Рішення

від 20.10.2021 по справі 389/2275/21

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.10.2021

ЄУН 389/2275/21

провадження №2/389/490/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,04 га розташована на території Трепівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області кадастровий номер 3522287400:02:000:0457. За життя ОСОБА_2 згідно заповіту від 24.10.2018 заповіла вказану земельну ділянку позивачу. Відповідно до довідки Дмитрівської сільської ради від 26.07.2021 №1022 ОСОБА_2 на день своєї смерті проживала та була зареєстрована в Будинку ветеранів за адресою АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримала роз`яснення. Відповідно до останнього встановлено, що позивач пропустила строк звернення до нього із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, та є такою, що спадщину не прийняла. Рекомендовано звернутися до суду із заявою про поновлення такого строку. Позивач вважає причину пропуску поважною та просить поновити його через обмеження введені в дію через запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Так, тривалий час обмежений був рух громадського транспорту, обмежувались пересування громадян та вводилися ряд інших обмежень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області 07.08.2020, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя 24 жовтня 2018 року ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку розташовану на території Трепівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області кадастровий номер 3522287400:02:000:0457 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено заповіт посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, зареєстровано в реєстрі за №171.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Роз`ясненням нотаріуса повідомлено позивача про те, що вона вважається такою, що не прийняла спадщину, так як в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву не подала, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала, про що свідчить довідка виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.07.2021 № 1022.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 41 Конституції України передбачено: Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Відповідно до ст.29 закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання покиненню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою корона вірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 на всій території України впроваджено карантин та обмежено пересування громадян та перебування їх у громадських місцях, обмежена робота державних установ, в тому числі і нотаріальних контор. У подальшому постановою КМУ від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою корона вірусом SARS-CoV-2 з 01.08.2020 до 31.12.2020 на території України продовжено карантин.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Положень щодо поширення дій цього закону на вчинення нотаріальних дій, зокрема й тих, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків, немає.

Однак, листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Отже, враховуючи, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 запроваджені протиепідемічні заходи, у зв`язку з чим на період дії карантину заборонялося здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі; обмежувався перетин державного кордону та прийом громадян у державних установах тощо.

Таким чином, суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини дійсно були об`єктивними та непереборними, оскільки позивач не мав реальної можливості скористатися своїм правом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах вказаного строку, вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - строком на 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Суботцівська сільська рада ЄРДПОУ 04365106, вул. Центральна, 24 с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області.

Суддя В.В.Український