Рішення

від 25.10.2021 по справі 904/6030/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6030/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 123 992 грн. 86 коп. за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг від 01.12.2020 № 062166/2020

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 23.06.2021 № 36116/DNEP, в якому просить стягнути зДніпропетровського апеляційного адміністративного суду заборгованість у розмірі 123 992 грн. 86 коп., з яких: 110 840 грн. 90 коп. - основний борг, 6 431 грн. 81 коп. - пеня, 1 421 грн. 19 коп. - 3% річних, 5 298 грн. 96 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг від 01.12.2020 № 062166/2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

14.07.2021 на електронну адресу суду надійшов лист голови ліквідаційної комісії Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 № 01/4/21, яким на виконання ухвали суду від 01.07.2021 надана копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.10.2020 на відповідача.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України у встановлений судом строк.

Згідно із поштовим повідомленням № 4930016007635 ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2021 отримана відповідачем 16.07.2021.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі-Закон).

Пунктом 13 Розділу XVII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті "Вісті Придніпров`я" від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті.

В пункті 13 Розділу XVII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

01.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник універсальних послуг) та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (споживач) укладений договір про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг № 062166/2020 (надалі - договір), відповідно до пп. 1.1 п. 1 якого, постачальник універсальних послуг продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику універсальних послуг вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір укладений за особовим рахунком № 521000033402 на умовах комерційної пропозиції постачальника універсальних послуг ТОВ Дніпровські енергетичні послуги Бюджетна закупівля (далі - комерційна пропозиція).

Підпунктом 2.1 пункту 2 договору передбачений строк (термін) поставки товару: грудень 2020 року.

Місце постачання товару: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23 (п. 2.2. договору).

Пунктом 12.1. договору та пунктом 10.1 комерційної пропозиції передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01 грудня 2020 року.

Пунктом 4.13. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, якщо інше не визначено комерційною пропозицією.

Оплата розрахункового документа постачальника універсальних послуг за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в розрахунковому документі, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього розрахункового документа, або в строк, визначений в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.15. договору).

Згідно з розділом 5 комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання розрахункового документу від постачальника.

У разі неодержання розрахункового документу, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки, передбачені умовами даного розділу (п. 5.1 комерційної пропозиції).

Відповідно до положень пункту 4.1. комерційної пропозиції споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, згідно з виписаним та самостійно отриманим розрахунковим документом у постачальника універсальної послуги.

За змістом п. 5 додатку № 3 до договору Умови користування інтернет сервісом Особистий кабінет датою отримання споживачем всіх розрахункових документів на оплату, наявність яких передбачена умовами цього договору, вважається дата здійснення нарахувань споживачу за допомогою інтернет-сервісу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктами 4.3., 4.13., 5.1.2.30. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі -ОСР).

З метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період грудень 2020 позивачем направлено відповідний лист оператору системи розподілу - АТ ДТЕК Дніпровські електромережі .

Відповідно до наданої ОСР довідки про обсяги розподіленої електричної енергії Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду, відповідачем за грудень 2020 спожито 79 258 кВт*г (а.с. 22, на звороті).

Таким чином, на виконання умов договору позивач у грудні 2020 поставив відповідачу електричну енергію обсягом 79 258 кВт*г на суму 226 080 грн. 28 коп., вартість якої частково оплачена відповідачем у розмірі 115 239 грн. 38 коп., у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 110 840 грн. 90 коп.

З урахуванням спожитих відповідачем обсягів електричної енергії, постачальником сформований рахунок № 250000212059 на суму 110 840 грн. 90 коп. та встановлено термін сплати рахунку до 15.01.2020 (а.с.18).

25.02.2021 постачальником з метою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості на адресу споживача надіслана вимога про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію (а.с. 20-21), яка залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 4.16. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник універсальних послуг має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника універсальних послуг пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

У відповідності до положень розділу 6 комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

На підстав п. 4.16 договору позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 6 431 грн. 81 коп. за період з 18.01.2021 по 17.06.2021.

Із посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та розділ 6 комерційної пропозиції позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 421 грн. 19 коп. за період з 18.01.2021 по 22.06.2021 та інфляційні втрати за вказаний період у розмірі 5 298 грн. 96 коп.

Доказів оплати відповідачем спірної заборгованості за договором сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг з постачання електричної енергії, строк оплати вартості спожитої електричної енергії, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати, строк дії договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи умови п. 5.1 комерційної пропозиції та святкові дні у січні 2021, строк оплати відповідачем електричної енергії, спожитої у грудні 2020 є таким, що настав 12.01.2021.

Доказів оплати заборгованості за активну електричну енергію за грудень 2020 у розмірі 110 840 грн. 90 коп. відповідачем до матеріалів справи не надано, доводи позивача щодо суми боргу не спростовано.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 110 840 грн. 90 коп., є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобов`язань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення оплати не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що період нарахування пені визначений позивачем з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, проте розрахунок виконаний арифметично невірно. За розрахунком суду розмір пені за визначений позивачем період складає 5 821 грн. 42 коп. та підлягає стягненню з відповідача. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, зобов`язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 110 840 грн. 90 коп. основного боргу, 5 821 грн. 42 коп. пені, 1 421 грн. 19 коп. 3% річних, 5 298 грн. 96 коп. інфляційних втрат. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 23, код ЄДРПОУ 34513210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, код ЄДРПОУ 42082379) 110 840 грн. 90 коп. (сто десять тисяч вісімсот сорок грн. 90 коп.) основного боргу, 5 821 грн. 42 коп. (п`ять тисяч вісімсот двадцять одну грн.. 42 коп.) пені, 1 421 грн. 19 коп. (одну тисячу чотириста двадцять одну тисячу грн.. 19 коп.) 3% річних, 5 298 грн. 96 коп. (п`ять тисяч двісті дев`яносто вісім грн.. 96 коп.) інфляційних втрат, 2 258 грн. 83 коп. (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім грн. 83 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.10.2021

Суддя І.А. Рудь