Рішення

від 01.02.2007 по справі 9/341- 4592 (8/284-4217)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2007 р. Справа № 9/341- 4592 (8/284-4217)

Господарський суд Терно пільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Тернопільсь кої об`єднаної державної под аткової інспекції вул. Білец ька, 1, м.Тернопіль,46000

до Суб'єкта підприємн ицької діяльності фізичної о соби ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача-2:Приватного підприємства "Терно-маркет" в ул. Героїв Сталінграда, 11а/1, м.Ч ернівці,

За участі представників:

позивача: Полівч ак С.С., головний держаний п одатковий інспектор ,

відповідача: ОСОБА _3, довір

Позивач - Тернопі льська ОДПІ, м. Тернопіль, зв ернувся 26.10.2006 р ( вх 4973 (н) . до госпо дарського суду Тернопільсь кої області з позовом до Від повідачів - суб' єкта підп риємницької діяльності-фіз ичної особи ОСОБА_1 та ПМ П „Терно-Маркет”, м. Чернівці , з вимогами визнати неді йсним господарського зобов ' язання , підставою яких є у года купівлі-продажу щодо б орошна вищого ґатунку у кіль кості 20 т. за ціною 1041,67 грн. /т на з агальну суму 25 000 грн. у т. ч. ПДВ 4166,67 грн. та стягнути все оде ржане за таким господарськи м зобов' язанням в дохід де ржави.

Ухвалою судді господарськ ого суду Жук Г.А. 30.10.2006 р. порушен о провадження у господарські й справі , вчинено підготовч і дії та призначено справу д о розгляду у судовому засіда нні на 13.11.2006 р.

У зв' язку з призначенням судді Жук Г.А, на посаду судді Київського міжобласного ап еляційного господарського суду , розпорядженням від 28.11 .2006 р. голови господарського с уду справу № 8/284-4217 для здійснен ня подальшого провадження передано на розгляд суду в і ншому складі.

Справі присвоєно номер 9/341-4592.

Представників сторін оз найомлено з правами та обов' язками сторони у процесі згі дно з ст. 22 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукоз аписуючої апаратури не здійс нювалася.

В процесі розгляду справи 25.12.2006 р. Позивач звернувся до с уду із клопотанням про ут очнення підстав визнання н едійсним господарського зо бов' язання , у якому зазначи в, що зобов' язання, яке вин икло між приватним підприєм цем та ПП. „Терно-Маркет” на п ідставі усної угоди купівлі -продажу від 15.06.2005 р., підтвердже нням чого є податкова наклад на від 15.06.2006 р., є недійсним з тих підстав , що воно вчинене з м етою , яка за відомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, оскільки угода укла дена з метою формування пода ткового кредиту Підприємц я та зменшення сум податк у на додану вартість та подат ку на прибуток , що підлягают ь сплаті до бюджету .

Зважаючи, що право на зміну предмету або підстави позо ву є диспозитивним правом ст орони, інші сторони змін пі дстав позову не заперечили, заява Позивача приймається судом.

Представник Відповідача- 1 (підприємця) проти позову з аперечив, зазначаючи, що жодн им законом він не зобов' яз аний перевіряти правильні сть нарахування чи своєчасн ість сплати податку на додан у вартість своїми контраген тами, відповідальність за з аконодавством України но сить індивідуальний характе р, а в момент вчинення госпо дарських операцій та прода жу продукції ПП. „Терно-Мар кет” було зареєстровано як платник податку на додану в артість , подавало податкову звітність, державна реєстра ція цього підприємства не скасована.

Звертає увагу на те, що санк ції , встановлені ч. 1 ст. 208 ГК Ук раїни носять конфіскаційний характер, стягуються за ріше нням суду , можуть бути засто совані протягом строку, зазн аченого у ст. 250 ГК України, і н е застосовуються за сам факт несплати податків ( зборів, і нших обов' язкових платежів ) однією із сторін договору, о скільки правопорушенням м є несплата податків, а не вчин ення правочину.

Відповідач- 2 ПП „Терно-мар кет” не скористався своїм п равом на участь у судовому за сіданні , відзиву на позов н е подав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами з гідно ст. 75 Господарського про цесуального кодексу України .

Розглянувши матеріа ли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встанови в, що позов не підлягає до задо волення, виходячи з наступн ого.

В період з 25.05-29.05.2006 р. службови ми особами Тернопільської О ДПІ була проведена позаплано ва виїзна перевірка фінансо во-господарської діяльності та дотримання вимог податк ового законодавства про опод аткування підприємця ОСОБ А_1 за період з 01.01.200 р. по 31.12.2005 р. , за результатами якої 29. 05.2006 р. складено акт № 11791/17-23426/252640239.

Перевіркою встановлено, що ненадходження податку на д одану вартість до бюджету ві д контрагентів-постачальник ів , у т.ч. від ПП. „Терно-Маркет ” (код 32146776) , яким підприємець ОСОБА_1 оплатив відпові дні суми податку на додану ва ріть , є підставою для того, щоб вказані суми податку до дану вартість були виключен і з податкового кредиту підп риємця. ( а.с . 17) .

Висновки перевірки були ви користані Позивачем в якос ті доводів позову про виз нання недійсним господарсь кого зобов' язання, що вини кло між Відповідачами внас лідок виконання ними дій з купівлі-продажу , яке ,як за значає Позивач, підтверджу ється видатковою накладно ю Підприємства на товар - бо рошно вищого ґатунку в кіль кості 20 т. по ціні 1041,67 грн./т , вар тістю 25 000 грн. за № 6/15-1 від 15.06. 2005 р. та податковою накладн ою за тим же номером і числом.( а.с. 7-8).

Як зазначає Позивач, оплат а за товар проведена Підприє мцем готівкою , про що свідча ть корінці квитанцій до при буткових касових ордерів та фіскальних чеків , копії яки х знаходяться у справі.( а.с. 37-38).

Достовірність цих доказі в Позивачем не спростована , натомість, підтверджена ви сновками перевірки і зміс том позову.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарс ького кодексу України, який н абрав чинність з 1 січня 2004 року , господарське зобов'язання, щ о не відповідає вимогам зако ну, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або ук ладено учасниками господарс ьких відносин з порушенням х оча б одним з них господарськ ої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Позивач вважає, що Відпові дачі вчинили господарське з обов' язання з метою форму вання податкового кредиту Підприємця та зменшення с ум податку на додану вартіст ь та податку на прибуток , що п ідлягають сплаті до бюджету , чим вчинили правопоруш ення ,яке є підставою для визнання недійсним господ арського зобов' язання.

Позатим, метою купівлі-пр одажу є передача права влас ності на річ або гроші , і якщ о при цьому , з точки зору пода ткового законодавства, вин икають об' єкт оподаткуванн я , податкові права та зобов' язання , то вони не впливають на зміст майнових зобов' язань у суб' єктів господа рських ( цивільних ) відноси н.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторо на повинна довести ті обст авини, на яких ґрунтуються ї ї вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом щодо підстав для з вільнення від доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України “Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підляг ають внесенню до Єдиного дер жавного реєстру, були внесен і до нього, то такі відомості в важаються достовірними і мож уть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін

На момент передачі бор ошна та прийняття коштів в й ого оплату ПП. „Терно-Маркет ” перебувало в Єдиному де ржавному реєстрі підприє мств та організацій України , що не заперечує Позивач, і бу ло платником податку на до дану вартість.

При таких обставинах справ и , суд вважає доводи Позивач а неспроможними , оскільк и ним не доведено тієї обс тавини, що вчиняючи дії ,спря мовані на передачу у власні сть покупцеві товару і отри мання оплати за товар, с уб' єкти господарських від носин не мали на меті отри мання права власності, відпо відно, на гроші або речі. Ві дтак, доводи Відповідача -1 пр о вчинення ним та його контр агентом вольових дій, спря мованих на досягнення обум овленого купівлею-продаже м правового результату, з алишилися не спростованими Позивачем .

Крім того, санкції за укл адення угоди (вчинення госпо дарського зобов' язання) з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства , встановлені Господар ським кодексом України .

За змістом ч.1 ст.208 цього коде ксу їх застосування можлив е лише в разі вчення дій хоч а б однією стороною.

Разом з тим, законом не по в' язує ці санкції та їх зас тосування за сам факт несп лати податків (зборів, інших о бов' язкових платежів) одніє ю зі сторін договору, адже п равопорушенням визнається лише несплата податків, а не вчинення правочину у будь-як ій формі.

Тому ті обставини, що ПП. „Т ерно-Маркет” не сплачувало п одатків і зборів не знаход яться у причинно-наслідковом у та правовому зв' язку із н ікчемністю (або спірністю) го сподарського зобов' язання , вчиненого за участю цього підприємства.

Частиною 1 ст. 208 ГК України пе редбачено застосування санк цій лише судом. Це правило від повідає нормі ст.41 Конституці ї України, згідно з якою конфі скація майна може бути засто сована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та пор ядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передб ачені цією частиною, є конфіс каційними, стягуються за ріш енням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, т ому такі санкції не є цивільн о-правовими, а є адміністрати вно-господарськими як такі, щ о відповідають визначенню ч. 1 ст.238 ГК України. Отже, на їх за стосування поширюються пра вила ст.250 ГК України.

Беручи до уваги недоведен ість Позивачем того, що сп ірний договір укладений з м етою , завідомо суперечною ін тересам держави і суспільст ва , у позові Тернопільські й ОДПІ слід відмовити повніс тю .

У судовому засіданні 01 лют ого 2007 р., відповідно до 85 ГПК У країни, було проголошено ли ше вступну та резолютивну ча стини рішення. .

З огляду на наведене, керу ючись ст. ст. 207,208 ГК України, ст.с т. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, Го сподарський суд

Вирішив:

У задово ленні позову відмовити.

На рішення суду, яке не на брало законної сили, сторони мають право подати апеляцій ну скаргу, а прокурор - апеляці йне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підп исання) “20” лютого 2007 р. ріше ння, через місцевий господар ський суд.

Суддя