Рішення

від 18.10.2021 по справі 620/11411/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/11411/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Саповської О.А.,

представника відповідача Остапенко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товарситва з обмеженою відповідальністю "Закопадь" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товарситво з обмеженою відповідальністю "Закопадь" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці та просить: визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 09 вересня 2021 року 00000161119; від 09 вересня 2021 року №00000171119 про донарахування ТОВ Закопадь грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що виносячи податкові повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 09 вересня 2021 року 00000161119 та від 09 вересня 2021 року №00000171119 про донарахування ТОВ Закопадь грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість, Чернігівська митниця діяла у порушення норм чинного законодавства, протиправно та не аргументовано, чим порушила охоронювані законом права позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чернігівською митницею (відповідач) стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Закопадь (позивач) винесено податкові повідомлення рішення №00000161119 від 09 вересня 2021 року, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 53151,05 грн., та №00000171119 від 09 вересня 2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у сумі 11693,23 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 10630,21 грн. та за штрафними санкціями - 1063,02 грн.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

13.02.2021 до відділу митного оформлення №2 митного поста Чернігів-вантажний Північної митниці Держмитслужби, уповноваженою декларантом особою - ТОВ Сівертрейд подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 13.02.2021 №UA102030/2021/632046, у якій зазначено, зокрема, наступні відомості: відповідно до даних графи 31, ввезено на митну територію України товар - Напівпричіп, рефрижератор - 1шт., марка SCHMITZ , модель SKO 24 , номер шасі НОМЕР_1 ; номер кузова - немає даних, календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; кількість осей - тривісний; бувший у використанні; призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Торговельна марка SCHMITZ . Виробник SCHMITZ CARGOBULL AG Німеччина. Країна виробництва - Німеччина (DE) .

Відповідно до графи 14 декларант/представник зазначена митна декларація була подана уповноваженою декларантом особою - ТОВ СІВЕРТРЕЙД , що має дозвіл на провадження митної брокерської діяльності.

У вказаній декларації також зазначено: країна відправлення - Латвія (графа 15), код країни походження: EU (графа 34), ціна товару: 15620,00 Євро (графа 42).

До вищезазначеної митної декларації додавалися наступні супровідні документи:

- сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042, виданий уповноваженим органом країни вивезення Латвії, який відповідав встановленому зразку і в якому зазначено експортером Kreiss SIA, Berzlapas icla 5, Marupe, Marupes novads, LV 2167, Latvija, а країна походження товару - EU (Європейський Союз);

- рахунок від 08.02.2021 №R21-112;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (Латвія) від 08.02.2021 №TR 137794;

- митна декларація країни відправлення від 09.02.2021 №21LV00024020230125;

- CMR від 08.02.2021 №112-2021;

- довідка про вартість перевезення товару від 10.02.2021 №75.

Фактурна вартість транспортного засобу - 15620,00 EUR (за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення 33,8111 грн.). Митна вартість задекларованого транспортного засобу визначена за основним методом визначення митної вартості і складає 531510,49 грн.

Під час митного оформлення автомобіля, було умовно нараховано мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (код платежу 020, спосіб сплати 06) в розмірі 53151,05 грн. та податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (код платежу - 028, спосіб сплати 01), в розмірі 106302,10 грн.

Тобто, подання уповноваженою на здійснення декларування особою сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 з відомостями про походження товару з країни Європейського союзу стало підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі по сплаті мита.

За вказаною митною декларацією транспортний засіб було розмитнено і випущено у вільний обіг 13.02.2021.

У період з 26.08.2021 по 27.08.2021 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Закопадь .

За результатами даної перевірки складено Акт від 28.08.2021 №7/7.11-19-12/35194969 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Закопадь (ТОВ Закопадь ) (код ЄДРПОУ 35194969) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632046 (далі - Акт перевірки).

У розділі 1 Вступна частина зазначеного Акту перевірки, зокрема, вказано, що документальна невиїзна перевірка проведена на підставі надходження від уповноваженого органу Латвійської Республіки листа від 27.07.2021 №Р007-29/27.4.1/9899 щодо неможливості підтвердження преференційного походження товару …., та згідно з наказом Чернігівської митниці від 13.08.2021 №128.

У пункті 2.6 вказаного Акту перевірки зазначено наступне: На звернення Північної митниці Держмитслужби від 04.03.2021 №7.11-2/7.11-15-01/15/4/1899 щодо перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 отримано лист Державної митної служби України від 03.08.2021 №15/15-03/7.11/3188 про відповідь уповноваженого органу Латвійської Республіки від 27.07.2021 №Р007-29/27.4.1/9899, якою проінформовано, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 є автентичним, проте не підтверджено преференційне походження транспортного засобу, вказаного у даному сертифікаті відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року .

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов до висновку, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 не може бути використаний для застосування преференції по сплаті ввізного мита із застосуванням преференційної пільги (код пільги 410).

Відповідно до зазначеного Акту перевірки, в діях ТОВ Закопадь встановлено неумисне порушення:

- підпункту а пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 08.11.2017 №2187-VIII; частин 1,3 статті 43, частин 4,5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632046 на загальну суму 53151,05 грн;

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632046 на загальну суму 10630,21 грн;

На підставі Акту перевірки, відносно позивача винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо підставності винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Згідно вимог ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

При цьому, п. 2 ч. ст. 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Виходячи з викладеного, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є обставиною для перевірки таких документів.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 20 березня 2018 року у справі №820/2466/13-а (касаційне провадження №К/9901/616/18).

Питання перевірки походження товарів регулює також Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка для України набрала чинності 01.02.2018 (далі - Регіональна конвенція).

Так, Регіональною конвенцією передбачено можливість проведення таких перевірок митними органами країни-експортера у наступних випадках:

при видачі сертифіката EUR.1;

- у подальшому - у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

У тексті Регіональної конвенції зазначені положення викладені у наступним чином:

- митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню (стаття 7 розділу 2 Доповнення 1);

- сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR.MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (стаття 16 розділу 5 Доповнення 1);

- подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції (стаття 32 розділу 6 Доповнення 1).

Аналіз положень Регіональної конвенції дає підстави для висновку, що можливість проведення подальших перевірок (тобто після митного оформлення) у довільному порядку передбачено для митного органу країни експортера, а для органу митного контролю України необхідною умовою подальших перевірок є наявність обґрунтованих сумнівів.

Також слід відмітити, що відповідно до роз`яснення ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17 Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу , до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки: проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС; сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами); структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС; в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки); маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару; та інші підстави для верифікації, жодної з яких у даній справі не встановлено.

З метою отримання матеріалів перевірки, відповідачеві направлено адвокатський запит від 07.09.2021 №6.

Відповідачем на адвокатський запит надано копії документів:

- листа уповноваженого органу Латвійської Республіки від 27.07.2021 №Р007-29/27.4.1/9899;

- листа Держмитслужби від 03.08.2021 №15/15-03/7.11/3188;

- службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 09.08.2021 №7.11-15-01/156;

- звернення Північної митниці Держмитслужби від 04.03.2021 №7.11-2/7.11-15-01/15/4/1899.

Як вбачається з матеріалів, наданих відповідачем, Північна митниця Держмитслужби (назва відповідача на той час) 04.03.2021 за №07.11-2/7.11-15-01/15/4/1899 надіслала звернення до Державної митної служби України, в якому зазначено:

Північній митниці Держмитслужби при митному оформленні товару напівпричіп рефрижератор SCHMITZ (модель SKO 24 ) (митна декларація від 13.02.2021 №UA102030/2021/632046) надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 (видано митним органом Латвії). Сертифікат засвідчує походження транспортного засобу з Європейського Союзу.

Так як вищевказаний транспортний засіб був у використанні, просимо Вас надіслати до уповноваженого органу Латвії сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 з метою перевірки його автентичності та достовірності відомостей, заявлених у ньому .

До вказаного листа відповідача долучено проекти запиту англійською та українською мовами, в яких зазначено причини перевірки - напівпричіп рефрижератор SCHMITZ (модель SKO 24 ) був у використанні.

03.08.2021 Державною митною службою України направлено до Чернігівської митниці за №15/15-03/7.11/3188 лист про направлення відповідачу листа уповноваженого органу Латвії від 27.07.2021, яким не підтверджено преференційне походження товару.

Лист уповноваженого органу Латвії викладено англійською мовою. Посилання на наявність офіційного перекладу даного листа в матеріалах перевірки відсутні. Разом з тим, з листа вбачається, що сертифікат є автентичним ( this document is authentic ).

Згідно зі службовою запискою Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД від 09.08.2021 №7.11-15-01/156, уповноваженим органом Латвії повідомлено, що преференційне походження товару … не може бути підтверджено .

В службовій записці викладено пропозиції щодо проведення документальної перевірки ТОВ Закопадь .

При цьому, службова записка залишає поза увагою той факт, що уповноваженим органом Латвії визнано автентичність сертифікату.

Таким чином, судом встановлено, що документальна перевірка ТОВ Закопадь проведена без достатніх підстав, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, як того вимагає ст. 351 МК України.

Єдиною підставою для ініціювання відповідачем перевірки сертифіката про походження товару стало те, що транспортний засіб був у використанні.

Разом з тим, законодавством не заборонено імпорт транспортних засобів, що були у використанні. Сам факт ввезення такого транспортного засобу на територію України не є порушенням, а застосування таких критеріїв для перевірки ставить позивача у нерівне становище порівняно з імпортерами транспортних засобів, що не були у використанні.

За відсутності обґрунтованих підстав для надіслання до уповноважених органів іноземної держави відповідних запитів, незалежно від того, який зміст містять отримані листи-відповіді, проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Закопадь не породжує юридичних наслідків.

Позивач стверджує, що при митному оформленні товару 08.10.2020 у відповідача були відсутні сумніви з приводу відомостей щодо країни походження товарів або розбіжностей у відомостях про походження товару.

Крім того, за відсутності офіційного перекладу листа уповноваженого органу Латвійської Республіки неможливо дати однозначну оцінку змісту вказаного листа.

Згідно з ч. 2 ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями статті 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (ч. 9 ст. 43 МК).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (ст. 278 МК України).

В силу приписів ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав-членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Законом України від 16.09.2014 року № 1678 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію передбачено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва (надалі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: 1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; 2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Згідно з частиною 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1; 2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 передбачена статтею 17 розділу 5 Підтвердження походження Протоколу 1, згідно з якою сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Відповідно до стаття 28 Протоколу І до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, interalia (переклад - також), в тому числі: (a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку; (b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни; (c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни; (d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом; (e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Згідно з Законом України Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження №2187-VIII від 08.11.2017 Верховна Рада України постановила приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (для України набрала чинності 01.02.2018).

Відповідно до ч.1 ст. 15 Регіональної конвенції про пан-євро-середноземноморські преференційні правила походження містить норму про те, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Згідно з ч. ст. 16 Доповнення І Визначення поняття Походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції, сертифікат з перевезення товару EUR 1 має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Відповідно до ч.7 цієї ж статті, митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару …, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними.

В даному випадку, сертифікат EUR.1 від 10.02.2021 №DA 038042 виданий митним органом Латвійської Республіки, який наділений повноваженнями перевіряти достовірність інформації, що відображається у сертифікаті, до його видання. Даний сертифікат не скасований і не визнаний недійсним, а отже, він є чинним та єдиним документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу.

При цьому, поряд з наявністю чинного сертифіката, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що сертифікат про походження товару є лише одним з документів, на підставі якого митний орган встановлює країну походження товару.

Всі інші надані позивачем, для митного оформлення, товаросупровідні документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які не дають підстав для сумніву щодо застосування преференційних ставок ввізного мита у спірних правовідносинах.

На противагу цьому, лист уповноваженого органу Латвійської Республіки, який покладено в основу рішення відповідача, не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом, оскільки в ході проведення перевірки відповідачем не було здобуто прямих доказів того, що товар не має преференційного походження.

Також відповідачем в Акті перевірки не наведено обставин, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Латвійської Республіки до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

Відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень керувався підпунктом 54.3.6 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань…, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п.54.1 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання, та зазначає цю суму у податковій (митній) декларації.

Тобто, результати митного контролю мають вказувати на те, що платником податків (в даному випадку - позивачем) при поданні митної декларації було занижено податкове зобов`язання. Разом з тим, позивач не вчиняв дій, спрямованих на заниження суми податкових зобов`язань. Доказів протилежного відповідачем не надано.

При заповненні митної декларації, він керувався офіційним документом, який надавав право на застосування преференцій, і який дійсний дотепер.

Разом з тим, підпунктом 54.4 ПК України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Тобто, відповідач мав право самостійно визначити суму податкових зобов`язань, у випадку надходження документально підтверджених відомостей щодо країни походження товару, які б відрізнялися від країни походження, вказаної у митній декларації. Проте в документах, отриманих відповідачем від уповноваженого органу іноземної держави, відсутні відомості, які б вказували на походження товару з іншої країни, яка не відноситься до Європейського Союзу.

Окремо суд зазначає , що позивачем не допущено порушень податкового законодавства, які відмічені в резолютивній частині Акту перевірки.

Так згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

ТОВ Закопадь при декларуванні товару виконав вимоги щодо подання сертифікату з перевезення. При цьому жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта перевіряти дані, що зазначені в товаросупровідних документах при заповненні митних декларацій. Також у позивача не було підстав не враховувати дані, які надав сам постачальник (відправник/експортер), який володів зазначеним товаром, а також підстав проігнорувати ті дані, які були перевірені митницею Латвійської Республіки при оформлені експортної декларації.

Отже, у даному випадку, вина позивача у вчиненні податкового правопорушення є відсутньою.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю "Закопадь" підлягає стягненню судові витрати в розмірі (2000,00 грн. правнича допомога + 2270,00 грн.- судовий збір ) 4270,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товарситва з обмеженою відповідальністю "Закопадь" (вул.Михайло-Коцюбинське шосе, 1, м.Чернігів,14011) до Чернігівської митниці (пр.Перемоги, 6,м.Чернігів,14017) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської митниці від 09 вересня 2021 року № 00000161119; від 09 вересня 2021 року №00000171119 про донарахування Товарситва з обмеженою відповідальністю "Закопадь" грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість.

Стягнути з Чернігівської митниці на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю "Закопадь" судові витрати в розмірі 4270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2021 року.

Суддя С.Л. Клопот