ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13864/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТБУДАКТИВ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 2540626/41426331 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.03.2021 № 1, від 06.04.2021 № 2540627/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 10.03.2021 № 2, від 06.04.2021 № 2540623/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 № 3, від 06.04.2021 № 2540625/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 12.03.2021 № 4, від 06.04.2021 № 2540628/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 16.03.2021 № 5;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09.03.2021 № 1 датою її фактичного надходження - 29.03.2021 р., податкову накладну від 10.03.2021 № 2 датою її фактичного надходження - 29.03.2021 р., податкову накладну від 11.03.2021 № 3 датою її фактичного надходження - 29.03.2021 р., податкову накладну від 12.03.2021 № 4 датою її фактичного надходження - 29.03.2021 р., податкову накладну від 16.03.2021 № 5 датою її фактичного надходження - 29.03.2021 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 у справі №640/13864/21 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" (Печерський узвіз, 13, офіс 23, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 41426331) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 2540626/41426331 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.03.2021 № 1, від 06.04.2021 № 2540627/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 10.03.2021 № 2, від 06.04.2021 № 2540623/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 11.03.2021 № 3, від 06.04.2021 № 2540625/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 12.03.2021 № 4, від 06.04.2021 № 2540628/41426331 про відмові в реєстрації податкової накладної від 16.03.2021 № 5

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09.03.2021 № 1 датою її фактичного надходження - 29.03.2021, податкову накладну від 10.03.2021 № 2 датою її фактичного надходження - 29.03.2021, податкову накладну від 11.03.2021 № 3 датою її фактичного надходження - 29.03.2021, податкову накладну від 12.03.2021 № 4 датою її фактичного надходження - 29.03.2021, податкову накладну від 16.03.2021 № 5 датою її фактичного надходження - 29.03.2021.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" (Печерський узвіз, 13, офіс 23, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 41426331) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

13.08.2021 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" витрат за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 24.10.2019 у розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/13864/21.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн (тридцять тисяч) 00 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції разом із позовною заявою було подано також докази на підтвердження понесених ТОВ "ІНВЕСТБУДАКТИВ" витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката, пов`язану зі справою №640/13864/21.

Однак, судом першої інстанції під час прийняття рішення від 05.08.2021 у справі №640/13864/21 було вирішено лише питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 22 700 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

В свою чергу, ТОВ "ІНВЕСТБУДАКТИВ" звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 24.10.2019 у розмірі 30 000 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ІНВЕСТБУДАКТИВ" про ухвалення додаткового судового рішення виходив з того, що позивачем у позовній заяві не заявлено про необхідність відшкодування понесених витрат на оплату гонорару адвоката за представництво в суді.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. позивач надав: копію договору про надання правової допомоги від 24.10.2019 року, платіжне доручення № 45 від 18.05.2021 року, копію акту наданих послуг № 2 від 18.05.2021 року до договору про надання правової допомоги б/н від 24.10.2019 року, акти приймання-передавання документів до договору про надання правової допомоги б/н від 24.10.2019 року.

Тобто, на підтвердження витрат, понесених ТОВ "ІНВЕСТБУДАКТИВ" на професійну правничу допомогу, суду першої інстанції було надано всі документи, перелік яких містять статті 134, 139 КАС України, а також який зазначено у постановах Верховного суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, в тому числі і ті, що свідчать про оплату винагороди (гонорару), пов`язаної із наданням правової допомоги.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 17 Закону Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно вимог частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 139 КАС передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, зі змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн

Таким чином, з огляду на вищевикладене, необхідно прийняти додаткову постанову та розподілити судові витрати шляхом стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 229, 242, 252, 308, 312, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ"- задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року - скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити .

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДАКТИВ" (Печерський узвіз, 13, офіс 23, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 41426331) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн (тридцять тисяч) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Повний текст додаткової постанови складено 21 жовтня 2021 року.

Дата ухвалення рішення 19.10.2021
Зареєстровано 22.10.2021
Оприлюднено 23.10.2021

Судовий реєстр по справі 640/13864/21

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 06.12.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 20.10.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 19.10.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 19.10.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 23.09.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 23.09.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 23.09.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 18.08.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне
Рішення від 05.08.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне
Ухвала від 26.05.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Відстежувати судові рішення та засідання

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону