Герб України

Ухвала від 27.10.2021 по справі 640/2315/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Ухвала

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/2315/19

провадження № 61-16520ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ), третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 19 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_3 з однієї сторони та АТ КБ ПриватБанк з другої сторони укладено Договір Про приєднання до умов та правил банківських послуг № 20150219000003 , за яким відповідач надав йому та ОСОБА_3 в оренду індивідуальний сейф № 032 ключ № 032. Відповідно до умов вказаного договору йому спільно із ОСОБА_3 надано в користування сейф, доступ до якого можливий лише за одночасною присутністю двох осіб: його та ОСОБА_3 .

Згідно із Договором він та ОСОБА_3 доручили АТ КБ ПриватБанк списувати грошові кошти за користування сейфом з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 310 грн з 19 лютого 2015 року до написання заяви щодо його припинення.

У 2018 році йому стало відомо, що Банк надав доступ до індивідуального сейфу № НОМЕР_2 персонально ОСОБА_3 без присутності позивача. Зазначена обставина стала відома позивачу з матеріалів кримінального провадження № 1201522050001782, що розслідується у Київському відділі поліції ГУНП в Харківській області, а саме з відеозапису з камери спостереження в кімнаті, де знаходяться індивідуальні сейфи.

Вважаючи, що Банком порушені умови та правила користування індивідуальним сейфом, просив розірвати Договір Про приєднання до умов та правил банківських послуг № 20150219000003 від 19 лютого 2015 року, укладений між ним та ОСОБА_3 з однієї сторони та АТ КБ ПриватБанк з другої сторони, та стягнути з відповідача на свою користь 1,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Договір Про приєднання до умов та правил банківських послуг № 20150219000003 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з однієї сторони та АТ КБ ПриватБанк з другої сторони, розірвано. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, вважав встановленими і доведеними обставини, що ОСОБА_3 отримав доступ до сейфової скриньки без присутності ОСОБА_1 , що є порушенням п. 2.8.1.3.2 Умов та правил надання банківських послуг, яким передбачено, що якщо договір укладено із двома клієнтами, банк зобов`язується допускати до роботи з сейфовою скринькою тільки одночасно двох клієнтів.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року доповнено резолютивну частину рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року. Відмовлено у стягненні з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 51 726 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ ПриватБанк задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено порушення Банком умов Договору Про приєднання до умов та правил банківських послуг № 20150219000003 від 19 лютого 2015 року. Апеляційним судом зазначено, що ОСОБА_3 орендує в АТ КБ ПриватБанк не лише ячейку № 32 разом з позивачем, а й одноособово орендує іншу ячейку, яку згідно журналу відвідувань банку ОСОБА_3 відвідував 27 квітня 2015 року і 01 липня 2015 року.Відеозапис, зроблений з камери спостереження в кімнаті з індивідуальними сейфами АТ КБ ПриватБанк , не відображає номеру ячейки, яку відчиняє клієнт.

07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовах про розірвання договорів найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).

Спір стосується захисту прав споживачів.

Судами встановлено, що у Договорі від 19 лютого 2015 року сторони доручили АТ КБ ПриватБанк списувати грошові кошти за користування сейфом з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 310 грн з 19 лютого 2015 року до написання заяви щодо його припинення.

Враховуючи наведене, ціна позову у цій справі у частині вимог про розірвання Договору Про приєднання до умов та правил банківських послуг № 20150219000003 складає 11 160,00 грн (310 грн ? 36 міс), загальна ціна позову у справі з урахуванням вимоги про відшкодування моральної шкоди складає 11 161,00 грн (11 161,00 грн + 1,00 грн), що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500 грн).

Отже справа належить до категорії малозначних в силу положень пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Щодо доводів заявника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття значного суспільного інтересу та винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характеру та предмету позову у цій справі, та не спростовує належність цієї справи до категорії малозначних.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), який вказував, що умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк , третя особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.10.2021
Оприлюднено27.10.2021
Номер документу100614078
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —640/2315/19

Ухвала від 22.04.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Білостоцький О.В.

Ухвала від 02.04.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Білостоцький О.В.

Ухвала від 27.10.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Постанова від 01.09.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Постанова від 01.09.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 19.05.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 06.05.2021

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Попрас В. О.

Ухвала від 14.04.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 14.04.2021

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 30.12.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні