Рішення

від 12.10.2021 по справі 910/11255/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2021Справа № 910/11255/21 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа"

про стягнення 2 717 726,03 грн.

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача : Середа О.Я. - представник за ордером серія ЛВ №140300 від 10.08.2021;

від відповідача: не з`явився.

встановив:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" про стягнення 2 717 726,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2021 року між сторонами укладено договір безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) №1.

Станом на 05.07.2021 відповідачем не виконано зобов`язання щодо своєчасного повернення безпроцентної позики за договором.

У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача: основний борг в розмірі 2 000 000,00 грн., штраф в розмірі 600 000,00 грн., 3% річних в розмірі 10 191,78 грн., індекс інфляції в розмірі 26 000,00 грн., 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 81 534,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.08.2021.

10.08.2021 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 10.08.2021 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 14.09.2021.

13.09.2021 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В судове засідання 14.09.2021 відповідач не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, просив суд відмовити.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання за необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 12.10.2021.

В судове засідання 12.10.2021 представник відповідача не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478503829.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 100 000,00 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27.04.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" (позичальник) укладено договір безпроцентної позики №1 (поворотної фінансової допомоги).

Відповідно до п.1.1 договору позикодавець надає позичальнику грошові кошти для поповнення обігових коштів, а останній зобов`язується повернути таку суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Грошовими коштами за цим договором є національна українська валюта - гривня (п.1.2 договору).

Цільове призначення позики - закупівля сільськогосподарської продукції (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума позики за цим договором становить 2 000 000,00 грн.

Цей договір позики є безпроцентним (п.2.2 договору).

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п.3.2 договору позика надається в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів (п.2.1 договору) на поточний (банківський) рахунок позичальника, що зазначений в реквізитах договору.

Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту зарахування грошової суми на поточний рахунок позичальника (п.3.3 договору).

Так, на виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №500 від 27.04.2021 року з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога згідно дог. безпроцентної позики №1 від 27.04.2021 .

Згідно з п.6.2 договору цей договір набуває чинності з моменту перерахування суми позики позичальнику і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позичальник зобов`язаний повернути позику у повному обсязі в строк до 11 травня 2021 року (п.4.2 договору).

Строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.6.3 договору).

Будь-яких додаткових угод щодо зміни строку повернення позики матеріали справи не містять.

Таким чином, кінцевою датою повернення позики є 11.05.2021 року включно, а першим днем прострочення такого повернення - 12.05.2021 року.

Згідно з п.5.1 договору позика повертається позикодавцю у повному обсязі в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний (банківський) рахунок позикодавця, що зазначений в реквізитах цього договору або прямо зазначений позикодавцем для повернення позики додатково.

Позичальник має право повернути позику частинами або у повному обсязі одним безготівковим траншем. Позика вважається поверненою позикодавцю позичальником з моменту зарахування наданої позичальнику грошової суми у повному обсязі на поточний рахунок позикодавця (п.5.2 договору).

У зв`язку з неповерненням відповідачем коштів позивачем направлено відповідачу претензію на загальну суму 2 000 000,00 грн. за вих. №88 від 02.06.2021.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи після відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №202 від 09.08.2021 року з призначенням платежу: часткове повернення коштів згідно договору 1 від 27.04.2021 .

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості в розмірі 100 000,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено частково заборгованість, тому суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 1 900 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 600 000,00 грн., 3% в розмірі 10 191,78 грн. нараховані за період з 12.05.2021 року по 12.07.2021 року, індекс інфляції в розмірі 26 000,00 грн. нарахований за період з 12.05.2021 року по 30.05.2021 року, 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 81 534,25 грн. нараховані за період з 12.05.2021 року по 12.07.2021 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі порушення позичальником строку повернення позики позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від суми неповерненої позики протягом 3 банківських днів з моменту отримання вимоги від позичальника.

Суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 600 000,00 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.7.2 договору у разі порушення позичальником строку повернення позики позичальник, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити позикодавцю суму боргу (суму неповернутої позики) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 26 000,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 10 191,78 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі порушення позичальником строку повернення позики, позичальник сплачує позикодавцю суму заборгованості з урахування 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

Суд погоджується з розрахунком 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 81 534,25 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не повернув позику у встановлений договором строк), оскільки відповідачем здійснено часткове погашення основного боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.2 ст. 178, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Закрити провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 100 000,00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перша зернова біржа" (03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 172, офіс 1317-1, код ЄДРПОУ 44037155) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 12, код ЄДРПОУ 30075981) основний борг в розмірі 1 900 000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) грн. 00 коп., штраф в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 10 191 (десять тисяч сто дев`яносто одна) грн. 78 коп., індекс інфляції в розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп., 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 81 534 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 40 765 (сорок тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 89 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 25.10.2021 року.

Суддя С.М. Мудрий