Рішення

від 21.10.2021 по справі 480/6758/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року справа №480/6758/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6758/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД АВТОТЕХ" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" в якій просить:

- стягнути податковий борг загальною сумою 6 290 грн. 82 коп. з єдиного податку з юридичних осіб;

- накласти арешт на кошти в загальній сумі 6290 грн. 82 коп., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який відповідачем не було погашено в добровільному порядку, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 21.1 ст. 21 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником єдиного податку третьої групи, що також підтверджується інформацією з реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПК України).

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За змістом пункту 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 21.07.2020 № 29485434 відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 6347,72 грн. Вказана сума у встановлений строк сплачена не була.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога форми Ю № 8-13 від 02.09.2020 надіслана на податкову адресу ТОВ "Прайд Автотех", якою платника податків повідомлено, що станом на 02.09.2020 податковий борг становить 6290,82 грн (а.с.11).

На дату ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні докази зменшення або часткового погашення податкового боргу. Згідно з відомостями з ІКПП відповідача податковий борг не переривався, відтак, вимога про сплату боргу не вважається відкликаною.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України).

Матеріалами справи підтверджуються, що обставина, яка зумовила звернення до суду із даним позовом, є виникнення податкового боргу. На момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Автотех в загальній сумі 6290,82 грн, які знаходяться на відкритих рахунках, суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 квітня 2020 року по справі №804/7201/16 (адміністративне провадження №К/9901/32747/18).

Як на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" позивачем надано суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якого у Товариства відсутнє майно (а.с. 13).

Також відповідачем було надано суду акт від 20.11.2020, відповідно до якого, за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" встановлено відсутність майна, яке належить підприємству (а.с. 12).

При цьому, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна (зокрема промислового), на яке може бути накладено арешт. Також позивачем не було надано доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та, що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу.

Відтак суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" в загальній сумі 6290,82 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банках, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Податкового кодексу України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у даній справі відсутні зазначені витрати, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Автотех" (код ЄДРПОУ 42720179) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 6290 грн. 82 коп. з єдиного податку з юридичних осіб (код податку 18050300), отримувач Сумська міська отг 18050300, на р/р UA438999980314030698000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар