Постанова

від 21.10.2021 по справі 809/2894/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 809/2894/13-а

адміністративне провадження № К/9901/18602/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №809/2894/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Івано-Франківської митниці ДФС про зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів: Большакової О.О., Гінди О.М.;

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. 16 вересня 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці, начальника Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України, у якому просила:

1.1. визнати незаконним пункт 1 наказу голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці від 13 серпня 2013 року № 257-к "Про звільнення з роботи", яким позивачку відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) звільнено з посади інспектора митного поста "Івано-Франківськ-Центральний" у зв`язку із скороченням штатної чисельності з 13 серпня 2013 року;

1.2. зобов`язати начальника Івано-Франківської митниці Міндоходів призначити ОСОБА_1 на посаду інспектора митного поста "Івано-Франківськ - Центральний" Івано-Франківської митниці Міндоходів.

Установлені судами фактичні обставини справи

2. Наказом голови комісії з проведення реорганізації Івано-Франківської митниці від 13 серпня 2013 року № 257-к позивачку звільнено з посади інспектора митного поста "Івано-Франківськ - Центральний" Івано-Франківської митниці з 13 серпня 2013 року у зв`язку зі скороченням штатної чисельності митниці, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

3. Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 06 серпня 2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби (далі - ДФС) та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів (далі - Міндоходів) шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС, зокрема утворено Івано-Франківську митницю ДФС, реорганізувавши Івано-Франківську митницю Міндоходів.

4. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Івано-Франківської митниці Міндоходів до реєстру внесено 19 травня 2016 року на підставі рішення про реорганізацію.

5. Постановою КМУ від 02 жовтня 2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів ДФС" утворено, зокрема, Галицьку митницю Державної митної служби (далі - Держмитслужба) та реорганізовано Івано-Франківську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.

6. З відомостей ЄДР слідує, що державним реєстратором 27 листопада 2019 року до реєстру внесено запис про рішення щодо припинення юридичної особи - Івано-Франківської митниці ДФС.

7. Згідно з розпорядженням КМУ від 04 грудня 2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби" уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Держмитслужбою функцій і повноважень ДФС, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, покладених на неї постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України".

7.1. З дня набрання чинності означеного розпорядження КМУ повноваження Івано-Франківської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.

8. Згідно із штатним розписом Івано-Франківської митниці ДФС на 2019 рік, затвердженим 25 лютого 2019 року (том V, а.с.248-249), структура штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС включає, зокрема, митний пост "Прикарпаття", до якого включено відділи митного оформлення № № 1, 2, 3 та сектор митного оформлення № 1.

9. За змістом заяви Галицької митниці Держмитслужби від 16 грудня 2020 року № 7.4-10/14/1869 (том VI, а.с.55-56) відповідно до кваліфікаційних вимог, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2013 №256 Про організацію добору кадрів в Міністерстві доходів і зборів України та наказу Державної фіскальної служби України від 15.06.2017 №421 Про організацію добору кадрів у Державній фіскальній службі України , посада державного інспектора в митниці Міндоходів, яку займала позивач до звільнення відповідає посаді старшого державного інспектора та головного державного інспектора в митниці ДФС.

10. Станом на 30 грудня 2020 року (дату ухвалення судом першої інстанції рішення про поновлення позивачки на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Прикарпаття" Івано-Франківської митниці ДФС), так само як і станом на 28 квітня 2021 року (дату ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції), відомості про державну реєстрацію припинення Івано-Франківської митниці ДФС до ЄДР не внесені, Івано-Франківська митниця ДФС як юридична особа є зареєстрованою та у встановленому порядку не припинена.

Історія справи

11. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

11.1. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачка має низьку кваліфікацію та продуктивність праці, тривалий час була відсутньою на роботі у зв`язку із перебуванням у декретних відпустках та на лікарняному і її особисті якості не дозволили опанувати процес митного контролю та оформлення товарів.

12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.1. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України указав, що суди попередніх інстанцій не врахували всіх обставин цієї справи, зокрема, поза увагою судів залишилось те, що відповідач не надав достатніх доказів щодо відсутності у позивачки переваг для залишення на роботі, як і тих, чому при звільненні у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці не запропонував позивачці наявні вакантні посади, які вона могла обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

13. За наслідками нового розгляду справи постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

13.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка не має переважного права на залишення на роботі, оскільки її продуктивність праці і кваліфікація порівняно з іншими працівниками, які на час виникнення спірних правовідносин працювали на посадах інспекторів у митному пості "Івано-Франківськ-Центральний", є нижчою.

13.2. Судами попередніх інстанцій констатовано, що відповідач, вирішуючи питання дотримання переважності прав працівників при скороченні чисельності штату, виходив із розуміння продуктивності праці як узагальненого показника її результативності, а кваліфікації як освітнього рівня, стажу роботи та здатності виконувати доручення. З цією метою відповідачем враховувалися відомості про спеціальне звання та дату його присвоєння, кількість перевірених декларацій та суми стягнутих платежів, стаж роботи, наявні заохочення та їх кількість, освіта, відомості про які надано суду. Крім того, відповідач отримав згоду первинної профспілкової організації на звільнення позивачки.

14. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 13 серпня 2013 року № 257-к "Про звільнення з роботи", а в частині позовних вимог про поновлення позивачки на посаді направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14.1. Частково задовольняючи позов, Верховний Суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні будь-які порівняльні таблиці, довідки, міркування тощо, які б могли підтвердити здійснення відповідачем порівняння кваліфікації і продуктивності праці працівників, яких було запропоновано звільнити, та працівників, яким запропоновано перевестися на посади в Івано-Франківську митницю Міндоходів, із зазначенням чому саме надається перевага одним працівникам, а не іншим. Тому, за відсутності доказів, які б могли підтвердити здійснення відповідачем порівняльного аналізу кваліфікації і продуктивності праці позивачки з іншими працівниками, а також доказів того, що відповідач пропонував їй наявні вакантні посади, Верховний Суд дійшов висновку, що спірний пункт наказу про її звільнення є незаконним та підлягає скасуванню.

14.2. Направляючи справу в частині вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд указав, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, якого було незаконно звільнено до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. Оскільки питання збереження попереднього місця роботи ОСОБА_1 та поновлення її на цьому місті не досліджувалося судами попередніх інстанцій, як і не досліджувалося питання можливості поновлення позивачки взагалі, оскаржувані рішення судів скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

15. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року замінено відповідача - Івано-Франківську митницю ДФС (код ЄДРПОУ - 39640261) її правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби (ЄДРПОУ - 43348711).

16. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Івано-Франківську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39640261).

16.1. Залучаючи до участі у справі другого відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до інформації з ЄДР Івано-Франківська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39640261) перебуває в стані припинення. Рішення про державну реєстрацію припинення цієї установи на момент постановлення цієї ухвали суду не прийнято.

17. За наслідками нового розгляду справи у частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді Івано-Франківським окружним адміністративним судом у рішенні від 30 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Прикарпаття Івано-Франківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640261) із дня, наступного за днем звільнення, - з 14 серпня 2013 року.

18. Задовольняючи позов у частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що відомостей про остаточне припинення Івано-Франківської митниці ДФС до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. Таким чином, зважаючи на те, що Івано-Франківська митниця ДФС як юридична особа зареєстрована у встановленому порядку, станом на момент ухвалення рішення не припинена, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним суб`єктом владних повноважень, якого слід зобов`язати поновити ОСОБА_1 на посаді є саме Івано-Франківська митниця ДФС, як правонаступника органу, з якого звільнено позивачку - Івано-Франківської митниці Міндоходів.

18.1. З огляду на те, що на момент розгляду цієї справи структурний підрозділ з усіма посадами, що складають його штатний розпис - митний пост "Івано-Франківськ - Центральний" Івано-Франківської митниці припинено, та ураховуючи наявність в штатному розписі Івано-Франківської митниці ДФС з 2019 року штатних посад, аналогічних тій, яку обіймала позивачка на момент звільнення - старший державний інспектор та головний державний інспектор в митниці ДФС, а також враховуючи установлення Верховним Судом факту незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади державного інспектора митниці Міндоходів, відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення митного поста "Прикарпаття" Івано-Франківської митниці ДФС з дня, наступного за днем звільнення, - з 14 серпня 2013 року.

19. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 809/2894/13-а змінено в частині назви установи поновлення на посаді, вказавши Галицьку митницю Держмитслужби. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

20. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року замінено відповідача - Івано-Франківську митницю ДФС її правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково поновив ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Прикарпаття Івано-Франківської митниці ДФС замість Галицької митниці Держмитслужби.

20.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на час вирішення спору, у зв`язку з реорганізацією митних органів, посада, яку займала позивачка на час звільнення, в штаті Івано-Франківської митниці ДФС відсутня, і така є у Галицькій митниці Держмитслужби (правонаступник Івано-Франківської митниці ДФС), тому, за висновком суду апеляційної інстанції, з метою повного захисту порушеного права ОСОБА_1 вона підлягає поновленню саме в цей орган.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

21. 21 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року.

22. В обґрунтування касаційної скарги скаржник наголошує, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №826/12050/15, від 10 вересня 2020 року у справі № 806/1149/16 в частині застосування положень статті 235 КЗпП України.

22.1. Так, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах, скаржник наполягає, що поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому, повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Тому, на переконання скаржника, суд першої інстанції правомірно поновив позивачку на посаді саме у Івано-Франківської митниці ДФС.

22.2. Також скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції 28 вересня 2020 року винесено ухвалу, якою Івано-Франківську митницю ДФС залучено в якості другого відповідача у справі № 809/2894/13-а, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.

23. 21 травня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Калашнікова О.В., Соколов В.М.

24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

25. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29 вересня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

26. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 809/2894/13-а Івано-Франківська митниця ДВС отримала 09 липня 2021 року, а позивачка - 16 липня 2021 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102933839920 та 0102933839939, відповідно.

27. 22 липня 2021 року від Дем`янів Ігора Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення, у якому поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Прикарпаття" Івано-Франківської митниці, позаяк посада старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Прикарпаття, на якій поновлено позивачку судом першої інстанції, відсутня у штатному розписі Івано-Франківської митниці ДФС.

28. Від Івано-Франківської митниці ДФС відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

29. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 30 червня 2021 року слідує, що касаційне провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

31. Питання законності звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 13 серпня 2013 року № 257-к "Про звільнення з роботи" вирішено Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року по цій справі, якою цей наказ визнаний незаконним та скасований в частині пункту 1.

32. Тож спірним у цьому провадженні є виключно питання поновлення особи на роботі у зв`язку із незаконним звільненням.

33. Норми КЗпП України, які підлягають субсидіарному застосуванню до спірних правовідносин, передбачають засоби правового захисту працівників, звільнення яких визнане незаконним. Так, за змістом частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

34. Отже скасування наказу про звільнення працівника із займаної посади, у силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, є підставою для його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений у частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

35. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.

36. Особливість цієї справи полягає у тому, що протягом її розгляду у судах, який розпочато у 2013 році, відбулася неодноразова реорганізація державних органів, уповноважених виконувати відповідні завдання і функції.

37. Так, Указом Президента України Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади від 24 грудня 2012 року № 726/2012 утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України.

38. Постановою КМУ від 01 березня 2014 року № 67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів України, а також припинено здійснення заходів щодо реорганізації Державної податкової служби та Державної митної служби, що розпочаті відповідно до вищевказаного Указу Президента України. Цією постановою відновлено діяльність Державної податкової служби та Державної митної служби та установлено, що ці органи є центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується КМУ через Міністра фінансів. Цією ж постановою обумовлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків ліквідованого Міністерства доходів і зборів у відповідних сферах діяльності.

39. Ця постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 21 травня 2014 року № 160, якою утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

40. .В подальшому постановою КМУ від 18 грудня 2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Цією постановою установлено, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

40.1. Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 цієї постанови КМУ (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 846 від 25.09.2019) Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

40.2. Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

41. Згідно з розпорядженням КМУ від 04 грудня 2019 року № 1217-р Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою від 06 березня 2019 року № 227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

42. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що Івано-Франківську митницю Міндоходів, у якій працювала позивачка та з якої її було незаконно звільнено, реорганізовано шляхом приєднання до Івано-Франківської митниці ДФС, а до ЄДР внесено запис про припинення Івано-Франківської митниці Міндоходів. При цьому, правонаступником усіх прав та обов`язків Івано-Франківської митниці Міндоходів є Івано-Франківська митниця ДФС.

43. З огляду на встановлені у цій справі обставини, звільнення позивачки із займаної посади є неправомірним втручанням у її трудові права. Ураховуючи, що орган, з якого було звільнено позивачку та у якому вона просила її поновити за вимогами позовної заяви (митний пост "Івано-Франківськ - Центральний" Івано-Франківської митниці Міндоходів), на час вирішення справи є припиненим як юридична особа публічного права, суд першої інстанції виходив з того, що поновити її на посаду в органі, з якого її було звільнено уже об`єктивно неможливо.

44. У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

45. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270).

46. Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

46.1. У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень , що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин , щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

46.2. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції , підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

47. У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.

48. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

49. Слід констатувати, що у випадку реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС, зокрема шляхом утворення Івано-Франківської митниці ДФС, реорганізувавши Івано-Франківську митницю Міндоходів, повним правонаступником усіх прав та обов`язків Івано-Франківської митниці Міндоходів з моменту внесення до ЄДР запису про припинення останньої є Івано-Франківська митниця ДФС.

50. У площині цього спору йдеться не стільки про назву посади державної служби і коло повноважень за цією посадою, скільки про необхідність відновити порушене право позивача працювати на посаді державної служби в тому органі (інституції), з посади у якому її було неправомірно звільнено, з урахуванням, зокрема (але не виключно) її фаху, освітньо-кваліфікаційного рівня, категорії раніше займаної посади.

51. Тому, враховуючи, що спір у цій справі не пов`язаний з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, а також зважаючи на правовий статус Івано-Франківської митниці ДФС, як повного правонаступника Івано-Франківської митниці Міндоходів, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивачки у контексті спірних правовідносин є виправданим і обґрунтованим.

52. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 червня 2020 року у справі № 826/5602/16.

53. Верховний Суд вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо назви установи поновлення на посаді, вказавши Галицьку митницю Держмитслужби, виходячи із такого.

54. Змінюючи рішення суду першої інстанцій у вказаній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року замінено відповідача -Івано-Франківську митницю ДФС (код ЄДРПОУ - 39640261) її правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43348711), а тому вважав, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, помилково поновив ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Прикарпаття Івано-Франківської митниці ДФС, замість Галицької митниці Держмитслужби.

55. При цьому, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Івано-Франківську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39640261).

56. За змістом ухвали суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року судом враховано, що кінцевим етапом у процедурі припинення підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи, про що видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV).

57. Відповідно до частини п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

58. Водночас судом першої інстанції на підставі інформації з ЄДР установлено, що Івано-Франківська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39640261), перебуває в стані припинення, однак на момент постановлення указаної ухвали судом ця юридична особа публічного права, яка є правонаступником органу, з якого звільнено позивачку, ще не припинена.

59. Постановою КМУ від 02 жовтня 2019 року № 858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, у тому числі Галицьку митницю Держмитслужби; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі Івано-Франківську митницю ДФС приєднано до Галицької митниці Держмитслужби.

60. Тож з моменту початку діяльності по виконанню завдань та функцій з реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства Галицька митниця Держмитслужби може бути відповідачем у спорах, пов`язаних з реалізацією компетенції суб`єкта владних повноважень, що припиняється, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом КМУ йому цієї адміністративної компетенції.

61. Водночас у цьому спорі, який не пов`язаний із реалізацією митною службою її компетенції, визначальним для вирішення питання про належного відповідача у справі є факт припинення Івано-Франківської митниці ДФС, у зв`язку з чим до Галицької митниці Держмитслужби перейдуть всі права та обов`язки цього органу (настане повне правонаступництво).

62. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

63. Так, повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

64. Обов`язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції.

65. Аналогічні за своє суттю правові висновки щодо застосування приписів частини першої статті 235 КЗпП України у близьких за змістом правовідносинах висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 260/261/20, від 30 вересня 2020 року у справі №826/12050/15, від 10 вересня 2020 року у справі №806/1149/16, від 03 жовтня 2019 року у справі №826/10460/16 і підстав для відступу від таких висновків під час розгляду цієї справи колегія суддів не знаходить.

66. Реагуючи на доводи представника позивачки, викладені у відзиві на касаційну скаргу, які стосуються незгоди із рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в частині, яка не оскаржується касатором у межах доводів його касаційної скарги, а саме в частині поновлення на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Прикарпаття", Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що заявлені у прохальній частині відзиву представником позивачки вимоги могли бути викладені у касаційній скарзі. Однак, позивачка правом оскаржити рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року не скористалася.

67. З огляду на визначені статтею 341 КАС України межі касаційного перегляду та ураховуючи, що позивачка рішення судів попередніх інстанцій до суду касаційної інстанції не оскаржувала, викладені представником позивачки у відзиві на касаційну скаргу вимоги про скасування цих судових рішень судів попередніх інстанцій, не можуть бути вирішені судом касаційної інстанції у межах цього касаційного провадження.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

69. Відповідно до приписів статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. З урахуванням наведеного Верховний Суд за правилами статті 352 КАС України, уважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

71. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 809/2894/13-а скасувати, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько О.В. Калашнікова В.М. Соколов