Ухвала

від 27.10.2021 по справі 520/13465/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 жовтня 2021 р.Справа № 520/13465/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року по справі № 520/13465/2020

за позовом Фермерського господарства "Коваль О.М."

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року частково задоволено позов Фермерського господарства "Коваль О.М." до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 12.03.2021 року подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через не сплату судового збору та наданий десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 року повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року по справі № 520/13465/2020 за позовом Фермерського господарства "Коваль О.М." до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

06.09.2021 р. Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України повторно подано апеляційну скаргу на зазначене рішення. Апелянт також в рамках апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалено 09.02.2021 р. Повний текст рішення складено 15.02.21 р.

Апеляційна скарга вдруге подана до суду 06.09.2021 р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги зазначає, що вперше апеляційна скарга була подана апелянтом до суду в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України, але у зв`язку з відсутністю належного фінансування до апеляційної скарги не було додано доказ сплати судового збору, у зв`язку з чим, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. У зв`язку із викладеним просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Окрім того, апелянтом не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (К/9901/60991/18).

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021р. у справі № 640/3393/19.

Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не наводить та матеріали справи не містять.

Також, клопотання відповідача не містить обґрунтованих причин про подання вторинної апеляційної скарги майже через 3 місяці з моменту повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС у Харківській області,утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд із іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень й, до того ж, є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Інших обґрунтувань та належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання колегія, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Чалий І.С. Ральченко І.М.