Рішення
від 22.10.2021 по справі 369/15831/19
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15831/19

Провадження № 2/369/94/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубас Т.В.,

за участю секретаря - Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, набутого у шлюбі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, набутого у шлюбі.

Свої позовні вимоги мотивує наступним.

28.12.1995р., між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 , про що 28.12.1995 року в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено запис № 1575.

Під час шлюбу народилося двоє дітей:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтво про вродження НОМЕР_2 від 17.01.2001 року;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про вродження НОМЕР_3 від 02.09.2004 року.

09.12.2016 року на підставі заочного рішення Києво-Святошинського суду Київської області у справі №369/10000/16-ц було розірвано шлюб між Позивачем та Відповідачем. Після розірвання шлюбу дочки проживають разом з Позивачкою та знаходяться на її утриманні.

ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою №АВ 0083854.

Під час шлюбу Позивачка та Відповідач придбали наступне спільне сумісне майно:

1) Земельна ділянка яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,131 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 3222482004:02:001:0013). Дана земельна ділянка була придбана на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 26.03.2004р. зареєстрований в реєстрі під номером 1507. На підставі даного договору купівлі-продажу земельної ділянки було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія КВ №021750 від 26.04.2004р. Право власності на дану земельну ділянку було оформлено на Відповідача.

2) Житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 318,4 м.кв., житловою площею 145,5 м.кв., який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (надалі - Житловий будинок). Даний Житловий будинок був придбаний на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.03.2004 року, та зареєстрований в реєстрі під номером 1503. Право власності на Житловий будинок зареєстроване за Відповідачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3248495 від 02.04.2004 р.

Укладаючи договори на придбання Земельної ділянки, та житлового будинку, Позивач та Відповідач діяли в інтересах сім`ї, і всі кошти за придбання даного майна сплатили під час проживання однією сім`єю, то незважаючи на те, що Відповідач одноособово зареєстрував тільки на себе, а не на Позивача та Відповідача, то дане майно є спільною сумісною власністю Позивача та Відповідача, а отже підлягає поділу між Позивачем і Відачем в рівних частинах.

Відповідач, не визнає право спільної сумісної власності Позивача, на вищевказане майно, та не хоче в добровільному порядку поділити дане майно чим фактично порушує право спільної сумісної власності Позивачки.

На даний час стосунки між Позивачем та Відповідачем суттєво погіршилися, і Відповідач погрожував тим, що він подарує майно придбане під час шлюбу, щоб воно не дісталося Позивачці.

Орієнтовний розмір витрат на професійну правову допомогу становить 10000,00 грн.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, у вигляді пропонування поділити спільне сумісне майно шляхом укладення у нотаріуса договору про поділ майна подружжя, однак Відповідач відмовився від укладання такого договору.

Зважаючи на вищенаведене, та відповідно до ст. ст. 60-71 Сімейного кодексу України, просить:

В порядку поділу спільного сумісного майна набутого під час шлюбу визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ):

- право власності на 1/2 земельної ділянки яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,131 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 3222482004:02:001:0013);

- право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 318,4 м.кв., житловою площею 145,5 м.кв., який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1

Також позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати розмірі 9 605,00 грн. по сплаті судового збору, та витрати на правову допомогу у в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 567 від 06.05.2020 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 року, який проведений, у зв`язку закінченням строку відрядження судді Медведського М.Д., в провадження судді Дубас Т.В. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна набутого у шлюбі.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2020 року дану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судове засідання 01.06.2021 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримала та просила його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

28.12.1995р., між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 , про що 28.12.1995 року в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено запис № 1575.

Під час шлюбу народилося двоє дітей:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтво про вродження НОМЕР_2 від 17.01.2001 року;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про вродження НОМЕР_3 від 02.09.2004 року.

09.12.2016 року на підставі заочного рішення Києво-Святошинського суду Київської області у справі №369/10000/16-ц було розірвано шлюб між Позивачем та Відповідачем. Після розірвання шлюбу дочки проживають разом з Позивачкою та знаходяться на її утриманні.

ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою №АВ 0083854.

Під час шлюбу Позивачка та Відповідач придбали наступне спільне сумісне майно:

1) Земельна ділянка яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,131 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 3222482004:02:001:0013). Дана земельна ділянка була придбана на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 26.03.2004р. зареєстрований в реєстрі під номером 1507. На підставі даного договору купівлі-продажу земельної ділянки було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія КВ №021750 від 26.04.2004р. Право власності на дану земельну ділянку було оформлено на Відповідача.

2) Житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 318,4 м.кв., житловою площею 145,5 м.кв., який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (надалі - Житловий будинок). Даний Житловий будинок був придбаний на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.03.2004 року, та зареєстрований в реєстрі під номером 1503. Право власності на Житловий будинок зареєстроване за Відповідачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3248495 від 02.04.2004 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Ст. 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і ст.. 368 Цивільного кодексу України.

Ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Сімейного кодексу України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один з них приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт в судовому порядку. При цьому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності майна, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Що стосується витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., то позивачем не надано доказів оплати адвокату вказаної чи іншої суми, тому підстави для стягнення з відповідача вказаної суми відсутні.

П.п. 10 п. 1 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів утворено в Київській області Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

П.п. 10 п. 3 вказаної Постанови ліквідовано у Київській області Києво-Святошинський район.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 293, 315 - 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, набутого у шлюбі - задовольнити.

В порядку поділу спільного сумісного майна набутого під час шлюбу визнати за ОСОБА_1 :

- право власності на 1/2 земельної ділянки яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,131 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер: 3222482004:02:001:0013);

- право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований загальною площею 318,4 м.кв., житловою площею 145,5 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору розмірі 9 605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) 00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Інформація про відповідача : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В.Дубас

СудКиєво-Святошинський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення22.10.2021
Оприлюднено23.10.2021
Номер документу100493459
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —369/15831/19

Рішення від 22.10.2021

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 08.01.2020

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Медведський М. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні