Рішення

від 19.10.2021 по справі 522/15222/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/15222/19

Провадження № 2/522/4672/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовною заявою Одеського міського центру зайнятості (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-В) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 597 (п`ятсот дев`яносто сім) гривень 75 копійок.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив залишити їх без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі поданої заяви про надання статусу безробітного від 10.12.2018 ОСОБА_1 Одеським міським центром зайнятості було надано статус безробітного з 10.12.2018, відповідно до наказу про надання статусу безробітного від 14.12.2018 № НТ181214.

Відповідно до наказу Одеського міського центру зайнятості від 17.12.2018 № НТ181217 відповідачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 17.12.2018.

Наказом Одеського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ190620 ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з реєстрації як безробітного з 16.04.2019, у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, відповідно до підпункту 8 частини 1 статті 45 Закону України Про зайнятість населення , пункту 8 частини 1 статті 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Під час здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої відповідачем до центру зайнятості, на підставі інформації отриманої з Реєстру застрахованих осіб, було встановлено факт зайнятості відповідача на підставі укладеного з ТОВ СТАР МЕДІА цивільно-правового договору про участь у зйомках за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУМ.

Між тим, відповідач приховав від працівників Одеського міського центру зайнятості факт своєї зайнятості та продовжував незаконно отримувати допомогу по безробіттю, незважаючи навіть на те, що його було своєчасно та належним чином ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного щодо відповідальності за подання недостовірних даних і документів та несвоєчасне подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання матеріальних послуг, які визначені Законами України Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , що підтверджується власноручним підписом відповідача на заяві до центру зайнятості від 10.12.2018.

Зокрема, факт зайнятості відповідача, а саме участь у зйомках аудіовізуального твору ТОВ СТАР МЕДІА за винагороду, згідно цивільно-правового договору від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ, мав юридичне значення та значно впливав на умови нарахування та виплати останньому допомоги по безробіттю у період з 17.12.2018 по 16.04.2019.

Київським міським центром зайнятості за запитом Одеського міського центру зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатом якого було підтверджено факт укладання відповідачем договору з ТОВ СТАР МЕДІА про участь у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, згідно якого винагорода за участь у зйомках масових сцен становить 400 (чотириста) гривень 00 копійок.

Враховуючи те, що фактична зайнятість особи за договором цивільно-правового характеру унеможливлює, відповідно до вимог чинного законодавства України, отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, а незаконно отримані кошти підлягають поверненню до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, наказом Одеського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ190620 було припинено реєстрацію відповідача як безробітного з 16.04.2019.

У зв`язку з вищевикладеним, Одеським міським центром зайнятості було прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів в сумі - 597 гривень 75 копійок, які були неправомірно ним отримані в період з 17.12.2018 по 16.04.2019.

В той же час відповідач вважає неправомірним наказ Одеського міського центру зайнятості від 20.06.2019 №НТ190620 про зняття його з реєстрації в Одеському міському центрі зайнятості та припинення виплат, зважаючи на те, що фактично він був задіяний у знімальному процесі в якості актора масових сцен лише 16-17 листопада 2018 року та по закінченню процесу отримав грошову винагороду в розмірі 150 грн. від ТОВ Стар медіа . Після 17.11.2018 відповідач будь-яких відносин із ТОВ Стар медіа не мав, а тому надання разової оплачуваної послуги відбулося до його звернення до центру зайнятості.

Як на підтвердження зазначеного відповідач посилається на лист ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101, відповідно до якого ТОВ Стар медіа підтвердило, що громадянин ОСОБА_1 співпрацював з Товариством на підставі договору № 02/11/18-САМ/ПУ в якості актора масових сцен під час зйомок національного художнього фільму Принцип насолоди протягом двох знімальних днів з гонораром 400 грн. Період угоди з 02.11.2018 по 28.12.2018. Конкретна дата зйомок в угоді не виділяється, не є істотною умовою договору і не погоджена, як така, сторонами договору. Сторона ТОВ Стар медіа підписала договір, щойно отримавши його.

При цьому пояснення відповідача про те, що датування договору листопадом 2018 року, а не груднем 2018, відбулося через внутрішні бухгалтерські особливості ТОВ Стар медіа є неспроможними та не заслуговують на увагу. Зокрема, на договорі проставлена дата його укладення - 02.11.2018, а на акті виконаних робіт за вказаним договором проставлена дата - 28.12.2018. В листі ТОВ Стар медіа від 11.04.2019 № 101 Товариство також вказує, що період угоди складав: з 02.11.2018 по 28.12.2018, тобто в періоді, коли ОСОБА_1 обліковувався як безробітний та отримував соціальну допомогу. В той же час конкретна дата зйомки не є істотною умовою договору, так як не погоджується сторонами договору.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою статті 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами третьою, п`ятою статті 203 ЦК України, згідно з якими волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частини першої статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 905 ЦКУ строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на договір участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, винагорода Виконавця ОСОБА_1 за договором включає в себе винагороду за участь у зйомках масових сцен фільму, передачу (відчуження) виключеного майнового права на виконання в повному обсязі і становить 400 грн. Сторони підтверджують, що виплатою цієї суми вичерпуються зобов`язання ТОВ Стар медіа з виплати винагороди Виконавцю (п.5.1.).

Винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги. Із сум винагороди утримуються податки, збори згідно з чинним законодавством (п.5.2).

Як встановлено судом вище, акт прийому-передачі виконання робіт (надання послуг) і прав по договору участі у створенні аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 підписано сторонами 28.12.2018, за яким сума винагороди за участь у зйомках масових сцен відповідача склала 400 грн.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом не встановлено спору між сторонами договору: ТОВ Стар медіа та ОСОБА_1 щодо неналежного виконання договору участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, або заперечення його дійсності та оскарження в судовому порядку. Втім, в даному спорі відповідач фактично заперечує тривалість дії цього договору у періоді з 02.11.2018 по 26.12.2018, зважаючи на те, що фактично договір було виконано 16-17 листопада 2018 року.

Юридичні факти це конкретні обставини, з якими норма права пов`язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, модель яких фіксується в гіпотезі юридичних норм. Однією з найважливіших вимог до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це така характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість його зв`язку із соціальною ситуацією, а з іншого - стабільність його соціального змісту.

Належне оформлення правовідносин між договірними сторонами покликане задокументувати не тільки мету договору, але також й запобігти ймовірним негативним наслідкам для його сторін, передбачити ризики неналежного та неякісного виконання умов договору, порушення строків та інших умов, з метою чого й здійснюється юридичне оформлення фактів, наприклад актів виконаних робіт.

Отже відповідач не може посилатись одночасно на дійсність договору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, за п. 5.2 якого винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги, який в даному випадку підписано 28.12.2018, та поруч із цим заперечувати підписання вказаного акту прийому-передачі виконаних робіт 28.12.2018, так як це суперечить принципу визначеності.

Отже на підставі викладеного суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги, оскільки особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, що спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, є зайнятою особою в розумінні статті 1 Закону України "Про зайнятість населення". А відтак неповідомлення центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору та отримання доходу за ним, що підтверджується копіями договору про надання послуг № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 та акта прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до цього договору від 28.12.2018 є порушенням частини другої статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Аналогічної правової позиції дотримується Одеський окружний адміністративний суд у судовому рішенні від 27.11.2019 та П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 24.03.2020 по справі №420/5626/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Висновки у цій справі також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 02 жовтня 2018 року, адміністративне провадження №К/9901/30324/18 та Верховного суду України від 17.02.2015 у справі №21-20а15.

В ході розгляду справи відповідач не надав до суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову та навпаки позивачем надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Частиною 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частин першої, другої, третьої ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовом вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності зі статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані первісного позову до суду та заяви про вжиття заходів забезпечення позову судовий збір у загальному розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) 00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського міського центру зайнятості (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-В) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35358018) заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 597(п`ятсот дев`яносто сім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35358018) судові витрати у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя

19.10.2021