Рішення

від 20.10.2021 по справі 286/2057/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/2057/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про встановлення факту родинних відносин, факту належності правовстановлюючого документу, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить встановити факти: прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; родинних відносин, а саме, що вона - ОСОБА_1 дійсно є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; належності ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030293, виданого 05.11.2002 року на ім`я ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації від 25.10.2002 за №303, а також визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6589 га, кадастровий номер 1824286200:13:000:0424, та площею 0,8805 га, кадастровий номер 1824286200:20:000:0384, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, і належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії І-ЖТ №030292, виданого на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002, які успадкувала ОСОБА_2 , але нотаріально не оформила своїх спадкових прав, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцем після його смерті була його дружина, а її, позивача, мати - ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а батька позивача, так як у встановлений законом строк фактично прийняла прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Вона, позивач, прийняла спадщину після смерті матері, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як нею не було доведено факту родинних відносин, а саме, що вона - ОСОБА_1 , дійсно є дочкою померлої ОСОБА_2 , оскільки у її свідоцтві про народження померла вказана як ОСОБА_4 , а у свідоцтві про смерть - як ОСОБА_5 . Також не було доведено факту належності померлій державного акту, так як у державному акті на право приватної власності на землю, померла також вказана як ОСОБА_6 , а у свідоцтві про смерть померла вказана як ОСОБА_5 . Крім того, не доведено факту прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а вказаний вище державний акт на право приватної власності на землю був виданий спадкодавцю не за життя, а після його смерті.

В судове засідання позивач не з`явилася, але в позовній заяві просить справу слухати у її відсутність.

Відповідач надіслав клопотання, в якому просить справу розглядати у відсутності їх представника. Щодо задоволення позову не заперечують.

Представники третіх осіб: ФГ Агрокомпанія Старовойта , ТОВ Благодійний союз в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Суд, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З листа відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 07.10.2021 №29-6-0.29-194/108-21 від 07.10.2021, вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0270862 був виписаний на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Овруцької райдержадміністрації від 17.11.1997 №391, і йому належить право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСП Україна розміром 2,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становила чотири тисячі вісімдесят п`ять грн. Згідно списку громадян-співвласників КСП Україна с. Покалів Овруцького району Житомирської області, яким передаються земельні частки (паї) в натурі, ОСОБА_3 передано земельні ділянки №1053 (рілля) та №1143 (кормові).

З книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Овруцькою районною державною адміністрацією по КСП Україна , вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0270862 був виписаний та виданий на ім`я ОСОБА_3 11.06.2001 на підставі рішення Овруцької райдержадміністрації від 17.11.1997 року №391. Вартість земельної частки (паю) по КСП Україна розміром 2,06 в умовних кадастрових гектарах становила 4885 грн.. Відповідно ОСОБА_3 був включений до списку громадян - членів КСП Україна , які мають право на земельну частку (пай) та отримав при житті сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0270862. Відтак, він при житті набув право власності на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 20.12.2001 та серії НОМЕР_2 від 09.08.2019 (а.с.11-12).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 була його дружина - ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину на підставі ст.549 ЦК України (1963 року), так як у встановлений законом строк вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме: протягом шести місяців після його смерті стала підтримувати належний стан господарства, зробила ремонт, користувалася землею. Вказані обставини підтверджуються копіями довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради від 18.06.201 №532 (а.с.7).

Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030293, був виданий на ім`я ОСОБА_2 05.11.2002 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002 (а.с.13).

З листа відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Ж-752/0-0.29-781/138-19 від 16.09.2021 вбачається, що позивачеві відмовлено внести виправлення в державний акт на право приватної власності на землю (а.с.10).

Копія свідоцтва про одруження від 21.09.1956 (а. с.16), яке виписано на російській мові, підтверджує факт укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.16).

Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.10.1958, в свою чергу, підтверджує факт народження ОСОБА_8 . Місце народження с. Покалів Овруцького району Житомирської області. Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 . Місце реєстрації Покалівська сільська рада Овруцького району Житомирської області (а.с.15).

Довідка відділу реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції від 06.11.2008 №679/02 підтверджує факт укладення шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , а також зміну прізвища позивача при одруженні на ОСОБА_12 (а.с.17).

Копія довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради №1476 від 29.11.2019, свідчить, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав в селі Покалів Овруцького району Житомирської області. На день його смерті у вказаному житловому будинку була зареєстрована та проживала його дружина - ОСОБА_2 , 1930 року народження (а.с.9).

Копія довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради №531 від 18.06.2021, підтверджує той факт, що ОСОБА_2 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . В господарстві проживала одна. (а.с.6).

У суду не має підстав не довіряти вказаним документам, які узгоджуються з письмовими доводами позивача, і у яких співпадають усі дані окрім прізвища ОСОБА_2 , а тому суд приходить до висновку, що розбіжності в написанні прізвища спадкодавця та позивача, пов`язані з допущенням помилки при оформленні документів та вважає факт належності зазначеного державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , а також факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 та прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , доведеними.

Встановлення фактів родинних відносин, належності правовстановлюючого документу та прийняття спадщини необхідно позивачеві для оформлення права на спадщину.

На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,54 га, які належали їй, та площею 1,54 га, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Позивач є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом 1-ї черги. Після смерті матері вона прийняла спадщину, подавши у встановлений законом строк заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області на земельні ділянки. Крім позивача, інших спадкоємців немає. В нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як державний акт на право приватної власності на землю був виданий після смерті спадкодавця.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.10.1958, інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.06.2021, державних актів на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030239 та серії І-ЖТ №030292, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1274/02-31 від 18.06.2021, повідомлення Овруцької ДНК №1372/01-16 від 05.07.2021.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261364411 від 16.09.2021 свідчить, що земельна ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6589 га, кадастровий номер 1824286200:13:000:0424, яка розташована на території Покалівської, перебуває в оренді Фермерського господарства Агрокомпанія Старовойта , яке знаходиться в АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 43005578.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261364411 від 16.09.2021 свідчить, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8805 га, кадастровий номер 1824286200:20:000:384, яка розташована на території Покалівської, перебуває в оренді ТОВ Благодійний союз , яке знаходиться в с. Чудин Радомишльського району Житомирської області; код ЄДРПОУ 35893156.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника ( спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому слід визнати за позивачем право власності на спадкові земельні ділянки.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3653 грн. 80 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №030293, виданого 05.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації від 25.10.2002 за №303, на земельні ділянки площею 0,66 га та площею 0,88 га, загальною площею - 1,54 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка проживає в АДРЕСА_3 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6589 га, кадастровий номер 1824286200:13:000:0424, та площею 0,8805 га, кадастровий номер 1824286200:20:000:0384, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області і належали ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які успадкувала його дружина - ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. Л. Гришковець

Повне рішення виготовлено 22 жовтня 2021 року