Постанова

від 25.10.2021 по справі 200/12315/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року справа №200/12315/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гайдара А.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача - Біловол В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року в справі № 200/12315/20-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О., складене у повному обсязі 26 квітня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач, Відділ), в якій просило визнання протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 07.12.2020 ВП № 61510102 на суму 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2020 зобов`язано ГУ ДФС у Донецькій області прийняти рішення про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 5 713 125 (п`ять мільйонів сімсот тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 48 копійок, яка виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №61510102.

Позивач зазначає, що на теперішній час, вказана сума заборгованості з єдиного внеску погашена у повному обсязі у вересні 2016 року, про що повідомлено відповідачу листами від 17.11.2020 № 84297/10/05-99-13-03-15 та від 07.12.2020 №88564/10/05-99-13-03- 15. В цих листах зазначено прохання звернутися до суду щодо зміни та встановлення способу та порядку виконання рішення суду у вказаній справі, невжиття заходів примусового виконання рішення відносно ГУ ДПС у Донецькій області та про всебічне сприяння та надання державному виконавцю відповідних документів у разі виникнення необхідності. Крім цього позивач зазначає, що на теперішній час, у розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , Інструкції № 449 та Порядку № 422, відсутній механізми для прийняття відповідного рішення про списання заборгованості з єдиного внеску на зазначену вище суму (встановленої форми) та занесення відомостей про суми списання до інформаційної системи органів ДПС, тобто об`єктивні підстави для виконання рішення суду - відсутні.

Проте, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено Постанову про накладення штрафу від 07.12.2020 на суму 10200,00 грн. В подальшому виконавче провадження було закінчено.

Також позивач наголошує, що спірна постанова від 07.12.2020 винесена з порушенням встановленого порядку, а саме: не містить дати набрання рішенням законної сили; направлена до ГУ ДПС у Донецькій області лише 09.12.2020, тобто в порушення зазначеного строку. Також у постанові про накладення штрафу від 07.12.2020 державним виконавцем у мотивувальній частині зазначено, що: «Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 по справі №805/1535/16-а, замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №61510102» , проте позивач не обізнаний з приводу проведеної процедури заміни боржника.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2019, яке набуло законної сили 30.01.2020, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною відмову Волноваської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 5 713 125,48 грн, яка викладена у листі контролюючого органу від 30 червня 2016 року № 6628. Зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 5 713 125 (п`ять мільйонів сімсот тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 48 копійок, яка виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року. Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191721, місцезнаходження: 85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят) грн 00 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №805/1535/16-а задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №805/1535/16-а та замінено боржника у виконавчому провадженні з Головного управління ДФС у Донецькій області на ГУ ДПС у Донецькій області.

Як не заперечується сторонами по справі, на виконання рішення суду по справі № 805/1535/16-а відкрито виконавче провадження, про що повідомлено позивача.

Листом Головного управління ДПС у Донецькій області № 81447/10/05-99-13-03-15 від 02.11.2020 викладено прохання до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкладення проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 61510102 на строк 10 робочих днів та не вживати заходів примусового виконання рішення до ГУ ДПС у Донецькій області.

Постановою державного виконавця від 04.11.2020 № 61510102 відкладено проведення виконавчий дій до 17.11.2020.

Листами від 17.11.2020 № 84297/10/05-99-13-03-15 та від 07.12.2020 №88564/10/05-99-13-03-15 позивач повідомив відповідача про відсутність в інформаційній системі суми єдиного внеску, що підлягає списанню в сумі 5 713 125,48 грн, яка виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року. Також у листах зазначено прохання звернутися до суду щодо зміни та встановлення способу та порядку виконання рішення суду у вказаній справі, невжиття заходів примусового виконання рішення відносно ГУ ДПС у Донецькій області та про всебічне сприяння та надання державному виконавцю відповідних документів у разі виникнення необхідності.

Відповідачем 20.11.2020 прийнято вимогу про виконання судового рішення, згідно з якою вимагається: виконати рішення згідно з виконавчим листом №805/1535/16-а, виданим 18.02.2020 Донецьким окружним адміністративним судом у строк до 10 робочих днів з моменту одержання зазначеної вимоги.

Внаслідок невиконання вимоги від 20.11.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено Постанову про накладення штрафу від 07.12.2020 на суму 10200,00 грн, яка отримана 14.12.2020, та на її виконання Постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2020.

Також, як наслідок винесеної Постанови про накладення штрафу від 07.12.2020, державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2020.

Вважаючи, що відповідач безпідставно наклав вказаний штраф, ГУ ДПС звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Частиною 1 статті 18 Закон № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Приписами частини 1 статті 28 Закону № 1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 63 Закон № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Приписами ст. 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (стаття 76 Закону 1404-VIII).

Отже, обов`язковою складовою притягнення боржника або його повноважної особи законодавець встановлює вину цієї особи, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм статті 75 Закону 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Частиною 1 статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 18 Закону № 1404-VIII визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема: державний виконавець проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 яка розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначено наступне.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Інструкції).

Відповідно до пункту 9 Інструкції, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

У вимозі виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання (пункт 12 Інструкції).

Відповідно до пункту 8 Інструкції акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

Суд зазначає, що Законом № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, проводить перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та приймає відповідне рішення в рамках виконавчого провадження.

Передумовою для прийняття постанови про накладення штрафу є проведення перевірки виконавчого провадження, щодо виконання рішення боржником, суд зазначає, що державний виконавець повинен пересвідчитись чи отримав боржник постанову про відкриття виконавчого провадження, чи сплив строк визначений на виконання рішення боржником визначений постановою про відкриття виконавчого провадження а також пересвідчитись у поважності причин у разі невиконання рішення боржником. За результатами чого державний виконавець складає вимогу про виконання боржником виконавчого документа з визначенням строку виконання рішення, а також складає акт в якому зазначаються суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

З аналізу положень статті 75 Закону № 1404-VIII можна зробити висновок, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не виконаний виконавчий лист №805/1535/16-а. Жодних документів щодо реального виконання виконавчого документа позивачем до суду не надано.

Інших доказів, крім листів до Державної податкової служби України, щодо здійснення позивачем дій направлених на виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем відкладалось проведення виконавчих дій, доки державний орган вирішить питання здійснення виконання рішення суду згідно з чинним законодавством України як зазначено у рішенні по справі №805/1535/16-а. Проте, рішення суду так і не було виконане.

Доводи апелянта про відсутність його вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не впливають на правомірність рішення суду першої інстанції

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

З урахуванням, що представники сторін на проголошення судового рішення не з`явились, відповідно до ч.4 ст.229 та ч.4 ст.250 КАС України суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись статтями 250, 271, 272, 288, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року в справі № 200/12315/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року в справі № 200/12315/20-а - залишити без змін.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25 жовтня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді А. В. Гайдар

Т. Г. Гаврищук

І. Д. Компанієць