Рішення

від 12.10.2021 по справі 380/3665/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом приватного підприємства «Оздоровчий центр «Сакура» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Оздоровчий центр «Сакура» місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, буд. 48, кв. 110, ЄДРПОУ 35816600 до Головного управління Держпраці у Львівській області місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, ЄДРПОУ 39778297, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ11348/459/ПД/АВ/ФС від 22.04.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 25 лютого 2020 року по 03 березня 2020 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ПП Оздоровчий центр Сакура . За результатами інспекційного відвідування 03 березня 2020 року інспекторами праці складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ 11348/459/ПД/АВ. 22 квітня 2020 року Начальником Головного управління Держпраці у Львівській області складено Оскаржувану постанову. На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною. Позивач стверджує, що порушення, допущені під час підготовки та оформлення інспекційного відвідування, призвели до прийняття незаконного рішення, зміст якого не відповідає обставинам справи. Позивач вказує на те, що ним не здійснювалося допуску до роботи без оформлення трудового договору згаданих працівників. Позивач вказує, що особа, яка під час перевірки назвалася ОСОБА_1 є працівником ПП Оздоровчий центр САКУРА ОСОБА_2 . Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_2 представилася своїм дівочим прізвищем ОСОБА_3 , яке використовує постійно, паралельно з прізвищем чоловіка. Інша особа, яка назвалась ОСОБА_4 , насправді є ОСОБА_5 , яка надає послуги Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 на підставі цивільно-правового договору від 21 лютого 2020 року. Позивачу не відомо, з яких мотивів ОСОБА_5 назвалася ОСОБА_7 . Проте, учасникам інспекційного відвідування пояснення надавала саме ОСОБА_5 . Окрім того, позивач вважає, що Акт інспекційного відвідування складений з істотним порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Акт інспекційного відвідування не містить підпису інспектора праці та відмітки про проведення відео фіксації проведення інспекційного відвідування. Враховуючи викладене, будь-які відео записи, не можуть бути належними засобами фіксації пояснень отриманих інспекторами праці.

З врахуванням наведених обставин позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Відповідач 12.06.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами інспекційного відвідування складено акт проведеного інспекційного відвідування (надалі - акт) № ЛВ11348/459/ПД/АВ від 03.03.2020. У зв`язку з виявленням порушень вимог ч.1,3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ № 413 від 17.06.2015 винесено Припис про усунення виявлених порушень (надалі - припис) № ЛВ11348/459/АВ/П від 03.03.2020. Акт та припис з врахуванням вимог пунктів 19-21 Порядку направлено Підприємству у двох примірниках з описом вкладення у ньому та з повідомленням про вручення 03.03.2020. Станом на 16.03.2020 року підписаний примірник акта та припису не повернуто, на що було складено акт про відмову від підпису № ЛВ 11348/459/АВ/ВП від 16.03.2020 року.

Стосовно відсутності в акті інспекційного відвідування підпису головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м.Львові Волошин Р.Я., Управління зазначає, що відповідно до п. 17 Порядку Акт інспекційного відвідування складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017р. "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів" затвердженим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 р. за№ 1500/31368 затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю. У розділі IV затвердженої форми акта інспекційного відвідування передбачено, що такий акт підписує інспектор праці. Додаткової графи для підпису іншими інспекторами, які беруть участь у інспекційному відвідуванні не передбачено.

Стосовно доводів позивача, про те, що будь які відео записи, не можуть бути належними засобами фіксації пояснень отриманих інспектором праці зазначив, що долучені матеріали відеофіксації до акту інспекційного відвідування стосуються обставин здійснення інспекційного відвідування у Підприємстві та підтверджують наявність порушення вимог трудового законодавства, яке було виявлене в ході заходу державного контролю. Вказані матеріали відеофіксації були отримані у повній відповідності до вимог п. 10 Порядку. Управління зазначає, що на підставі даних матеріалів відеофіксації можна встановити дійсні обставини справи, а тому такі матеріали у повній мірі відповідають вимогам КАС України та є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Також відповідач зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування у Підприємстві зафіксовано за виконанням трудових функцій, двох осіб, що підтверджують матеріали фото та відео фіксації зробленої під час проведення контролюючого заходу та долучені до матеріалів здійсненої перевірки: ОСОБА_7 , яка зафіксована за виконанням трудових функцій бармена; ОСОБА_8 , яка зафіксована за виконанням трудових функцій бармена. Вказав, що пояснення відбирались у приміщенні за місцем здійснення Товариства господарської діяльності, при цьому двоє працівників прямо вказали про виконання ними трудової функції в інтересах Підприємства. ОСОБА_7 повідомила, що проходить стажування у приватному підприємстві Оздоровчий центр Сакура третій день. ОСОБА_8 повідомила, що рік тому була оформлена та вийшла на роботу на один день замінити маму.

Щодо поданої до суду копії цивільно-правової угоди від 21.02.2020 укладеної між фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , предметом яких є виконання робіт (надання послуг): прибирання та миття, вказує, що в ході здійснення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інформація про те, що вищенаведений працівник працювала на підставі цивільно-правової угоди, інспекторам праці не надавалась. Вищенаведене дає підстави стверджувати, що такі документи були складені вже після завершення інспекційного відвідування, та з метою уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що прийнята на підставі інспекційного відвідування постанова про накладення штрафу №ЛВ11348/459/ПД/АВ/ФС від 22.04.2020 є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 18.05.2020 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14.09.2021 застосовано до свідка ОСОБА_2 привід у судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 24.02.2020 №0589-П та направлення від 24.02.2020 № 0589 посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ПП Сакура за адресою АДРЕСА_1 , на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування 03.03.2020 складено акт №ЛВ11348/459/ПД/АВ.

Згідно з актом інспекційного відвідування посадовими особами відповідача виявлено порушення ПП Сакура вимог частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, Постанови КМ України №413.

Зі змісту вказаного акту слідує, що з метою проведення інспекційного відвідування 25.02.2020 здійснено вихід за адресою здійснення діяльності ПП (Оздоровчий центр Сакура м.Львів. вул. Двірцева.1, у ході якого встановлено, що на робочому місці при виконанні трудовйх функцій бармена знаходилася працівник, яка назвалася ОСОБА_8 . Вищезазначена працівниця у своїх усних поясненнях наданих головним державним інспекторам, які фіксувалися засобами відео фіксації зазначила, що вона заміняє маму.

Крім того, у тому ж приміщенні, поверхом вище, на робочому місці при виконанні трудових функцій бармена знаходилася працівник ОСОБА_7 . Вищезазначена працівниця у своїх усних поясненнях наданих головним державним інспекторам які фіксувалися засобами відео фіксації зазначила, що проходить стажування на підприємстві Сакура третій дені .

В ході інспекційного відвідування, директором Підприємства не надано жодних підтверджуючих документів про укладення трудових відносин ПП Оздоровчий центр Сакура з працівниками ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

Таким чином, в порушення вимог ч.1 ч.3 ст. 24 КЗпП України, директором ПП Оздоровчий центр Сакура допущено до роботи працівників ОСОБА_11 та ОСОБА_7 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

03.03.2020 на підставі вищевказаного акта інспекційного відвідування інспектором праці Яворівською О.Г. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ11348/459/АВ/П, яким зобов`язано директора ПП Сакура ОСОБА_12 усунути встановлені в акті порушення у строк до 13.03.2020.

16.03.2020 інспектором праці Яворівською О.Г. складено Акт про відмову від підпису №ЛВ11348/459/АВ/ВП.

За результатами розгляду матеріалів перевірки додержання законодавства про працю ПП Сакура , відповідач 22.04.2020 прийняв постанову про накладення штрафу №ЛВ11348/459/ПД/АВ/ФС, якою за порушення вимог частини 1 та частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413 на позивача накладено штраф у розмірі 94460,00 грн.

Позивач не погодившись із постановою про накладення штрафу звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно з ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 5 ст.2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, спеціальною нормою КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пп.5 п.6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п.7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 року № 823 Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1132 від 04.12.2019 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом 1 п. 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 Порядку інспекційні відвідування проводяться, зокрема, 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформления та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати, ДПС та її територіальних органів, Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) за дорученням Прем`єр- міністра України; 9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) за запитом народного депутата; 11) у разі невиконання вимог припису.

Згідно з п.16, 17 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (п.25 Порядку №823).

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави стверджувати, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 24.02.2020 року на підставі п.п.6 п.5 Порядку Управлінням видано наказ № 0589-П та направлення №0589, якими інспекторів праці Гординську Н.Б., Яворівську О.Г. та Волошин Р.В. уповноважено на проведення інспекційного відвідування у Підприємства в період з 25.02.2020 по 06.03.2020 року.

Таким чином, в Управління були наявні правові підстави для проведення інспекційного відвідування.

26.02.2020 складено вимогу про надання документів № JIB 11348/459/ПД. Строк інспекційного відвідування зупинено на 4 дні та зобов`язано суб`єкта господарювання надати зазначені у вимозі документи до 03.03.2020 року.

За результатами інспекційного відвідування складено акт проведеного інспекційного відвідування № ЛВ11348/459/ПД/АВ від 03.03.2020.

У зв`язку з виявленням порушень вимог ч.1,3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ № 413 від 17.06.2015 винесено Припис про усунення виявлених порушень (надалі - припис) № ЛВ11348/459/АВ/П від 03.03.2020. Акт та припис з врахуванням вимог пунктів 19-21 Порядку направлено Підприємству у двох примірниках з описом вкладення у ньому та з повідомленням про вручення:03.03.2020.

16.03.2020 складено акт про відмову від підпису № ЛВ 11348/459/АВ/ВП оскільки станом на 16.03.2020 року підписаний примірник акта та припису не повернуто

Щодо доводів позивача про відсутність в акті інспекційного відвідування підпису головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові Волошин Р.Я., то суд зазначає, що відповідно до п. 17 Порядку Акт інспекційного відвідування складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017р. "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів" затвердженим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 р. за№ 1500/31368 затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю. У розділі IV затвердженої форми акта інспекційного відвідування передбачено, що такий акт підписує інспектор праці. Додаткової графи для підпису іншими інспекторами, які беруть участь у інспекційному відвідуванні не передбачено.

Щодо твердження позивача, що будь які відео записи, не можуть бути належними засобами фіксації пояснень отриманих інспектором праці то суд зазначає, що відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вказане, долучені матеріали відеофіксації до акту інспекційного відвідування стосуються обставин здійснення інспекційного відвідування у Підприємстві та підтверджують наявність порушення вимог трудового законодавства, яке було виявлене в ході заходу державного контролю.

Вказані матеріали відеофіксації були отримані у відповідності до вимог п. 10 Порядку, а тому такі матеріали у повній мірі відповідають вимогам КАС України та є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Щодо твердження позивача про відсутність відмітки в акті інспекційного відвідування про долучення матеріалів зафіксованих засобами фото- та відео техніки в ході інспекційного відвідування, то суд зазначає, що відповідно п. 19 Порядку матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. Постанова Кабінету Міністрів України № 823 із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ № 1132 не містить положень згідно яких відеозапис є неналежним доказом у справі, якщо про його долучення не зроблена відмітка в акті.

Окрім того, факт відеозйомки був зазначений також у описі виявлених порушень, який викладений у акті інспекційного відвідування та у постанові про притягнення позивача до відповідальності за ст.265 КЗпП (допуск до роботи неоформлених, працівників), що у сукупності свідчить про те, що вказаний диск, долучений інспектором до акту інспекційного відвідування може слугувати доказом порушення позивачем вимог трудового законодавства.

Окрім того, суд зазначає, що позивач жодним чином не спростував той факт, що відеозапис зроблений саме в приміщенні, якому він провадить свою діяльність.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Управлінням в повній мірі дотримано встановлену чинним законодавством процедуру проведення контрольного заходу.

Щодо правомірності винесення постанови МЛВ11348/459/ПД/АВ/ФС від 22.04.2020 року про накладення штрафу суд зазначає таке.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Згідно з п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом п. 3, п. 4 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17.06.2015 (далі - Постанова №413).

За правилом, визначеним Постановою №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 265 КЗпП).

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України (у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Згідно з ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 ст.24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

Судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування у Підприємстві зафіксовано за виконанням трудових функцій, двох осіб, що підтверджують матеріали фото та відео фіксації зробленої під час проведення контролюючого заходу та долучені до матеріалів здійсненої перевірки: ОСОБА_7 , яка зафіксована за виконанням трудових функцій бармена; ОСОБА_8 , яка зафіксована за виконанням трудових функцій бармена.

У наданих поясненнях ОСОБА_7 повідомила, що проходить стажування у приватному підприємстві Оздоровчий центр Сакура третій день.

ОСОБА_8 повідомила, що рік тому була оформлена та вийшла на роботу на один день замінити маму.

Згідно з частинами першою, другою статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Відповідно до статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, зокрема, роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

З огляду на викладене, випробування при прийнятті на роботу може бути обумовлене виключно при укладенні трудового договору, а ознайомлення з умовами праці відбувається до початку роботи працівника, але вже за укладеним трудовим договором.

Згідно з положеннями Закону України ,,Про зайнятість населення (стаття 29) можливість проходження стажування передбачена для студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем ,,кваліфікований робітник, ,,молодший спеціаліст, ,,бакалавр, ,,спеціаліст та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Стажування вказаних осіб відбувається на підставі укладення договору про стажування, порядок та типова форма якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 20.

Разом із тим, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_7 на стажуванні, а відтак, враховуючи те, що відповідач під час проведення перевірки підтвердив факт перебування зазначеної особи на робочому місці, суд дійшов висновку щодо наявності в діях ПП Сакура ознак порушень трудового законодавства в частині допуску до роботи ОСОБА_7 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

При цьому, щодо твердження позивача про те, що особа, яка назвалась ОСОБА_7 , насправді є ОСОБА_5 , яка надає послуги Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 на підставі цивільно-правового договору від 21 лютого 2020 року. Позивачу не відомо, з яких мотивів ОСОБА_5 назвалася ОСОБА_7 .

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 на підставі договору суборенди нежитлового приміщення укладеного з ПП Оздоровчий центр Сакура є суборендарем частини приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з Актом прийому передачі частини нежитлового приміщення ПП Оздоровчий центр Сакура передано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13 частину нежитлового приміщення площею 10 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_5 повідомила суд, що надає послуги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13 на підставі цивільно-правового договору від 21.02.2020.

Пояснення свідка, надане в судовому засіданні, суд розцінює як таке, що спрямоване на ухилення від відповідальності, та таке, що повністю суперечить письмовим доказам, а саме поясненням, наданих під час проведення перевірки.

Ба більше, в ході здійснення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інформація про те, що вищенаведений працівник працювала на підставі цивільно-правової угоди, інспекторам праці не надавалась, а відтак такі документи оцінюються судом критично.

Окрім того, твердження позивача, що вказаний працівник на момент перевірки не був працівником ПП Оздоровчий центр Сакура , а був працівниками ФОП ОСОБА_14 , то таке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки згідно долучених до матеріалів позовної заяви Звітів про суми нарахованої заробітної плати (09.05.2020), квитанцій про надіслання звітів до податкового органу (04.3.2020,02.04.2020), то такі складені та скеровані після того як відповідачем встановлено порушення законодавства (25.02.2020).

Також, судом застосовано до свідка ОСОБА_2 привід у судове засідання. Однак, 19.10.2021 до суду повернулась ухвала про привід свідка із поясненням наданим заступником начальника Львівського районного управління поліції, зі зміту якого слідує, що гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 не проживає.

Стосовно доводів позивача про відсутність уніфікованої форми акта, що відповідає новій методиці, відповідно до вимог ч.15 ст.4 Закон №877-V та у зв`язку з чим органи втрачають можливість проведення державного нагляду (контролю), суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону № 877 передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема: внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Оскільки позивачем допущено посадових осіб відповідача до проведення інспекційного відвідування та не використано свого права недопуску останніх до його проведення, тому відсутні підстави для висновку про протиправність дій Головного управління Держпраці у Львівській області щодо проведення інспекційного відвідування.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки штраф у розмірі 94460,00 грн. за допуск позивачем фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору застосований Головним управлінням Держпраці у Львівській області правомірно, постанова про накладення штрафу є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, відповідач довів законність винесення спірної постанови про накладення на позивача штрафу.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, підстави для розподілу відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.10.2021.

Суддя Грень Н.М.