Рішення

від 18.10.2021 по справі 733/969/20

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/36/21

Єдиний унікальний №733/969/20

Рішення

Іменем України

18 жовтня 2021 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Ічнянська міська рада Чернігівської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Ічнянська міська рада Чернігівської області, про зобов`язання вчинити певні дії, та з урахуванням уточнених позовних вимог просила зобов`язати відповідачів демонтувати та засипати вигрібні ями (вигреби, майданчики для компосту), які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності по АДРЕСА_1 , яка межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , що належить позивачці на праві приватної власності, без права їх відновлення на відстані менше ніж 20 м від її житлового будинку та літньої кухні, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 згідно договору дарування від 01.12.2011 року та власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідачі є співвласниками сусіднього житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , на території якої знаходиться вигрібна яма, яка розташована на відстані 50 см від паркану, який розділяє її земельну ділянку та земельну ділянку за адресою, АДРЕСА_1 , якою постійно користуються відповідачі, так як вони займаються відгодівлею свиней та утримують їх у великій кількості (більше 20 голів). Ця стихійна, самочинно збудована яма не відповідає вимогам ні будівельних, ні санітарних норм та знаходиться від її літньої кухні на відстані 7,7 м, що створює для неї та членів її сім`ї незручності через поширення постійних стійких неприємних запахів. Крім того, на території даної земельної ділянки розташований вигреб (туалет) на відстані 18 см від паркану, що розділяє дві вказані вище земельні ділянки (нижня частина конструкції) та 55 см (верхня частина конструкції). Життя її родини поряд із сморідом є нестерпним, відповідачі грубо порушують будівельні та санітарні норми, нехтують їх правами та постійно створюють незручності. На неодноразові звернення до відповідних органів, щодо вжиття заходів для ліквідації стихійних вигрібних ям, постійно отримує відписки, тому остання змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

27 жовтня 2020 року відповідачкою ОСОБА_3 подано клопотання про витребування доказів (т. 1 а.с. 55); 19 січня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 97); 03 березня 2021 року представником позивачки ОСОБА_2 подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 126), яке було задоволене ухвалою суду від 03 березня 2021 року (т. 1 а.с. 129-130); ухвалою суду від 30 квітня 2021 року поновлено провадження в справі (т. 1 а.с. 150-151); 08 липня 2021 року представником відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5 були подані клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та витребування доказів (т. 1 а.с. 166-167, 168), у задоволенні яких ухвалою суду від 13 липня 2021 року було відмовлено (т. 1 а.с. 189, 191); 13 липня 2021 року представником позивачки ОСОБА_2 подане клопотання про виклик свідків (т. 1 а.с. 188); ухвалою суду від 13 липня 2021 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 197-199); 17 вересня 2021 року до суду подана заява відповідача ОСОБА_4 про допит свідків (т. 1 а.с. 248); 18 жовтня 2021 року до суду подана заява відповідача ОСОБА_4 про повторний допит свідків (т. 2 а.с. 13); 18 жовтня 2021 року до суду подана заява представника відповідачів ОСОБА_5 про приєднання додаткових матеріалів (т. 1 а.с. 14).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У відзиві на позов (а.с. 56-59) відповідачка ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 , так як зазначені позивачкою норми розміщення об`єктів один від одного мають відношення до новобудов, а не до існуючих будинків та споруд. Крім того, 15.06.2020 року спеціалістом відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою Ічнянської міської ради був виданий припис № 0010, яким зобов`язано її в термін до 26 червня 2020 року прибрати вигрібну яму, яка знаходиться біля межі земельної ділянки комунальної власності АДРЕСА_1 , метою якого було припинення експлуатації вигрібної ями таким чином, що призводить до витоку її вмісту на АДРЕСА_1 . 26.06.2020 року спеціалістом міської ради було проведено огляд земельної ділянки комунальної власності, яка межує з домоволодінням за вищевказаною адресою, під час якого було виявлено, що злив вмісту вигрібної ями був припинений та було проведено всі заходи з благоустрою, у зв`язку з чим припис вважається виконаним.

Відповіді на відзив позивачкою не надано.

Відзиву на позов відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не подано.

Пояснень щодо позову та відзиву на позов від третьої особи не надійшло.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити із зазначених у ньому підстав

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з посиланням на його безпідставність, яка також пояснила, що дійсно навесні 2020 року був витік з її вигрібної ями, внаслідок чого розповсюджувався неприємний запах, у зв`язку з чим їй був виписаний припис щодо усунення порушень, тому нею була облаштована вигрібна яма, яку було викладено бетоном та накрито шифером, і таким чином був виконаний припис. Будь-якого витікання з туалету не було. На сьогоднішній день неприємних запахів з вигрібної ями немає, так як вона облаштована належним чином, до того ж вона використовує засоби, які знищують неприємні запахи.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з посиланням на те, що туалет та вигрібна яма існують ще за часів попереднього власника сусідньої ділянки, з яким ніяких спорів щодо порушення правил добросусідства не було. Можливості перенесення як туалету, так і вигрібної ями на нормативну відстань не має можливості у зв`язку з невеликою територією господарства відповідачів, а саме 0,6 соток. На сьогоднішній день будь-яких неприємних запахів від вигрібної ями не має, оскільки остання облаштована належним чином, що також підтверджує акт обстеження земельної ділянки за місцем проживання відповідачів від 22.04.2021 року.

Відповідач ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися.

Представник третьої особи Ічнянської міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що живе неподалік від сторін. У 2020 році відчувався сильний неприємний запах, який йшов від вигрібної ями ОСОБА_8 . У цьому році також відчувається неприємний запах, але менше ніж у попередньому році.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що декілька разів у складі комісії виїжджав на місце обстеження по АДРЕСА_2 , де було зафіксовано розповсюдження неприємного запаху ймовірно від відходів життєдіяльності тварин. Коли був останній раз, то неприємний запах був не такий відчутний, вигріб ями вже був заглиблений.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що проживає неподалік від сторін. Неприємний запах, який розноситься з подвір`я відповідачів, відчутний навіть у неї у дворі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що проживає неподалік від ОСОБА_1 . Протягом майже двох років, навіть у неї на подвір`ї відчувається неприємний запах, який розноситься з подвір`я відповідачів, від якого тхне свинячим пометом.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що вона відмовилася від користування земельної ділянки, яка межувала із земельною ділянкою ОСОБА_1 , через те, що з подвір`я відповідачів розносився неприємний запах.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що часто бувала вдома у відповідачів, як у 2020 році, так і у 2021 році, однак ніколи неприємних запахів у подвір`ї не відсувала.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що проживає навпроти будинку ОСОБА_3 . У 2021 році неприємних запахів з подвір`я відповідачів не відчувала взагалі. Їй відомо, що остання використовує якісь реагенти, що усувають неприємні запахи. У 2020 році інколи неприємний запах відчувався.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що влітку 2020 року ним був складений припис стосовно ОСОБА_3 про порушення об`єкту благоустрою, який полягав у тому, що з вигрібної ями останньої були витоки. Згодом, після виїзду на місце було виявлено, що заходи з благоустрою виконані, у зв`язку з чим припис вважався виконаним.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що у 2020 році та 2021 році приймав участь у складі комісії. Під час двох попередніх виходів на місце відчувався неприємний запах, але не різкий. Коли він вже був у складі комісії в останній раз, то запаху з вигрібної ями не відчувалося.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що у 2020 році та 2021 році приймала участь у складі комісії. Під час двох попередніх виходів відчувався неприємний запах у господарстві позивачки, але не різкий. Коли була у господарстві відповідачів, то неприємного запаху біля вигрібної ями не відчувалося.

Заслухавши показання свідків, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2 , згідно договору дарування від 01.12.2011 року (т. 1 а.с. 6, 7) та власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка має кадастровий номер 7421710100:01:006:0171 згідно договору дарування від 01.12.2011 року (т. 1 а.с. 8).

По сусідству з останньою по АДРЕСА_1 проживають відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є співвласниками вказаного вище будинку (т. 1 а.с. 66).

Відповідачі на своїй земельній ділянці, яка є на даний час вже є їхньою власністю, влаштували вигрібну яму, яка розташована на відстані 50 см від паркану, який розділяє земельну ділянку по АДРЕСА_2 та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Також на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 розташований вигреб (туалет) на відстані 18 см від паркану, що розділяє вказані вище земельні ділянки.

Зі слів позивачки із зазначених вище вигрібних ям йде неприємний запах, що створює їй незручночності, які крім того побудовані з порушенням будівельних та санітарних норм.

Згідно акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 від 10.06.2020 року вбачається, що за результатами візуального огляду даного домоволодіння комісією виявлено вигреб, який знаходиться на території присадибної ділянки в АДРЕСА_1 , який безпосередньо межує з землями міської ради та домоволодінням по АДРЕСА_2 . Рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), які утворюються на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , знаходяться у відкритому доступі, у результаті чого утворюється неприємний запах, чим спричиняються незручності ОСОБА_1 та порушуються вимоги ст. 103 ЗК України, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів , затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 № 145. Господарські будівлі на території домоволодіння по АДРЕСА_1 побудовані в безпосередній близькості до земельної ділянки ОСОБА_1 , на відстані 30 см та 80 см (а.с. 10).

Як убачається з припису № 0010 від 15 червня 2020 року, складеного спеціалістом 1 категорії Ічнянської міської ради Смілим В.В., останнім зобов`язано ОСОБА_3 прибрати вигрібну яму, яка знаходиться на межі земельної ділянки комунальної власності (т. 1 а.с. 11).

Із листа Ічнянської міської ради від 25.08.2020 року, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що на підставі розпорядження міського голови від 13.08.2020 року № 132 Про створення комісії по розгляду скарги ОСОБА_1 було створено комісію, за результатами комісії повторно складено відповідний акт від 25.08.2020 року, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду (т. 1 а.с. 12).

Згідно акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 від 25.08.2020 року вбачається, що за результатами візуального огляду присадибної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7421710100:01:006:0171, комісією виявлено вигреб, який знаходиться на території земельної ділянки в АДРЕСА_1 , розташований на відстані 50 см від паркану, який розділяє земельну ділянку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7421710100:01:006:0171 та земельну ділянку в АДРЕСА_1 . Вигреб має заглиблення в грунт, улаштований з бетону та накритий покрівельним матеріалом (шифер), в якому зберігаються відходи, від вигребу відчувається неприємний запах, який відчутний на всій території земельної ділянки заявниці, чим спричиняються їй незручності. Також на території земельної ділянки в АДРЕСА_1 , розташований вигреб (туалет) на відстані 18 см від паркану, що розділяє дві вищевказані земельні ділянки (нижня частина конструкції) та 55 см (верхня частина конструкції). Господарські будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1 розташовані на відстані 80 см від паркану (господарська будівля № 1) та 30 см від паркану (господарська будівля № 2). Відстань від вигребу (туалету) до фасаду житлового будинку, де проживає заявниця, становить 8 м 15 см., а також 7 м 70 см від вигребу до фасаду житлового будинку, де проживає заявниця (т. 1 а.с. 13).

Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Держслужби в Чернігівській області та Ічнянське відділення поліції з питанням порушення правил добросусідства її сусідами ОСОБА_18 , на що їй було запропоновано звернутися до суду (т. 1 а.с. 18, 19, 20, 21, 22).

Листом Ічнянської міської ради від 08.09.2020 року було повідомлено ОСОБА_1 про те, що її звернення розглянуто, про що були складені відповідні акти від 10.06.2020 року та 25.08.2020 року (т. 1 а.с. 23).

Згідно акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 22.04.2021 року вбачається, що бетонна яма, розміром орієнтовно 2,5х2,0 м, глибиною 2 м розташована орієнтовно на відстані 7 метрів від літньої кухні громадянки ОСОБА_1 була вичищена від фекалій і сечі тварин (свиней). Яму вкрито листами покрівельного шиферу. На момент обстеження, стоків від вказаних об`єктів на територію сусідніх ділянок не виявлено. Відповідно до ДБН. Б2.-12: 2019 відстань від житлового будинку та літньої кухні до майданчика для компосту, дворової вбиральні, сміттєзбірника, сховища для добрив становить 20 метрів. На момент обстеження, без застосування відповідних реагентів та засобів, в умовах дотримання карантинних вимог, комісія не виявила неприємного запаху від вигребу та дворової вбиральні, що розташована поряд з ним за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 170).

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № С-10 від 20.04.2021 року, вбачається, що власниками домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на своїй земельній ділянці збудовані дворова вбиральня У-1 та вигрібна яма (вигріб, майданчик для компосту) з порушенням санітарних норм та будівельних норм та правил пункт 6.1.41 Таблиця 6.7 ДБН В.2.2.-15:2019 Житлові будинки. Основні положення і потребують перенесення у відповідності до вимог. Дворова вбиральня У-1 та вигрібна яма (вигріб, майданчик для компосту) повинні знаходитися на відстані 20 метрів від вікон літньої кухні В-1 ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 137-140).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1-5, 7 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача (п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 1, 3 ст. 375 ЦК України).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. 39 ЗК України).

Власники земельних ділянок зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон тощо (ч. 1 ст. 91 ЗК України).

Відповідно до п.п. "а","г" ч. 1 ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно п.п. "б","г","е" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані: додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватись правил добросусідства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 ЗК України).

Згідно п. 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Як слідує зі змісту постанови Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року по справі № 6-180цс14 у спорі про знесення самочинного будівництва, позивач, звертаючись з позовом про захист порушених прав власника, не пов`язаних з позбавленням володіння власністю або вказаних прав, які з достатньою вірогідністю будуть порушені в майбутньому внаслідок незаконного будівництва іншої особи (ст.ст. 376, 391, 396 ЦК України) повинен довести, а суд встановити не тільки факт зведення відповідачем будівлі (споруди) з порушенням вимог закону, зокрема будівельних, санітарних, інших норм та правил, а й факт порушення внаслідок будівництва (реальної можливості порушення) прав, свобод чи інтересів самого позивача, що в сукупності є підставами для захисту його права, оскільки сам по собі факт незаконності будівництва не є достатньою підставою для задоволення позову.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Аналізуючи зібрані справі докази суд вважає, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження того, що допущені під час влаштування вигрібних ям порушення будівельних та санітарних норм і правил, з врахуванням усіх обставин справи в їх сукупності, призвели до порушення її прав, а також наявності порушення балансу інтересів суміжних землекористувачів на користь відповідачів.

Крім того, судом установлено, що на день розгляду справи витік з вигрібної ями припинений та було проведено всі заходи з благоустрою, з якої неприємного запаху не відчувається, що підтверджується відповідним актом від 22.04.2021 року, при цьому перенесення вигрібної ями та туалету на відстань не меншу 20 м від житлової кухні позивачки не є можливим через невелику територію господарства відповідачів.

Належних доказів, які б підтверджували наявність розповсюдження неприємних запахів з вигрібних ям відповідачів на даний час, позивачкою не надано.

Суд критично ставиться до показань свідків, які зазначили, що з вигрібної ями відповідачів на даний час розноситься неприємний запах, оскільки це є їх суб`єктивна думка, показання яких не є достатніми доказами, які б свідчили про те, що саме такі запахи створюють певні незручності позивачці.

Суд відхиляє твердження представника позивачки про неналежність як доказу акту від 22.04.2021 року, так як в останньому зазначено, що неприємний запах від вигребу на території земельної ділянки ОСОБА_1 не відчувається, у той час як комісія не заходила до її господарства з таких підстав.

Так, у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зазначили, що перебуваючи на території земельної ділянки відповідачів, неприємного запаху безпосередньо біля вигребу не відчувалося, тобто фактично комісія виходила на місце події, про що був складений відповідний акт.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з викладених вище підстав.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати на її користь не відшкодовуються.

Керуючись ст. 316, 319, 391, 396 ЦК України, ст. 39, 91, 95, 96, 103, 104 ЗК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Ічнянська міська рада Чернігівської області, про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані відсутні.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце розташування: площа Т.Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик