Рішення

від 26.10.2021 по справі 467/986/21

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/986/21

2-о/467/27/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі:головуючого - судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Арбузинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Багдасарян А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , яка є двоюрідною тіткою заявника та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта Автономної Республіки Крим.

В заяві посилається на те, що ОСОБА_3 склала заповіт на користь заявника, тому останній є спадкоємцем майна, що залишилося після її смерті.

Однак, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видане Ялтинським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, тобто органом на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а рішення інших органів, в Україні не визнаються.

Вказане унеможливлює отримання свідоцтва про смерть та, відповідно, оформлення спадщини. З огляду на таке, заявник просив установити факт смерті ОСОБА_3 в судовому порядку.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з урахуванням поданого заявником клопотання та норм ч. 2 ст. 317 ЦПК України.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали подану до суду заяву та просили її задовольнити з підстав, викладених у її змісті.

Представник Арбузинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надіслав заяву про розгляд справи в її відсутність, заперечень проти задоволення вимог заявника не має.

Суд, вислухавши заявника та його представника, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а так само і достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні обставин справи, керуючись законом, приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_3 , факт смерті якої він просить установити.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що заявник є її рідним сином. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, є її двоюрідною сестрою, оскільки мати свідка та батько ОСОБА_3 є рідними братом та сестрою. Свідок часто спілкувалася із родичкою ОСОБА_3 по телефону, часто приїздили один до одного в гості. Після смерті ОСОБА_3 , її тіло було кремовано, а прах поховано на кладовищі в м. Ялта на могилі її чоловіка.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що із заявником на теперішній час є сусідами, живуть поруч. ОСОБА_3 знав дуже давно, часто спілкувався з нею. Свідку відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є сестрами, тобто є родичами. ОСОБА_3 померла не так давно, але точної дати не знає. Вона жила в м. Ялті, де і померла.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , видане Ялтинським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим 22 липня 2021 року, запис про смерть № 170219910001401328007 серії НОМЕР_1 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, Республіка Крим, Російської Федерації.

Згідно копії довідки ТОВ "Кримської національної меморіальної компанії" про кремацію від 01 серпня 2021 року, тіло ОСОБА_3 , передано кремації 01 серпня 2021 року.

Згідно копії заповіту від 15 вересня 2018 року, ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті заповідала належну їй земельну ділянку площею 4.7300 га, яка розташована в межах території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4820380400:01:000:0125 ОСОБА_1 .

Згідно наданої завідувачем Арбузинською державною нотаріальною конторою Миколаївської області В.А. Бойченко інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі Закон) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 Арбузинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було усно відмовлено у здійсненні державної реєстрації смерті спадкодавця ОСОБА_3 , так як наявні у нього документи про це видані органами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Згідно листа Голови Верховного Суду (вих. № 985/0/208-21 від 22 квітня 2021 року) під час розгляду судами справи про встановлення факту, зокрема, смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації такого факту не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Зокрема, відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Тобто, смерть ОСОБА_3 настала на території України, яка згідно п. 3 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є тимчасово окупованою.

Стосовно питання допустимості наданих заявником доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про смерть, то суд відмічає наступне.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України недопустимими є докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1-3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Однак, суд у цій ситуації має урахувати практику Європейського суду з прав людини, яка, зокрема, знайшла своє відображення у рішеннях проти Туреччини ( Loizidou v. Turkey , Cyprus v. Turkey ), a також Молдови та Росії ( Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи "намібійський виняток" у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Як наслідок, ураховуючи викладене, суд сприймає допустимими і водночас належними докази - свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , видане Ялтинським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим 22 липня 2021 року, запис про смерть № 170219910001401328007 серії НОМЕР_1 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, Республіка Крим.

Цього доказу у сукупності з іншими доказами є достатньо для установлення факту смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, Автономної Республіки Крим.

При цьому, установлення цього факту має юридичне значення, оскільки необхідне заявнику для реєстрації смерті та оформлення спадщини. У той час, як заявник позбавлений можливості отримати передбачені ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та п.п. 1 п. 5 розділу ІІІ "Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (зі змінами), видані належним органом документи, необхідні для реєстрації смерті ОСОБА_3 та для оформлення спадщини.

Заява подана особою із числа передбачених ч. 1 ст. 317 ЦПК України і за межами тимчасово окупованої території України.

Тож, ураховуючи фактичні дані, які суд мав у своєму розпорядженні, та будучи повноважним установлювати такого роду факти на підставі ст. 317 ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог заявника шляхом установлення факту смерті ОСОБА_3 ..

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України суд роз`яснює, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 317 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Арбузинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта Автономної Республіки Крим.

В силу ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова