Рішення

від 13.10.2021 по справі 464/5309/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5309/21

пр.№ 2/464/1543/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

в с т а н о в и в:

23 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати Державний акт на право приватної власності на землю за №074993, серії IV-ЛВ від 13.11.1997 року, площею 0,0568 га, для ведення садівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 , що видана ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів за №386 від 20.06.1997 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на дану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог Позивач покладається на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 20 червня 1997 року № 386 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку. На підставі даного рішення 13 листопада 1997 року видано Державний акт про право приватної власності на землю, який складений в двох примірниках, один з яких для гр. ОСОБА_4 , а другий для зберігання в архівах Львівської міської Ради. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не був вручений/отриманий громадянкою - ОСОБА_4 у зв`язку з її смертю - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиною спадкоємицею майна померлої, ОСОБА_4 , - являється її сестра ОСОБА_5 . ОСОБА_4 за життя не отримала державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а тому про його існування не могла знати і її сестра (спадкоємиця) ОСОБА_5 .

30 травня 1997 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , батьком Позивача, було укладено договір купівлі-продажу садового будиночку АДРЕСА_1 . Садовий будиночок належав продавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

12.11.2019 року ОСОБА_6 здійснив державну реєстрацію даного садового будиночку АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 27.11.2020 року Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області було зареєстровано земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 4610136800:02:005:0454, яка знаходиться в садівничому кооперативі «Хімік» по АДРЕСА_1 , площею 0,0568 га на якій і розташований садовий будинок, що належав на праві приватної власності ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Згідно довідки виданої Державним нотаріусом, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є її діти: донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 . 09.05.2021 року держаним нотаріусом, видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого на підставі ст.1261 ЦК України єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є його син - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач вважає, що дана земельна ділянка належить йому, ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка повинна була відчужитись разом з садовим будиночком розташованим на ній, за договором купівлі-продажу від 30 травня 1997 року укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Земельна ділянка є нероздільним цільним об`єктом, оскільки набувши право власності на будівлі чи споруди, або їх частини набувач стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Позов просить задовільнити.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 03.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи, а відповідачам також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за місцем реєстрації).

19.08.2021 року на адресу суду надійшла заява від Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позову, згідно якої позовні вимоги ОСОБА_1 визнають в повному обсязі.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

20 червня 1997 року, рішенням виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів за №386 передано у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку АДРЕСА_2 у садівничому кооперативі Хімік . На підставі даного рішення 13 листопада 1997 року Департаментом землеустрою та планування забудови міста виконкому Львівської міської Ради народних депутатів видано на ім`я ОСОБА_4 державний акт № 88, серія ІV-ЛВ № 074993 про право приватної власності на дану земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, а її єдиною спадкоємицею була ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою Львівського державного нотаріального архіву від 03.09.2020 №2068.

Судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів за №386 було прийнято за життя ОСОБА_7 , а Державний акт про право приватної власності на землю було складено після смерті останньої (посмертно), а тому спадкоємиця ОСОБА_5 не знала про земельну ділянку і не успадкувала її.

30 травня 1997 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу садового будиночку АДРЕСА_3 , що підтверджується, копією договору купівлі-продажу від 30 травня 1997р.

06.11.2019 року ОСОБА_6 проведено державну реєстрацію садового будиночку АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1959291046101), що підтверджується, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 188482567 від 12.11.2019 року.

Згідно з інформацією наявною в витязі №НВ-4614716872020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області 27.11.2020 року було зареєстровано оспорювану земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер 4610136800:02:005:0454, яка знаходиться в садівничому кооперативі Хімік по АДРЕСА_1 , площею 0,0568 га, що належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради від 20.06.1997 року №386; документ, що посвідчує право - державний акт від 13.11.1997 ІV-ЛВ № 074993.

Відповідно до довідки Мукачівської державної нотаріальної контори Закарпатської області № 905/01-16 від 20.12.2019 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , спадкоємцями за законом є її діти: донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частиною першою ст.181 Цивільного кодексу визначено, що земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, віднесено до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість).

У свою чергу, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст.179 цього Кодексу).

Крім того, цивільне законодавство виокремлює складові частини речі та складні речі . Так, згідно зі ст. 187 Цивільного кодексу складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст.380 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об`єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (частина перша ст.188 Цивільного кодексу України).

Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки - земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об`єкта нерухомості, розміщеного на ній.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до частини четвертої ст.26 Закону №3038 Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Крім того, як установлено у частині третій ст.79 Земельного кодексу України та частині третій ст.373 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку поширюється на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту, і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно положень частини 1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі то на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Таку ж позицію у висловив Верховний Суд у постанові від 26.12.2019 року (справа № 364/515/19).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 19.05.2021 року держаним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Мельник Г.Я., позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_6 , яке складається з садового будинку АДРЕСА_3 .

На підставі даного свідоцтва про право на спадщину 19.05.2021 року здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 садового будиночку АДРЕСА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1959291046101), що підтверджується, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 257249018 від 19.05.2021 року.

Таким чином, оскільки позивач є власником садового будинку АДРЕСА_3 зі всіма господарськими будівлями та спорудами, то згідно вищевикладених правових норм набув право власності на земельну ділянку, на якій розташоване належне йому домоволодіння.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання права власності за позивачем на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0568 га, для ведення садівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:005:0454, є підставною та підлягає задоволенню.

Разом з тим, підстави для задоволення позовної вимоги позивача про скасування державного акту № 88, серія ІV-ЛВ № 074993 про право приватної власності на земельну ділянку відсутні, оскільки оспорюваний державний акт був виданий у встановленому законом порядку на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів №386 від 20.06.1997, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за останнім права власності на дану земельну ділянку.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1816 грн., що підтверджено квитанціями, які містяться у матеріалах справи. У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий у сумі по 454 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610136800:02:005:0454.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування Державного акту на право приватної власності на землю VI-ЛВ №074993 від 13.11.1997 року, площею 0,0568 га, для ведення садівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 454 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2021 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Борачок М.В.