Рішення

від 26.10.2021 по справі 904/8035/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021м. ДніпроСправа № 904/8035/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

до Національної Металургійної Академії України (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за несплату вартості необлікованої електричної енергії у загальному розмірі 92 607 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Національної Металургійної Академії України (далі - відповідач) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також, пені, інфляційних втрат та 3% річних, у загальному розмірі 92 607 грн. 78 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 73 522 грн. 45 коп. - основний борг;

- 4 780 грн. 97 коп. - пеня;

- 9 143 грн. 69 коп. - інфляційні втрати;

- 5 160 грн. 67 коп. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що представниками Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 05.03.2020 було здійснено перевірку щодо дотримання відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії у будинку (гуртожиток № 1), розташованому за адресою: м. Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1А. В ході перевірки було виявлено порушення споживачем підпунктів 1, 2 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії за адресою: м.Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1А, а саме: порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба № С 13498247 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", яка встановлена на захисному екрані трансформаторів струму; з корпусу пломби витягнуто пломбувальний трос; відсутність пломби № 70564070 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на струмопровідник ланцюгах до приладів обліку. Факт встановлення відповідачу пломб та прийняття їх відповідачем на відповідальне зберігання підтверджується Актом про пломбування № 9807 від 22.04.2014. З приводу виявленого порушення представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" був складений Акт про порушення № 022757 від 05.03.2020, під час складання якого був присутній представник споживача (відповідача) - головний енергетик Сливець Дмитро Павлович, який вказаний акт підписав без заперечень та зауважень. Комісією по розгляду вказаного акта про порушення складено протокол № 3-30 від 27.03.2020 та прийнято рішення провести нарахування неолікованої електричної енергії згідно з пунктом 8.4.10 та за формулою 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії. За розрахунком комісії вартість необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу за період з 05.09.2019 по 05.03.2020, становить 73 522 грн. 45 коп. Як зазначає позивач, виставлений рахунок № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено. Більше того, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.5. договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 03.05.2020 по 03.11.2020 в сумі 4 780 грн. 97 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2019 року по липень 2021 року у сумі 9 143 грн. 69 коп., а також 3% річних за період прострочення з 03.05.2019 по 03.09.2021 у сумі 5 160 грн. 67 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 48156/21 від 05.10.2021), в якому він просить суд під час прийняття рішення врахувати викладені у відзиві обставини, а саме:

- у зв`язку із незгодою Національної Металургійної Академії України з рішенням відповідача, викладеним в протоколі № 3-30 від 27.03.2020 про нарахування оперативно-господарських санкції в розмірі 75 522 грн. 45 коп., зазначене рішення було оскаржено академією в судовому порядку;

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2106/20 позов Національної металургійної академії України задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформлене протоколом № 3-30 від 27.03.2020, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 73 522 грн. 45 коп.;

- постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/2106/20 було скасовано та в задоволенні позову Національної металургійної академії України до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарських санкцій в сумі 73 522 грн. 45 коп., застосованих Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підставі рішення засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020 відмовлено;

- відповідач вважає, що зобов`язання щодо сплати необлікованої вартості електричної енергії у відповідача виникли не через 30 днів з дня отримання рахунку, а з моменту набрання чинності Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020, тому заявлені позивачем 3% річних, інфляційні витрати та пеня повинні бути розраховані з 03.12.2020;

- бюджетом Національної металургійної академії України на 2020 рік не були передбачені кошти на цілі з оплати оперативно-господарських санкцій на користь позивача, сплата у 2021 році за зобов`язаннями 2020 року також не була передбачена бюджетом;

- враховуючи, що Національна металургійна академія України є бюджетною і неприбутковою установою та соціально значимим підприємством, що повинно забезпечувати електроенергією приміщення учбових закладів, гуртожитків, та враховуючи, що несвоєчасне виконання зобов`язань виникло внаслідок неможливості сплатити заборгованість за минулий бюджетний рік, відповідач просить суд відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

При цьому, ухвалою суду від 27.09.2021, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано позивачу, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містився відзив на позовну заяву через офіційний сайт Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 4900900329054 та з`ясовано, що відзив на позовну заяву позивач отримав 11.10.2021 .

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 26.10.2021 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про постачання електричної енергії; факт наявності порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії з метою безоблікового споживання електричної енергії; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - енергопостачальник, позивач) та Національною Металургійною Академією України (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 524 (далі - договір, а.с.15-24).

Відповідно до умов розділу 1 договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2/1299 від 12.12.2006) постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6 222,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії визначається (визначаються) за додатком "Загальна схема електропостачання", який є невід`ємною частиною договору.

Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).

У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 19.04.2018 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем, шляхом приєднання споживача (відповідача), було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (а.с.7-14).

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

19.04.2018 набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 2 цієї постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2020 представниками енергопостачальника проведена перевірка дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії за адресою: м. Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1А (гуртожиток № 1).

За результатами перевірки складено акт про порушення № 022757 від 05.03.2020 , яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1А (гуртожиток № 1) порушив підпункти 1, 2 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба № С 13498247 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", яка встановлена на захисному екрані трансформаторів струму; з корпусу пломби витягнуто пломбувальний трос; відсутність пломби № 70564070 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на струмопровідник ланцюгах до приладів обліку (а.с.25-26).

Факт встановлення відповідачу пломб та прийняття їх відповідачем на відповідальне зберігання підтверджується Актом про пломбування № 9807 від 22.04.2014.

Акт про порушення № 022757 від 05.03.2020 складений за участю представника споживача (відповідача): Сливця Д.П., повноваження якого підтверджуються відповідним переліком уповноважених представників (а.с.40-41); вказаний Акт про порушення підписаний як представниками перевіряючих, так і споживача з отриманням останнім копії акта без жодних з його боку зауважень та заперечень.

В пункті 11 Акту про порушення міститься інформація про те, що комісія Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 17.03.2020 за адресою: м. Дніпро, вулиця Я. Мудрого, 40, каб. 52, а також вказано про запрошення споживача або уповноваженої ним особи на це засідання. При цьому споживача попереджено, що у разі неявки його на засідання комісії цей акт буде розглянуто без участі споживача або уповноваженої особи.

До Акта про порушення додається: Акт технічної перевірки, Акт опломбування, Акт про усунення порушення, фотоматеріали.

Виявлене порушення було усунено, про що представниками енергопостачальника, за участю представника споживача (відповідача) - Сливця Д.П., було складено Акт про усунення порушення від 05.03.2020. Представник споживача (відповідача) підписав вказаний Акт також без будь-яких зауважень та заперечень (а.с.27).

В подальшому листом від 19.03.2020 № 293/6071 позивачем було повідомлено відповідача про те, що комісія Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з розгляду Акта про порушення № 022757 від 05.03.2020 буде проводити засідання 27.03.2020 о 14:30 за адресою: м. Дніпро, вулиця Тополина, 23, а також вказано про запрошення споживача або уповноваженої ним особи на це засідання. При цьому споживача попереджено, що у разі неявки його на засідання комісії цей акт буде розглянуто без участі споживача або уповноваженої особи (а.с.31). В матеріалах справи наявні належні докази направлення вказаного листа відповідачу (а.с.32-33).

Акт про порушення № 022757 від 05.03.2020 був розглянутий 27.03.2020 на засіданні комісії з розгляду акту про порушення.

В подальшому, 27.03.2020 на підставі зазначеного Акту про порушення № 022757 від 05.03.2020 комісією у складі посадових осіб постачальника (представник споживача на вказане засідання не з`явився) прийнято рішення, оформлене протоколом № 3-30 від 27.03.2020 засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020 про нарахування кількості не облікованої електроенергії. Нарахування здійснено у відповідності до пункту 8.4.10 та за формулою 4 ПРРЕЕ, період нарахування з 05.09.2019 по 05.03.2020, сума нарахувань за період з 05.09.2019 по 05.03.2020 склала 73 522 грн. 45 коп. за 30 822 кВт*год (а.с.34-35).

Отже, за розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 05.09.2019 по 05.03.2020 складає 51 717 грн. 60 коп. (а.с.57-58).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що листом № 340/6071 від 01.04.2020 відповідачу було направлено, зокрема:

- протокол засідання комісії № 3-30 від 27.03.2020;

- розрахунок недоврахованої електричної енергії;

- рахунок № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. Докази направлення та отримання відповідачем вказаного листа з додатком наявні в матеріалах справи (а.с.37-39).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020 засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020 про нарахування кількості не облікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/2106/20 позовні вимоги Національної металургійної академії України було задоволено та визнано недійсним та скасовано рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформлене протоколом № 3-30 від 27.03.2020, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 73 522 грн. 45 коп. Проте, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/2106/20 скасовано; в задоволенні позову Національної металургійної академії України до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарських санкцій в сумі 73 522 грн. 45 коп., застосованих Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підставі рішення засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020 відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, виставлений рахунок № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, що і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

В силу приписів статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відповідно до вимог пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

За приписами пункту 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 8.2.5 Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, судом також встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Сума нарахувань згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № 022757 від 05.03.2020 склала 73 522 грн. 45 коп.

Відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Отже, відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

При цьому, як було вказано вище, для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії споживачу було вручено рахунок № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп.; отримання рахунку відповідачем 02.04.2020 судом встановлено з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.39).

В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.

Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, приймаючи до уваги положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп., є таким, що настав 04.05.2020.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в сумі 73 522 грн. 45 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Заперечення відповідача в частині відсутності коштів на оплату вартості не облікованої електричної енергії (не закладення їх в бюджет на 2020 та 2021 роки) судом відхиляються з огляду на таке.

На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором про надання послуг розподілу електричної енергії.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних коштів) не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 №910/123/17 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 73 522 грн. 45 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з травня 2019 року по липень 2021 року у сумі 9 143 грн. 69 коп.

Господарським судом відхиляються заперечення відповідача в частині того, що зобов`язання щодо сплати необлікованої вартості електричної енергії у відповідача виникли не через 30 днів з дня отримання рахунку, а з моменту набрання чинності Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020, тому заявлені позивачем 3% річних, інфляційні витрати та пеня повинні бути розраховані з 03.12.2020, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8.2.7. ПРРЕЕ, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Як було вказано вище, за наслідками розгляду справи № 904/2106/20 судом в задоволенні позову Національної металургійної академії України до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарських санкцій в сумі 73 522 грн. 45 коп., застосованих Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підставі рішення засідання комісії з розгляду акта про порушення №022757 від 05.03.2020, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020, було відмовлено.

При цьому, чинне законодавство не містить норми яка б визначала, що у випадку оскарження рішення з розгляду акта про порушення, оплаті вартість необлікованої електроенергії підлягатиме лише після набрання рішенням законної сили.

Отже підстави вважати, що строк оплати за рахунком № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. настав в день набрання судовим рішенням законної сили (01.12.2020) відсутні.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с. 44-45), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості, але невірно визначено період нарахування інфляційних втрат, оскільки граничним строком оплати вартості необлікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп. є 04.05. 2020 , то інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з травня 2020 року по липень 2021 року.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем (а.с. 44-45), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Так, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що за прострочення сплати 73 522 грн. 45 коп. інфляційні втрати підлягають нарахуванню в період з травня 2020 року по липень 2021 року та в цей період складають 7 440 грн. 46 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 7 440 грн. 46 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 03.05.2019 по 03.09.2021 у сумі 5 160 грн. 67 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 43), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості, але невірно визначено період нарахування 3% річних, оскільки граничним строком оплати вартості необлікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп. є 04.05.2020, то 3% річних підлягають нарахуванню з 05.05.2020, а не з 03.05.2019, як нарахував позивач.

Отже, розрахунок 3% річних, зроблений позивачем (а.с. 43), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що за прострочення сплати 73 522 грн. 45 коп. 3% річних підлягають нарахуванню в період з 05.05.2020 по 03.09.2021 та в цей період складають 2 938 грн. 93 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2 938 грн. 93 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 8.5. договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 03.05.2020 по 03.11.2020 в сумі 4 780 грн. 97 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, долученого до позовної заяви (а.с.42), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості, але невірно визначено період нарахування пені (прострочення), оскільки граничним строком оплати вартості необлікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп., враховуючи положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 04.05.2020, то пеня підлягає нарахуванню з 05.05.2020, а не з 03.05.2020, як нарахував позивач.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.42), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що за прострочення сплати 73 522 грн. 45 коп. пеня підлягає нарахуванню в період з 05.05.2020 по 03.11.2020 та в цей період складає 4 716 грн. 69 коп.

В той же час, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом частин 1-3 статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості .

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності , приймаючи до уваги, що:

- відповідач отримав рахунок № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. - 02.04.2020 , отже граничним строком його оплати було 04.05.2020. В той же час відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020 засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020 про нарахування кількості не облікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп. та 17.04.2020 (до закінчення строку на оплату рахунка № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із відповідним позовом ;

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/2106/20 позовні вимоги Національної металургійної академії України було задоволено та визнано недійсним та скасовано рішення комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформлене протоколом № 3-30 від 27.03.2020, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 73 522 грн. 45 коп. Проте, в подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/2106/20 скасовано; в задоволенні позову Національної металургійної академії України до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про скасування оперативно-господарських санкцій в сумі 73 522 грн. 45 коп., застосованих Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підставі рішення засідання комісії з розгляду акта про порушення № 022757 від 05.03.2020, оформленого протоколом № 3-30 від 27.03.2020 відмовлено;

- таким чином в період з 15.09.2020 (дня винесення рішення господарським судом) до 01.12.2020 (дня скасування рішення господарського суду постановою апеляційного суду) позивач мав підстави вважати обов`язок з оплати рахунку № 524/3-3/3№022757 на суму 73 522 грн. 45 коп. відсутнім, оскільки господарським судом було підтверджено правову позицію позивача щодо відсутності такого обов`язку;

- судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує проценти річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем . Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

При цьому суд зважає на те, що значне зменшення розміру штрафних санкцій нівелюватиме саме призначення пені, як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (у строки, передбачені договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

В даному випадку судом також було враховано інтереси позивача та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування на своєчасну сплату відповідачем вартості необлікованої електроенергії в сумі 73 522 грн. 45 коп. Отже суд не вбачає за доцільне зменшувати штрафні санкції на 90%, як просить відповідач у відзиві на позовну заяву.

Так, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені в сумі 4 716 грн. 69 коп. до 40%, а саме: до 1 886 грн. 68 коп.

Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 886 грн. 68 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

При цьому, оскільки суд зменшує розмір пені, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 172 грн. 22 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Національної Металургійної Академії України про стягнення заборгованості за несплату вартості необлікованої електричної енергії у загальному розмірі 92 607 грн. 78 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Національної Металургійної Академії України (49000, м. Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 4; ідентифікаційний код 02070766) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 73 522 грн. 45 коп. вартості недоврахованої електроенергії, 1 886 грн. 68 коп. - пені, 7 440 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 2 938 грн. 93 коп. 3% річних та 2 172 грн. 22 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.10.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко