Рішення

від 20.10.2021 по справі 448/1020/21

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1020/21

Провадження № 2/448/543/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

20.10.2021 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська ( 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про: визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

учасники справи:

позивачка - не з`явилася,

представник відповідача - не з`явилися,

представник третьої особи - не з`явились,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору:

Позивачка ОСОБА_1 , 13.08.2021 року звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, а саме: земельні ділянки площею 0,8667 га (кадастровий номер 4622484600:10:000:0026) та площею 0,46 га (кадастровий номер 4622484600:09:000:0035), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Зазначає, що за життя ОСОБА_2 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Стверджує, що вона має намір прийняти спадщину після смерті матері, однак у встановлений законом строк не звернулася вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а саме запровадженням у березні 2020 року Кабінетом Міністрів України карантину через поширення в Україні коронавірусної хвороби COVID-19 .

Таким чином, вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Позиція учасників справи:

В підготовче засідання позивачка не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у її відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, а подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що не заперечує проти позову.

Третя особа - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С., у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 13.08.2021року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 21.09.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви позивачкою, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом:

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (матері позивачки ОСОБА_1 ). Родинне відношення між позивачкою та спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки.

До складу даної спадщини входять земельні ділянки площею 0,8667 га (кадастровий номер 4622484600:10:000:0026) та площею 0,46 га (кадастровий номер 4622484600:09:000:0035), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №195432248 та №195432421 від 30.12.2019 року та належали померлій на підставі приватної власності згідно рішення Малнівської сільської ради Мостсиького району Львівської області №95 від 22.11.2019 року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася; спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , згідно інформаційних довідок, наданих Приватним нотаріусом Яксманицьким Р.С. - не заводилася.

На час смерті спадкодавець була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, чи претендували б на таку, немає.

В свою чергу, позивачка ОСОБА_1 бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті матері у шестимісячний строк не звернулася вчасно в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу позивачки серії НОМЕР_3 ; листом Приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. вих.№1022/01-16 від 15.07.2021року; довідкою Мостиської міської ради Львівської області від 03.08.2021 року №923; копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №195432248 та №195432421 від 30.12.2019 року; копією паспорта позивачки та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд України у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 виклав правовий висновок, згідно з яким право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживає зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Аналогічний за змістом правовий висновок, викладено Верховним Судом України у постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12.

У відповідності до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ; від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ; та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні запроваджено карантин.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України продовжено дію карантину, встановленого вказаними постановами Кабінету Міністрів України. В подальшому карантин встановлено з 12 березня 2020 року до 30 квітня 2021 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 405 карантин продовжено до 30 червня 2021 року.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі Делькур проти Бельгії від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі Гофман проти Німеччини від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду:

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також із досліджених матеріалів справи вбачається, що позивачка є особою старшого віку, у зв`язку з чим знаходиться у групі ризику через поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, що суттєво обмежило можливість позивачки звернутись до нотаріальної контори за захистом свого права.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов переконання, що обставини (причини), у зв`язку з якими позивачка пропустила строк для прийняття спадщини були: об`єктивними, адже не залежали від волі позивачки; непереборними, оскільки не могли бути усунуті позивачкою; носили для позивачки характер істотних труднощів, оскільки унеможливлювали подачу нею заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.

Судом враховано і обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року в Україні у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами й приватними нотаріусами.

Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачці перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

На сьогодні позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 за законом.

Водночас суд зауважує, що представник відповідача по суті погоджується із заявленими вимогами, не наводячи доводів та не надаючи доказів, які б стали правовою підставою для відмови у наданні позивачці додаткового строку.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачкою строку, визначеного для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

VII. Судові витрати:

Враховуючи думку позивачки та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа - Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про: визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в 1 (один) місяць з дня набрання даним рішенням законної сили для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Яворівського району Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська,вул.Грушевського, 6 Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ: 41064044;

Третя особа: Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівській області Яксманицький Роман Степанович; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 25.10.2021 року.

Суддя Ю.Б.Білоус

Рішення суду набрало законної сили

Суддя Ю.Б.Білоус