Постанова

від 06.10.2021 по справі 139/656/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 139/656/19

провадження № 61-6331св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Червоняк Сергій Петрович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В.,

Рибчинського В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання недійсними рішень загальних зборів.

В обґрунтування позову вказувала, що рішення, викладені у протоколах № 1

від 5 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року, про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях, перехід в інше канонічне підпорядкування та зміну назви; про переобрання керівного органу та ревізійної комісії; про прийняття статуту релігійної громади у новій редакції, ухвалені загальними зборами релігійної громади, порушують її права як члена цієї релігійної громади.

Вважала вказані рішення незаконними оскільки вони: справжніми членами їхньої парафії не приймались; прийняті без належного повідомлення про день та місце зборів членів релігійної громади; суперечать рішенню релігійної громади від 14 січня 2019 року; не відповідають положенням статуту парафії та суперечать вимогам чинного законодавства; не підписані настоятелем та не затверджені єпархіальним архієреєм; не містять підтвердження кількісного та персонального складу присутніх, їх переліку, підписів, протоколів лічильної комісії; насильно позбавляють позивача, місця де вона може молитись і здійснювати свої релігійні потреби, що унеможливлює здійснення її права на свободу світогляду і віросповідання у лоні Української Православної Церкви.

За таких обставин просила визнати недійсними: викладене в протоколі № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 5 березня 2019 року рішення з питання 4 порядку денного щодо зміни підлеглості в канонічних та організаційних питаннях, перехід в інше канонічне підпорядкування та зміну назви; викладене в протоколі № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці

села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 26 квітня 2019 року рішення з питань 7 та 8 порядку денного щодо переобрання керівного органу та ревізійної комісії і щодо прийняття статуту релігійної громади у новій редакції.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області

від 12 липня 2019 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ухвалою цього ж суду від 4 вересня 2019 року - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області

від 26 жовтня 2020 року, ухваленим у складі судді Тучинської Н. В., позов задоволено.

Визнано недійсним викладене в протоколі № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 5 березня 2019 року рішення з питання 4 порядку денного щодо зміни підлеглості в канонічних та організаційних питаннях, перехід в інше канонічне підпорядкування та зміну назви.

Визнано недійсним викладене в протоколі № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 26 квітня 2019 року рішення з питань 7 та 8 порядку денного щодо переобрання керівного органу та ревізійної комісії та щодо прийняття статуту релігійної громади у новій редакції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті рішення у формі протоколів № 1 від 5 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня

2019 року не відповідають вимогам статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви та частинам 4, 5, 6

статті 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , тому такі рішення є незаконними та підлягають визнанню недійсними .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2021 року задоволено апеляційну скаргу Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, скасовано рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 жовтня 2020 року і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційний суд зазначив про неврахування судом першої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 598/157/15-ц (провадження

№ 61-31628сво18), про те, що прийняття на загальних зборах членів релігійної громади рішень лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції без ухвалення рішень щодо відвідування церкви, не свідчить про втручання у право особи на свободу віросповідання.

Суд апеляційної інстанції вважав недоведеними посилання позивача про те, що оскаржувані рішення/протоколи фактично насильно позбавляють її місця, де вона може молитися і здійснювати свої релігійні потреби (в тому числі користуватись будівлею храму, земельною ділянкою, старовинними іконами і церковним інвентарем), оскільки учасники справи зазначили, що перешкод у відвідуванні будівлі храму у позивача немає.

Апеляційний суд зазначив, що загальних збори Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви 5 березня

2019 року та 26 квітня 2019 року не приймали рішень щодо відвідування церкви, тому право позивача на свободу віросповідання не порушено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Червоняк С. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2021 року і залишити в силі рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області

від 26 жовтня 2020 року.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 серпня 2021 року у справі № 233/3516/18 (провадження № 61-4805св20), про те, що рішення про зміну канонічної належності зачіпає права членів релігійної громади. Рішення, прийняті загальними зборами релігійної громади, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади. Тому заявник вважає помилковим висновок апеляційного суду про відсутність підстав вважати порушеними права позивача оспорюваними рішеннями релігійної громади.

На думку заявника, суд апеляційної інстанції помилково послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 598/157/15-ц (провадження № 61-31628сво18), оскільки правовідносини у даній справи не є подібними правовідносинам у справі, що переглядалась Верховним Судом.

Вказує про неврахування судом апеляційної інстанції того, що свобода віросповідання не зводиться лише до фізичного відвідування приміщення церкви. Зміна канонічної належності та складу керівництва релігійної громади безпосередньо впливає на реалізацію прав позивача на свободу світогляду та віросповідання.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів на спростування висновків суду першої інстанції про невідповідність положенням закону оспорюваних рішень релігійної громади з підстав порушення загальними зборами статуту та процедури проведення загальних зборів.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У липні 2021 року представник ОСОБА_6 - адвокат Бабій В. В. подав до Верховного Суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у якому вказував, що у даній справі виник спір між релігійною громадою та її членом, тому цей спір є корпоративним і належить до юрисдикції господарських судів.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 29 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви є юридичною особою. 20 грудня 2010 року зареєстровано статут Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції, про що видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції № 1090/2145.

12 січня 2017 року зареєстрована остання редакція статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є членом Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Української православної церкви, принаймні, з 2010 року.

14 січня 2019 року на парафіальних зборах релігійної організації Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви прийнято рішення про висловлення від імені цієї релігійної громади вірності Українській Православній Церкві.

5 березня 2019 року загальними зборами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-подільської Єпархії Української Православної Церкви змінено підлеглість у канонічних та організаційних питаннях цієї Релігійної громади та ухвалено рішення про перехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) .

Також судами встановлено, що 26 квітня 2019 року загальними зборами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-подільської Єпархії Української Православної Церкви, без зазначення кількості присутніх осіб, за підтримки

38 голосів обрано керівний орган та ревізійну комісію (голова Парафіальної

ради - ОСОБА_4.; заступник голови Парафіальної ради - ОСОБА_5; скарбник - ОСОБА_6 ; ревізійна комісія у складі: голови ревізійної комісії - ОСОБА_7 , членів - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ). Крім того, загальними зборами затверджено статут у новій редакції, змінено назву на Релігійна організація Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та доручено голові загальних зборів підписати статут від імені членів релігійної громади.

19 червня 2019 року ОСОБА_5 як особа, уповноважена загальними зборами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, подав до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації заяви з повідомленням про зміну Релігійною громадою підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України зі зміною назви і клопотання про реєстрацію статуту у новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості. Вказані заяви ОСОБА_5 . Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації не розглянуті, нова редакція статуту релігійної громади села Жван не зареєстрована.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, пов`язані з діяльністю релігійних організацій, регулюються Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , прийнятим

23 квітня 1991 року, який набрав чинності 6 червня 1991 року (далі -

Закон № 987-ХІІ).

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 вважає порушеними свої права ухваленням відповідних рішень загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та прийняття нової редакції статуту.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону № 987-ХІІ релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Положеннями частин першої-п`ятої статті 8 Закону № 987-ХІІ визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3

частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18), від 18 березня 2020 року

у справі № 466/6221/16-а (провадження № 11-801апп19), від 15 квітня 2020 року

у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19), від 3 листопада

2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20).

За таких обставин спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20), постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 727/5575/19-ц (провадження № 61-16372св20), від 26 травня 2021 року у справі № 525/391/19 (провадження № 61-12642св20) та від 26 травня 2021 року

у справі № 673/1400/19 (провадження № 61-16467св20).

Проте наведене залишилося поза увагою судів, які, належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність судових рішень вимогам статті 263 ЦПК України та їх ухвалення з порушенням норм процесуального права, що має наслідком скасування судових рішень із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої

статті 255 ЦПК України.

Враховуючи висновок суду касаційної інстанції про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, клопотання представника

ОСОБА_6 - адвоката Бабія В. В. про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачу про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду та наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи незаявлення наразі відповідачем вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, новий розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, статтями 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Червоняк Сергій Петрович, задовольнити частково.

Клопотання ОСОБА_6 , в інтересах якої діє адвокат Бабій Володимир Вікторович, про закриття провадження у справі задовольнити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області

від 26 жовтня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 11 березня 2021 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними рішень загальних зборів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 про віднесення розгляду справи за її позовом до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук