Постанова

від 18.10.2021 по справі 909/939/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2021 р. Справа №909/939/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Чудяк Х.,

явка учасників справи:

від позивача - Мельник В.А.,

від відповідача - Якубовський О.О.,

розглянув апеляційну скаргу Калуської міської ради за № 2543/02-32/04 від 19.05.2021

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 суддя: Рочняк О.В. м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено - 27.04.2021

за позовом Калуської міської ради, м. Калуш

до відповідача фізичної особи підприємця Греська Михайла Романовича, с. Угринів, Івано-Франківська область

про стягнення коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю в сумі 1 381 469 грн. 45 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову .

20.10.2020 у Господарський суд Івано-Франківської області звернулась Калуська міська рада з позовом до відповідача фізичної особи підприємця Греська Михайла Романовича (далі по тексту - ФОП Гресько М.Р. ) про стягнення коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю в сумі 1 381 469 грн. 45 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач безпідставно, за відсутності договору оренди, в період з 01.10.2017 по 30.09.2020 зберіг (заощадив) кошти у вигляді орендної плати, що нараховуються за володіння, користування чужою земельною ділянкою за вказаний період у розмірі 1 381 469,45 грн. Зазначає, що з огляду на те, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Калуш в особі позивача і несплата коштів за безпідставне користування землею (орендна плата) призвела до втрати позивачем майна, яке підпадає під категорію виправдане очікування , а тому такі кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.

Позивач правовою підставою позову зазначає ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 125, 206, Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Закон України Про оренду землі .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,8459 га у спірний період та враховано правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №917/266/19, відповідно до якого правове значення має площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах, і підтвердження її належними доказами, а не факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею з подальшою передачею її в оренду відповідачу.

Місцевий суд зазначив, що періодом стягнення орендної плати є 01.10.2017 по 30.09.2020, а тому , не підлягають застосуванні дані від 05.05.2020 вказані у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не вказано рік, у якому нормативна грошова оцінка визначена в сумі 13 156 852,05 грн., та у графі коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки зазначено - 1,249*1,433*1,06*1,00*1,00*1,00. При цьому, коефіцієнт 1,6 для земель несільськогосподарського призначення застосовувався ще у 2016 році; коефіцієнт 1,0 застосовується з 2017 по 2019 роки, а за 2020 рік коефіцієнт не вказано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги .

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Калуська міська рада зазначає, що:

1)висновок суду першої інстанції про те, що витяг з технічної документації від 05.05.2020 за № 538 не може бути визнаний належним та допустимим доказом, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,8459 га з 01.10.2017 по 30.09.2020 становила 13 156 852,05 грн., не узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 за змістом якого чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 Закону України Про оцінку земель не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі;

2)висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів розміру земельної ділянки, якою користується відповідач не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 226620629), в яких зазначено, що площа земельної ділянки складає 2,8459 га, а також про реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку;

5)висновок місцевого господарського суду про інженерно-геологічні умови земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 не може підтверджувати обставини, що входять до предмета доказування, оскільки такий виготовлено у березні 2021 року, тобто після спірного періоду.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погодився з висновками місцевого господарського суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні висновкам місцевого господарського суду, що викладені у оскаржуваному рішенні.

В судове засідання 06.10.2021 з`явилися представники.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити, рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що між ТОВ Лукойл енергій і газ Калуш (продавець) та ФОП Гресько М.Р. (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 23.07.2015 (а.с.69-72) за умовами п. 1 якого продавець передає, а покупець приймає і зобов`язується оплатити об`єкт нерухомого майна корпус №533а - нежитлових будівель-гаражів, загальною площею 243,6 кв.м., що становить 5/100 ідеальних часток управління корпусу №416, розміщеного на земельній ділянці площею 2,8459 га, кадастровий номер 2610400000:46:001:0068.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №226620629 від 02.10.2020, 23.09.2015 проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Калуською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 площею 2,8559 га знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Промислова, 8, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (а.с. 7).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №208482989 від 07.05.2020, 23.07.2015 за Греськом Михайлом Романовичем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: корпус №533а - нежитлових будівель-гаражів, загальною площею 243,6 кв.м., що становить 5/100 ідеальних часток управління корпусу №416, що знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Промислова, 8 (а.с. 8), проте відсутні відомості про оформлення права користування або власності на земельну ділянку, де знаходяться об`єкти нерухомості.

У відповідності до п. 4.6 договору купівлі - продажу від 23.07.2015, продавець (ТОВ "Лукойл енергія і газ Калуш) зобов`язується надати згоду на вилучення із його користування, для надання Покупцю (ФОП Греську М.Р.) земельної ділянки площею 2,8459 га із земель комунальної власності територіальної громади м. Калуша, необхідної покупцю для обслуговування і використання майна.

Покупець (ФОП Гресько М.Р.) зобов`язався протягом 1 місяця після нотаріального посвідчення договору подати Калуській міській раді всі документи, необхідні для переоформлення на себе права користування чи права власності на земельну ділянку, вказану в п.4.6. договору (п.4.7. договору) (а.с.69-72).

06.10.2015 відповідач по справі звернувся до Калуської міської ради про видачу рішення про надання в оренду земельної ділянки площею 2,8459 га.

Рішенням Калуської міської ради №3352 від 15.10.2015 Про вилучення, затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підприємцю ФОП Гресько М.Р. надано в оренду земельну ділянку площею 2,8459 га та зобов`язано укласти договір оренди землі.

22.12.2015 Калуською міською радою (позивач) розроблено проект договору оренди землі загальною площею 2,8459 га (нормативно грошова оцінка 8 661 636,13 грн.) та направлено 13.04.2016 ФОП Гресько М.Р. (відповідач), що підтверджується копією листа №233/02-09/38 від 13.04.2016 та фіскальним чеком №0341 від 13.04.2016 про оплату послуг поштового зв`язку.

Вказаний договір оренди відповідач неуклав та не зареєстрував.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2017 у справі 909/707/17 задоволено позов першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до ФОП Греська М.Р. про стягнення збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в сумі 435 597,64 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що ФОП Гресько М.Р. як власник нерухомого майна (за договором купівлі продажу від 23.07.2015 набув у власність об`єкт нерухомого майна: корпус №533а - нежитлових будівель-гаражів, загальною площею 243,6 кв.м., що становить 5/100 ідеальних часток управління корпусу №416), яке знаходиться на земельній ділянці площею 2, 8459 га, кадастровий номер 2610400000:46:001:0068, яка заходиться в м. Калуші по вул. Промислова, 8, а тому в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України вказані обставини є преюдиційними під час вирішення даної справи.

У матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 226620629), в яких зазначено, що площа земельної ділянки складає 2,8459 га, а також про реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку. З цих підстав обґрунтованими є доводи апелянта про те, що висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів розміру земельної ділянки, якою користується відповідач не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2303.1995 року № 213, згідно з п. 21 якої нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Відтак, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Такі висновки відповідають практиці Верховного Суду при розгляді даної категорії спорів, зокрема, висновкам, викладеним у постановах Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №922/893/19, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 29.05.2019 у справі №922/955/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 10.09.2019 у справі №922/96/19, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18.

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку №538 від 05.05.2020, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1,249*1,433*1,06*1,00*1,00*1,00, нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610400000:46:001:0068 становить 13 156 852,05 грн. (а.с. 15).

Судом встановлено, що Калуська міська рада здійснила розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у період з 01.10.2017 по 30.09.2020 з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку №538 від 05.05.2020 на загальну суму 1 381 469,45 грн.,(115 122,45 грн. + 460 489,82 грн. + 460 489,82 грн. + 345 367,36 грн.) проте суд першої інстанції безпідставно не врахував вказаний доказ як належний, з тих підстав, що в цьому витягу зазначено інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише за 2020 рік, а не за кожен календарний рік упродовж спірного періоду.

Однак апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки такі зроблені без урахування правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 та від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19 за змістом якого чинне земельне законодавство, в тому числі ст. 20 Закону України Про оцінку земель не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

З огляду на це обґрунтованими є доводи апеляційної скарги в цій частині, а тому висновок суду першої інстанції про недоведеність розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у період з 01.10.2017 по 30.09.2020 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 площею 2,8559 га, що знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Промислова, 8 - не відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу висновку про інженерно - геологічні умови спірної земельної ділянки, то суд зазначає наступне.

У висновку про інженерно - геологічні умови земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:46:001:0068 за адресою м. Калуш, вул. Промислова, 8, виготовленого у березні 2021 за результатами інженерно-геологічного обстеження земельної ділянки ФОП Бачевським Д.Я. на замовлення Греська М.Р. зроблено висновки, що виходячи з даних фото з супутника значна частина ділянки використовувалася як хвостосховище рідкої пульпи, яка в подальшому підлягала рекультивації шляхом хаотичного засипання без трамбування неоднорідним некондиційним ґрунтом в складі якого присутні бетонний негабарит, будівельне сміття з металічним ломом, суглинки з низькими фізико-механічними характеристиками до навантажень (менше 1,0 кг/см2). Несуча спроможність ґрунтів частини ділянки (до 80-90% загальної площі і потужністю до 2,5м) є неоднорідною та непридатною до використання її за цільовим призначенням: в межах поширення пульпи (відкритої та нерекультивованої частини ділянки) та насипних ґрунтів (що перекривають хвостосховище - частково рекультивована частина земельної ділянки) складає менше 1,0 кг/см кв.

Інженерно-геологічні умови ділянки обстеження в цілому відносяться до ІІІ а категорії складності - умови особливо складні; є потенційна загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд, а також загроза життєдіяльності населення (на ділянках ІІІа, ІІІ б нове будівництво не допускається до вжиття заходів, що усувають загрозу втрати придатності (або руйнування) будівель і споруд та забезпечують життєдіяльність населення).

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для врахування цього доказу, оскільки такий не стосується спірного періоду в даній справі, а відтак не підтверджує жодні обставини, які стосується предмету доказування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві, не відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд вважає їх необґрунтованими.

Натомість апелянтом доведено обґрунтованість аргументів, які заявлені в апеляційній скарзі, щодо наявності визначених у ст. 277 ГПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, відповідно апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову, то 31083,06 грн., які сплачені апелянтом за подання апеляційної скарги та 20722,04 грн., які сплачені за подання позовної заяви, відшкодовуються за рахунок іншої сторони - відповідача.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Калуської міської ради за № 2543/02-32/04 від 19.05.2021 - задоволити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2021 у справі №909/939/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з фізичної особи підприємця Греська Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Калуської міської ради (вул. І.Франка, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код - 33578261 ) 1381469,45 грн. коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю.

Стягнути з фізичної особи підприємця Греська Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Калуської міської ради (вул. І.Франка, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код - 33578261 ) 20722,04 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з фізичної особи підприємця Греська Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Калуської міської ради (вул. І.Франка, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код - 33578261 ) 31083,06 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 18.10.2021.