Рішення

від 14.09.2021 по справі 917/1682/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 Справа № 917/1682/20

м. Полтава

за позовною заявою Полтавської міської ради, вул.Соборності, 36, м. Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промофіс", вул.Комарова, 2Б, м. Полтава,36034

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, вул.Соборності,36, м. Полтава, 36000

про стягнення 115 355,32 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 115 355,32 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 27.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання на 24.11.2020р. на 10-45 год., залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру (вул.Соборності,36, м. Полтава, 36000).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є власником 115/1000 частини нерухомого майна, яке розміщено на земельній ділянці комунальної власності за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, площею 3 463 кв.м., з 22.01.2019р. (включно) по 27.05.2020р. (включно) користувався земельною ділянкою без оформлення відповідного договору оренди землі та державної реєстрації права, за рахунок позивача (власника земельної ділянки) зберіг у себе кошти, які б мав заплатити позивачу за користування землею, і які міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач у позові також посилається на ст.ст. 4, 12, 15, 79, 79-1, 80, 83, 120, 122-124, 125, 206 ЗК України, глави 82, 83, ст. 1212 ЦК України, ст.14, ст. 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147, 269, 270, 271, 274, 288 Податкового кодексу України та вважає, що Полтавська міська рада не отримала дохід у вигляді не сплаченої відповідачем за період з 22.01.2019р. (включно) по 27.05.2020р. (включно) орендної плати у розмірі 115 355,32 грн., яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 24.11.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 21.01.2021р. на 10-30 год.

Ухвалою від 21.01.2021р. за клопотанням представника відповідача судом відкладено розгляд справи на 04.03.2021р. на 11-00 год.

Ухвалою від 04.02.2021р. відмовлено у задоволенні клопотань позивача (вх.№ 2429 та № 2428 від 04.03.21 р.) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з мотивів, зазначених в ухвалі, відкладено розгляд справи на 31.03.2021р. на 10-05 год.

Ухвалою від 15.03.2021р. виправлено описку у вступній частині ухвали суду від 04.02.2021р. у справі № 917/1682/20 та зазначено у вступній частині ухвали суду від 04.02.2021р. дату даної ухвали - 04.03.2021р.

Ухвалою суду від 31.03.2021р. відкладено розгляд справи на 26.04.2021р. на 10-20 год.

Ухвалою від 26.04.2021р. судом закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2021р. на 10-00 год.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№ 6916 від 24.06.2021р.) зазначає, що Полтавська міська рада стверджує про сформованість земельної ділянки. Проте, у довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020р., яка застосовувалися для розрахунку плати за землю, починаючи з 15.03.2019р. по 27.05.2020 р. взагалі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки та в рішенні Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 11.06.2020 №156 про затвердження акту, складеного на засіданні комісії 29.05.2020р., позивач вказує на земельну ділянку з площею 3 463 кв. м. по вул. Половки, 70, м. Полтава.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 23.06.93р. № 224 вирішено закріпити земельні ділянки в постійне користування без зміни цільового призначення за Полтавським підприємством матеріально - технічного забезпечення Полтаваголовпостач, вул. Половки, 70, площа земельної ділянки 7,65 га.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.04.98р. № 92 Про закріплення земельних ділянок вирішено закріпити земельні ділянки без зміни цільового призначення за слідуючими підприємствами та організаціями в постійне користування: ВАТ Полтаваголовпостач, Полтавською філією Промпостач, вул. Половки, 70, пл. 5,94 га.

3 метою оформлення права користування вказаною земельною ділянкою було виготовлено технічний звіт по коректуванню матеріалів інвентаризації ВАТ Полтаваголовпостач, Полтавська філія Промпостач по вул. Половка, 70.

Позивач стверджує, як зазначає відповідач, що відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з реєстрацією в Державному земельному кадастрі м. Полтави за вих. № 691/1 від 24.01.2003 року, виданій на підставі заяви ВАТ Полтаваголовпостач, земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, присвоєно кадастровий номер 5310136400:13:002:0009.

Враховуючи відмінність площ (5,94 га та 3 463 кв. м.) земельних ділянок, слід дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:13:002:0009 не є земельною ділянкою, стосовно якої заявлено вимогу.

Також відповідач звертає увагу суду, що відповідно до публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:13:002:0009 відсутні. Отже спірна земельна ділянка, як зазначає відповідач, не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер.

Відповідач також зазначає, що при зверненні до суду Полтавська міська рада під час розрахунку суми боргу за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів визначала площу земельної ділянки із врахуванням рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. у справі № 917/1912/19 та Висновку експерта №63 від 12.07.2019р.

Проте, як зазначає відповідач, питання щодо розподілу земельної ділянки не було предметом розгляду у справі № 917/1912/19.

Також, посилаючись на справу № 917/1912/19, позивач зазначає кадастровий номер земельної ділянки площею 3 463 кв. м. 5310136400:13:002:0079, який є відмінним від вказаного вище.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. у справі № 917/1912/19 не вирішувалося питання щодо розподілу земельної ділянки та не визначалася її площа, відповідач вважає безпідставним посилання Полтавської міської ради на зазначене рішення під час нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Також відповідач вважає безпідставним посилання Полтавської міської ради на Висновок експерта № 63 від 12.07.2019р. з додатком 3 до нього, оскільки у ньому наведений варіант можливого порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, а саме: ділянка площею 3 463 кв.м. - виділяється ТОВ "Промофіс" на 111/1000 частку, ділянка площею 7 734 кв. м. виділяється ТОВ "Промофіс 11", ділянка площею 30 235 кв. м. виділяється іншим співвласникам.

Матеріали судової справи не містять витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, як вказує відповідач.

Додана до позовної заяви Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020р. за номером 01-04-03-02/б/н взагалі не містить посилання на кадастровий номер земельної ділянки, у зв`язку з чим, на думку відповідача, не може бути належним доказом на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Зазначені обставини виключають можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянки, тому є недоведеним належними та допустимими доказами.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 29.07.2021р. на 14-00 год.

Позивач у поясненнях (вх. № 8400 від 29.07.2021р.) зазначає, що відповідно до довідки Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №20-25/1-16-з від 21.07.2021р. нездійснення належних заходів щодо відшкодування встановлених збитків з боку виконавчого органу міської ради та її структурних підрозділів, на які покладено контроль за справлянням надходжень до міського бюджету, не сприяє наповненню бюджету необхідними ресурсами на максимально можливому рівні та призвело до втрати громадою міста 11 828 119,71 грн.

Відтак, подання Полтавською міською радою позову про стягнення з ТОВ "Промофіс" 115355,32 грн. спрямоване на відновлення втрат, які були завдані міському бюджету внаслідок безпідставного збереження відповідачем коштів, що мали бути ним сплачені за користування земельною ділянкою площею 3 463 кв.м. по вул. Половки, 70 у м. Полтава за період з 22.01.2019 по 27.05.2020.

Ухвалою суду від 29.07.2021р. (з урахуванням ухвали суду від 03.08.2021 р.) за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 14.09.2021р. на 14-00 год.

В судовому засіданні 14.09.2021р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №222661981 від 04.09.2020 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМОФІС" з 22.01.2019 року на підставі договору купівлі-продажу є власником 115/1000 частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Полтава, вулиця Половки, 70 (а.с. 19-25).

Позивач зазначає, що з 22.01.2019р. (включно) по 27.05.2020р. (включно) відповідач користувався земельною ділянкою площею 3 463 кв.м. у м. Полтава, вулиця Половки, 70 шляхом розміщення нерухомого майна на вказаній земельній ділянці без оформлення відповідного договору оренди землі та державної реєстрації права, за рахунок позивача (власника земельної ділянки) зберіг у себе кошти, які б мав заплатити позивачу за користування землею.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 115 355,32 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, площею 3 463 кв.м., на якій розміщено об`єкти нерухомості відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

В даному випадку між сторонами виник спір стосовно безпідставного збереження коштів орендної плати у розмірі 115 355,32 грн. на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, у зв`язку з фактичним користуванням без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 3 463 кв. м. за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи сформовано земельну ділянку, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, як об`єкт цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до приписів частини 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Позивач стверджує про сформованість земельної ділянки. У позовній заяві, у довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020р., яка застосовувалася для розрахунку плати за землю, починаючи з 22.01.2019р. (включно) по 27.05.2020р. (включно) та в рішенні Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 11.06.2020 № 156 про затвердження акту, складеного на засіданні комісії 28.05.2020р. (а.с.35, 41), позивач вказує на земельну ділянку площею 3 463 кв. м. по вул. Половки, 70, м. Полтава.

Позивач зазначає, що з метою оформлення права на землю за Полтавським підприємством матеріально-технічного забезпечення "Полтаваголовпостач", вул. Половки, 70, було проведено роботи зі встановлення меж та інвентаризації землекористування, що підтверджується матеріалами справи з інвентаризації землекористування Полтавським підприємством матеріально-технічного забезпечення "Полтаваголовпостач", вул. Половки, 70.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 23.06.93р. № 224 вирішено закріпити земельні ділянки в постійне користування без зміни цільового призначення за Полтавським підприємством матеріально - технічного забезпечення "Полтаваголовпостач", вул. Половки, 70, площа земельної ділянки 7,65 га (а.с.47).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.04.98р. № 92 "Про закріплення земельних ділянок" вирішено закріпити земельні ділянки без зміни цільового призначення за слідуючими підприємствами та організаціями в постійне користування: ВАТ "Полтаваголовпостач", Полтавською філією "Промпостач", вул. Половки, 70, пл. 5, 94 га (а.с.63).

З метою оформлення права користування вказаною земельною ділянкою було виготовлено технічний звіт по коректуванню матеріалів інвентаризації ВАТ "Полтаваго ловпостач", Полтавська філія "Промпостач" по вул. Половка, 70 (а.с. 64-79).

Позивач стверджує, що відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з реєстрацією в Державному земельному кадастрі м. Полтави вих. № 691/1 від 24.01.2003 року, виданій на підставі заяви ВАТ "Полтаваголовпостач", земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, площею 59400,00 кв.м. присвоєно кадастровий номер 5310136400:13:002:0009 (а.с. 80).

Враховуючи відмінність площ (5,94 га та 3 463 кв. м) земельних ділянок, суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:13:002:0009 не є земельною ділянкою, стосовно якої заявлено позовну вимогу.

Також суд зазначає, що відповідно до публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:13:002:0009 відсутні.

Отже спірна земельна ділянка не сформована. Їй не присвоєно кадастровий номер.

У позові позивач вказує, що звертаючись до суду з цією позовною заявою Полтавська міська рада під час розрахунку суми боргу за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів визначала площу земельної ділянки із врахуванням рішення господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. у справі № 917/1912/19 та Висновку експерта № 63 від 12.07.2019р.(а.с. 81-115).

Як досліджено судом, рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2020 р. у справі № 917/1912/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промофіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промофіс 11" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Продукт", фізичної особи-підприємця Гулак Станіслава Анатолійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс плюс", з врахуванням зменшених позовних вимог:

- припинено право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Промофіс" (код ЄДРПОУ 42425790, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Комарова, 2Б) на 111/1000 частин нежитлових будівель, що знаходяться у м. Полтаві по вул. Половки, 70;

за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промофіс" (код 42425790, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Комарова, 2Б) визнано право власності на 111/1000 частин нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, частину приміщення контори літ. А-2 у складі приміщень: тамбур 1 площею 4,3 кв.м., сходи 9 площею 5,9 кв.м., кладова 10 площею 8,7 кв.м., кабінет 11 площею 20,4 кв.м., вмивальник 11а площею 7,4 кв.м., кабінет № 116 площею 11,5 кв.м., вбиральня 11в площею 3,8 кв.м., вбиральня 11г площею 1,0 кв.м., вбиральня 11д площею 0,9 кв.м., вбиральня 11e площею 0,9 кв.м., вбиральня 11ж площею 1,0 кв.м., вмивальник 11з площею 4,1 кв.м., кабінет 12 площею 28,0 кв.м., кабінет 12а площею 21,4 кв.м., архів 13 площею 9,4 кв.м., кабінет 14 площею 19,6 кв.м., кабінет 16 площею 39,7 кв.м., коридор 17 площею 17,0 кв.м., кабінет 18 площею 9,8 кв.м., кабінет 19 площею 8,4 кв.м., кімната відпочинку 20 площею 18,0 кв.м., кабінет 22 площею 5,7 кв.м., кабінет 23 площею 19,0 кв.м., кабінет 24 площею 19,5 кв.м., кабінет 25 площею 7,0 кв.м., кабінет 26 площею 5,7 кв.м., кабінет 27 площею 11,3 кв.м., коридор 28 площею 45,2 кв.м., частина кабінету 29а площею 8,3 кв.м., кабінет 29а площею 13,6 кв.м., кабінет 30 площею 12,9 кв.м., кабінет 31 площею 20,4 кв.м., кабінет 32 площею 14,3 кв.м., кабінет 33 площею 19,7 кв.м., коридор 34 площею 14,2 кв.м., кабінет 34а площею 13,9 кв.м., кабінет 34б площею 13,7 кв.м., кабінет 34в площею 13,6 кв.м., кабінет 34г площею 4,1 кв.м., кабінет 34д площею 19,3 кв.м., кабінет 34е площею 19,3 кв.м., кабінет 34ж площею 24,1 кв.м., кімната для відпочинку 35 площею 8,6 кв.м., кабінет 36 площею 18,6 кв.м., кабінет 37 площею 19,4 кв.м., кабінет 38 площею 10,0 кв.м., кабінет 39 площею 18 кв.м., кабінет 40 площею 6,7 кв.м., коридор 41 площею 4,2 кв.м., частина коридору 42 площею 38,7 кв.м., кабінет 43 площею 22,5 кв.м., сходи 44 площею 14,9 кв.м. - загальною площею 727,6 кв.м.; насосну літ. Н-1 у складі приміщень: насосна 1 площею 83,0 кв.м., насосна 2 площею 33,3 кв.м., трансформаторна 3 площею 17,5 кв.м., трансформаторна 4 площею 9,9 кв.м., трансформаторна 5 площею 5,2 кв.м., трансформаторна 6 площею 5,5 кв.м., насосна 7 площею 7,3 кв.м., загальною площею 161,7 кв.м.; склад літ. О-1 у складі приміщень: санвузол 2 площею 6,6 кв.м., побутове приміщення 3 площею 9,8 кв.м., майстерня 4 площею 131,8 кв.м., загальною площею 148,2 кв.м.; павільйон літ. С-1 у складі приміщень: прохідна 1 площею 6,0 кв.м., чергова 2 площею 9,0 кв.м., загальною площею 15,0 кв.м. та прилеглі господарські будівлі і споруди: огорожа № 2, пожводоймище № 4;

- залишено Товариству з обмеженою відповідальністю "Промофіс" (код ЄДРПОУ 42425790, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Комарова, 2б) на праві спільної часткової власності 4/1000 частин нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70 у складі приміщень: частина кабінету № 29 площею 11,9 кв.м., частина коридору № 42 площею 5,0 кв.м., кабінет № 45 площею 16,5 кв.м. - загальною площею 33,4 кв.м., ворота № 1.

Тобто, питання щодо розподілу земельної ділянки не було предметом розгляду у справі № 917/1912/19.

Суд також зазначає, що у рішенні суду по справі № 917/1912/19 зазначено про земельну ділянку площею 3 463 кв. м. з кадастровим номером 5310136400:13:002:0079, який є відмінним від вказаного вище. Згідно інформації Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:13:002:0079 має площу не 3 463 кв. м., а 22 721 кв. м.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. у справі № 917/1912/19 не вирішувалося питання щодо розподілу земельної ділянки та не визначалася її площа, суд вважає безпідставним посилання Полтавської міської ради на зазначене рішення під час нарахування відповідачеві безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у цій справі.

Є безпідставним також і посилання позивача на Висновок експерта № 63 від 12.07.2019р. з додатком 3 до нього (а.с. 85-115), оскільки у Висновку наведений варіант можливого порядку користування земельною ділянкою за адресою: м. Полтава, вул. Половки, 70, а саме: ділянка площею 3 463 кв.м. - виділяється ТОВ "Промофіс" на 111/1000 частку, ділянка площею 7 734 кв. м. виділяється ТОВ "Промофіс 11", ділянка площею 30 235 кв. м. виділяється ТОВ "Промофіс" на 4/1000 частку та іншим співвласникам.

Матеріали справи не містять витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Згідно статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статі 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Додана до позовної заяви Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020р. за номером 01-04-03-02/б/н (а.с.41) не є належним доказом на підтвердження даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Зазначені обставини виключають можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.03.2021 р. по справі № 922/3463/19 та зазначив наступне: Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог .

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Враховуючи фактичні обставини справи та виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, місцевий суд дійшов вірного висновку, що наданий Прокурором розрахунок не є належним доказом, який підтверджує розмір безпідставно збережених коштів, оскільки такий здійснений не на підставі даних про нормативну грошову оцінку, що є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а відтак і про відсутність правових підстав для задоволення позову .

У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначені правові позиції Верховного Суду не врахував та дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позову, прийнявши до уваги докази (лист управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області №1658/116-19 від 05.07.2019, акт обстеження земельної ділянки від 04.10.2019), оскільки, як вже зазначалось вище, чинне законодавство не передбачає можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж на підставі даних, які містяться у витязі з відповідної технічної документації .

Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів в підтвердження формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного в позові, а також не надано належних доказів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки), що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Таким чином, позовні вимоги необгрунтовані і задоволенню судом не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.