Рішення

від 16.06.2021 по справі 753/18690/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18690/14-ц

провадження № 2/753/2705/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Волок І. О., Москаленко А. П., Кримчук Я. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києвів порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, поділ спільного сумісного майна подружжя, усунення перешкод у користуванні власністю, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя ,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У жовтні 2014 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач), у якому, з урахуванням змін, просив:

?визнати його особистою приватною власністю 48/100 частин квартири АДРЕСА_1 та 46/100 частин квартири АДРЕСА_2 ;

?визнати спільною сумісною власністю подружжя 52/100 частин квартири АДРЕСА_1 та 54/100 частин квартири АДРЕСА_2 ;

?виділити зі спільного майна подружжя та визнати за ним право власності на 26/100 частин квартири АДРЕСА_1 , 27/100 частин квартири АДРЕСА_2 та на автомобіль Nissan X-Trail, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ;

?виділити зі спільного майна подружжя у власність ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 26/100 частин квартири АДРЕСА_1 , 27/100 частин квартири АДРЕСА_2 та на автомобіль Subaru Impreza, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ;

?поділити в рівних частках доходи (дивіденди) , отримані за результатами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Цвях за 2011 рік в сумі 81 966 грн. та за 2012 р. в сумі 25 175 грн.;

?зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований такими обставинами. До реєстрації шлюбу з відповідачем позивач набув у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , у якій сторони проживали з моменту реєстрації шлюбу. У 2004 р. батьки позивача подарували йому кошти у розмірі 15 000 дол. США. Ці кошти батьки отримали від продажу будинку в селі Приліманське Овідіопольського району Одеської області та земельної ділянки площею 15 га у селі Козин Обухівського району Київської області. Вказані кошти були інвестовані ним у придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Решта вартості вказаної квартири була сплачена за рахунок спільних коштів подружжя. На початку 2006 р. сторони з метою покращення своїх житлових умов вирішили інвестувати кошти у трикімнатну квартиру в новобудові. 31.10.2006 між позивачем та АКБ Аркада було укладено договір № 52274 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого він мав обрати конкретний об`єкт інвестування згідно з переліком об`єктів інвестування, які були в наявності. Із запропонованих варіантів ним було обрано житло за програмою АТХК Київміськбуд , але для закріплення за ним обраного об`єкту інвестування він повинен був терміново внести кошти у розмірі 136 807,65 грн. На той момент в нього вже були покупці на належну йому двокімнатну квартиру, від яких він отримав в якості завдатку 5 000 дол. США. Окрім того для сплати першого внеску позивач запозичив у своєї матері 5 000 дол. США та у родини брата колишньої дружини ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) 17000 дол. США. Отже за рахунок особистих коштів позивача було внесено кошти у розмірі 136 807,65 грн. 20.11.2006 позивачем було укладено договір купівлі-продажу належної йому квартири АДРЕСА_3 . Згідно договору квартиру було продано за 20 000 грн., однак фактично за цю квартиру було отримано 505 000 грн., що на той час було еквівалентно 100 000 дол. США. З отриманих коштів 20.11.2006 позивачем було внесено платіж у розмірі 339 089,63 грн. та повернуто позику у розмірі 22 000 дол. США. Для оплати решти вартості об`єкта інвестування позивачем було укладено кредитний договір на суму 111 252 швейцарських франків, що було еквівалентно 456 419,34 грн. 23.05.2007 було укладено договір про уступку права вимоги, згідно з яким АКБ Аркада відступив, а АКБСР Укрсоцбанк прийняв на себе право вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва, укладеним з позивачем. 23.05.2007 позивачем було внесено кошти на інвестування квартири АДРЕСА_1 у розмірі 449458,76 грн. Кредит було виплачено в повному обсязі.

Отже, незважаючи на те, що вищевказані об`єкти нерухомості були придбані в період шлюбу, 48/100 частин квартири АДРЕСА_1 та 46/100 частин квартири АДРЕСА_2 були набуті за кошти, що належали позивачу особисто.

Окрім того, під час шлюбу сторін за спільні кошти подружжя були придбані транспортні засоби - автомобілі Subaru Impreza, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , яким наразі користується відповідач, та Nissan X-Trail, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні позивача, та набуто право власності на Ѕ частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Цвях (далі - ТОВ ТД Цвях ).

Обґрунтовуючи позицію щодо порядку та способів поділу транспортних засобів та частки у статутному капіталі товариства позивач посилається на те, що вартість автомобілів приблизно однакова, у зв`язку з чим їх доцільно поділити з урахуванням порядку користування ними, який склався, а з огляду на те, що учасником товариства є відповідач, він має право на Ѕ частину дивідендів, отриманих відповідачем після припинення шлюбно-сімейних відносин.

Вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 обґрунтовані тим, що відповідач самоправно, без згоди позивача, замінила замки на дверях даної квартири та облаштувала в ній офіс ТОВ ТД Цвях , чим побавила його прав володіння, користування і розпорядження даним майном.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги первісного позову визнала частково та пред`явила до ОСОБА_1 зустрічний позов про поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом виділення їй квартири АДРЕСА_1 та автомобіля Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_2 , а позивачу - квартири АДРЕСА_2 та автомобіля Nissan X - Trail, д.н.з. НОМЕР_1 .

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що кожен із колишнього подружжя користується певним майном, а саме: ОСОБА_2 - трикімнатною квартирою і автомобілем Subaru Impreza, а ОСОБА_1 - однокімнатною квартирою і автомобілем Nissan X - Trail .

В ході розгляду справи сторони дійшли згоди щодо поділу у запропонований відповідачем спосіб двох квартир зі сплатою відповідачем на користь позивача грошової компенсації різниці вартості часток та про стягнення з відповідача на користь позивача Ѕ частини доходів, отриманих у 2012 р. за результатами господарської діяльності ТОВ ТД Цвях , в сумі 25 175 грн., щодо інших вимог первісного позову досягнути компромісу не вдалося.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

?Ухвалою від 07.11.2014 відкрито провадження у справіта справу призначено до судового розгляду на 27.11.2014 (т. 1 а.с. 76).

? 27.11.2014 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 22.12.2016 (т. 1 а.с. 81-82).

? 19.12.2014 від відповідача надійшов зустрічний позов (т. 1 а.с. 85-86).

?Протокольною ухвалою від 22.12.2014 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов та за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 15.01.2015 (т. 1 а.с. 88-89).

?В судовому засіданні 15.01.2015 представником позивача заявлені клопотання про виклик свідків та про витребування доказів, які задоволено частково. Також представником відповідача було заявлене клопотання про призначення експертизи (т. 1 а.с. 91, 92, 96-98).

?Ухвалою від 15.01.2015 призначено судову будівельно-технічну експертизу з метою визнання вартості спірних квартир та провадження у справі зупинено (т. 1 а.с. 99-100).

? 23.10.2015 до суду надійшов висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 104-124).

?Ухвалою суду від 02.11.2015 провадження у справі відновлене та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2015 (т. 1 а.с. 133).

? 12.11.2015 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 137).

? 13.11.2015 розгляд справи відкладено на 03.12.2015 (т. 1 а.с. 141, 142).

? 03.12.2015 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 21.01.2016 (т. 1 а.с. 146-147).

?В судовому засіданні 21.01.2016 представником позивача заявлені клопотання про витребування доказів, які задоволені частково, та відкладено розгляд справи на 16.02.2016 (т. 1 а.с. 182-183).

?В судовому засіданні 16.02.2016 представником позивача заявлені клопотання про витребування доказів та про виклик свідків, які задоволені частково, та відкладено розгляд справи на 16.03.2016 (т. 1 а.с. 191-192).

? 22.03.2016 від позивача надійшла заява про зміну (доповнення) позовних вимог (т. 1 а.с. 198-199).

? 14.03.2016 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 200).

? 16.03.2016 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 204-206).

? 16.03.2016 розгляд справи відкладено на 05.04.2016 (т. 1 а.с. 202, 203).

? 05.04.2016 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 219).

? 05.04.2016 розгляд справи відкладено на 23.05.2016 (т. 1 а.с. 221).

? 23.05.2016 розпочато розгляд справи по суті, допитано свідків та оголошено перерву до 08.06.2016 (т. 1 а.с. 227-232).

? 08.06.2016 продовжено розгляд справи, досліджено письмові докази та за клопотанням представників сторін оголошено перерву до 16.06.2016 (т. 1 а.с. 236-238).

? 15.06.2016 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 240).

? 16.06.2016 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (т. 1 а.с. 241-242).

? 16.06.2016 продовжено перерву у справі до 11.08.2016 (т. 1 а.с. 243, 244).

? 11.08.2016 від позивача та його представника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та заява про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 1, 2).

? 11.08.2016 продовжено перерву у справі до 31.08.2016 (т. 2 а.с. 4-5).

?Ухвалою суду від 31.08.2016 провадження у справі зупинено до вирішення цивільної справи № 753/13783/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним (т. 2 а.с. 13-14).

?Ухвалою суду від 13.09.2016 відповідачу повернуті грошові кошти в сумі 924 809,50 грн., внесені на депозитний рахунок суду (т. 2 а.с. 17)..

? 10.09.2018 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (т. 2 а.с. 27).

?Ухвалою від 10.09.2018 провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.11.2018 (т. 2 а.с. 31).

? 27.11.2018 у зв`язку з неявкою учасників справи розгляд справи відкладено на 11.02.2019 (т. 2 а.с. 37).

? 11.02.2019 у зв`язку з хворобою судді розгляд справи не відбувся та був перенесений на 22.04.2019 (т. 2 а.с. 49, 50).

?В судовому засіданні 22.04.2019 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 23.09.2019 (т. 2 а.с. 57-58).

? 23.09.2019 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 25.11.2019 (т. 2 а.с. 62).

? 25.11.2019 від представника відповідача надійшла електронна заява про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 64).

? 25.11.2019 у зв`язку з неявкою учасників розгляд справи відкладено на 09.04.2020 (т. 2 а.с. 66).

? 09.04.2020 від представника відповідача надійшла електронна заява про відкладення розгляду справи (т 2 а.с. 81).

? 09.04.2020 у зв`язку з неявкою учасників справи розгляд справи відкладено на 01.10.2020 (т. 2 а.с. 72).

? 01.10.2020 від позивача та представника відповідача надійшла спільна заява про відкладення розгляду справи з метою укладення мирової угоди (т. 2 а.с. 78).

? 01.10.2020 розгляд справи відкладено на 03.11.2020 (т. 2 а.с. 79).

?В судовому засіданні 03.11.2020 продовжено розгляд справи, досліджено письмові докази, сторонам встановлено 20-ти денний строк для подання доказів на підтвердження актуальної вартості спірних квартир та оголошено перерву до 11.12.2020 (т. 2 а.с. 82).

? 19.11.2020 від позивача надійшли звіти про незалежну оцінку спірних квартир (т. 2 а.с. 85-144).

? 11.12.2020 від представника відповідача на надійшов висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи разом з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку подання доказу (т. 2 а.с. 145-194).

? 11.12.2020 у зв`язку з хворобою судді розгляд справи не відбувся та був перенесений на 29.03.2021 (т. 2 а.с. 196, 197).

?В судовому засіданні 29.03.2021 прийнято надані сторонами докази на підтвердження актуальної вартості спірних квартир, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик експерта та оголошено перерву до 19.04.2021 (т. 2 а.с. 200).

? 19.04.2021 від представника відповідача надійшла електронна заява про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 202).

? 19.04.2021 розгляд справи відкладено на 15.06.2021 (т. 2 а.с. 203).

? 15.06.2021 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла електронна копія платіжного доручення про внесення на депозитний рахунок суду коштів в сумі 874 879,50 грн. (т. 2 а.с. 208-209).

? 15.06.2021 від позивача та представника відповідача надійшла спільна заява про відкладення розгляду справи для надання платіжного доручення з відміткою банку про здійснення операції (т. 2 а.с. 211), у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 16.06.2021.

? 16.06.2021 від представника відповідача надійшло платіжне доручення з відміткою банку про здійснення операції та спільна заява позивача та представника відповідача про завершення розгляду справи за їх відсутності (т. 2 а.с. 212, 213).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права і мотиви їх застосування.

27.11.1999 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (т. 1 а.с. 11).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2011 шлюб сторін розірвано (т. 1 а.с. 12).

В період шлюбу сторони набули у власність таке майно: однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 50,40 кв.м., жилою площею 19,40 кв.м. (далі також - однокімнатна квартира), зареєстровану за позивачем на підставі свідоцтва про право власності від 30.06.2006 (т. 1 а.с. 201);трикімнатну квартиру, розташовану за адресою:АДРЕСА_1 , загальною площею 125,30 кв.м., жилою площею 73,10 кв.м. (далі також - трикімнатна квартира), зареєстровану за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності від 19.10.2009 (т. 1 а.с. 58); автомобіль Nissan X-Trail, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем 26.07.2008 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 60); автомобіль Subaru Impreza, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Судом установлено, що однокімнатна квартира придбана за договором дольової участі у будівництві квартири АДРЕСА_2 від 20.08.2004 № 19/3-151, укладеним між замовником будівництва - Службою безпеки України, та дольовиком ОСОБА_1 , на виконання умов якого дольовиком було внесено кошти в загальному розмірі 164 414,38 грн., що становить повну вартість об`єкта фінансування (т. 1 а.с. 15-18, 19, 29).

Трикімнатна квартира придбана за договором про участь у фонді фінансування будівництва від 31.10.2006 № 522745, укладеним між АКБ Аркада та довірителем ОСОБА_1 , на виконання умов якого довірителем було внесено кошти в загальному розмірі 991 050,08 грн., що становить повну вартість об`єкта інвестування (т. 1 а.с. 32-34, 35, 36, 37, 38, 49, 59).

Окрім того в період шлюбу ОСОБА_2 взяла участь у заснуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Цвях (код ЄДР 39321793), та їй належить Ѕ частка статутного капіталу даного господарського товариства(т. 1 а.с. 223).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка знайшла своє вираження у статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до положень якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Випадки, коли набуте за час шлюбу майно є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка, встановлені статтею 57 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 зазначеної норми особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною 3 статті 61 СК України визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно…, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За приписами статті 65 цього Кодексу дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя і в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане і інтересах сім`ї.

Аналіз наведених норм сімейного законодавства та положень процесуального закону щодо обов`язку доказування обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог і заперечень (статті 12, 81 ЦПК України), дає підстави для висновку, що у разі придбання майна у період зареєстрованого шлюбу спільність майна презюмується, а тягар доказування відсутності спільного майна покладається на сторону, яка це оспорює.

Належність до спільного майна подружжя заявлених до поділу транспортних засобів сторони не оспорюють, також відповідачем визнається факт внесення вкладу до статутного фонду ТОВ ТД Цвях за рахунок коштів сімейного бюджету.

На обґрунтування вимог про визнання частини однокімнатної квартири особистою власністю позивач посилається на те, що із загальної суми грошових коштів, вкладених у її придбання, 15 000 дол. США були подаровані йому батьками, проте вказані доводи не знайшли свого документального підтвердження, договір дарування грошових коштів між позивачем та його батьками не укладався, а показання матері позивача ОСОБА_7 суд відхиляє як недопустимий доказ.

Відтак підстав для визнання частини однокімнатної квартири особистою приватною власністю позивача суд не вбачає.

Визначаючи правовий режим трикімнатної квартири, суд ураховує визнання відповідачем тієї обставини, що із загальної суми коштів, вкладених у придбання трикімнатної квартири, грошові кошти в сумі 20 000 грн. були особистими коштами позивача, отриманими від продажу належної йому до шлюбу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , продаж якої здійснено за 20 000 грн. (т. 1 а.с. 13).

Водночас позивач стверджує, що у придбання трикімнатної квартири було вкладено його особисті кошти в сумі 475 897,28 грн. і посилається при цьому на те, що фактично квартира, що була набута ним до шлюбу, була продана не за 20 000 грн., а за 100 000 дол. США, що на той час становило еквівалент 505 000 грн.

На підтвердження вказаної обставини позивач надав розписку, згідно якої він отримав від покупців набутої ним до шлюбу квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кошти в сумі 100 000 дол. США, з яких 20 000 грн. - за квартиру, а решту суми в розмірі 485 000 грн. - за покращення, здійснені в цій квартирі (т. 1 а.с. 14).

Свідок ОСОБА_5 в суді підтвердила, що квартира дійсно була придбана за 100 000 дол. США, з яких 20 000 грн. було сплачено за саму квартиру, а решта коштів сплачена за покращення - ремонт, меблі та техніку.

Відтак зміст вищевказаної розписки та показання свідка свідчать про те, що навіть якщо узяти до уваги доводи позивача про отримання ним від продажу дошлюбної квартири коштів у більшій сумі, ніж зазначено у нотаріально засвідченому договорі купівлі-продажу, вказана обставина не має значення для вирішення даної справи, оскільки позивачем не доведено, що вартість квартири збільшилась не внаслідок спільних з відповідачем трудових чи грошових затрат, тим більше, що сам позивач підтверджує факт проживання у вказаній квартирі разом з відповідачем з моменту реєстрації шлюбу.

Окрім того позивач, вважаючи договір купівлі-продажу належної йому квартири недійсним в частині її вартості, звернувся до суду з відповідним позовом, проте рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.06.2018, яке набрало законної сили, у задоволенні позову було відмовлено (т. 1 а.с. 28-30).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 був укладений згідно діючого на той час законодавства і відповідав волевиявленню сторін, що вони і засвідчили своїми підписами, а надані позивачем докази не підтверджують його невідповідність вимогам статей 203, 215 ЦК України.

Є бездоказовими і доводи відповідача про те, що частина із вкладених у придбання трикімнатної квартири коштів були отримані ним як позика .

До того ж укладення під час шлюбу договору позики та використання одержаних за цим договором коштів у придбання майна не може слугувати підставою для визнання таких коштів особистою приватною власністю з огляду на положення частини 3 статті 61 СК України та недоведеність факту повернення позики за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що належало позивачу до шлюбу .

Отже зважаючи на встановлені обставини та ураховуючи, що у придбання трикімнатної квартири було внесено кошти в загальному розмірі 971 050 грн., суд дійшов висновку, що 2/100 її частини є особистою приватною власністю позивача, а 98/100 її частин є об`єктом права спільної сумісної власності.

За приписами частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Оскільки сторони не домовилися про поділ майна за взаємною згодою, що передбачено частиною 2 цієї статті, даний спір повинен вирішуватися судом.

Способи та порядок поділу майна подружжя визначені статтею 71 СК України, згідно приписів якої майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України, та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини 4, 5 статті 71 СК України).

За правилом, встановленим частиною 1 статті 70 СК України, при поділі майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Суду не надано доказів наявності між сторонами домовленості або шлюбного договору, які б визначали нерівність їх часток у спільному сумісному майні подружжя, а тому слід виходити з того, що частки подружжя у праві спільної сумісної власності на майно є рівними.

У позовній заяві позивач зазначив, що автомобілі Nissan X - Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , та Subaru Impreza, д.н.з. НОМЕР_2 , мають приблизно однакову вартість, з чим погодилась і сторона відповідача.

Отже ураховуючи, що обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню (частина 1 статті 82 ЦПК України), а між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 немає спору щодо виділення кожному з подружжя транспортних засобів без будь-яких компенсацій, суд дійшов висновку, що такий поділ відповідає їх інтересам, у зв`язку з чим вимоги первісного та зустрічного позову у цій частині вважає обґрунтованими.

На підтвердження вартості спірних квартир на час ухвалення рішення позивач надав звіти про оцінку майна, складені суб`єктом оціночної діяльності за його замовленням, відповідно до яких ринкова вартість однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , становить 1 343 068 грн., а трикімнатної квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1 , - 3 906 109 грн. (т. 2 а.с. 85-144).

Не погоджуючись з зазначеною у звітах вартістю об`єктів житлової нерухомості, сторона відповідача надала висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, згідно якого ринкова вартість однокімнатної квартири становить 1 549 296 грн., а трикімнатної - 3 282 359 грн. (т. 2 а.с. 147-194).

З огляду на те, що сторони не дійшли згоди щодо вартості квартир, за формою та змістом звіти оцінювача та висновок експерта відповідають вимогам закону та нормативно-правових актів в галузі оцінки нерухомого майна, складені за вірною методологією, з дотриманням вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Національного стандарту № 1 Про оцінку майна і майнових прав , чогось очевидно необґрунтованого чи такого, що суперечить іншим матеріалам справи, не містять, при цьому висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили (частина 1 статті 110 ЦПК України), та з урахуванням характеру обставин, на підтвердження яких надані ці докази, суд не знайшов підстав для надання переваги одному з них.

Зважаючи на викладене, при визначенні вартості спірних об`єктів нерухомого майна суд, керуючись принципом рівності прав сторін та такими загальними засадами цивільного законодавства як розумність і справедливість, вираховує їх середню вартість.

Вартість однокімнатної квартири згідно з наданим позивачем звітом становить 1 343 068 грн., а за даними висновку експерта - 1 549 296 грн., а відтак її середня ринкова вартість складає 1 446 182 грн.

Вартість трикімнатної квартири згідно з наданим позивачем звітом становить 3 906 109 грн., а за даними висновку експерта - 3 282 359 грн., а відтак її середня ринкова вартість складає 3 594 234 грн.

2/100 частин трикімнатної квартири є особистою приватною власністю позивача, а тому поділу між подружжям з дотриманням принципу рівності часток підлягає лише 98/100 її частин, що в грошовому виразі становить 3 522 349 грн.

Відтак, загальна вартість нерухомого майна, яке підлягає поділу як спільне майно подружжя, складає 4 968 531 грн., а отже на долю відповідача припадає майна на суму 2 484 266 грн., а на долю позивача (з урахуванням частки, яка є його особистою приватною власністю) - 2 556 150 грн.

В судовому засіданні позивач зрештою погодився на запропонований відповідачем спосіб поділу квартир з отриманням ним грошової компенсації різниці вартості часток.

Отже ураховуючи, що на даний час між сторонами фактично немає спору щодо виділення кожному з подружжя конкретних квартир, при цьому за погодженим ними порядком поділу нерухомого майна позивачу виділяється в натурі однокімнатна квартиравартістю 1 446 182 грн., а відповідачу - трикімнатна квартира вартістю 3 594 234 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація різниці вартості часток в розмірі 1 109 968 грн.

З огляду на те, що кожен з подружжя отримує у власність об`єкт житлової нерухомості, такий порядок поділу нерухомого майна не суперечить вимогам частин 2, 4 статті 71 СК України.

До того ж на депозитний рахунок ТУ ДСА у м. Києві відповідачем внесена грошова сума в розмірі 874 879,50 грн., а недоплачена сума коштів може бути сплачена відповідачем добровільно або стягнута в порядку примусового виконання рішення суду.

Оскільки за визначеним судом порядком поділу трикімнатна квартира виділяється відповідачу, відсутні підстави для задоволення вимог первісного позову про усунення перешкод у користуванні нею.

Вирішуючи вимоги позивача про поділ доходів (дивідендів) , отриманих відповідачем за результатами господарської діяльності ТОВ ТД Цвях ,суд виходить зі змісту положень частин 2 та 3 статті 61 СК України та керується роз`ясненнями Верховного Суду України, даними у постанові Пленуму від 21.12.2007 № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя .

Правова позиція Верховного Суду України з вказаного питання, яка ґрунтується на системному тлумаченні норм сімейного та цивільного законодавства,полягає у тому, що вклад до статутного фонду товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте якщо такий вклад зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що визнання відповідачем ОСОБА_2 вимог первісного позову про поділ доходів, отриманих нею у 2012 р. як учасником ТОВ ТД Цвях , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що є підставою для задоволення позову в цій частині шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 25 175 грн.

Водночас підстав для задоволення вимоги про поділ доходів, отриманих відповідачем від ТОВ ТД Цвях у 2011 р., суд не вбачає, оскільки відповідні виплати були здійснені в період зареєстрованого шлюбу сторін і позивачем не доведено, що їх було використано всупереч інтересам сім`ї.

ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.

За правилами, встановленими статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір заявлених позивачем позовних вимог становив 3 822 587,02 грн. та у зв`язку з розглядом цієї справи він поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 3 897,60 грн. (т. 1 а.с. 9, 10).

Оскільки за визначеним судом порядком поділу позивачу виділяється майна (без урахування транспортного засобу) на загальну суму 2 581 325 грн. (1 446 182+1 109 968+25 175), що становить 68/100 часток від заявлених вимог, а тому суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 650,37 грн. (3 897,60х68%).

Відповідач заявила вимоги на суму 2 719 354 грн. (3 594 234-874 879,50) та у зв`язку з розглядом цієї справи понесла судові витрати в загальному розмірі 8 082 грн., що включає витрати на сплату судового збору в сумі 3 654 грн. (т. 1 а.с. 84) та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 4 428 грн. (т. 1 а.с. 105).

Відповідачу виділяється майна (без урахування транспортного засобу) на суму 2 459 091 грн. (3 594 234 - 1 109 968-25 175), що становить 90/100 часток від вимог зустрічного позову, а тому суд покладає на позивача судові витрати відповідача в сумі 7 273,80 грн. (8 082х90%).

Отже за результатами заліку взаємних вимог суд покладає на позивача судові витрати відповідача в сумі 4 623,43 грн. (7 273,80- 2 650,37) та в підсумку на вказану суму зменшує розмір грошових зобов`язань відповідача перед позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ):

?квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 50,40 кв.м., жилою площею 19,40 кв.м., вартістю 1 446 182 гривні;

?автомобіль Nissan X-Trail, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) право власності на автомобіль Nissan X-Trail, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на даний автомобіль.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ):

?квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,30 кв.м., жилою площею 73,10 кв.м., вартістю 3 594 234 гривні;

?автомобіль Subaru Impreza, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,30 кв.м., жилою площею 73,10 кв.м. з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на дану квартиру.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток майна подружжя в сумі 1 109 968 гривень, Ѕ частину доходів (дивідендів), отриманих за результатами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Цвях (код ЄДР 39321793) у 2012 році, в сумі 25 175 гривень та з урахуванням заліку взаємних вимог, що виникли внаслідок розподілу судових витрат, на суму 4 623 гривні 43 копійки, усього стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) 1 130 519 (один мільйон сто тридцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 57 копійок.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: