Постанова

від 29.08.2007 по справі 9803-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9803-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.08.2007Справа №2-27/9803-2007А

За позовом – ВАТ «Кримхліб», м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,51а.  

До відповідача – 1. Державна податкова адміністрація в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 29.

                               2. ДПІ в м. Феодосія, вул.. Кримська, 82-в.      

Про   визнання незаконними дій.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –       не з'явився.     

Від відповідачів –  1.Котов, дор. у справі.

                                 2. Шепель, дор. у справі.

Сутність спору:          

Позивач  звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів   про  визнання незаконними дій ДПІ в м. Феодосія по включенню до акту перевірки №704/23-1/00381605. недостовірних даних.   Також просить визнати незаконними дії ДПА в АР Крим по забовязанню ДПІ в м. Феодосія прийняти нове рішення по тим фактам, які ДПА раніш були визнані такими,  що протирічать законодавству.  

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що у відношенні його було  безпідставно застосовано штрафні санкцій. По результатам  оскарження рішення другого відповідача, перший відповідач, скасовуючи рішення другого відповідача, за думкою позивача, в супереч вимогам чинного законодавства України,  забовязує другого відповідача винести рішення, яке є аналогічним вже скасованому. Позивач вважає, що перший відповідач діяв з перевищенням власних повноважень, з урахуванням того,  що до акту переірки було включено недостовірні відомості.  

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, у письмових поясненнях позовні вимоги підтримав у повному раніш заявленому обсязі та просить справу розглянути за відсутністю свого представника та за наявними у справі матеріалами.

Відповідач  №1 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Відповідач №2 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.   

             Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників відповідача №1 і №2, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

Посадовими особами ДПІ в м. Феодосія  було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового,  валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 р.   

По результатам перевірки було складено акт № 704/23-1/00381605 від 02.04.2007 р.

В ході перевірки було встановлено слідуючи порушення:

- порушено п. 9 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III, а саме -  у торговому павільоні не виконана щоденна печатка фіскальних звітніх чеків на реєстраторі розрахункових операцій Датекс МР -500Т, ( не роздрукований Z – звіт 13.07.2006 р., не роздрукований Z – звіт 27.07.2005 р. ), у магазині «Каравай» не виконано щоденну печатку фіскального звітнього чеку на реєстраторі розрахункових операцій ( не розпечатано Z – звіт 15.06.2006 р. ).

- у порушення п. 5 ст. 3, ст.. 5, ст.. 8 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III порушено встановлений порядок використання РРО, а саме у період виходу з ладу РРО з 25.02.2006 р. по 28.02.2006 р. були використані розрахункові квитанції з №037301 по №037350. Не виконана операція «Службова видача» коштів,  що вилучаються з місця проведення, у момент поновлення роботи РРО 28.02.2006 р.. з позначкою в корінці розрахункової квитанції.  

- у порушення вимог п. 5 ст. 3, ст.. 5, ст.. 8 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III у період виходу з ладу РРО з 15.04.2006 р. по 18.04.2006 р. порушений порядок використання КУРО №0109007773 р/1,  а саме розділ 3 КУРО не заповнювався.  

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем №2  – ДПІ в м. Феодосія, зокрема,  було винесено рішення №0000552301/0 від 05.04.2007 р. про застосування у відношенні позивача штрафних санкцій у розмірі 1020 грн.

Судом встановлено, що позивач по справі звернувся зі скаргою вих.. №01-9/530 від 23.04.2007 р.  до Державної податкової інспекції в АР Крим, відповідно до якої просив скасувати рішення №0000552301/0 від 05.04.2007 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій.

Рішенням ДПА в АР Крим №1240/10/25-021 ( 4809/7/25-021 ) від 23.05. 2007 р. строк розгляду скарги було продовжено до 09.06.2007 р.

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.06.2007 р. №1362/10/25-02 ДПІ в АР Крим вирішило, зокрема,  скасувати рішення про застосування штрафних ( фінансових  ) санкцій    №0000552301/0 від 05.04.2007 р., що було прийняте ДПІ в м. Феодосія у відношенні позивача та одночасно забовязало ДПІ в м. Феодосія винести у відношенні позивача рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1020,00 грн.  ( фінасові санкції за порушення вимог Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III ).

При таких обставинах справи, у позові належить відмовити, виходячи з наступного.  

Як вбачається з позовних матеріалів, позивач не згоден з застосуванням штрафних санкцій за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій. Застосування штрафних санкцій за нероздрукування «Z» - звіту і порушення порядку використання розрахункової книжки позивачем не оскаржується.  

Перевіркою позивача було встановлено, що в магазині «Каравай» у порушення п. 5 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  в період виходу з ладу РРО ф.н. 0109007773  з 15.04.2006 р. по 18.04.2006 р. порушено порядок використання книги обліку розрахункових операцій №0109007773 р/1,  а  саме розділ 3 КУРО «облік розрахункових квитанцій» не заповнювався.

Відповідно до п. 1 ст. 3  Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб'єкти підприємницької діяльності забовязані проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ст.. 2 вказаного Закону  місце проведення   розрахунків   -   місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти,  а  також  місце  отримання  покупцем  попередньо оплачених  товарів  (послуг)  із  застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Розрахункова операція  -  приймання  від  покупця  готівкових  коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації   товарів   (послуг),   видача   готівкових  коштів  за повернутий  покупцем  товар   (ненадану   послугу),   а   у   разі застосування    банківської    платіжної   картки   -   оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в  безготівковій формі  товару  (послуги)  банком  покупця  або,  у разі повернення товару (відмови від послуги),  оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином  зареєстрована в органах державної податкової служби України книга,  що містить щоденні  звіти,  які  складаються  на  підставі відповідних  розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації і ведення книг обліку розрахункових  операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від від 01.12.2000 р. №614 використання   книги   ОРО,   зареєстрованої   на   РРО, передбачає, зокрема, наявність книги  ОРО  на  місці  проведення  розрахунків,  де встановлено РРО; підклеювання фіскальних    звітних   чеків   на   відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання   записів   про   рух   готівки   та   суми розрахунків,  при  цьому  дані  за сумами, отриманими від покупців (клієнтів),  та  дані  за  сумами,  виданими  покупцям (клієнтам), записуються  окремо;  у разі  виходу  з  ладу  РРО  чи  відключення  електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

У розділі 3 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції,  використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5  заповнюються до початку використання розрахункової книжки. графи 6-8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення подачі електроенергії або встановлення РРО після ремонту.  

Згідно п. 5 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III у  разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у  випадках,  визначених  цим  Законом,  проводити  розрахунки   з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 3 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у  разі невикористання  при  здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим  Законом,  розрахункової  книжки  чи  книги  обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого  порядку  її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій,  або незберігання книг  обліку розрахункових    операцій   чи   розрахункових   книжок   протягом встановленого терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні розрахунків за готівку в період виходу з ладу РРО з 15.04.2006 р. по 18.04.2006 р.,  КОРО  №0109007773р/1 не використовувалася, оскільки в розділі 3 КОРО не здійснювалися записи по обліку розрахункових квитанцій, тоді як використання КОРО, зареєстрованої на РРО, це передбачає.

Відповідно до п. 1.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» Порядок  розроблено  відповідно  до  вимог   Закону України  "Про  державну податкову службу в Україні"  для застосування  посадовими  особами  органів  державної   податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових   та   позапланових   перевірок   з   питань   дотримання податкового,   валютного   та   іншого  законодавства,  суб'єктами господарювання - юридичними особами,  їх філіями,  відділеннями та іншими    відокремленими    підрозділами    (далі    -    суб'єкти господарювання).  

Відповідно до п. 1.3 вказаного Порядку За  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється  акт,  а  в  разі відсутності    порушень    податкового,    валютного   та   іншого законодавства - довідка.

Акт -  службовий  документ,  який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки      фінансово-господарської     діяльності     суб'єкта господарювання  і  є  носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення  вимог  податкового,  валютного  та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.6 вказаного Порядку за  результатами   невиїзної   документальної,   виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини     фінансово-господарської     діяльності      суб'єкта господарювання,  які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти  виявлених  порушень  податкового,  валютного   та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко,  об'єктивно та в повній  мірі,  із  посиланням на первинні або інші документи,  які зафіксовані  в   бухгалтерському   та   податковому   обліку,   що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що вищевказані вимоги відповідачем №2 виконано.

Положення “Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” розроблене на підставі норм,  передбачених Законами України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами" ( 2181-14 ), "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), "Про звернення громадян"  (  393/96-ВР  ),  Кодексом  України  про адміністративні правопорушення  (  80731-10,  80732-10 ) та іншими законодавчими  актами  України  щодо  захисту  прав   і   законних інтересів підприємств,  установ,  організацій і громадян, визначає порядок подання та розгляду органами державної  податкової  служби скарг  платників  податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про  суми  податкових  зобов'язань, постанов  про  накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум  податкових  зобов'язань,  узгодження  операцій  із заставленими   активами   платника   податків,   узгодження  плану реорганізації,  продажу  активів,  що  перебувають  у   податковій заставі,  про  застосування  штрафних (фінансових) санкцій,  арешт активів,  покладення  відповідальності  за  погашення  залишкового боргу  платника  податків  на  третю особу,  дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби.

Скарга (заява)  повинна  бути  викладена в письмовій формі та надіслана  до  органу  державної  податкової  служби  поштою   або передана фізичною чи юридичною особою через представника.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Положення у разі коли платник податків вважає,  що орган державної податкової  служби  невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення,  що суперечить законодавству  з питань  оподаткування  або  виходить  за  межі  його  компетенції, встановленої законом,  такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби,  податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка   подається   у   письмовій  формі  та  може  супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п. 4.2. вказаного Положення скарга  повинна  бути   подана   до   органу   державної податкової  служби протягом десяти календарних днів,  наступних за днем отримання платником  податків  податкового  повідомлення  або іншого рішення органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 8 вказаного Положення керівник  органу  державної  податкової  служби  (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та  надіслати його  протягом  двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку,  продовженого  за  рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника) на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 9 вказаного Положення державна податкова адміністрація (інспекція) при  розгляді скарги   (заяви)   платника   податків   перевіряє   законність  і

обгрунтованість    рішення    (податкового    повідомлення),    що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

    1) залишає    рішення    (податкове    повідомлення),     яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

    2) скасовує   в    певній    частині    рішення    (податкове повідомлення),  яке оскаржується,  і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

    3) скасовує    рішення    (податкове    повідомлення),    яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

    4) про податковий компроміс.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова    адміністрація    України    має   право скасовувати рішення інших органів державної податкової  служби,  а державні  податкові  адміністрації  в  Автономній Республіці Крим, областях,  містах  Києві  та   Севастополі,   державні   податкові інспекції у   містах  з  районним  поділом  (крім  міст  Києва  та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у  разі  їх  невідповідності  актам законодавства.  Цей порядок не застосовується щодо рішень  податкової  міліції.  

В даному випадку першим відповідачем було скасовано  рішення №0000552301/0 від 05.04.2007 р. про застосування у відношенні позивача штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. по суто формальним причинам, а не в зв'язку з  порушенням другим відповідачем норм чинного законодавства України.

 Також треба вказати, що у разі якщо позивач не згоден з  висновками перевіряючих, то він вправі звернутися до суду з позовом про визнання нечинним спірних рішень відповідачів, що буде правильним способом захисту його прав.

 При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

 Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 29.08.07 р.

 10.09.07 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.                                       

             На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                  В позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.