Рішення

від 25.10.2021 по справі 497/1476/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.10.2021

Справа № 497/1476/2021

Провадження № 2/497/606/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою та просить постановити рішення, яким визнати за нею право в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на завершення процедури приватизації та одержання у власність земельної ділянки площею 1.90 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Болградської міської ради (Залізничненської сільської ради Болградського району) Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою від 17.08.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 07.09.2021 року об 11:00 годині (а.с.42), про що було повідомлено сторін у справі (а.с.43).

Цією ж ухвалою було витребувано у приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б. засвідчену належним чином копію спадкової справи № 149/2020 щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).

25.08.2021 року на адресу суду нотаріусом надано копію спадкової справи № 149/2020 щодо майна ОСОБА_2 (а.с.45-55).

Станом на 07.09.2021 року головуючий суддя Кодінцева С.В. перебувала у відпустці, а відтак не вбачалось можливим провести підготовче засідання (а.с.58).

08.09.2021 року на адресу суду надійшла заява від представника Болградської міської ради Одеської області, в якій він просив слухати справи за його відсутності (а.с.56-57).

Після виходу головуючого з відпустки, на підставі ухвали суду від 13.09.2021 року справа вдруге призначена до підготовчого розгляду на 05.10.2021 року о 10:00 годині (а.с.59), про що було повідомлено сторін у справі (а.с.60,61).

У підготовче засідання 05.10.2021 року:

- позивач прибула, підтримала свої вимоги, наполягала на їх задоволенні. Підтвердила, що нею подано суду усі документи та докази, а відтак можливо закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду (а.с.63);

- представник відповідача не прибув, подав заяву про проведення підготовчого розгляду у його відсутність (а.с.56-57).

Ухвалою від 05.10.2021 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2021 о 09:00 годині (а.с.64), про що було повідомлено сторін у справі (а.с.65,66).

У судове засідання 25.10.2021 року :

- позивач до суду не прибула, однак до суду надала заяву, якою підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні та просила провести судове засідання у її відсутність (а.с.67);

- представник відповідача до суду не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечував проти задоволення вимог позивача (а.с.68-69).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10 вересня 2020 року Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області (а.с.11).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна також входило право на приватизацію земельної ділянки, загальною площею 1.9 га, яка розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер 5121483800:01:001:0509.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в спадковому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проживала і була зареєстрована його дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 06.09.2020 року (а.с.26).

З матеріалів спадкової справи №149/2020, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б., щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45-55) вбачається, що 19 жовтня 2020 року з заявою до нотаріуса звернулася дружина померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 22.10.2004 року - а.с.10), яка прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка (а.с.48).

Не зважаючи на фактичне прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 , приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєва В.Б. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1.90 га, що розташована на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області у зв`язку з тим, що у державному земельному кадастрі відсутня реєстрація вказаної земельної ділянки за померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.39).

Разом з цим, судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте помер, не завершивши її, за життя не отримав документа, що підтверджує його право власності на земельну ділянку, та не здійснив державної реєстрації права.

Наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Савченка М.Ю. за №15-10370/13-16-СВ від 02 грудня 2016 року (надалі - Наказ), за життя, ОСОБА_2 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, за межами населеного пункту, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,90 га. із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с.14).

На підставі зазначеного наказу, за життя, ОСОБА_2 подав заяву до ДП Центр державного земельного кадастру , в якій замовив (а.с.13) та виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,90 га у власність (а.с.70-72).

Згідно Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-ЗЕМ) станом на 01.01.2016 року по Болградському району Одеської області на земельну ділянку, яка відводиться у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка: код КВЦПЗ - 16.0, загальна площа - 1,9000 га відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Залізничненської сільської ради Болградського району, Одеської області, за межами населеного пункту (а.с.15).

Управлінням культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини облдержадміністрації не було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за життя, ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що на зазначеній площі земельної ділянки діє обмеження, зокрема охоронна зона навколо об`єктів культурної спадщини - стоянки пізньомезолітичної (а.с.18).

У зв`язку з не погодженням зазначеного проекту землеустрою, за життя, ОСОБА_2 звернувся до Інституту Археології України за адресою: проспект Героїв Сталінграда, №12, м. Київ з відкритим листом про проведення наукового дослідження зазначеної земельної ділянки, в результаті обстеження якої жодних археологічних матеріалів знайдено не було (а.с.73-74).

Рішенням №РВ-1801480192020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (надалі - ДЗК) померлому, ОСОБА_2 було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з невідповідністю поданих документів законодавству, а саме ч.3 ст.186-1 Земельного кодексу України (а.с.75).

Після смерті чоловіка, позивачем ОСОБА_1 було надіслано заяву про заміну сторони у правовідносинах щодо приватизації земельної ділянки, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і надання у власність земельної ділянки від 05.03.2021 року до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якій позивач просила замінити сторону у правовідносинах щодо приватизації зазначеної земельної ділянки та затвердити проект землеустрою щодо відведення її у власність (а.с.28-31).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-455/13-21-СГ від 19.03.2021 року відмовлено позивачу - ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки площею 1.90 га (а.с.32, 55а).

Крім цього, позивачем ОСОБА_1 було надіслано заяву про заміну сторони у правовідносинах щодо приватизації земельної ділянки від 18.06.2021 року до Болградської міської ради Одеської області, в якій позивач просила замінити сторону у правовідносинах щодо приватизації зазначеної земельної ділянки та надати їй можливість завершити процедуру приватизації, та одержати у власність зазначену земельну ділянку, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка - ОСОБА_2 (а.с.33-37).

Однак, на підставі відповіді Болградської міської ради Одеської області від 16.07.2021 за № Ч-819 позивачу, ОСОБА_1 запропоновано звернутися у судовому порядку із позовом про визнання права на завершення приватизації (а.с.38).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0520827222020 від 30 листопада 2020 року на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 08.08.2018 року, Одеська регіональна філія Державне підприємство Центр державного земельною кадастру , Відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 30 листопада 2020 року в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка площею 1,9000 га, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 5121483800:01:001:0509 (а.с.23).

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може бути здійснено за заповітом, або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. г ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Однак, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була прийнята 19 жовтня 2020 року позивачем, ОСОБА_1 , яка за життя була його дружиною.

За життя ОСОБА_2 не набув право власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації цієї земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

Позивач, як спадкоємець за законом у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті спадкодавця та набула право в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням Витягу з Державного реєстру прав на своє ім`я.

Відповідно до вимог пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, проте помер, не завершивши її, за життя не отримав документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку, не здійснив державної реєстрації права, проте право на завершення процедури приватизації, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, яка є спадкоємцем померлого за законом, та підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.328, 1216-1217, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою м.Болград, Одеської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 10 лютого 2005 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на завершення процедури приватизації земельної ділянки загальною площею 1.90 га - для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області за межами населеного пункту, проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та одержання відповідного правовстановлюючого документу про право власності на вказану земельну ділянку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.В.Кодінцева