Постанова

від 20.10.2021 по справі 640/19971/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19971/20 Суддя першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Єгорової Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Либідь на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Либідь про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року Головне управління Держпраці у Київській області (далі - Позивач, ГУ Держпраці у Київській області) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Либідь (далі - Відповідач, ОСББ Либідь ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт під час експлуатації обладнання, а саме - роботи пасажирських ліфтів обліковий номер № 25887, 25888, 25889, 25890, які встановлені за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, буд. 27; роботи в електроустановках; виконання робіт на висоті; звернути рішення суду до негайного виконання та видати виконавчий лист у справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що виявлені у ході перевірки порушення створюють небезпеку для життя і здоров`я людей, доказів їх усунення матеріали справи не містять, Відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування заходів реагування, а відтак з огляду на матеріали справи останні мають бути застосовані.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, ОСББ Либідь , не будучи суб`єктом господарювання, не зобов`язане отримувати дозвіл на експлуатацію ліфтів, які, до того ж, обслуговуються сторонньою уповноваженою на це організацією, по-друге, Відповідач не виконує роботи з підвищеної небезпеки, адже для цього залучаються також інші суб`єкти господарювання. Наголошує, що з цих же підстав ОСББ Либідь не організовується енергетична служба. Звертає увагу, що працівники ОСББ Либідь пройшли навчання, допущені до роботи в електроустановках напругою до 1000 В, а ОСОБА_1 отримала групу IV з електробезпеки. Окремо зауважує про неможливість подання доказів до суду першої інстанції, оскільки їх тривале отримання було зумовлено запровадженням карантину на території України, а Відповідач сподівався, що Позивач відмовиться від позову.

Після усунення визначених в ухвалі від 09.07.2021 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2020 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2019 № 106, керуючись статтями 38, 39 Закону України Про охорону праці , статтями 4, 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, та враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 року № 5795/3/7.1-ДП-17, на підставі наказу від 09.01.2020 № 42 (а.с. 9) та направлення на проведення перевірки від 09.01.2020 № 5.2/8 (а.с. 10) проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ОСББ Либідь за адресою: вул. Сім`ї Прахових, буд. 27, м. Київ, висновки якої зафіксовані в акті 17.01.2020 № 5.2/419/15А (а.с. 11-26).

Крім того, 17.01.2020 ГУ Держпраці у Київській області було складено припис № 5.2/419/15П, яким вимагалося усунути виявлені у ході перевірки порушення до 17.02.2020, примірник якого отримано ОСББ Либідь 17.01.2020 (а.с. 28-37).

У подальшому з метою проведення перевірки виконання вимог раніше виданого Відповідачу припису, керуючись статтею 39 Закону України Про охорону праці , статтею 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі наказу від 28.07.2020 № 2232 (а.с. 38) та направлення на проведення перевірки від 28.07.2020 № 5.2/310 (а.с. 39) посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ОСББ Либідь адресою: вул. Сім`ї Прахових, буд. 27, м. Київ, висновки якої зафіксовані в акті від 31.07.2020 №5.2/2387/276А (а.с. 40-47).

У ході перевірки виявлені наступні зазначені в акті перевірки порушення - суб`єкт господарювання не виконав вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме пункти 1, 2, 29, 32, 33, 34, 38, 39 припису від 17.01.2020 №5.2/419/15П;

- роботодавець, голова правління ОСББ Либідь не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: дозвіл на експлуатацію ліфтів обліковий (реєстраційний) № 25887, 25888, 25889, 25890 згідно Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, чим порушив ст. 21 Закону України Про охорону праці (п. 1);

- роботодавець, голова правління ОСББ Либідь не набув права на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: Роботи на висоті понад 1.3 метра , які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.10.2011 № 1107, чим порушив ст. 21 Закону України Про охорону праці (п. 2);

- роботодавець, голова правління ОСББ Либідь не забезпечив утримання експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не затверджено Положення про енергетичну службу, не забезпечено достатню кількість електротехнічних працівників (відсутні оперативні працівники), не призначено відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку, що є порушенням п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21.98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 13 Закону України Про охорону праці (п. 32);

- роботодавець, голова правління ОСББ Либідь допустив до роботи працівників, які працюють з електроінструментом, які не пройшли навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструменту, що є порушенням п.6.7.6 НПАОП 40.1-1.21.-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 13 Закону України Про охорону праці (п. 38);

- роботодавець, голова правління ОСББ Либідь не виконує вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Фахівець служби охорони праці не контролює безпечну експлуатацію електроустановок і не має групи IV з електробезпеки, що є порушенням вимог п. 1.3.2. НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 14 Закону України Про охорону праці (п. 39).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 №826, прийшов до висновку, що виявлені у ході перевірки порушення є підставою для вжиття заходів реагування.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може повністю погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, прийнятим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно ст. 14 Закону України Про охорону праці працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Приписи ст. 21 указаного Закону визначають, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 4 Закону України Про охорону праці

Згідно ст. 4 указаного Закону державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці (далі - Положення), пунктом 1 якого передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 3 Положення одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Приписи пп. 16 п. 4 Положення визначають, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність правових підстав для вжиття заходів реагування у розрізі доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі - Порядок №1107) дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 Порядку.

У свою чергу, пунктом 1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190 (далі - Правила), чітко регламентовано, що останні поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють виготовлення, монтаж, експлуатацію, ремонт, реконструкцію та модернізацію ліфтів, підйомників та їх складових частин.

Пунктом 6.1.22 Правил встановлено, що після закінчення граничного строку експлуатації ліфта як вітчизняного, так і імпортного виробництва проводиться його експертне обстеження згідно з НПАОП 0.00-6.18-2004.

Відповідно до пункту 9.5.1 Правил позачерговий технічний огляд ліфта проводять у разі: введення його в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації; перерви в експлуатації більше як на 12 місяців; демонтажу та встановлення на новому місці; закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувались під час експертного обстеження); експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

Згідно п. 9.5.4 Правил після закінчення технічного огляду фахівець, який його провів, робить відповідний запис у паспорті устаткування про результати технічного огляду, дозволені параметри експлуатації і строк наступного технічного огляду, скріплюючи запис підписом і печаткою.

Приписи п. 9.7.15 Правил визначають, що робота ліфта не дозволяється, якщо, зокрема, не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта.

Відповідно до п. 9.7.16 Правил суб`єкт господарювання, який експлуатує ліфти, може укласти договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів з організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт.

Викладене, з урахуванням позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №815/935/17 та від 12.03.2020 у справі №400/772/19, свідчить, що ОСББ Либідь не отримує дозвіл на експлуатацію ліфтів, оскільки не є суб`єктом господарювання згідно вимог Закону України Про охорону праці та відповідних постанов Уряду України, на які в акті перевірки посилається Позивач.

Отже, доводи Позивача про порушення Відповідачем ст. 21 Закону України Про охорону праці щодо відсутності дозволу територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки на експлуатацію пасажирських ліфтів є безпідставними.

Також, у постанові від 12.03.2020 у справі №400/772/19 Верховний Суд звернув увагу, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) в своєму листі від 12.01.2015 № 73\0\11-06\6\18 Про надання роз`яснення на № 306 від 20.11.2014 чітко зазначила: Виходячи з зазначеного, якщо ОСББ не використовує найману працю під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, то отримувати дозвіл йому не потрібно .

Така ж позиція викладена в листі-роз`ясненні Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 31.01.2013 № 1016\0\4.2-6\6\13.

Судовою колегією враховується, що постачальником послуг з технічного обслуговування ліфтів ОСББ Либідь є спеціалізована організація ПМП Інтерсевен на підставі договору надання послуг по технічному обслуговуванню ліфтів від 22.12.2007 №23/17 (а.с. 81-87). Відтак, оскільки експлуатація ліфтів, як і виконання робіт з підвищеної небезпеки, пов`язаних з їх обслуговуванням, не здійснюється безпосередньо Відповідачем, то отримувати відповідні дозволи останній не повинен, що було залишено поза увагою суду першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що будь-яких підтверджень наявності порушень норм Закону України Про охорону праці з боку працівників ОСББ Либідь ГУ Держпраці у Київській області не надано.

Щодо виявлених у ході перевірки порушень, які зафіксовані у 32, 38 і 39 припису, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп. 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 09.01.1998 №4 (далі - Правила №4), керівник підприємства зобов`язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен: призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство); забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників; затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці; встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов`язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням; забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей /Москва, Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84 (далі ПТЕ); забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ); забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Підпунктом 1.3.2 Правил №4 передбачено, що фахівці служб охорони праці зобов`язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.

Приписи пп. 6.7.6 Правил №4 визначають, що працівники, допущені до роботи з електроінструментом, повинні спочатку пройти навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструменту.

Судовою колегією враховується, що листом від 20.02.2020 №115 ОСББ Либідь повідомляло ГУ Держпраці у Київській області про те, що створення енергетичної служби останнє вважає недоцільним з огляду на те, що для забезпечення утримання будинку і прибудинкової території не виконуються роботи підвищеної небезпеки, а також про те, що згідно наказу від 28.12.2019 №68 відповідальним за електричну безпеку в ОСББ призначено ОСОБА_2 , який пройшов навчання і допущений до роботи в електроустановках напругою до 1000 В (а.с. 95-98).

Крім того, матеріали справи свідчать, що навчання та перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт на висоті та під час верхолазних робіт пройшли технік з обслуговування будинку ОСОБА_2 (а.с. 107-108) і голова правління ОСББ Либідь Зворикіна М.І. (а.с. 106, 108), які до того ж допущені до роботи в електроустановках напругою до 1000 В (а.с. 109), а голова правління ОСББ Либідь з 23.06.2020 - IV групи (а.с. 110). Крім того, ОСОБА_2 23.12.2019 пройшов навчання і перевірку знань законодавчих актів з Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів (а.с. 88, 90) і наказом ОСББ Либідь від 28.12.2019 №69 призначений відповідальним за безпечну експлуатацію ліфтів в ОСББ (а.с. 89).

Судовою колегією враховується, що Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що обслуговуванням електроустановок займаються спеціалізовані організації, а саме ДТЕК Київські електромережі , що свідчить про необґрунтованість доводів останнього про те, що ОСББ Либідь не здійснює самостійно таке обслуговування. Разом з тим, указане порушення вимог п. 1.3.1 Правил №4 за умови спростування матеріалами справи чи підтвердження ними усунення інших вчинених Відповідачем порушень не свідчить про необхідність вжиття у межах цієї справи таких заходів реагування, про які просить Позивач.

З урахуванням наведеного судовою колегією враховується, що, як було підкреслено раніше, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 року у справі №819/348/17, від 16.03.2020 року у справі № 140/2323/19.

Разом з тим, при обранні виключного заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації ліфтів, робіт в електроустановках та виконання робіт на висоті, ГУ Держпраці у Київській області як суб`єктом владних повноважень не враховано принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами підприємства і публічними інтересами мешканців будинку.

При цьому судова колегія звертає увагу, що Позивачем належними і допустимими доказами не підтверджено, що на час проведення перевірки чи до її проведення роботи в електроустановках чи роботи на висоті проводилися взагалі чи, принаймні, безпосередньо працівниками ОСББ Либідь , а не спеціалізованими організаціями за договорами.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ГУ Держпраці у Київській області не надано належних і допустимих доказів порушення Відповідачем ст. 21 Закону України Про охорону праці та п. п. 1.3.2 і 6.7.6 Правил №4, а також того, що недотримання у певній мірі вимог п. 1.3.1 Правил №4 створює загрозу життю та здоров`ю людей й застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт є співрозмірним до мети його застосування.

Окремо судова колегія звертає увагу, що згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 420/5156/18, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали Позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що хоча на момент вирішення спору судом першої інстанції були наявні підстави для вжиття заходів реагування у межах заявлених ГУ Держпраці у Київській області позовних вимог, однак надання ОСББ Либідь документів, які надавалися до перевірки та не були належним чином оцінені контролюючим органом, свідчить про те, що на етапі апеляційного перегляду судового рішення обставини, що були підставою для задоволення позову, у більшій частині відпали.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для застосування заходів реагування у зв`язку з існуванням на час розгляду справи доказів усунення ОСББ Либідь більшості частини виявлених у ході перевірки порушень, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального і процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне присудити за правилами ч. 5 ст. 139 КАС України на користь ОСББ Либідь за рахунок Державного бюджету витрати, пов`язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 3 153,00 грн., оскільки в силу п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ГУ Держпраці у Київській області звільнене від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Либідь - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути за рахунок Державного бюджету на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Либідь (01053, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 27, код ЄДРПОУ 26314842) витрати, пов`язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.М. Бужак

Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2021 року.