Рішення
від 21.10.2021 по справі 120/8749/21-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 жовтня 2021 р. Справа № 120/8749/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Вершина" до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Житлово-будівельний кооператив "Вершина" (далі - позивач, ЖБК "Вершина") з адміністративним позовом до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем наказу №03 від 12.07.2021 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973, адже наведені відповідачем підстав для формування оскаржуваної відмови не передбачені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено до розгляду у судове засідання на 05.10.2019.

Ухвалою від 05.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання сторони позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат. Також, відкладено підготовче судове засідання на 18.10.2021.

Ухвалою від 18.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2021.

В судове засідання 21.10.2021 представник позивача не з`явився, натомість подав заяву за вх. №66364 від 18.10.2021, в які просив розгляд справи здійснити у його відсутність. При цьому вказав, що уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Свою позицію щодо заявлених позовних вимог виклав у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №59451 від 21.09.2021), в якому вказав, що позивач при поданні заяви про надання містобудівних умов та обмежень надав містобудівний розрахунок, на якому не позначив місце забудови дитячого дошкільного закладу на 200 місць, хоча його вимагає Генеральний план території с. Зарванці. Також відповідачем наголошено на тому, що в пояснювальній записці до Генерального плану с. Зарванці вказано, що на квартал №11 інвестору необхідно розробляти Детальний план території та затверджувати його на сесії Якушинецької сільської ради.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Житлово-будівельний кооператив "Вершина", на підставі укладених договорів суперфіцію (а.с. 21-33), є землекористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами:

0520688900:04:009:0982 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;

0520688900:04:009:0981 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;

0520688900:04:009:0787 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;

0520688900:04:009:0045 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;

0520688900:04:009:0972 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;

0520688900:04:009:0973 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови.

Пунктом 1.2 вказаних Договорів суперфіцію визначено, що дані земельні ділянки надані в користування Землекористувачу (позивачу) з метою здійснення будівництва нерухомого майна, за умови погодження з відповідними органами у встановленому законом порядку.

30.06.2021 позивач звернувся до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області з заявою, в якій просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області.

Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області розглянувши представлений позивачем пакет документів прийняв наказ від 12.07.2021 за №03, яким відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області на підставі пп.3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Листом від 12.07.2021 Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області повідомив позивачу, що відповідно до наказу від 12.07.2021 за №03 йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області на підставі пп.3 ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також у вказаному листі роз`яснено про необхідність розроблення детального плану, згідно Генерального плану с.Зарванці, оскільки рішеннями генерального плану населеного пункту не опрацьовано планувальну структуру 11-го житлового кварталу, організацію його пішоходно-транспортних зв`язків, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Підпунктом 9 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Підпунктом 9 п. "а " ч. 1 ст. 31 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як проведення громадського обговорення містобудівної документації.

За змістом ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами

Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж: земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження віднесено до основних складових вихідних даних.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежені є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежені.;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є вичерпним та імперативним.

В контексті вищенаведених правових норм суд враховую, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень слугували висновки відповідача про те, що задля отримання позитивного рішення позивачу належить розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території (частина 1 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). При цьому, згідно частини 8 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання,

Тобто, в основі плану зонування та детального плану території знаходиться генеральний план .

Згідно Генерального плану села Зарванці, розробленого "Вінницяагропроект" м.Вінниця в 2016 році і Плану зонування території розробленого ФОП ОСОБА_1 в 2018 році та Затвердженою Якушинецькою сільською радою, територія земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:00045, 0520688900:04:009:0972 є територією 11 кварталу багатоквартирної житлової забудови.

Положеннями частини першої етапі 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону №3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства не містили такої підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 11.07.2019 у справі №369/9003/16-а, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 24.02.2020 по справі №569/4122/16-а.

Враховуючи, що підготовка і подання на затвердження відповідної ради містобудівної документації (в тому числі детального плану території) відноситься до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, а тому позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати свої права на земельну ділянку, включаючи її забудову, від неналежного виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо розроблення та затвердження детального плану території.

Таким чином, сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд враховує, що аналіз наданого відповідачем відзиву на позовну заяву свідчить про те, що забудова належних позивачу земельних ділянок узгоджується з Генеральним планом забудови с.Зарванці. В зв`язку з цим, відсутність плану зонування або детального плану території, на переконання суду, не може слугувати безумовною підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.

В контексті вищенаведених висновків суд також враховує зміст листа Якушинецького сільського голови від 14.01.2021 за вих. №10-02/38, в якому ЖБК "Вершина" повідомлено проте, що Якушенецька сільська рада вважає розроблення детального плану території - недоцільним, дозволяє забудову земельної ділянки без розроблення детального плану та без врахування території проектного дитячого садка на 200 місць, так як його розміщення буде передбачене генеральним планом та планом зонування після внесення змін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у видачі умов та обмежень та забудови територія земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:00045, 0520688900:04:009:0972, а отже наказ Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №03 від 12.07.2021 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів про втручання суду у дискреційні повноваження відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд враховує позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, а саме: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання містобудівних умов і обмежень чи надання мотивованої відмови у його їх наданні регламентовано положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підстави, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі підстави відсутні, орган повинен надати містобудівні умови та обмеження. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати містобудівні умови та обмеження або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 р. у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 р. у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 р. у справі №0640/4248/18.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд".

З огляду на викладене, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання містобудівних умов та обмежень.

Як встановлено судом, позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені чинним законодавством, що відповідачем не спростовано належними доказами; підстави для відмови відповідачем у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень відсутні, а відтак, враховуючи вищевикладене, зобов`язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження не є втручанням у дискреційні повноваження Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (відповідач наділений виключною компетенцією щодо вчинення таких дій та у нього відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин) та відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Аналогічна позиція щодо відсутності втручання суду в дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання останнього вчинити дії викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі №826/162/18, від 29.11.2019 р. у справі №826/6222/15, від 17.12.2019 р. у справі №813/6618/15.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що містобудівні умови та обмеження є лише складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд зобов`язує Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, надати містобудівні умови та обмежена на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; - 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №03 від 12.07.2021 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973.

Зобов`язати Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, надати містобудівні умови та обмежена на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Житлово-будівельний кооператив "Вершина" (вул. Центральна, 104, с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24357, код ЄДРПОУ 43938713)

Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Новоселів, 1, с. Якушинці, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 44242059)

Повний текст рішення суду складено 21.10.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.10.2021
Оприлюднено26.10.2021
Номер документу100549173
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/8749/21-а

Рішення від 21.10.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

Ухвала від 25.08.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

Ухвала від 16.08.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

Ухвала від 06.08.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні