Рішення

від 21.10.2021 по справі 759/22829/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22829/20

пр. № 2/759/2516/21

21 жовтня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Дмитришиної В.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович про визнання права власності на 3/5 частин земельної ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович про визнання права власності на 3/5 частин земельної ділянки в порядку спадкування.

Позивачка в своєму позові зазначила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 грудня 2013 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. є власником 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вказану частину будинку позивачка успадкувала від ОСОБА_3 за заповітом.

ОСОБА_4 згідно договору дарування від 22 грудня 1994 року, що був посвідчений у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі,подарувала належні їй 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся її чоловік - ОСОБА_3 та успадкував належні їй 3/5 частин будинку.

Вищевказана частина будинку належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою 16 лютого 2012 року за реєстровим номером 3-145 та Витягу про державну реєстрацію прав №33459643, виданим Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 13.03.2012 року, номер запису 21588, в Книзі: 119-94.

Батько відповідача, ОСОБА_6 помер , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звернулися до Київської міської ради та на підставі рішення від 07 липня 1998 року за номером 65 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 1000 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:75:316:0006 та видано Державний акт на право приватної власності на землю ІV-КВ №126523 від 29.05.2000 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , після смерті батька звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори та отримав 09 листопада 2012 року свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/5 частин земельної ділянки від площі 0, 1000 га, з кадастровим номером 8000000000:75:316:0006, розташованої в АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 щодо його майна була заведена, але оскільки оригинал правоустановлюючого документу, а саме державний акт на право приватної власності на землю у позивачки відсутній, нотаріус відмовила останній у видачі свідоцтва.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2020 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року призначено повторний автоматизований розподіл справи, зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року визначено головуючого суддю Шум Л.М.

Ухвалою Святошинського районного уду м. Києва від 14.05.2021 року відкрито провадження по справі та призначено в підготовче засідання на 21.10.2021 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив суд розглянути справу за його відсутності, задовольнивши вимоги позовної заяви(ас.73).

Відповідач в підготовче засідання не з"явився, проте подав до суду заяву в якій визнав позовні вимоги позивачки та просив розглянути справу у його відсутність(ас.74-75).

Третя особа про час та місце слухання справи повідомлена про час та місце слухання справи проте до суду не з"явилася (ас.70).

Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.12.2013 року позивачка є власником 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала від ОСОБА_3 (ас.7).

Судом встановлено, ОСОБА_4 згідно договору дарування від 22 грудня 1994 року, що був посвідчений у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі,подарувала належні їй 3/5 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (ас.14-15).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ас.11).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 успадкував належні їй 3/5 частин будинку її чоловік ОСОБА_3 (ас.8).

Судом встановлено, що вищевказана частина будинку належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою 16 лютого 2012 року за реєстровим номером 3-145 та Витягу про державну реєстрацію прав №33459643, виданим Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 13.03.2012 року, номер запису 21588, в Книзі: 119-94(ас.8).

Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 щодо його майна була заведена, проте, оскільки у позивачки відсутній оригинал державного акту на право приватної власності на землю, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва .

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом, відповідно до статті 1217 ЦК України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 та частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз`яснив, що в разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням цих правових норм, суд вважає, що єдиними фактичними спадкоємцем зазначеної вище спадщини, що лишилася після смерті ОСОБА_3 є позивачка у справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 200, 258, 263, 264-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216,1217, 1261,1268,1296,1297 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович про визнання права власності на 3/5 частин земельної ділянки в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , право власності в порядку спадкування на 3/5 частин земельної ділянки від площі 0,1000 га, з кадастровим номером 8000000000:75:316:0006, розташованої в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.М.Шум