Справа № 369/7938/20
Провадження № 2/369/504/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25.10.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарях судових засідань Мазурик Д.С., Варваровій М.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги мотивує наступним.
На підставі Державного акту серія: ЯМ № 317068 від 06.10.2011, на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці (кадастровий номер 222486201:01:110:0223) по АДРЕСА_2 , яка межує з ділянкою Позивача, здійснюється будівництво споруди, впритул з межею ділянки Позивача, при цьому дах будівлі заходить на територію Позивача.
Власником вказаної ділянки, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є ОСОБА_4 .
Зазначена споруда збудована без дотримання відстані до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни не менше ніж в 1,0 м, не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію ділянки яка належить Позивачу, що руйнує верхній шар земельної ділянки, яка належить Позивачу, та створює додаткове затоплення, чим завдає шкоду Позивачу та порушує його права та інтереси.
03.03.2020 року Позивач звернулась до Голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради з листом про створення спеціальної комісії для підтвердження зазначених порушень.
06 березня 2020 року Депутатська земельна комісія Софіївсько-Борщагівської сільської ради склала Акт реєстраційний № 716 від 19.03.2020р., згідно якого встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 3222486201:01:110:0223) побудована будівля на відстані меншій ніж 1 м., від сусідньої ділянки, та з порушенням протипожежних відстаней.
Відповідно до вимог п. 6.1.41 Державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019) "При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В. 1.1-25. Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3м.
Відповідно до вимог п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами слід приймати для будинків З ступеню вогнестійкості 8/9 метрів.
У зв`язку з тим, що зазначена споруда, збудована з порушенням вищенаведених Державних будівельних норм, частина споруди (дах) знаходиться на земельній ділянці Позивача, що гарантовано призводить до потрапляння атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівлі на територію Позивача, завдає шкоду земельній ділянці, утворює ерозійні процеси,а саме вимиває верхній шар ґрунту. Крім того порушення протипожежних норм, створює загрозу майну, та життю людей. Вказане порушує інтереси Позивача у праві передбаченого правилами забудови володіння, користування даною земельною ділянкою, та порушує право на безпеку такого користування з огляду на порушення Відповідачем вказаних вище протипожежних норм.
На адресу Відповідача направлено лист від 21.05.2020 року, з прохання привести споруду до вимог будівельних та протипожежних норм. Станом на дату подання позову, відповідь від Відповідача не отримана.
В зв`язку із наведеним позивач просила суд зобов`язати ОСОБА_4 привести розташування будівлі та його елементів (дах, карнізи) розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 у відповідність з вимогами п. п. 6.1.41, п. 15.2.2 Державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019).
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Позивач та представник позивача в судове засідання 03.08.2021 не з`явилися. В попередніх судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання 03.08.2021 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини його неявки суду невідомі. Відзиву на позовну заяву подано не було.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач на підставі Державного акту серія: ЯМ № 317068 від 06.10.2011, на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Власником земельної ділянки, (кадастровий номер 222486201:01:110:0223) по АДРЕСА_2 , яка межує з ділянкою Позивача відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, є відповідач.
На земельній ділянці відповідача (кадастровий номер 222486201:01:110:0223) по АДРЕСА_2 , яка межує з ділянкою Позивача, здійснюється будівництво споруди.
Позивачем не надано суду належних доказів про те, що зазначена споруда збудована без дотримання відстані до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни не менше ніж в 1,0 м, не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію ділянки яка належить Позивачу, що руйнує верхній шар земельної ділянки, яка належить Позивачу, та створює додаткове затоплення, чим завдає шкоду Позивачу та порушує його права та інтереси.
Акт депутатської земельної комісії Софіївсько- Борщагівської сільської ради від 06 березня 2020 року (реєстраційний № 716 від 19.03.2020р.) не може бути належним доказом.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норми Закону України Про статус депутатів місцевих рад на надають депутатам місцевих рад встановлювати відповідність будівництва будівельним нормам.
Для визначення обставини, що спірна споруда збудована з порушенням будівельним норм необхідні спеціальні знання.
Для з`ясування вказаної обставин, яка має значення для справи і потребує спеціальних знань, позивач не заявив клопотання про призначення судової експертизи.
Фотографії в даному випадку самі по собі також не можуть бути належними доказами, оскільки з них не вбачається ким, коли і де вони здійснені.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У зв`язку із відмовою у позові, на підставі ст. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати позивача за нею.
При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст . 2 , 4 , 12 , 13, 15, 16, 81 , 82 , 89, 141, 206 , 223 , 258 , 259 , 263 - 265 , 266 , 273 , 354 , 355 ЦПК України , суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.В.Дубас
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2021 |
Оприлюднено | 26.10.2021 |
Номер документу | 100567058 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні