Ухвала

від 26.10.2021 по справі 287/1843/21

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1843/21

2-з/287/6/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Єгорова С.О. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорд Фінанс , треті особи, на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименко Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Олевського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа № 287/1843/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорд Фінанс , треті особи, на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименко Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню .

Крім цього, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Єгоров С.О. також звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить винести ухвалу про забезпечення позову, якою зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 53807, виданого 21.05.2021 року приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Дакорд Фінанс заборгованості у розмірі 8720, 00 грн., в тому числі основної винагороди приватного виконавця у розмірі 872,00 грн. до вирішення справи по суті та вжити заходів щодо виконання ухвали про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви представник позивачки зазначає, що приватним виконавцем винесено постанову від 01.10.2021 року про арешт коштів боржника, що міститься на відкритих рахунках в банках, що дає підстави приватному виконавцю виконати оспорюваний напис до розгляду позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис, вчинений на оспорювану суму боргу без погодження або визнання суми боргу позивачкою та щодо не посвідченого нотаріально правочину, а тому подальше виконання вказаного виконавчого напису, у випадку задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити поновлення порушених прав ОСОБА_1

25.10.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У п. 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, суд вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях позивача.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України, від 25.05.2016 р. (справа №6-605цс16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Адвокат Єгоров С.О. звернувшись із заявою про забезпечення позову, посилається на те, що подальше виконання вказаного виконавчого напису, у випадку задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити поновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Поряд з тим заявником не наведено, які саме конкретні ризики утруднення чи невиконання потенційного рішення суду про задоволення позову, існують на час подання заяви про забезпечення позову. Оскільки, хоча обов`язок доказування обставин покладаються на кожну із сторін (в цьому випадку на заявницю або її представника), останніми не надано жодного доказу вчинення якихось ефективних дій приватним виконавцем, направлених на примусове виконання виконавчого напису № 53807, виданого 21.05.2021 року, до суду не надано існування будь яких постанов державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи ОСОБА_1 , а також доказів працевлаштування останньої, виписки по поточному банківському рахунку ОСОБА_1 , щоб суд упевнився, що дійсно з позивачки відбувається стягнення грошей.

Слід зазначити, що навіть сам факт ухвалення виконавцем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи Боржника, не може свідчити про неможливість чи утруднення виконання рішення про потенційне задоволення позову шляхом визнання виконавчого напису таким що не підлягає до виконання. Оскільки, не існує жодних перешкод на звернення позивачки із заявою про повернення сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного без достатньої правової підстави за виконавчим написом, визнаним таким, що не підлягає до виконання.

Крім того, ініційований заявником вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, адже виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень.

Суд не вбачає необхідності зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчих написів є по суті блокуванням виконання виконавчого провадження.

Слід зазначити, що таке зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду, оскільки у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153 , 154 , 157 , 261 , 352-354 Цивільного процесуального кодексу України ,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Єгорова С.О. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакорд Фінанс , треті особи, на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименко Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.В.Винар