справа № 357 /9031/18 головуючий у суді І інстанції Дубановська І.Д.
провадження № 22-ц/824/9713/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , поданою представником - Тетерею Світланою Ігорівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди . З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05 серпня 2020 року, ТОВ Олійникова Слобода просила:
1) визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки площею 2,4827 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061;
2) визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012;
3) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40131312 від 15 березня 2018 року 15:01:40 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку площею 2,4827 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ;
4) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40136657 від 15 березня 2018 року 17:34:09 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку площею 2,4827 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ;
5) стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав на користь ТОВ Олійникова Слобода судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року та Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, у неї в оренді перебували, належні ОСОБА_1 , земельні ділянки площею 2,4827 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061 та площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012, які знаходиться у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк оренди - 10 років.Державна реєстрація права оренди за ТОВ Олійникова Слобода на земельну ділянку площею 2,4827 га з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061 проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно рішення від 14 травня 2014 року за індексним номером 13041387. Державна реєстрація права оренди за ТОВ Олійникова Слобода на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012 проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно рішення від 02 липня 2014 року за індексним номером 14163029.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ Олійникова Слобода стало відомо, що орендовані нею у ОСОБА_1 земельні ділянки передані в оренду іншій особі - ТОВ Агрокомплекс Узин , про що укладені договори оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішень державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40131312 від 15 березня 2018 року 15:01:40 та 40136657 від 15 березня 2018 року 17:34:09. Вважає, що такі дії ОСОБА_1 суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. б ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст. 13, 24, 25, 31 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року та умовам Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року та Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України договори оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року мають бути визнаними недійсними. В свою чергу, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40131312 від 15 березня 2018 року 15:01:40 та 40136657 від 15 березня 2018 року 17:34:09 відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст. 10, 19, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952- IV мають бути скасовані.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , через представника - Тетерю Світлану Ігорівну, подалоапеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, порушення норм матеріального та процесуального права,невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасуватита ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому, зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача порушених прав чи інтересів зроблено внаслідок неправильного застосування норм ст. ст. 204, 207, 210, 638, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 6, 17, 24, 31 Закону № 161- XIV, ст. ст. 2, 3 Закону № 1952-IV та з порушенням ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Вказує, що чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Договір оренди землі є укладеним і такими, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода", а, відтак, діяв на момент укладення Відповідачем-1 і Відповідачем-2 оспорюваного договору і проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс "УЗИН". Тому, вважає укладення нового договору оренди порушує права позивача на оренду спірних земельних ділянок набуті на підставі договору.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. У проміжку між укладенням договору оренди землі і державною реєстрацією права оренди договір оренди землі діє для його сторін, і до державної реєстрації права оренди в орендаря є право захищати своє право на отримання земельної ділянки у користування, що виникло у нього в силу дії договору, у разі порушення орендодавцем своїх договірних зобов`язань щодо передачі земельної ділянки у користування орендарю. Також вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст., ст. 2, 3 Закону № 1952- IV, ст. 11 ЦК України, ст. 124 ЗК України, так як право оренди позивача на спірні земельні ділянки, що виникло у нього на підставі Договору оренди землі, є дійсним і підлягає судовому захисту у зв`язку з його порушенням відповідачами. На думку апелянта, суд першої інстанції був зобов`язаний зупинити провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/9440/20 , у межах якої оскаржується наказ Міністерства №727/5 від 15.03.2018 року. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сплив встановленого законом строку для проведення Державним реєстратором реєстраційних дій під час державної реєстрації права оренди відповідача-2 на спірні земельні ділянки не впливає на законність спірних рішень.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження сторонам було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
11 червня 2021 року до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , поданий представником - Миколюком М.Д.. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Агрокомплекс Узин вважає апеляційну скаргу скаржника не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки апеляційна скарга не спростовує законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування. Крім того, просив суд стягнути з ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА на користь ТОВ Агрокомплекс Узин понесені витрати на правничу допомогу під час апеляційного розгляду в розмірі 13 000 грн.
23 червня 2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий представником - Марценюк Л.А. , згідно якого відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд першої інстанції без змін. При цьому зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає нормам процесуального та матеріального права, погодилась з висновками зазначеними у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Крім того, просила відмовити у задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження, стягнути з позивача на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн.
07 вересня 2021 року ТОВ Оліникова Слобода подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обґрунтовано тим, що відповідачами ненадано доказів оплати ними витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Просить зменшити розмір заявлених ТОВ АГРОКОМПЛЕКС Узин витрати на правову допомогу до 9000 грн. та ОСОБА_1 до 7500 грн.
Представник апелянта в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин - Косяк В.М. та представник ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначали також, що гонорар успіху підлягає стягненню на рівні з іншими судовими витратами.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, серії РЗ № 284725 від 23 липня 2003 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка має площу 2,4827 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0061 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (т. 1 а.с. 14).
17 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського уклали Договір оренди землі № б/н (т. 1 а.с. 9-10).
Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії РЗ № 284725 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 23 липня 2003 року .
Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:03:003:0061, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,4827 га, в тому числі рілля 2,4827 га .
Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі… .
Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн… .
Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року .
Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі .
Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки № б/н від 05 червня 2013 року, орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ Ім. Котовського в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 32204844:03:003: 0014 0061, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4 83 27 га, у тому числі рілля 2,4 83 27 га (т. 1 а.с. 13).
02 липня 2014 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14163029 та внесено запис про інше речове право № 6196914 від 24 червня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Ім. Котовського , що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року (т. 1 а.с. 18).
Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 листопада 2010 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка має площу 2,4000 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0012 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (т. 1 а.с. 23).
14 серпня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського уклали Договір оренди землі № б/н (т. 1 а.с. 19-20).
Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії ЯЖ № 327987 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 13 червня 2008 року .
Згідно із п. 2 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220484400:01:004:0012, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га, в тому числі рілля 2,4000 га .
Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі… .
Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн… .
Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року .
Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі .
Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки № б/н від 17 червня 2013 року, орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ Ім. Котовського в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:01:004:0012, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га, у тому числі рілля 2,4000 га (т. 1 а.с. 22).
14 травня 2014 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13041387 та внесено запис про інше речове право № 5650559 від 06 травня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Ім. Котовського , що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року (т. 1 а.с. 18).
Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ Ім. Котовського від 22 листопада 2016 року, ТОВ Ім. Котовського перейменоване на ТОВ Олійникова Слобода (т. 1 а.с. 29-32).
05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н (т. 2 а.с. 12-13).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області .
Згідно з п. 1.2 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, предметом цього договору є встановлення порядку використання орендарем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності та реалізації орендодавцем своїх прав на земельну ділянку .
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4827 гектарів, яка розміщена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області. Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ № 284725, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської РДА Ради народних депутатів № 28 від 22 січня 2003 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 474 від 23 липня 2003 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:03:003:0061 .
Згідно з п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку .
Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н (т. 2 а.с. 13-15).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області .
Згідно з п. 1.2 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, предметом цього договору є встановлення порядку використання орендарем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності та реалізації орендодавцем своїх прав на земельну ділянку .
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4000 гектарів, яка розміщена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області. Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 327987, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської РДА № 171 від 21 березня 2008 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 0108332200011 від 13 червня 2008 року. Кадастровий номер земельної ділянки 3220484400:01:004:0012 .
Згідно з п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку .
Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131026432 від 16 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України № 40127608, запис про інше речове право № 5650559 скасований 15 березня 2018 року (т. 1 а.с. 36-38).
15 березня 2018 року о 17:34:09 год. державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40136657 та внесено запис про інше речове право № 25260768 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс Узин , що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року укладеним щодо земельної ділянки з кадастровим номером 322048400:01:004:0012 (т. 1 а.с. 36-38).
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131026340 від 16 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України № 40127608, запис про інше речове право № 6196914 скасований 15 березня 2018 року (т. 1 а.с. 33-35).
15 березня 2018 року о 15:01:40 год. державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40131312 та внесено запис про інше речове право № 25255965 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс Узин , що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року укладеним щодо земельної ділянки з кадастровим номером 322048400:03:003:0061 (т. 1 а.с. 33-35).
30 листопада 2018 року, приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А., засвідчений підпис Дубіни О.Л. у Заяві на розподіл земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій вона просила та надала згоду на розмежування, шляхом поділу, земельної ділянки розміром 2,4827 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 3220484400:03:003:0061, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, на дві нові, площею 1,2413 га і 1,2414 га (т. 2. а.с. 39).
12 грудня 2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44563010 та внесено запис про право власності № 29400849 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2413 га з кадастровим номером 322084400:03:003:0084 (т. 2 а.с. 40).
12 грудня 2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44562688 та внесено запис про право власності № 29400524 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2414 га з кадастровим номером 322084400:03:003:0085 (т. 2 а.с. 41).
04 грудня 2018 року Договорів оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 25255965 розірваний (т. 2 а.с. 42).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149076766 від 12 грудня 2018 року, згідно рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44462833 від 06 грудня 2018 року, інше речове право: 25255965 від 05 березня 2020 року припинене (т. 2 а.с. 43).
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договір оренди землі № б/н (т. 2 а.с. 44-46).
Згідно з п. 2 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2413 га, 1,2414 га в т. ч. ріллі 1,2413 га, 1,2414 га, кадастровий номер 3220484400:03:003:0084, 3220484400:03:003:0085, яка розташована на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області. Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі державного акта РЗ № 284725 від 23 липня 2009 року та заяви № 3143 від 30 листопада 2018 року .
Відповідно до п. 3 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, договір укладено на 10 (десять) років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем .
12 грудня 2018 року о 08:01:58 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44575607 та внесено запис про право власності № 29412374 від 10 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2413 га з кадастровим номером 322084400:03:003:0084 (т. 2 а.с. 47).
12 грудня 2018 року о 08:05:41 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44575630 та внесено запис про право власності № 29412390 від 10 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2414 га з кадастровим номером 322084400:03:003:0085 (т. 2 а.с. 48).
30 листопада 2018 року, приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А., засвідчений підпис Дубіни О.Л. у заяві на розподіл земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій вона просила та надала згоду на розмежування, шляхом поділу, земельної ділянки розміром 2,4000 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 3220484400:01:004:0012, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, на дві нові, площею 1,2000 га і 1,2000 га (т. 2. а.с. 49).
12 грудня 2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44561619 та внесено запис про право власності № 29399570 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2000 га з кадастровим номером 322084400:01:004:0027 (т. 2 а.с. 50).
12 грудня 2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44561862 та внесено запис про право власності № 29399763 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2000 га з кадастровим номером 322084400:01:004:0027 (т. 2 а.с. 51).
04 грудня 2018 року Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 25255965 розірваний (т. 2 а.с. 52).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 149076567 від 12 грудня 2018 року, згідно рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиної М.О., індексний номер: 44462738 від 06 грудня 2018 року, інше речове право: 25260768 від 05 березня 2020 року припинене (т. 2 а.с. 53).
10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договір оренди землі № б/н (т. 2 а.с. 54-56).
Згідно з п. 2 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2000 га, 1,2000 га в т. ч. ріллі 1,2000 га, 1,2000 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0027, 3220484400:01:004:0028, яка розташована на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області. Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 6659 від 16 листопада 2010 року та заяви № 3145 від 30 листопада 2018 року .
Відповідно до п. 3 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, договір укладено на 10 (десять) років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем .
13 грудня 2018 року о 07:47:14 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44575557 та внесено запис про право власності № 29412336 від 10 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2000 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0028 (т. 2 а.с. 57).
13 грудня 2018 року о 07:57:13 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44575583 та внесено запис про право власності № 29412351 від 10 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2000 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0027 (т. 2 а.с. 57).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких порушень Закону, при укладенні Договорів оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, не встановлено, підстав визнавати їх недійсними немає. Сплив строку передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01 липня 2004 року, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦУ України, договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно із ч. 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно із ст. 1 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Таким чином, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.
Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 334 ЦК України, визначає момент набуття права власності за договором.
Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Таким чином, аналіз ст. 125 ЗК України та ч. 4 ст. 334 ЦК України свідчить, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, договір укладено на 10 /десять/ років… .
Відповідно до п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
У Договорі оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року сторони погодили строк дії, який починає свій перебіг після вчинення двох послідовних дій - його підписання та державної реєстрації.
Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі .
Натомість, ТОВ Олійникова Слобода надала Акт приймання-передачі земельної ділянки, який датований 05 червня 2013 року, тобто складений до укладення Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року і тому не може свідчити про те, що передача земельної ділянки за Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року відбулась у порядку визначеному у його п. 16.
Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, договір укладено на 10 /десять/ років… .
Відповідно до п. 37 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації .
Отже, у Договорі оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року сторони погодили строк дії, який починає свій перебіг після вчинення двох послідовних дій - його підписання та державної реєстрації.
Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі .
Натомість, ТОВ Олійникова Слобода надала Акт приймання-передачі земельної ділянки, який датований 17 червня 2013 року, тобто складений до укладення Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року і тому не може свідчити про те, що передача земельної ділянки за Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року відбулась у порядку визначеному у його п. 16.
Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація прав є обов`язковою.
Судом першої інстанції встановлено, що запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ Ім. Котовського , що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року, внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., - 24 червня 2014 року за № 6196914.
Запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ Ім. Котовського , що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., - 06 травня 2014 року за № 5650559.
Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ Ім. Котовського від 22 листопада 2016 року, ТОВ Ім. Котовського перейменоване на ТОВ Олійникова Слобода .
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України Про оренду землі № 161-ХІ V від 08 жовтня 1998 року, зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
15 березня 2018 року Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, ухвалив рішення № 40127608, яким запис про інше речове право за № 6196914 від 24 червня 2014 року та за № 5650559 від 06 травня 2014 року скасував.
Згідно із практикою Верховного Суду, зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до ст. 125 ЗК України, вважається такою, що не набула відповідного речового права (постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року, справа № 357/8110/18).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки записи про інше речове право № 6196914 від 24 червня 2014 року та № 5650559 від 06 травня 2014 року були скасовані, а акти приймання-передачі земельної ділянки, складені до укладення Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року та Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, тому не свідчать про те, що передача земельних ділянок відбулась у порядку визначеному у них, ТОВ Олійникова Слобода , не набула права оренди за Договором оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року та Договором оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року. Тоді як, згідно із п. 37 Договору оренди землі № б/н від 17 червня 2013 року та Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, вони не набрали чинності.
05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договори оренди земельної ділянки № б/н. На підставі рішень державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба речових прав Мироненко Ю.Ю., індексний номер: 40131312 від 15 березня 2018 року 15:01:40 та 40136657 від 15 березня 2018 року 17:34:09 проведено їх державну реєстрацію.
Згідно із п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0061, договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку . Таким чином, він набрав чинності - 15 березня 2018 року.
Згідно із п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0012, договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку . Таким чином, він набрав чинності - 15 березня 2018 року.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно вважав, що станом на 15 березня 2018 року, право оренди на належні ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0061, 3220484400:01:004:0012 що знаходяться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради, у ТОВ Олійникова Слобода було відсутнє і будь-яких порушень Закону, при укладенні Договорів оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, судом встановлено не було.
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав ТОВ Олійникова Слобода оспорюваним договором оренди укладеним Відповідачем 1 з Відповідачами 2, так як він не спростовується аргументами викладеними в апеляційній скарзі, оскільки на момент укладання оспорюваних договорів оренди Відповідача 1 з Відповідачами 2, права оренди земельної ділянки та самої земельної ділянки як об`єкту цивільних прав не існувало, що свідчить про відсутність у позивача права оренди, і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.
Отже, під час перегляду справи встановлено, що укладення оскаржених договорів оренди не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача у реалізації права користування земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договорів оренди землі недійсними.
Викладене у повній мірі узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у пунктах 47, 48 постанови від 19 лютого 2020 року у справі №387/515/18 (провадження № 14-430 цс 19), постанов Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18 (провадження №61-1917 Осв 19).
Доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди землі є дійсним, не зважаючи на скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, і підлягає виконанню з боку Відповідача 1, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірні земельні ділянки, належні Відповідачу 1, оскільки відповідні відомості виключені з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне застосувати у цій справі висновок Верховного Суду від 15 вересня 2021 року викладений у справі № 357/8095/19 щодо подібних правовідносин, відповідно до якого всі доводи апелянта є неспроможними, такими що не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Крім того, посилання апелянта на зазначену у апеляційній скарзі практику Верховного Суду та висновки Великої плати Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, з огляду на відмінність встановлених обставин, що також підтверджено постановою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року викладений у справі № 357/8095/19.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховниц Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного суду. Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.
Також, на думку колегії суддів, неспроможними є доводи апелянта щодо незаконності відмови судом першої інстанції в зупиненні провадження у даній справі до розгляду іншої справи, що також, знайшло своє відображення у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року викладений у справі № 357/8095/19, оскільки наявних у матеріалах справи доказів було достатньо для повної, всебічної та об`єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду, а отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи позивачем доведена на була. Суд першої інстанції вірно не прийняв доводів позивача в частині незаконності зазначеного вище наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в Окружному адміністративному суді м. Києва, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції зазначений наказ був чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду надано не було.
У зв`язку з цим, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо необхідності врахування апеляційним судом під час розгляду даної справи, постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі №357/9440/20, якою було визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 18 березня 2018 року, оскільки відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи, що предметом судового розгляду суду першої інстанції у даній справі незаконість наказу МЮУ не була, а також підставою даного позову не було скасування відповідного наказу і відновлення, у зв`язку з цим порушених прав, і на час розгляду справи судом першої інстанції наказ був чинним, апеляційний суд вважає неможливим врахування постанови від 25 серпня 2021 року під час перегляду даної справи, оскільки ці обставини, в розумінні вимог ст.ст. 12, 13, 367 ЦПК України є підставою позову (пред`явлення позову у зв`язку із скасуванням провоустановлюючого документу), яка не розглядалася судом першої інстанції.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v . Spain ) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду № 524/3490/17-ц від 27.03.2019 року, згідно якого: Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги заявника, яким судами надана належна оцінка, Верховний Суд доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх .
Переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Отже, доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 137 ЦПК України вказує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27 червня 2018 року у справі №8261216/16), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу , за апеляційний розгляд, представником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , адвокатом Миколюком М.Д. надано копію квитанції № 1715 від 09 червня 2021 року на суму 9000 грн. (т.3, а.с.96). До відзиву на апеляційну скаргу, представником ОСОБА_1 , адвокатом - Марцинюком Л.А., також надано товарний чек № 62 від 22.06.2021 року на суму 7500 грн.. Китанцій, які підтверджують витрати відповідачів на правову допомогу у більшому розмірі, заявлену у відзивах, суду не надано.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху , ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, стягнення судових витрат з позивача на користь ОСОБА_1 в розмірі 7 500 грн. та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин в розмірі 9 000 грн., як витрати за професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, є доведеними, пропорційними, розумними та справедливими, розмір яких, при цьому, не порушуватиме права позивача, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , поданупредставником - Тетерею Світланою Ігорівною залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9 000 грн. (дев`ятьтисяч) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2021 |
Оприлюднено | 24.10.2021 |
Номер документу | 100531277 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Березовенко Руслана Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні