Рішення

від 23.10.2021 по справі 188/1159/21

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1159/21

Провадження № 2/188/483/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Гречко В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника ОСОБА_2 (далі - представник), яка діє на підставі довіреності від 11 лютого 2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф`євою О.В., з позовною заявою до Петропавлівської селищної ради (далі - відповідач), про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . На момент відкриття спадщини (момент смерті спадкодавця), ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка за призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач є єдиною рідною донькою спадкодавця ОСОБА_3 , отже, є її єдиним спадкоємцем першої черги. Після смерті спадкодавця позивач вважала, що вона є такою, що прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, адже на день смерті спадкодавця вони разом проживали за однією адресою в м. Дніпро.

18.02.2021 позивач звернулася до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про прийняти спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка на її звернення надала постанову про відмову від вчинення нотаріальної дії, яку обґрунтувала пропуском заявником строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, та запропонувала позивачу звернутися до місцевого суду з позовними вимогами про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись нормою ч.3 ст. 1268 ЦК України про те, що спадкоємець, який постійне проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї, позивач не погодилася з постановою нотаріуса, стверджуючи, що на час смерті ОСОБА_3 вона постійно проживала разом із позивачем за однією адресою в м. Дніпро, хоча зареєстрована була на території с. Самарське Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Посилаючись на ст. ст. 1216,1217,1268,1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 5, 7,19, 23, 27, 43, 49, 69, 83, 90,175,176 ЦПК України, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223884800:02:001:0275 площею 4,120 гектари, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач надав в судове засідання заяву, в якій прохає справу розглянути у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач просить судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача, оскільки Петропавлівська селищна рада не порушувала її законні права.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заяви сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між сторонами по справі існують цивільно- правові відносини, урегульовані нормами цивільного права.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції за актовим записом 3241. На момент відкриття спадщини (момент смерті спадкодавця ) ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка за призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що вбачається з копії державного акту серії IV - ДП № 012171.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадкодавець ОСОБА_3 заповіт не посвідчувала, а отже спадкування після її смерті повинно відбуватись за законом відповідно до ст.ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Позивач є рідною донькою спадкодавця, отже, є спадкоємцем першої черги, що підтверджено копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивача, в якому за її дівочим прізвищем її матір`ю вказано ОСОБА_3 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , згідно з яким позивач змінила дівоче прізвище ОСОБА_4 на шлюбне ОСОБА_5 , свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 з ОСОБА_5 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , після якого вона отримала нове шлюбне прізвище ОСОБА_6 .

18.02.2021 позивач звернулася з заявою про прийняти спадщини після смерті ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, яка винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку обґрунтувала пропуском заявником строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Позивачем надано на підтвердження того, що на час смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом зі своєю донькою (позивачем), довідку № 91, видану 25.02.2021 Житлово-будівельним кооперативом № 251. Також факт спільного проживання спадкодавця із спадкоємцем на день смерті підтверджується копією її свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_3 померла та похована на території м. Дніпро.

Свою правову позицію з аналогічних правовідносин висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справа, який в п. 1 листа про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-1, визначив: щодо визнання особи такою, що прийняла спадщину, зокрема, в спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати таке.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи. У випадках, якщо встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК, суди не повинні задовольняти вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж позиція міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування та в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду висловив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19 правову позицію про право спадкоємця за заповітом чи за законом прийняти або не прийняти спадщину. Ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що коли спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу.

Отже, судова практика та чинне законодавство з аналогічних правовідносин свідчать про те, що позивач належним чином прийняла спадщину та відповідно має право на отримання у власність спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Оскільки позивачем підтверджено факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, як спадкоємець за законом вона у встановлений ст. 1270 ЦК України строк заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подала, тобто є такою, що прийняла спадщину, нотаріус безпідставно відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, однак представник позивача просить залишити судові витрати за позивачем, тому суд вважає за можливе судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1546,65 грн. залишити за позивачем.

На підставі викладеного, ст. ст. 1216,1217,1268,1270 ЦК України та, керуючись ст. ст. 5, 7,19, 23, 27, 43, 49, 69,81, 83, 90,175,176 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , до Петропавлівської селищної ради, юридична адреса: 52700, вул. Радянська, буд.53, смт Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338486, про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223884800:02:001:0275 площею 4,120 гектари, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі державного акту серії IV-ДП № 012171, виданого 29.03.2002р. Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9442.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда