Рішення

від 25.10.2021 по справі 580/3566/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року справа № 580/3566/21

17 годин 51 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Осадчого В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/3566/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - особисто, представник позивача Таран С.В. - за довіреністю]

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м.Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) [представник відповідача - не прибув]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новодмитрівська сільська рада (вул. Чернишевського, 19, с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19734, код ЄДРПОУ 26323373) [представник третьої особи - не прибув]

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

02.06.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.12.2020 № 23-12471/14-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 06.11.2020.

Ухвалою від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 06.07.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 13.07.2021. Ухвалою від 13.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження, судове засідання призначено на 09.09.2021. Ухвалою від 09.09.2021 відкладено підготовче засідання до 22.09.2021. Ухвалою від 22.09.2021 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.09.2021. Ухвалою від 29.09.2021 Ухвалою від 29.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.10.2021.

У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 06.11.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,8042 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.12.2020 № 23-12471/14-20-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка входить до складу масиву, що включено у перелік для передачі Новодмитрівській сільській раді у комунальну власність.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є розпорядником спірної земельної ділянки, позаяк наказом від 25.11.2020 №14-ОТГ передано Новодмитрівській сільраді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3754,1437 га, що розташовані за межами сіл Антипівка, Вільхи, Дмитрівка, Домантове, Дробівці, Ковтуни, Нова Дмитрівка, Подільське та Скориківка Золотоніського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не наділено повноваженнями щодо передачі у власність вказаної земельної ділянки (комунальної власності) в порядку ст. 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768.

29.09.2021 позивачем надано відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач, станом на 07.12.2020 був розпорядником спірної земельної ділянки і мав всі повноваження для прийняття законного наказу, проте звернення вчасно не розглянув і мотивовану відповідь не надав, чим порушив право позивача на інформацію і право бути почутим. Доказів здійснення державної реєстрації прав комунальної власності на відповідну земельну ділянку Новодмитрівською сільською радою станом на час надання відмови, відповідачем не надано. Зазначена підстава для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є необґрунтованою, немотивованою.

19.10.2021 позивачем подано до суду пояснення у справі з доводами щодо обставин зазначених у відповіді на відзив: станом на 18.10.2021 право власності та речові права на земельну ділянку станом на 18.10.2021 не зареєстровано.

Третя особа (представник) зазначили, що звернення до сільської ради від позивача не надходили з метою реалізації прав землекористувача чи власника землі.

Судом встановлено, що 06.11.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,8042 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до наказу Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 22.12.2020 № 23-12471/14-20-СГ позивачу відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка входить до складу масиву, що включено в перелік для передачі Новодмитрівській сільській раді у комунальну власність, тому наявний спір про право і можливе проведення публічних торгів.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Кодекс № 2768), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, що б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 121 Кодексу № 2768 встановлено, що кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення, а також установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються (абзац третій пункту 1, пункт 5 постанови). Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з підпунктом 31 пункту 4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Згідно із підпунктом 7, 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінрегіону і Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333 (далі - Положення № 333) Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що відповідача було наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Кодексу № 2768. Відповідно до частини 6 статті 118 Кодексу № 2768 громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з частиною 7 статті 118 Кодексу 2768 відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Кодексом № 2768 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118, 123 Кодексу № 2768. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 (ЄДРСР 72532460) та від 17.02.2021 у справі 820/5218/17 (ЄДРСР 94938322). Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на час виникнення спірних правовідносин є спеціально уповноваженим органом на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. Віце-прем`єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України надано доручення від 08.10.2014 №37732/0/1-14 про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні. На виконання зазначеного доручення, Держземагентством України прийнято наказ від 15.10.2014 № 328 Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014 , зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 Про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності , про запровадження з 15.10.2014 врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Рішенням колегії №2/1 (далі - Рішення № 2/1) передбачено обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою , і у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною 7 статті 118 та частиною 3 статті 123 Кодексу № 2768 у задоволенні відповідного клопотання може бути відмовлено. У пункті 2.4 Рішення № 2/1 зазначено, що у разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, що суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин. Законною підставою відмови заявнику можуть бути лише мотивовані заперечення органу місцевого самоврядування, що передбачені законом (частина 7 статті 118 Кодексу № 2768) та надійшли у десятиденний строк.

Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів відповідач у своїй діяльності має врахувати практику Верховного Суду.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14 (ЄДРСР 63749413) та Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 (ЄДРСР 72532460).

Надаючи оцінку твердженням відповідача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є розпорядником спірної земельної ділянки, позаяк наказом від 25.11.2020 №14-ОТГ передано Новодмитрівській сільраді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами села Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, суд зазначає, що такі підстави не були зазначені мотивами відмови та виникли пізніше у часі ніж оскаржувана відмова, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 7 статті 118 Кодексу № 2768 наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Кодексу № 2768 не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання, зокрема чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа. Частиною 9 статті 118 Кодексу № 2768 зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання. У статті 118 Кодексу № 2768 не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо, проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи у суді.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.12.2020 № 23-12471/14-20-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту, позаяк бажана до відведення земельна ділянка входить до складу масиву, що включений в перелік для передачі Новодмитрівській сільській раді у комунальну власність. Станом на дату звернення зазначена у клопотанні земельна ділянка не була зареєстрована за іншим власником (доказів відповідачем не надано).

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, що належать до функцій і виключної компетенції останнього, тому втручання у таку діяльність є формою втручання у повноваження органу виконавчої влади та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, № 10465/83) запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не виявлено.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути звернення позивача та надати мотивоване рішення згідно вимог чинного законодавства з урахуванням правомірних очікувань позивача на реалізацію права на інформацію і права бути почутим у контексті реалізації відповідачем принципів належного врядування з урахуванням розмежування земель державної і комунальної власності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн згідно квитанції від 01.06.2021 №6, а позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо розгляду клопотання від 27.10.2020 ЗВ-9300206992020 (вх. від 06.11.2020 № З-14210/0/94-20) та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання від 27.10.2020 ЗВ-9300206992020 (вх. від 06.11.2020 № З-14210/0/94-20) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки 1,8042 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер: 7121585800:05:001:0552) з урахуванням висновків суду.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи .

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області [вул. Смілянська, 131, м.Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890],

третя особа: Новодмитрівська сільська рада [вул. Чернишевського, 19, с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19734, код ЄДРПОУ 26323373]

Повне судове рішення складено 25.10.2021

Суддя Л.В. Трофімова