Постанова

від 20.10.2021 по справі 649/1176/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року м. Херсон

Номер провадження: 22-ц/819/1851/21

Єдиний унікальний номер справи: 649/1176/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В.,

суддів: Кузнєцової О.А., Семиженка Г.В.

секретар: Савицька А.В.

учасники справи:

представник позивача - Гончаров М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Великолепетиської селищної ради Херсонської області на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 липня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Гапоненка Р.В. у справі за позовом Великолепетиської селищної ради Херсонської області до ОСОБА_1 , Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання недійсним державного акту на землю,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2020 року Великолепетиська селищна рада звернулася до суду із позовом обґрунтовуючи його тим , що під час звірки земель сільськогосподарського призначення Великолепетиської селищної ради було виявлено, що ОСОБА_2 на підставі одного сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 отримала два державних акти про право приватної власності на землю. ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП імені Петровського на території Великолепетиської селищної ради серії НОМЕР_3. Відповідно до Архівного витягу з рішення виконавчого комітету Великолепетиської селищної ради Херсонської області від 22 червня 2001 року № 140 Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) затверджено технічну документацію про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) в натурі громадянам, видано державні акти на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно з додатком та надано земельні частки (паї) в натурі. Згідно з додатком до рішення від 22 червня 2001 року № 140 Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) , до Списку громадян - власників земельних часток (паїв), під номером 30 включена ОСОБА_2 , якій виділено земельну ділянку площею 7,64 га на підставі сертифікату № НОМЕР_4. Відтак, на підставі рішення виконкому Великолепетиської селищної ради від 30.05.2001 року № 140 громадянка отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС № 020466, відповідно до якого отримала у приватну власність розташовану на території Великолепетиської селищної ради земельну ділянку площею 7,640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, відповідно до Архівного витягу із розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08.08.2003 року № 364 Про затвердження технічної документації зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) затверджено технічну документацію зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) у натурі за рахунок земель колишнього КСП імені Петровського загальною площею 966,81 га, у тому числі рілля богарна 809,34 га, рілля зрошувана 157,47 га та відведено в натурі (на місцевості) земельні ділянки громадянам згідно з додатком. Згідно з додатком до вищезазначеного розпорядження, до Списку власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Петровського під номером 117 зазначена ОСОБА_2 , якій в контурі № 58 виділено земельну ділянку площею 7,50 га на підставі сертифікату серії НОМЕР_3. Таким чином, 20 січня 2004 року на підставі розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08 серпня 2003 року № 364 ОСОБА_2 було повторно видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХС № 052185, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 107. Відповідно до акту громадянці передано у власність земельну ділянку площею 7,50 га з кадастровим номером 6521255100:08:028:0417, розташовану на території Великолепетиської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 7,640 га (відповідно до витягу з Державного земельного кадастру 7,6386 га з кадастровим номером 6521255100:02:001:0342), що розташована на території Великолепетиської селищної ради та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС № 020466. Відтак, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 38528548 від 04.06.2015 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,6386 га з кадастровим номером 6521255100:02:001:0342, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначене вище підтверджує, що на підставі одного сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 було видано два Державних акти на право власності на земельну ділянку відповідно, надано дві окремі земельні ділянки: площею 7,6386 га з кадастровим номером 6521255100:02:001:0342 та площею 7,50 га з кадастровим номером 6521255100:08:028:0417.

Після виявлення зазначених розбіжностей на підставі клопотання Великолепетиської селищної ради від 06 червня 2018 року розпорядженням голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 28.08.2018 року № 254 внесено зміни до розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08 серпня 2003 року № 364 Про затвердження технічної документації зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) , а саме: пункт 117 додатка виключено (на підставі якого ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку).

Посилаючись на наведене, просили визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХС № 052185 виданий на імя ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 7,50 га з кадастровим номером 6521255100:08:028:0417, та скасувати державну реєстрацію прав, здійснених на підставі даного державного акту.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 липня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Великолепетиська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності. Зокрема, посилається на те, що лише з 01.01.2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, тому саме з 01.01.2019 року, землі колишнього КСГП ім.Петровського є власністю позивача, і саме з цього часу позивачем здійснюються роботи щодо звірки відповідних земель, під час якої і було виявлено, що ОСОБА_2 отримала два державних акти про право приватної власності на землю.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу.

У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обгрунтоване, без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08.08.03 року № 364 Про затвердження технічної документації зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) затверджено технічну документацію зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) у натурі за рахунок земель колишнього КСП імені Петровського загальною площею 966,81 га, у тому числі рілля богарна 809,34 га, рілля зрошувана 157,47 га. Та відведено в натурі (на місцевості) земельні ділянки громадянам згідно з додатком.

Згідно додатку вищезазначеного розпорядження, затверджено Список власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Петровського, затвердженого розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08.08.2003 року № 364 Про затвердження технічної документації зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) , під номером 117 зазначена ОСОБА_2 , якій виділено земельну ділянку площею 7,50 га на підставі сертифікату серія НОМЕР_3.

Відповідно до розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 28.08.2018 року № 254 Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 08 серпня 2003 року № 364 внесено зміни до розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 08.08.03 року № 364 Про затвердження технічної документації зі складання Державних актів на право власності на земельну частку (пай) , а саме: пункт 117 додатка виключено.

Згідно Архівного витягу з рішення виконавчого комітету Великолепетиської селищної ради Херсонської області від 22 червня 2001 року № 140 Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) затверджено технічну документацію про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) в натурі громадян, видано державні акти на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно з додатком та надано земельні частки (паї) в натурі.

Згідно додатку розпорядження голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 22 червня 2001 року № 140 Про передачу у приватну власність земельних часток (паїв) , затверджено Список громадян - власників земельних часток (паїв), де під номером 30 зазначена ОСОБА_2 , якій виділено земельну ділянку площею 7,64 га на підставі сертифікату серія НОМЕР_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39593825 від 11.02.2015 року зареєстровано спадкову справу номер у Спадковому реєстрі 57093292 (номер у нотаріуса 16/2015) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 38528548 від 04.06.2015 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,6386 га, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, кадастровий номер 6521255100:02:001:0342.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Великолепетиської державної нотаріальної контори Херсонської області Жолуденко О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 473, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 7,640 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 було видано два Державних акти на право власності на земельну ділянку згідно розпоряджень голови Великолепетиської районної державної адміністрації від 22 червня 2001 року № 140 та від 08.08.2003 року № 364.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Строк позовної давності є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії , заява № 14902/04, від 20 вересня 2011 року).

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 190/171/17-ц.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення про видачу оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку, було прийнято Великолепетиською районною державною адміністрацією 08 серпня 2003 року, а сам державний акт видано 20 січня 2004 року.

Врахувавши, що із указаної дати у позивача виникло право на подання позову про визнання недійсними державного акту, скасування державної реєстрації та прав, здійснених на підставі даного державного акту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, звернувшись до суду із даним позовом 23 грудня 2020 року, позивачем пропущено установлений законом строк позовної давності, про застосування якого відповідачем подано заяву, що є підставою для відмови у позові у даній справі.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги з посиланням на судову практику про те, що позовна давність не може поширюватись на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, тому що в такому разі йдеться про так зване триваюче порушення, оскільки судові рішення по зазначеним справам приймалися за поданими негаторними позовами діючими власниками земельних ділянок, тоді як у справі, що переглядається, земельна ділянка вибула із власності територіальної громади внаслідок дій Великолепетиської районної державної адміністрації, яка на той момент могла розпоряджатися зазначеними землями. Сам факт зміни суб`єкта владних повноважень, якому надано право вирішувати питання щодо розподілу земель не змінює порядок обчислення строку позовної давності і колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається представник позивача в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великолепетиської селищної ради Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2021 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді О.А. Кузнєцова

Г.В. Семиженко