Постанова

від 27.09.2021 по справі 465/1110/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/1110/18 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/1608/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Провадження №22-ц/811/1606/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

З участю: учасників справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 465/1110/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвали Франківського районного суду м.Львова від 18 березня 2021 року та від 14 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року у справі №465/1110/18,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення задоволено.

Розстрочено виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року про стягнення коштів у розмірі 371 835 грн. строком на 12 місяців з 07 грудня 2020 року з погашенням заборгованості рівними частинами у розмірі 30 986,25 грн. до 20-го числа місяця, наступного за календарним.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 14 квітня 2021 року виправлено описку в описовій частині ухвали Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2021 року у справі №465/1110/18, яким розстрочено виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2018 року про стягнення коштів у розмірі 371 835 грн., строком на 12 місяців з 07.12.2020 року з погашенням заборгованості рівними частинами у розмірі 30 986,25 грн. до 20-го числа місяця, наступного за календарем.

В описовій частині вважати вірною дату погашення заборгованості у розмірі 160 000 грн. 05.05.2020 року замість "13.03.2020 року".

Ухвали суду оскаржив стягувач ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі зазначає, що на особовий рахунок стягувача станом на 07 грудня 2020 року в порядку погашення боргу поступило 227 000 грн., починаючи з цієї дати суд міг розстрочити суму 464 835 грн., яка не сплачена боржником, однак суд розстрочив розмір заборгованості , що складає 371 835 грн. Крім цього, стверджує, що суд безпідставно збільшив суму погашеної боржником заборгованості станом на 07 грудня 2020 року на суму 20 000 грн. нібито переданих 12.03.2020 року без належних і допустимих доказів. Аналіз оскаржуваних ухвал свідчить про те, що суд першої інстанції допустив подвійне зарахування частини сплачених боржником коштів , а тому за вказаних обставин оскаржувані ухвали постановлені без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Просить скасувати ухвали суду від 18 березня 2021 року та від 14 квітня 2021 року, постановити нове судове рішення, яким розстрочити суму заборгованості, що становить 464 835,00 грн. рівними частинами по 38 736,25 грн. строком на 12 місяців до 20 числа кожного місяця.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги ОСОБА_1 , вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року скасовано в частині задоволення позову та постановлено в цій частині нову постанову.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 688 755 грн.

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 160 000 грн. за попереднім договором відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року залишено без змін.

19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочку виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року у зазначеній справі.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку боргу згідно рішення Франківського районного суду м.Львова від 16 листопада 2018 року про стягнення коштів в розмірі 371 835 грн. строком на 12 місяців з 07 грудня 2020 року з погашенням заборгованості рівними частинами у розмірі 30 986,25 грн. до 20 числа місяця наступного за календарем, судом враховано майнові інтереси заявника, його фінансовий стан, непередбачені сімейні обставини, що викликані захворюванням дружини боржника та його витрати на лікування, а також взято до уваги ситуацію у державі із пандемією з приводу COVID-19, а також визнання боржником обов`язку щодо сплати боргу, який він періодично оплачує у значних сумах.

Судом першої інстанції при вирішенні питання розстрочення боргу взято до уваги, що під час виконавчих дій боржник частково сплатив кошти на погашення заборгованості, а саме:12 березня 2020 року сплатив 20 000 грн., 05 травня 2020 року сплатив 160 000,00 грн., що підтверджується доданими квитанціями. В подальшому, на виконання рішення суду боржником 17 вересня 2020 року сплачено 50 000,00 грн.; 01 жовтня 2020 року-40 000,00 грн. та 03 грудня 2020 року -50 000,00 грн. Залишок боргу 371 835 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та його рішенням.

Згідно із частиною першою статті 435 ЦПК за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Постановою заступника начальника Франківського ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮУ (м.Львів) Макухіної І.В. від 23.09.2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 465/1110/18 виданого 03.01.2020 року Львівським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 688 755,00 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3080,00 грн. судового збору закінчено.

Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Враховуючи те, що виконавче провадження по справі закінчено у зв`язку з повним погашенням заборгованості ОСОБА_1 та оплатою таким всіх судових витрат та виконавчих зборів, доводи апеляційної скарги щодо підстав і сум розстрочення боргу втратили свою актуальність.

Доводи стягувача ОСОБА_2 про неповне погашення боргу та розстрочення судом 371 835 грн. замість 464 835,00 грн. не є підставою для скасування ухвали суду.

Предметом дослідження у даній справі є те чи були підстави для розстрочення виконання рішення та суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені боржником підстави для розстрочення виконання рішення мають особливий характер, а тому заява підлягала задоволенню.

Згідно зі сформованою судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать, зокрема, хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші об`єктивні екстраординарні події тощо. При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Конституційний Суд України у цьому ж Рішенні також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про наявність обставин, що давали можливість розстрочити виконання рішення суду першої інстанції строком на 12 місяців.

По суті, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

В даній справі розстрочення виконання рішення забезпечило реалізацію конституційної гарантії обов`язковості виконання судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині виправлення описки в ухвалі суду від 14 квітня 2021 року, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що платіж на суму 160000 грн. проведений 05 травня 2020 року, що стверджується квитанцією АТ Приватбанк (а.с.204 т.2), а тому в цій частині апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 18 березня 2021 року залишити без змін.

Ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 14 квітня 2021 року змінити в описовій частині ухвали, замість 13 березня 2020 року виправити на 05 травня 2020 року.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови, в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк