Рішення

від 19.10.2021 по справі 451/926/21

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2021 рокуСправа №451/926/21 Провадження № 2/451/666/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/926/21 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

18 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності.

В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 за життя була не одружена і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Належні спадкодавцю земельні ділянки загальною площею 1.8467 га, зазначені у Державному акті на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081808, що увійшли у склад спадкової маси, успадкувала сестра померлої - ОСОБА_3 , що посвідчується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, серії ВРД 632209 від 29 грудня 2010 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 3605. ОСОБА_3 , хоча і прийняла спадщину після смерті сестри, проте не зареєструвала успадкованого права на земельні ділянки у встановленому законному порядку. У подальшому, 08 серпня 2012 року помирає ОСОБА_3 . У склад спадкового майна, окрім іншого та зазначеного вище майна, увійшли земельні ділянки загальною площею 1,0114 га, відомості про які викладені у Державному акті на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081807. 04.02.2011 року ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження, відповідно до якого належне їй право на земельну частку (пай), та належне їй право на земельну ділянку площею 1.8467 га, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, серії ВРД №632209 від 29.12.2012 року, а також інше майно заповіла ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_3 була людиною похилого віку за життя позивач проживала з нею здійснюючи за особою догляд та допомагала їй у веденні підсобного господарства. Нещодавно, маючи на меті упорядкувати свої правовстановлюючі документи, позивач звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, проте отримала письмову відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки пропустила строки прийняття спадщини. Вважала себе належним спадкоємцем, оскільки проживала разом із ОСОБА_3 до дня її смерті. Вагомих підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає. За таких обставин, більш дієвих заходів для забезпечення реалізації майнових прав, окрім як звернення до суду, немає. Інших претендентів на спадкову масу з числа спадкоємців за законом (заповітом) немає. Окрім цього, вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Обґрунтуваннями, зазначеними вище, констатується, що позивач проживала разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , постійно до дня її смерті без реєстрації. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,8467 га, що складається з двох земельних ділянок із кадастровим номером 4623983000:07:000:0977 та із кадастровим номером 4623983000:07:000:2150, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,0114 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,9288 га та 0,0826 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081807, виданого 24 січня 2001 року, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а.с.4-7).

У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій позов підтримує повністю, просить задоволити та розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.27).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради Львівської області скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.35).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Миколаїв, Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 20 та підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 виданого 13.06.2006 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Миколаїв, Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_3 , про що 09 серпня 2012 року зроблено відповідний актовий запис № 17 та підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 виданого 09.08.2012 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.14).

Родинні відносини, що спадкодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були сестрами, підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 , та свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_5 (а.с.11,15).

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , виданого в с. Миколаїв Лопатинського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батьки значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІI-ЛВ №081808, виданого 24.01.2001 року Радехівською районною радою народних депутатів на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23.06.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12750, вбачається, що земельна ділянка, площею 1,8467 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІI-ЛВ №081807, виданого 24.01.2001 року Радехівською районною радою народних депутатів на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 23.06.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12749, вбачається, що земельна ділянка, площею 1,0114 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.19).

З довідки №152 від 02.03.2021 року, виданої старостою Лопатинської селищної ради сіл: Миколаїв, Адамівка, Стирківці Радехівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня смерті була зареєстрована і проживала в будинку за АДРЕСА_1 , на час смерті була не одружена. Разом з нею на день її смерті в житловому будинку були зареєстровані: сестра - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших членів двору зареєстрованих не було. Заповіт від імені померлої виконкомом Миколаївської сільської ради не посвідчувався (а.с.13).

Відповідно до довідки №151 від 02.03.2021 року, виданої старостою Лопатинської селищної ради сіл: Миколаїв, Адамівка, Стирківці Радехівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті була зареєстрована і проживала в будинку за АДРЕСА_1 , була не одружена. Разом з нею на день її смерті в житловому будинку зареєстрованих осіб не було, проживала без реєстрації і вела догляд за померлою ОСОБА_1 . Заповіт від імені померлої виконкомом Миколаївської сільської ради посвідчувався за № 15 від 04.02.2011 року, який не змінювався і не скасовувався (а.с.18).

ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження, відповідно до якого належне їй право на земельну частку (пай), що підтверджене Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 081807 та належне їй право на земельну ділянку площею 1.8467 га, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, серії ВРД №632209 від 29.12.2010 року, заповіла ОСОБА_1 (а.с.16,17).

Відповідно до листа № 112/01-16 від 24.03.2021 року виданого в.о. завідувачем Радехівської державної нотаріальної контори, Соснівської державної нотаріальної контори Медведюк З.С., вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися в суд з позовом за продовження строку прийняття спадщини або за визнанням факту прийняття спадщини чи права на спадщину (а.с.20).

Згідно відомостей, викладених у Витязі зі Спадкового реєстру №66792570 від 11.10.2021 року, за параметрами запиту у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 ), інформація відсутня (а.с.34).

Окрім цього, факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не довірити показам яких в суду підстав немає (а.с.28-30).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,8467 га, що складається з двох земельних ділянок із кадастровим номером 4623983000:07:000:0977 та із кадастровим номером 4623983000:07:000:2150, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,0114 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,9288 га та 0,0826 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №081807, виданого 24 січня 2001 року, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Стягнути з Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області (80261, вул. Центральна, 12, смт. Лопатин, Радехівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 04369819), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , судові витрати в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 19 жовтня 2021 року.