Справа № 477/2087/21
Провадження № 2-з/477/74/21
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
21 жовтня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Сабанова Віталія Михайловича про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
20 жовтня 2021 року представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Сабанов Віталій Михайлович звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи щодо забезпечення майбутнього позову шляхом накладення арешту (з забороною відчуження) на належне ОСОБА_2 майно, а саме: транспортний засіб Daewoo Lanos, 1998 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; на ј частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 1,6052 га, кадастровий номер 4820983200:08:000:0025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1298906148209, Миколаївська область, Березанський район, с/рада Матіясівська); на ј частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 7,0399 га, кадастровий номер 4820983200:06:000:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1298875948209, Миколаївська область, Березанський район, с/рада Матіясівська).
20 жовтня 2021 року за результатом проведеного автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею було визначено суддю Полішко В.В. та передано заяву про забезпечення позову для розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
Суд, не вбачає необхідності щодо виклику і вважає можливим здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без виклику сторін.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з часиною 2 статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання рішення.
Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на роз`яснення у пункті 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.
З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами наявний майновий спір, з огляду на який є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Заявник просить вжити захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно - автомобіль, та на ј частку у праві спільної часткової власності земельних ділянок, який полягає у забороні розпоряджатися і/або користуватися спірним майном.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів долучених до заяви, спірні земельні ділянки з огляду на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна перебувають в оренді у ТОВ Південна Агро Інвест , договір укладений до 2026 року. При цьому договором передбачено, що орендар має право заключати договори суборенди.
Таким чином вжиття заходів забезпечення позову порушує права третьої особи, яка орендує ці земельні ділянки та здійснює господарську діяльність.
За таких обставин, оскільки захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник, у вигляді накладення арешту на належну ОСОБА_2 частку земельних ділянок порушує право третьої особи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданої заяви.
Щодо накладення арешту на належний ОСОБА_2 Daewoo Lanos, 1998 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , то суд не вбачає для цього підстав через відсуніть належних доказів на підтвердження необхідності застосувати заходи забезпечення позову. Посилання заявника на те, що ОСОБА_2 має намір реалізувати автомобіль та виставив його на продаж через інтернет-мережу за участю посередника на ім`я ОСОБА_3 , спростовується наданою ним же роздруківкою інформації з сайту інтернет-платформи з продажу автомобілів АВТО.РІА. З огляду на вказану інформацію, автомобіль, який виставлений на продаж марки Daewoo Lanos, 1998 року випуску, має інший номерний знак - НОМЕР_3 , в той час як державний номерний знак автомобіля, належного ОСОБА_2 , - НОМЕР_2 , до того ж VIN номер також різниться.
За такого суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154, 258, 260 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Сабанова Віталія Михайловича про забезпечення позову - відмовити.
Відповідно до ст.ст.353-355 ЦПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня одержання позивачем її копії.
Суддя В.В. Полішко
Суд | Жовтневий районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2021 |
Оприлюднено | 21.10.2021 |
Номер документу | 100457136 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд Миколаївської області
Полішко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні