Рішення

від 21.06.2010 по справі 15/87(21/10/2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

21.06.10     Україна                                                                                                                                                                                                             

 Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                      Тел.7-99-18   

Іменем України                                                

                      РІШЕННЯ                    

21.06.10.                                                                     Справа  № 15/87 (21/10/2).

Позивач: Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1,              АДРЕСА_1.Поштова адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: Фізична особа –підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_3

Предмет спору:           про стягнення  1326,00 грн.

                                                                                Суддя  Федоренко Ю.В.

                                                            Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. від 20.11.08р.

Від відповідача: не з»явився.

                                                   С У Т Ь  С П О Р У:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар по видатковим накладним № АД-0000153 від 21.06.06, № АД-153/1 від 21.06.06, № АД-0000189 від 11.07.06, та № АД-0000190 від 11.07.06.

У позовній заяві позивач вказав, що за отриманий товар відповідач розрахувався частково, сума боргу складає 1326 грн., письмові звернення до відповідача про сплату боргу бажаного результату не дали.

Відповідач заперечує отримання товару по накладним № АД-0000189 від 11.07.06 та № АД-0000190 від 11.07.06. Отримання товару по іншим накладним відповідач підтвердив.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.10 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.09 та рішення господарського суду Чернігівської області від 12.06.09 у справі №21/10/2, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

У вказаній постанові, зокрема зазначено, що  відповідні обставини справи щодо пред»явлення вимоги та фактичних доказів направлення позивачем такої вимоги відповідачу встановлені не були, оцінка акту взаєморозрахунків між сторонами від 03.12.08 не надавалась.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У відзиві на позов від 17.05.10 відповідач позов не визнав. Посилається на те, що законодавство не передбачає підстав вчинення письмової форми правочину лише скріплення його печатками сторін без підписання повноважними на те особами, надані позивачем докази підтверджують лише факт доставки товару на певну адресу а не передачу його відповідачу, факт оплати 510 грн. у 2007 р. не породжує правовідносин між сторонами з купівлі-продажу товару за спірними накладними.

У письмовому пояснені від 07.06.10 відповідач вказав і на те, що у нього не має доказів на підтвердження отримання від позивача листа від 11.07.08 №62.

Клопотанням від 07.06.10 відповідач просить розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів у зв»язку з його довгостроковим відрядженням.

Клопотання судом відхиляється, оскільки не подано доказів про поважність причин неприбуття до суду відповідача або його представника.

Про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, а тому його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті. Рішення по справі приймається за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

В якості доказів на підтвердження передачі товару відповідачу позивачем надано суду накладні №АД-0000153 від 21.06.2006 року на суму 270,00 грн.; № АД-153/1 від 21.06.2006 року на суму 785,00 грн.; № АД-0000189 від 11.07.2006 року на суму 1051,00 грн.; № АД-0000190 від 11.07.2006 року на суму 540,00 грн.

Як   вбачається з матеріалів справи,  відповідач  за поставлений товар розрахувався частково, а саме: 07.07.06 в розмірі 540,00 грн. (платіжне доручення № 34 від 07.07.06 з призначенням платежу: оплата за стільці по рах. №130 від 21.06.06), 07.07.06 в розмірі 270,00 грн. (платіжне доручення № 35 від 07.07.06 з призначенням платежу: оплата за стільці по рах. 130 від 21.06.06), 16.01.07  –265,00 грн. (прибутковий касовий ордер №78 від 16.01.07 з підставою оплати: борг), 19.01.07 –245,00 грн. (прибутковий касовий ордер №91 від 19.01.07 з підставою оплати - борг).  

Станом на 03.12.08 сторонами проведено звірку взаєморозрахунків про що складено акт звірки. За даними позивача підтверджується борг на його користь у суму 1326 грн. За даними відповідача переплата позивачу складає 265 грн.

В акті відповідач станом на 03.12.08 не підтвердив отримання від відповідача товару по накладним АД-0000189 від 11.07.06 на суму 1051 грн. та по накладній № АД-0000190 від 11.07.06.

Акт  звірки є тільки документом,   по   якому у данному випадку сторони звірили бухгалтерський   облік   операцій,   а  наявність  чи  відсутність будь-яких   зобов'язань    сторін    підтверджується    первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

В зв»язку із запереченням відповідачем факту отримання товару по спірним накладним господарським судом призначено судово-почеркознавчу експертизу проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно з висновком № 626-ц судово-почеркознавчої експертизи від 02.06.09 підписи від імені ОСОБА_2 у видаткових накладних № АД-0000189 від 11 липня 2006 року та № АД-0000190 від 11 липня 2006 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

За ч.6 та 7 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов»язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази які б спростовували чи ставили під сумнів висновок експерта щодо виконання підписів у спірних документах не відповідачем, а іншою особою, вказаний висновок експертизи приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту підписання спірних накладних не відповідачем, а іншою не встановленою особою.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст.9 цього ж закону первинні  та  зведені  облікові  документи   можуть   бути складені  на  паперових  або  машинних  носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та  обсяг  господарської   операції,   одиницю   виміру господарської операції; посади осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Постановою від 23.08.09 про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що за поясненнями ОСОБА_2 допомогав йому здійснювати підприємницьку діяльність ОСОБА_4 який мав доступ до печатки ФОП ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 пояснив, що його відбиток печатки стоїть на документах на отримання товару. З заявою до міліції про втрату печатки ОСОБА_2 не звертався.

На спірних накладних відсутній підпис відповідача але проставлено відбиток печатки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що дає змогу ідентифікувати відповідача як особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції по спірним накладним.

До того ж і відповідач не заперечує, той факт, що на накладних позивача проставлено відбиток його печатки про втрату якої він із заявою до правоохоронних органів не звертався. Доказів про те, що відбиток печатки відповідача на спірних накладних проставлено не останнім а іншою особою відповідач суду не надав.

З матеріалів справи також вбачається, що станом на 16.01.07 відповідач не мав заборгованості за отриманий товар по накладним від 21.06.06, але 16.01.07 та 19.01.07 сплатив готівкою 510 грн. з підставою оплати – борг, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 78 від 16.01.07 та № 91 від 19.01.07, тобто вчинив дії, спрямовані на виконання зобов»язання по оплаті отриманого товару.

Крім того, позивачем надано разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.07.06 за яким ВАТ «Чернігівдезактиваціябуд»зобов»ячався виконати для позивача перевезення стільців Венських у кількості 18 шт., трансформера 1 шт., табуретів К-1 2 шт. ( тобто товару, який вказано у спірних накладних ), за адресою розвантаження: м.Чернігів, вул. Щорса,48, магазин «Стул &», де здійснював підприємницьку діяльність відповідач, що він підтвердив у своїх письмових поясненнях Київському апеляційному господарському суду у поясненні від 04.09.09.

Факт доставки вказаного товару за адресою 11.07.06 підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля МАЗ 5551 НОМЕР_4.

Вказані докази спростовують заперечення позову відповідачем з підстав не отримання товару по спірним накладним.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідач не надав доказів втрати чи протиправного використання його печатки відбиток якої проставлено на спірних накладних, разом із тим відповідачем вчинено дії на оплату боргу позивачу шляхом внесення у касу 510 грн., що підтверджує факт укладення договору між сторонами.

Згідно з частиною 1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До позовної заяви позивачем додано копію рекомендованого листа на адресу відповідача від 11.07.08 з пропозицією оплатити борг до 18.07.08, який є вимогою виконати зобов»язання у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України.

На виконання постанови Вищого господарського суду України, ухвалами господарського суду Чернігівської області від 30.04.10 та від 08.06.10 позивача було зобов»язано надати суду докази направлення відповідачу листа з вимогою оплатити борг.

Таких доказів позивач не надав. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що докази направлення відповідачеві вимоги від 11.07.08 не збереглися, що зафіксовано у протоколах судового засідання від 20.05.10, 21.06.10.

Разом із тим, суд вважає, що до правовідносин між сторонами слід застосовувати положення частини 1 та 2 ст.692 Цивільного кодексу України якою передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 16, 509 Цивільного кодексу України кредитору надано право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Доказів про оплату боргу у сумі 1326 грн. відповідач не надав, а тому позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір. На відповідача також слоід покласти і витрати за проведення судової експертизи у розмірі 676,08 грн. Що підтверджується листом Чернігівського віділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №626-ц від 02.06.09.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю і стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_3( р/р НОМЕР_5 в ЧФ АКІБ «Укрсиббанк», код НОМЕР_9 ), на користь суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ( р/р НОМЕР_6 в АКБ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО НОМЕР_7, код НОМЕР_8), 1 326 грн. боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

         Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_3( р/р НОМЕР_5 в ЧФ АКІБ «Укрсиббанк», код НОМЕР_9 ),  на користь Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Старобілоуська, 25-А, м. Чернігів, 14017, р/р 35229001000242 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЗКПО 25955674) витрат за проведення судової експертизи  у розмірі 676,08 грн.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                                            Ю.В.Федоренко