, оскільки позивачем пред`явлено позов про припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 внаслідок її використання не за цільовим призначенням, передбачених статтею 141 ЗК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, проте до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, а тому суд дійшов правильного висновку про можливість ухвалення рішення в порядку заочного розгляду справи.

Постановлення судом першої інстанції ухвали суду про виправлення описки в резолютивній частині рішення суду щодо дати народження ОСОБА_2 та правильного номера його ідентифікаційного коду не порушує прав апелянта, а відтак підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши, що державний акт на право постійного користування землею був виданий відповідачу ОСОБА_2 в порядку вимог статті 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство як голові фермерського господарства , суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду від 30 січня 2020 року та ухвалу Надвірнянського районного суду від 19 березня 2020 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2021 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин