Постанова

від 22.10.2021 по справі 607/2015/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/2015/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/874/21 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

сторін:

представника апелянта - Степанова В.В.,

представника Кооперативу Союз - Парубія І.М.,

представника ПАТ Тернопільський електромеханічний завод - Моленя Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/2015/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року (постановлену суддею Дзюбичем В.Л.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Кооперативу Союз , Публічного акціонерного товариства Тернопільський електромеханічний завод , з участю третіх осіб: Приватного підприємства Агроторг , Товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Ірлага про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Кооперативу Союз , Публічного акціонерного товариства Тернопільський електромеханічний завод , з участю третіх осіб: Приватного підприємства Агроторг , Товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Ірлага про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року вказаний позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка не отримувала жодних повідомлень ні з суду першої інстанції, ні від свого представника - адвоката Котова В.В. про те, що 31 травня 2021 року має відбутися судове засідання. Зазначає, що вона перебувала у відпустці за межами України з 22 травня 2021 року по 29 травня 2021 року, а по поверненню була на самоізоляції 14 днів. Крім того, в червні 2021 року договір з адвокатом Котовим В.В. про надання допомоги у даній цивільній справі було припинено. Вважає, що така причина є поважною в силу того, що вона зобов`язана була виконувати законодавчі акти щодо дотримання карантинних обмежень у зв"язку з поширенням коронавірусу SARS-CoV-2. Крім того, її представник - адвокат Котов В.В. повідомляв про причини неявки 05 травня 2021 року та 31 травня 2021 року, що встановлено судом першої інстанції, а тому позов не може бути залишено без розгляду.

У зв`язку з викладеним просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року скасувати та та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

В судовому засіданні представника апелянта - адвокат Степанов В.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Представник Кооперативу Союз - адвокат Парубій І.М. та представник ПАТ Тернопільський електромеханічний завод - адвокат Молень Р.Б. проти апеляційної скарги заперечили та просили ухвалу суду залишити без змін.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином буди повідомлені про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що позиваачка та її представник повторно не з`явилися в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, а також від позивачки не надходила заява про розгляд справи за її відсутності.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду є обґрунтований.

Судом встановлено наступні обставини.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі (т.1 а.с.44).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 травня 2021 року (т.3 а.с.145).

З моменту відкриття провадження у справі, судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням учасників, зокрема позивача та її представників - адвокатів Котова В.В., Степанова В.В., Гука В.С. - 14 червня 2017 року, 09 липня 2019 року, 05 жовтня 2020 року, 03 листопада 2020 року, 20 листопада 2020 року, 12 січня 2021 року, 02 лютого 2021 року, 04 березня 2021 року, 19 березня 2021 року, 13 квітня 2021 року та 05 травня 2021 року (т.1 а.с.103-104, т.2 а.с.91, т.2 а.с.229, т.3 а.с.1, т.3 а.с.17, т.3 а.с.22, т.3 а.с.41, т.3 а.с.77а, т.3 а.с.94, т.3 а.с.118, т.3 а.с.127, т.3 а.с.149, т.3 а.с.157, т.3 а.с. 164).

Представник позивачки - адвокат Котов В.В. в судові засідання по розгляду даної справи, які було призначено на 05 травня 2021 року та 31 травня 2021 року, повторно не з`явився, хоча про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

05 травня 2021 представник позивачки - адвокат Котов В.В. надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на значне збільшення кількості хворих в регіоні на коронавірусну інфекцію COVID-19 та зважаючи на те, що він контактував з хворими родичами та перебуває на самоізоляції та не може прибути в судове засідання (т.3 а.с.157).

31 травня 2021 представник позивачки - адвокат Котов В.В. надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що у нього почервоніло очне яблуко та він отримав направлення від сімейного лікаря на консультацію до лікаря-офтальмолога, подаючи суду талон на запис до лікаря, а тому вказує, що ні він, ні його довіритель прибути в судове засідання не зможуть (т.3 а.с. 164).

31 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 судом залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (т.3 а.с.182-184).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наслідки неявки в судове засідання позивача обумовлені в ст.ст.223 та 257 ЦПК України.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа № 658/1141/18.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ОСОБА_2 у даній цивільній справі представляли адвокати Степанов В.В., Гук В.С. та Котов В.В.

Згідно договору про надання правової допомоги від 23 лютого 2021 року адвокат Котов В.В. представляє інтереси позивача у даній справі. Строк дії договору визначено до 23 червня 2021 року (т.3 а.с.113). Крім того, ОСОБА_2 . В апеляційні скарзі підтвердила, що в червні 2021 року договір з адвокатом Котовим В.В. про надання допомоги було припинено.

Судові повістки і повідомлення про судові засідання надсилались сторонам по справі та представникам.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що представник позивача - адвокат Котов В.В. та позивач ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, призначеного на 05 травня 2021 року, про що свідчить направлені на їх адресу рекомендовані повідомлення, а також те, що представник позивача отримав повідомлення про дату та час судового засідання, надіслане електронною поштою на електронну адресу адвоката Котова В.В. (т.3 а.с. 166).

Крім того, сторона позивача була належним чином повідомлена про дату і час судового засідання, призначеного на 31 травня 2021, що підтверджується підписом представника позивача Котова В.В. від 12 травня 2021 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.3 а.с.178), а також те, що представник позивача отримав повідомлення про дату та час судового засідання, надіслане електронною поштою на електронну адресу адвоката Котова В.В. (т.3 а.с. 167).

Колегія суддів звертає увагу, що на адресу суду першої інстанції представник позивача - адвокат Котов В.В. подав клопотання (05 травня 2021 року, 31 травня 2021 року) в яких просив відкласти судове засідання на іншу дату та час, оскільки 05 травня 2021 року представник позивача контактував з хворими родичами та перебуває на самоізоляції та не може прибути в судове засідання, а також 31 травня 2021 року в представника позивача почервоніло очне яблуко та він отримав направлення від сімейного лікаря на консультацію до лікаря-офтальмолога та надав суду копію талону на запис до лікаря.

При цьому представником позивача не було подано належних доказів на підтвердження обставин, наведених у клопотанні від 05 травня 2021 року. Також ним не було реалізовано право участі в судовому засіданні в режимі відеконференції за допомогою власних технічних засобів.

Отже встановивши, що представник позивача - адвокат Котов В.В., будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання місцевого суду, призначене на 31 травня 2021 року, і від нього не надходило заяви про розгляд справи за відсутності позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що в суду немає жодних доказів про повідомлення позивача про дату судового засідання, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК України).

Твердження апеляційної скарги про те, що представник позивача - адвокат Котов В.В. повідомляв про причини неявки 05 травня 2021 року та 31 травня 2021 року, колегія суддів відхиляє, оскільки закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Посилання апелянта про те, що ОСОБА_2 перебувала у відпустці за межами України з 22 травня 2021 року по 29 травня 2021 року, а по поверненню була на самоізоляції 14 днів, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки судові засідання призначені на 05 травня 2021 року та 31 травня 2021 року, тобто коли позивач була на території України. Безпідставними є посилання щодо самоізоляції позивача 14 днів, оскільки на підтвердження вказаного суду не подано жодних належних та допустимих доказів, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах і не спростовують висновків суду першої інстанції в ухваленому судовому рішенні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана у вказаній справі ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року постановлена в судовому засіданні з дотриманням п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, а наведенні апелянтом доводи зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 25 жовтня 2021 року.

Головуючий

Судді