Ухвала

від 04.10.2021 по справі 331/1466/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.10.2021 Справа № 331/1466/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/1466/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/724/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Константа» ліквідатора ОСОБА_8

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» в особі ліквідатора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2020 року, якою задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080020000425, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме, житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32315 кв. м, на 225 квартир та житловий комплекс «Тихий центр» по вул. Фортечна, буд. 3-б, «Грязнова», житлова площа 38912 кв. м. на 339 квартир.

Під час досудового розслідування встановлено, що до Олександрівського ВП надійшло повідомлення про те, що невстановлені посадові особи ТОВ «Константа» шляхом зловживання довірою, привласнили грошові кошти громадян, при будівництві житлових комплексів «Зоряний» та «Тихий Центр», які знаходяться на території м. Запоріжжя. Сума збитку встановлюється.

Так у 2006-2007 роках ТОВ «Константа» оголосила про початок будівництва двох житлових комплексів:

- «Зоряний» по вул. Бородінська 24-А в м. Запоріжжя, житлова площа 32 315 кв.м., 225 квартир;

- «Тихий центр» по вул. Фортечна 3-Б «Грязнова», житлова площа 38 912 кв.м., 339 квартир.

Термін введення в експлуатацію вказаних житлових комплексів був призначений на березень та жовтень 2009 року відповідно.

Однак в 2008 році, ТОВ «Константа» припинила будівництво об`єктів «Зоряний» і «Тихий центр». За інформацією з засобів масової інформації будівельна компанія отримала від фізичних осіб вкладників ТОВ «Константа» близько 150,9 млн. грн.

Згідно колективної заяви фізичних осіб, які інвестували грошові кошти в будівництво вказаних житлових комплексів, ними було внесено грошових коштів на суму 148,9 млн. грн. на протязі 2005-2010 років. Згідно бухгалтерській довідці ТОВ «Константа» вартість об`єкту незавершеного будівництва «Зоряний» станом на 1 вересня 2017 становить 97,7 млн. грн., а вартість об`єкту незавершеного будівництва «Тихий центр» станом на 9 серпня 2019 року становить 24 733 093 грн.

Також, на даний час в Господарському судді Запорізької області перебуває справа по банкрутству ТОВ «Константа».

Таким чином, встановлено, що ТОВ «Константа» незаконно заволоділа грошовими коштами фізичних осіб, які інвестували грошові кошти у вказане будівництво у сумі близько 30 млн. грн.

Крім того, фізичні особи вкладники інвестували у будівництво вказаних вище житлових комплексів грошові кошти, що дає підстави вважати, що фактично нерухомість у вказаних житлових комплексах належить інвесторам, оскільки будівництво здійснювалось за кошти вкладників.

Так, постановою слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 5 квітня 2020 року - житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська буд. 24-А, в м. Запоріжжя, житлова площа 32 315 кв. м., на 225 квартир та житловий комплекс «Тихий центр» по вул. Фортечна буд. 3-Б, «Грязнова», житлова площа 38 912 кв. м., на 339 квартир визнані речовим доказом по кримінальному провадженню №12020080020000425 від 28 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування було визнано потерпілими вкладників, які інвестували у вказане вище будівництво грошові кошти та в подальшому не отримали назад ані грошових коштів, ані квартир за які було сплачено гроші. Під час допиту всі потерпілі, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , без виключення наполягали на накладенні арешту на вказані об`єкти недобудови.

Також під час проведення слідства потерпілими: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , було заявлено клопотання, в якому останні, враховуючи, що в цей час вже виконується ухвала господарського суду Запорізької області по ліквідації майна ТОВ «Константа», прохають негайно накласти арешт на майно ТОВ «Константа» та зупинити його розпродаж з аукціону.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що накладення арешту на вказане майно необхідно для подальшого забезпечення відшкодування матеріальних збитків завданих потерпілим, а також для забезпечення цивільних позовів, які можуть бути заявлені фізичними особами інвесторами вказаного будівництва.

Слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши це тим, що виникла необхідність у застосуванні заборони на відчуження вказаних об`єктів нежитлового будівництва, оскільки незастосування таких заходів може призвести до настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а саме до відчуження вказаного майна.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Константа» ліквідатор ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на майно ТОВ «Константа», а саме, житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородинська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32315 кв.м. на 225 квартир.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що на момент звернення до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12020080020000425, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, повідомлення про підозру нікому не вручено, відомості щодо існування цивільного позову відсутні, а його можливе заявлення в подальшому є неприпустимим зважаючи на діючи процедуру банкрутства.

Зазначає, що судом першої інстанції неправомірно не було взято до уваги те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 січня 2016 року за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» було порушено провадження у справі №908/6167/15 про банкрутство ТОВ «Константа». 1 лютого 2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство відносно боржника ТОВ «Константа». Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 26 березня 2016 року та 7 квітня 2016 року у справі №908/6167/15 про банкрутство ТОВ «Константа» затверджено реєстр вимог кредиторів.

Звертає увагу на те, що кредиторами були визнані фізичні особи, яких було визнано потерпілими у кримінальному провадженні, при цьому жодним кредитором ТОВ «Константа» не було оскаржено порушення справи про банкрутство, тобто кредитори розраховують на задоволення своїх вимог шляхом проведення цієї процедури.

Вказує, що заявники в кримінальному провадженні це фізичні особи вкладники, які є учасниками справи про банкрутство ТОВ «Константа», головною метою якої є погашення встановлених у порядку, визначеному цим Кодексом, грошових вимог кредиторів через застосування ліквідаційної процедури, а діюче законодавством не передбачає відшкодування матеріальних збитків, завданих потерпілим, одночасно двома способами, заявлення цивільного позову до ТОВ «Константа» є взагалі неможливим виходячи з вимог ст. ст. 7, 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначає, що слідчим у своїй постанові про визнання речовим доказом не було обґрунтовано, яким саме критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України відповідають об`єкти нерухомості.

Звертає увагу на те, що визнаючи речовим доказом об`єкти нерухомості ТОВ «Константа» слідчим натомість не було забезпечено його схоронності та не були вжиті заходи по його зберіганню.

Вказує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 171 та ч. 3 ст. 172 КПК України судом першої інстанції не було встановлено перелік і види майна, що належить арештувати, не були досліджені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Зазначає, що слідчим не було надано жодних доказів, які підтверджують, що ТОВ «Константа» отримало право власності на зазначені об`єкти шляхом протиправних дій.

Також вказує, що не надано доказів, що фізичні особи-вкладники набули права власності на об`єкти незавершеного будівництва або їх частини, тоді як право власності належить ТОВ «Константа».

Звертає увагу на те, що ухваливши рішення про накладення арешту суд першої інстанції не взяв до уваги, що наявність процедури банкрутства унеможливлює пред`явлення цивільних позовів, а отже не доведено мети арешту об`єктів нерухомості ТОВ «Константа», визначеної п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судовому засіданні апеляційного суду представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Константа» ліквідатор ОСОБА_8 підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зазначила, що ліквідатор ОСОБА_8 не має повноважень вимагати скасувати арешт майна.

Слідчий ОСОБА_7 під час розгляджу апеляційної скарги пояснив, що на цей час органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування за ч. 3 ст. 191 КК України, а саме, за фактом привласнення службовими особами ТОВ «Константа» грошових коштів власників. Зазначив, що потрібно накласти арешт на майно з метою проведення експертизи.

Заслухавши доповідача по справі, вислухавши представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Константа» ліквідатора ОСОБА_8 , прокурора та слідчого, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується для досягнення дієвості кримінального провадження.

Норми, викладені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний перевірити можливість досягнення дієвості кримінального провадження без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, що узгоджується із п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до якої при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК).

Згідно з п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Частиною четвертою статті 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів доходить до висновку, у даному провадженні слідчий суддя в частині накладення арешту на майно, а саме, житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородинська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32315 кв.м., на 225 квартир, не дотримався зазначених вимог закону.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що Олександрівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції Запорізької області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080020000425 від 28 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України (а.с. 5).

Із фабули витягу з ЄРДР кримінального провадження №12020080020000425 випливає, що до Олександрівського ВП надійшло повідомлення про те, що невстановлені посадові особи ТОВ «Константа» шляхом зловживання довірою, привласнили грошові кошти громадян при будівництві житлових комплексів «Зоряний» та «Тихий Центр», які знаходяться на території м. Запоріжжя. Сума збитків встановлюється.

Постановою слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 визнано житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32315 кв. м, на 225 квартир та житловий комплекс «Тихий центр» по вул. Фортечна, буд. 3-б, «Грязнова», житлова площа 38912 кв. м. на 339 квартир речовими доказами у кримінальному провадженні №12020080020000425 (а.с. 11-12).

Із протоколу огляду місця події від 30 квітня 2020 року вбачається, що органом досудового розслідування було оглянуто ділянку місцевості, на якій знаходиться недобудований об`єкт будівництва, який за попередньою інформацією є недобудовою «Тихий центр» та розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 3-б (а.с. 13-17).

Із протоколу огляду місця події від 7 травня 2020 року випливає, що органом досудового розслідування було оглянуто ділянку місцевості, на якій знаходиться недобудований об`єкт будівництва, який за попередньою інформацією є недобудовою «Зоряний» та розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінській (а.с. 18-21).

Крім того, органом досудового розслідування були допитані в якості потерпілих: ОСОБА_12 (а.с. 23-25); ОСОБА_11 (а.с. 26-28); ОСОБА_17 (а.с. 29-31); ОСОБА_19 (а.с. 32-34); ОСОБА_22 (а.с. 35-37).

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий в своєму клопотанні про арешт на майно посилається на те, що накладення арешту на таке майно необхідно для подальшогозабезпечення цивільнихпозовів,які можутьбути заявлені фізичними особами інвесторами вказаного будівництва.

Проте, слід зауважити, що в доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які відомості, які б свідчили про заявлення потерпілими цивільних позовів, а тому таке обґрунтування слідчого ґрунтується виключно на його припущеннях, які нібито будуть відбуватися в майбутньому.

Більш того згідно матеріалів провадження вбачається, що як на час звернення слідчого із клопотанням про арешт майна, так і на цей час, жодній особі про підозру не повідомлено, що відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 170 та ч. 6 ст. 170 КПК України виключало таку мету арешту майна.

При цьому, як випливає із доданих до апеляційної скарги ухвал Господарського суду Запорізької області від 23 березня 2016 року та 7 квітня 2016 року, заявниками, де боржником у справі про банкрутство є ТОВ «Константа» є ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , які були допитані органом досудового розслідування як потерпілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.

Так, як випливає із змісту ухвали Господарського суду Запорізької області від 7 квітня 2016 року ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , які згідно протоколів допиту в якості потерпілих мають відношення до житлового комплексу «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-А, що наразі є предметом апеляційної скарги було визнано конкурсними кредиторами у справі (з вимогами) із відповідною чергою. Боржником у вказаній справі є ТОВ «Константа».

Відтак, посилання слідчого на той факт, що накладення арешту на житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородинська, буд. 24-А в подальшому забезпечить цивільні позови потерпілих не можуть сприйматися апеляційним судом, оскільки вимоги вищевказаних осіб є вже предметом розгляду у господарському процесі.

Відомості про те, що інші особи, зокрема, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , які були зазначені в клопотанні слідчого як потерпілі є потерпілими в цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування не надано, а отже апеляційний суд не досліджував докази на предмет їх вимог у господарському процесу.

Крім того, предметом кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, ч. 3 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовими становищем) є безпосередньо грошові кошти, а не житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-А.

Посилання слідчого у судовому засіданні апеляційного суду на таку підставу для накладення арешту на вказаний житловий комплекс, як проведення експертиз також не беруться до уваги колегією суддів, оскільки як вже вище зазначалось об`єктом кримінально - протиправних діянь в цьому кримінальному провадженні є саме грошові кошти, а не житловий об`єкт, на який слідчий просить накласти арешт.

Крім того про таку мету накладення арешту слідчий зазначив лише в апеляційному суді, натомість подане ним клопотання не містило обґрунтування необхідності арешту майна з метою збереження речового доказу.

Таким чином, накладаючи арешт на житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-А, слідчий суддя не перевірив взаємозв`язок такого майна із інкримінованим кримінальним правопорушенням.

Крім того, із матеріалів провадження вбачається, що досудовим розслідування не встановлено коло осіб, які можуть бути причетні до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, на цей час жодна особа статусу підозрюваного чи обвинуваченого не має, що також вказує на те, що підстави накладення арешту на вищевказане майно відсутні.

Отже, слідчий суддя не перевірив чи є об`єктивна необхідність у накладенні арешту, не з`ясував можливість досягнення мети, на яку посилається слідчий у клопотанні, без застосування цього заходу забезпечення провадження.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на житловий комплекс «Тихий центр» по вул. Фортечна, буд. 3-Б, «Грязнова», житлова площа 38912 кв.м., на 339 квартир, апеляційним судом не переглядалась через відсутність такої вимоги в апеляційній скарзі.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» в особі ліквідатора ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2020 року, якою задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080020000425, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України в частині накладення арешту на житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32 315 кв.м. на 225 квартир, скасувати.

У задоволенні клопотання слідчого Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 по матеріалам досудового розслідування №12020080020000425, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України про арешт майна в частині накладення арешту на житловий комплекс «Зоряний» по вул. Бородінська, буд. 24-а, в м. Запоріжжя, житлова площа 32 315 кв.м. на 225 квартир, відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4